Ухвала

від 23.12.2024 по справі 911/2440/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2440/24

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) учасників справи

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук Світлани Олегівни, розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер

61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 58, код ЄДРПОУ 37459701

до Товариства з додатковою відповідальністю Узинський Цукровий Комбінат

09061, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. В. Симеренка, буд. 2, код ЄДРПОУ 00372536

про стягнення боргу за виконані перевезення

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№1274/24 від 13.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер до Товариства з додатковою відповідальністю Узинський Цукровий Комбінат про стягнення боргу за виконані перевезення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортних послуг № 20/05/24-1 від 20.05.2024, в частині оплати за надані послуги, у зв`язку з чим заявляється до стягнення 325925,26 грн сума основного боргу, 4888,88 грн сума сплати судового збору, 17300,00 грн сума витрат на правову допомогу адвоката та 5000,00 грн "гонорар успіху", сума гонорару адвоката у разі задоволення позову.

Крім того, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 2 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 гривень.

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер про стягнення боргу за виконані перевезення заявлено до стягнення 325925,26 грн основного боргу, отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України та, з огляду на зміст позовних вимог та кількості наданих суду доказів, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх.№10535/24 від 22.10.2024) про часткове погашення боргу відповідачем.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх.№10679/24 від 28.10.2024) про повну сплату боргу відповідачем, закриття провадження у справі та стягнення з відповідача судових витрат позивача.

За результатом розгляду заяви позивача (вх.№10679/24 від 28.10.2024) про повну сплату боргу відповідачем, закриття провадження у справі та стягнення з відповідача судових витрат позивача, суд дійшов таких висновків.

Судом враховано, що заяви позивача (вх.№10535/24 від 22.10.2024) про часткове погашення боргу відповідачем та (вх.№10679/24 від 28.10.2024) про повну сплату боргу відповідачем, закриття провадження у справі та стягнення з відповідача судових витрат позивача підписані за допомогою Електронного цифрового підпису уповноваженим на вчинення такої процесуальної дії від імені позивача представником: адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер Лозою Віктором Миколайовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008, договору на правову допомогу від 23.08.2024 та довіреності від 23.08.2024.

На підтвердження сплати відповідачем спірної заборгованості позивачем подані докази: платіжні інструкції №14641 від 27.09.2024, №14642 від 27.09.2024 та №14843 від 25.10.2024.

За змістом статті 163 Господарського процесуального кодексу України судові витрати не входять до ціни позову.

За заявами позивача (вх.№10535/24 від 22.10.2024) про часткове погашення боргу відповідачем та (вх.№10679/24 від 28.10.2024) про повну сплату боргу відповідачем, закриття провадження у справі та стягнення з відповідача судових витрат позивача стверджується про сплату відповідачем 325925,26 грн, що підтверджується наданими позивачем платіжними інструкціями, саме ця сума складає ціну позову, відтак, після сплати відповідачем цих сум відсутній предмет спору у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до частин 4, 5 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Судом взято до уваги, що сплата спірної у справі заборгованості відбулась після звернення позивача з позовом до суду, оскільки спірна заборгованість сплачена 27.09.2024, 25.10.2024, провадження у справі №911/2440/24 відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2024, проте, позивач звернувся до Господарського суду Київської області 13.09.2024 та направив позовну заяву з додатками відповідачу, що підтверджується накладною №6114000014416 від 03.09.2024, яка міститься у матеріалах справи, що дає суду підстави вважати, що відповідач був обізнаний про те, що позивачем подана позовна заява до суду, відтак, відповідач сплатив суму спірної заборгованості після звернення позивача з позовом до суду.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 наведено висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, позивача (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18) та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Таким чином відповідача належним чином повідомлено про подання позовної заяви (вх.№1274/24 від 13.09.2024) до суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем заявляється про покладення на відповідача судових витрат позивача.

Відповідно до позовної заяви позивачем вказано про такі його судові витрати: зі сплати судового збору у розмірі 4888,88 грн, що сплачений на підставі платіжної інструкції № 1084 від 27.08.2024, витрати на професійну правничу допомогу, які складаються з: 17300,00 грн сума витрат на правову допомогу адвоката та 5000,00 грн "гонорар успіху", премія адвоката у разі задоволення позову, на підтвердження яких до матеріалів справи надано копію договору про правову допомогу від 23.08.2024, що укладений між позивачем як довірителем та Адвокатським бюро "Лози" як повіреним, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 28.08.2024 про прийняття послуг адвоката на суму 17300,00 грн, копію квитанції до прибуткового касового ордера про оплату позивачем адвокату послуг на суму 17300,00 грн, копію довіреності від 23.08.2024 на представлення інтересів позивача адвокатом Лозою В.М. у суді у спорі з відповідачем, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Лози Віктора Миколайовича №507 від 16.05.2008.

Згідно з пунктом 1.1. договору про правову допомогу від 23.08.2024, що укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Лози" за цим договором повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити такі дії: 1. Надати правову допомогу у спорі з ТДВ Узинський Цукровий Комбінат. З цією метою: 1. Здійснити дослідження, аналіз та попередню правову оцінку доказів за їх місцезнаходженням. 2. Провести заходи досудового врегулювання, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу. 3. Провести арифметичні розрахунки. 4. Здійснити аналіз судової практики. 5. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву. 6. Вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи в суді та з метою забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 2. договору про правову допомогу від 23.08.2024, що укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Лози", за здійснення дій, що визначені пунктом 1.1. договору про правову допомогу, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 17300,00 грн.

Пунктом 2.3. договору про правову допомогу від 23.08.2024 передбачено, що при задоволенні позову довіритель сплачує повіреному премію в сумі 5000,00 грн.

За наданим суду актом приймання-передачі наданих послуг від 28.08.2024 позивач та його повірений погодили факт отримання позивачем належних послуг з правничої допомоги у справі вартістю 17300,00 грн (крім гонорару успіху, пункт 1.3. акту).

З огляду на вказані умови витрат на правову довомогу, що погоджені між позивачем та Адвокатським бюро "Лози" та погоджені між ними фактично надані послуги з професійної правничої допомоги у справі, а також з урахуванням обставин самої справи, категорії її складності та добровільної сплати відповідачем спірної заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, судом враховане таке.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначено таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. З огляду на викладене, Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.».

Також у даній постанові зазначається: «Також Верховний Суд враховує практику та рекомендації Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18) (офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд відзначає, що позивачем надані достатні докази на підтвердження понесених ним у даній справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17300,00 грн, що погоджені як гонорар адвоката однією сумою у договорі про правову допомогу від 23.08.2024, який укладений між позивачем як довірителем та Адвокатським бюро "Лози" як повіреним, а також погоджене прийняття послуг з професійної правничої допомоги позивачу належної якості на таку суму за актом приймання-передачі наданих послуг від 28.08.2024, отже, погоджене зобов`язання позивача сплатити ці судові витрати, також вони оплачені позивачем, відповідачем обгрунтованість заявленої суми не заперечена, з огляду на предмет та підстави позову, обсяг наданих суду доказів та характер спірних правовідносин сторін, суду вбачається така сума обгрунтованою та такою, що відповідає даній справі.

Стосовно частини судових витрат, що визначені за пунктом 2.3. договору про правову допомогу від 23.08.2024 як премія, що підлягає виплаті за задоволення позову, суд дійшов висновку про відсутність дотримання визначеного Європейським судом з прав людини критерію: «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» щодо цієї суми, оскільки у справі не відбулось такої процесуальної дії як задоволення позову, актом приймання-передачі наданих послуг від 28.08.2024 позивачем та його повіреним не погоджено факту настання обставин для виплати цієї суми, а за позовною заявою вказані судові витрати визначені як "очікувані".

З урахуванням сплати спірної заборгованості відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та відсутності пояснень від відповідача з доводами та доказами правомірності несплати спірної суми до дати звернення позивача з позовом до суду, зважаючи на те, що відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони, у зв`язку із тим, що доводи позивача про прострочення сплати спірної суми не заперечені відповідачем, а також зважаючи на вказане відповідачем призначення платежу при здійсненні оплат спірних сум як сплата заборгованості, суд дійшов висновку про те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Відтак, зважаючи на висновки суду про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку зі сплатою спірної заборгованості відповідачем після звернення позивача з позовом до суду і того, що позивач не підтримує позовних вимог унаслідок задоволення відповідачем позовних вимог про стягнення боргу після пред`явлення позову, суд дійшов висновку про покладення судових витрат, що сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер за подання даного позову, на відповідача в порядку частини 3 статті 130, частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у такому розмірі: 4888,88 грн витрат позивача на сплату судового збору та 17300,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 13, 46, 74, 123, 129, 130, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер (вх.№10679/24 від 28.10.2024) про закриття провадження в частині основного боргу та стягнення судових витрат задовольнити.

2. Провадження у справі №911/2440/24 за позовом (вх.№1274/24 від 13.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер до Товариства з обмеженою відповідальністю Узинський Цукровий Комбінат про стягнення боргу за виконані перевезення - закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Узинський Цукровий Комбінат (09061, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. В. Симеренка, буд. 2, код ЄДРПОУ 00372536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 58, код ЄДРПОУ 37459701) 4888,88 грн (чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок) відшкодування витрат позивача на сплату судового збору, що сплачений позивачем за подання позову на підставі платіжної інструкції №1084 від 27.08.2024 та 17300,00 грн (сімнадцять тисяч триста гривень) відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Стягувачем за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Трансфер (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 58, код ЄДРПОУ 37459701).

5. Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Узинський Цукровий Комбінат (09061, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. В. Симеренка, буд. 2, код ЄДРПОУ 00372536).

6. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 24 грудня 2027 року.

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 23.12.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук