ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2024 Справа № 914/3708/23(914/574/20)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Львів
до відповідача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, м. Львів
про стягнення заборгованості на суму 349 966,00 грн
в межах провадження у справі № 914/3708/23
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Статусінвестгруп, м. Вінниця
про банкрутство: Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981)
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області Дочірнім підприємством Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України подано позов до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 10.03.2020 (суддя Крупник Р.В.) суд залишив без руху позовну заяву та надав заявникові строк для усунення недоліків позову.
У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 30.03.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 27.04.2020 року.
Ухвалою від 27.04.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/1331/19.
Рішення у справі №914/1331/19 набрало законної сили 21.11.2023.
Враховуючи усунення обставин, які слугували підставою зупинення провадження у справі, а саме набрання законної сили рішенням у справі №914/1331/19, суд ухвалює поновити провадження у справі.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що 20.03.2024 Господарським судом Львівської області у складі судді Чорній Л.З. було постановлено ухвалу у справі № 914/3708/23, якою, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.
Ухвалою суду від 05.04.2024 справу № 914/574/20 за позовом Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області про стягнення заборгованості передано для розгляду у межах справи № 914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, що розглядається Господарським судом Львівської області (суддя Чорній Л.З.).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2024, справу № 914/574/20 передано судді Чорній Л.З. в провадженні якої перебуває справа № 914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.
Ухвалою суду від 11.04.2024 справу №914/574/20 за позовом Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області про стягнення заборгованості прийнято до розгляду в межах провадження у справі №914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України. Присвоєно справі номер провадження 914/3708/23(914/574/20). Справу призначено до розгляду на 22.05.2024 року.
В судове засідання 22.05.2024 з`явилася представниця позивача, надала пояснення по справі. Відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив.
В судове засідання від 24.07.2024 сторони з`явилися. Представниця позивача позовні вимоги підтримала. Представниці відповідача повністю заперечила.
В судове засідання від 04.09.2024 сторони з`явилися. Через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав додаткові пояснення у справі від 03.09.2024, в яких просить позовні вимоги ДП Львівський облавтодор задовольнити повністю.
В судове засідання від 06.11.2024 сторони не з`явилися. Позивачем через канцелярію суду подано витребувані ухвалою суду від 04.09.2024 документи. Відповідачем через підсистему Електронний суд подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості опрацювати подані позивачем документи.
В судове засідання 18.12.2024 сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце, час та дату судового засідання, додаткових заяв та клопотань не подавали.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У судовому засіданні 18.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору на закупівлю послуг: експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області №10-08/16 від 12.08.2016 не здійснив оплати виконаних робіт протягом січня-березня 2017 року загальною вартістю 349 966,00 грн. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 349 966,00 грн основного боргу
Відповідач заперечуючи щодо позовних вимог у відзиві на позовну заяву посилається на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач неодноразово надавав відповідачу акти форми №КБ2-в за січень-березень 2017 року, втім жодного документального підтвердження таких вчинених дій позивачем матеріали справи не містять. Крім того, зазначені у позовній заяві акти форми №КБ2-в та №КБ-3, згідно журналу реєстрації вхідних документів до відповідача не надходили.
Також відповідач покликався на ненадання позивачем належно оформлених довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також доказів направлення позивачем цих довідок відповідачу для підписання.
Обставини справи встановлені судом.
12.08.2016 між Службовою автомобільних доріг у Львівській області (відповідачем; замовником) і Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (позивачем; підрядником) укладено договір № 109-08/16 на закупівлю послуг: експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області.
Відповідно до п. 1.1. договору, підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області, згідно технічної специфікації викладеної в документації конкурсних торгів за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів (інших джерел фінансування) та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.
Згідно з п. 1.2. договору, найменування послуг: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області». Протяжність автомобільних доріг державного значення 1 667,7 км., місцевого 6 514,2 км.
Відповідно до п. 3.5. ГБН Г. 1-218-182:2011, поточний дрібний ремонт - підтримання транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг шляхом усунення незначних пошкоджень окремих елементів дороги, що виникли в процесу експлуатації.
В розділі 1 СОУ 42.1-37641918-105:2013 зазначено, що цей стандарт визначає перелік робіт з експлуатаційного утримання, які повинні виконуватись на автомобільних дорогах загального користування та штучних спорудах на них.
Експлуатаційне утримання автомобільних доріг - це комплекс робіт з технічного нагляду та утримання автомобільних доріг, дорожніх споруд та смуги відведення (п. 3.2. СОУ 42.1-37641918-105:2013).
Поряд з цим, як слідує з п. п. 4.1., 4.3. СОУ 42.1-37641918-105:2013, експлуатаційне утримання направлене на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормами згідно з Законом України «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху». Роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг і штучних споруд включають технічний нагляд за дорогою, штучними та лінійними спорудами та смугою відведення для своєчасного виявлення та усунення дефектів, забезпечення роботи елементів дороги і споруд в різні періоди року, утримання їх в експлуатаційному стані згідно з ДСТУ 3587, зимове утримання згідно з П-Г. 1-218-118, інженерно-технічні та аварійні роботи. Аналогічне визначення міститься в п. 1.4.1. П-Г.1-218-113:2009.
Розділ 5 СОУ 42.1-37641918-105:2013 містить перелік робіт з експлуатаційного утримання на автомобільних дорогах. Тобто, як слідує з вищенаведених норм, протягом всього строку дії договору, підрядник зобов`язаний постійно забезпечувати безперервний безпечних рух (здійснювати експлуатаційне утримання) на автомобільних дорогах загального користування державного та місцевого значення Львівської області, що передбачено умовами договору та чинними будівельними нормами України.
Як стверджує позивач, на виконання своїх договірних зобов`язань, ДП «Львівський облавтодор» виконало роботи (здійснило експлуатаційне утримання) на автомобільних дорогах загального користування державного та місцевого значення Львівської області протягом січня-березня 2017 року (виконання робіт яких є предметом договору № 109- 08/16 від 12.08.2016) загальною вартістю 349 966,00 грн.. що підтверджується підписаними між двома сторонами:
-Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року на суму 29 770,00 грн.; підсумковою відомістю ресурсів до акту форми №КБ-2в за січень 2017 року.;
-Актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року на суму 86 827,00 грн.; підсумковою відомістю ресурсів до акту форми №КБ-2в за лютий 2017 року.;
-Актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року на суму 60 510,00 грн.; підсумковою відомістю ресурсів до акту форми №КБ-2в за лютий 2017 року.;
-Актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року на суму 118 756,00 грн.; підсумковою відомістю ресурсів до акту форми №КБ-2в за березень 2017 року.;
-Актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року на суму 54 103,00 грн.; підсумковою відомістю ресурсів до акту форми №КБ-2в за березень 2017 року.;
Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки проводяться замовником підряднику після підписання сторонами «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма КБ-2в) і «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма КБ-3) складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати замовником наданих послуг. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник замовника на протязі п`яти робочих днів відповідно до погодженого сторонами графіку здачі виконаних обсягів робіт перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт, в межах виділених бюджетних асигнувань.
Як зазначає позивач, вищезгадані акти форми КБ-2в за січень-березень 2017 на суму 349 966,00 грн. неодноразово надавалися відповідачу та після перевірки фізичних та вартісних показників були підписані, проте не були оплачені.
Відповідно до п. 6.4.1. договору, підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за виконані роботи.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою, в порядку ст. 530 ЦК України від 21.01.2020, про необхідність здійснення оплати.
05.02.2020 на адресу ДП «Львівський облавтодор» надійшов лист відповідача від 31.01.2020 №01н-377/01-06, в якому останній зазначив, що вказана позивачем заборгованість відсутня, оскільки ним добровільно виконано взяті на себе зобов`язання.
У період з 05.09.2016 по 26.12.2017 між САД у Л/о та ДП «Львівський облавтодор» було укладено ряд додаткових угод (загальна кількість 31) до договору № 109-08/16 від 12.08.2016 на закупівлю послуг: експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області.
Так, 26.12.2017 між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 31 до договору № 109-08/16 від 12.08.2016 відповідно до п. 3.1. якої, ціна цього договору становить 310 001 626,80 грн.
Поряд з цим, п.1 додаткової угоди № 31 передбачено, що сторони договору погоджують з урахуванням фактично наданих підрядником та оплачених замовником послуг з утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області, викласти п. 3.1. договору в наступній редакції: « 3.1. Ціна цього договору становить 106 399 346,77 (сто шість мільйонів триста дев`яносто дев`ять тисяч триста сорок шість) гривень 77 копійок, з врахуванням ПДВ -17 733 224,16 грн.».
Тобто, як стверджує позивач, фактично зміни до п. 3.1. договору в частині його ціни було внесено вже після його фактичного виконання з боку ДП «Львівський облавтодор», оскільки підрядні роботи виконувалися протягом січня-березня 2017 року, а положення основного договору можливості односторонньої зміни його ціни не передбачалося.
В ході провадження у даній справі, у відповідь на заперечення відповідача щодо недостатності доказів в обгрунтування позовних вимог, позивачем 06.11.2024 було долучено до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження позовних вимог в частині фактичного виконання підрядних робіт щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг, зокрема, подорожні листи автомобілів, видаткові накладні про придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт, товарно-транспортні накладні, наряд-завдання, табелі обліку робочого часу працівників філії.
Оцінка суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За своєю правовою природою, укладений сторонами правочин є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг.
Відповідно до частини другої статті 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
Згідно частин першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до ч. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Як було встановлено судом, предметом укладеного між сторонами договору було зобов`язання позивача (підрядника) у порядку та на умовах визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надати послуги: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області». Протяжність автомобільних доріг державного значення 1 667,7 км., місцевого 6 514,2 км.
Приписами п. 11. Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані:
своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху;
постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;
вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно- кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху.
Статтею 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до п. 3.5. ГБН Г.1-218-182:2011, поточний дрібний ремонт підтримання транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг шляхом усунення незначних пошкоджень окремих елементів дороги, що виникли в процесу експлуатації.
В розділі 1 СОУ 42.1-37641918-105:2013 зазначено, що цей стандарт визначає перелік робіт з експлуатаційного утримання, які повинні виконуватись на автомобільних дорогах загального користування та штучних спорудах на них.
Відповідно до п. 3.1. СОУ, аварійні роботи це роботи з термінового усунення ситуацій, які загрожують безпечному руху транспортних засобів і виникли не прогнозовано у процесі експлуатації доріг.
Згідно із п. 3.2. СОУ, експлуатаційне утримання автомобільних доріг - комплекс робіт з технічного нагляду та утримання автомобільних доріг, дорожніх споруд та смуги відведення.
Аналогічні визначення вказаних вище термінів, містяться в Наказі від 21.09.2012 № 573/1019 Міністерства інфраструктури України, Міністерства фінансів України «Про затвердження Методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг та нормативів витрат, пов`язаних з утриманням автомобільних доріг».
П. п. 4.1., 4.3. СОУ 42.1-37641918-105:2013 передбачено, що експлуатаційне утримання направлене на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормами згідно з Законом України «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху». Роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг і штучних споруд включають технічний нагляд за дорогою, штучними та лінійними спорудами та смугою відведення для своєчасного виявлення та усунення дефектів, забезпечення роботи елементів дороги і споруд в різні періоди року, утримання їх в експлуатаційному стані згідно з ДСТУ 3587, зимове утримання згідно з П-Г.1-218-118, інженерно-технічні та аварійні роботи. Аналогічне визначення міститься в п.1.4.1. П-Г.1-218-113:2009.
Поряд з цим, розділ 5 СОУ 42.1-37641918-105:2013 містить перелік робіт з експлуатаційного утримання на автомобільних дорогах.
Нормативні вимоги до транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг у зимовий період експлуатації та терміни снігоочищення доріг і ліквідації зимової слизькості визначаються ДСТУ 3587, іншими державними стандартами та «Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування» П.Г.1-218-113 (розділ 4 П Г.1-218-118:2005).
П. 5.1.1. П Г.1-218-113:2009 «Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України» (надалі - П Г.1-218-113:2009) передбачено, що зимове утримання доріг комплекс робіт, які проводяться дорожньо-експлуатаційними організаціями для забезпечення безперебійного та безпечного руху на автомобільних дорогах у зимовий період, і включають очистку доріг від снігу, їх захист від снігових заносів і боротьбу з зимовою слизькістю, згідно з «Єдиними правилами зимового утримання автомобільних доріг» ПГ.1-218-118.
Відповідно до п. 5.1.2. П Г.1-218-113:2009, вся система заходів із зимового утримання автомобільних доріг повинна бути побудована таким чином, щоб забезпечити умови для руху автотранспорту, максимально полегшити та здешевити виконання робіт з ліквідації зимової слизькості. Для виконання цих вимог здійснюють:
- профілактичні заходи, мета яких не допустити або максимально ослабити створення зимової слизькості на автомобільній дорозі;
- заходи щодо запобігання створення снігових заносів шляхом улаштування постійних та тимчасових засобів снігозахисту;
- заходи по видаленню снігових та льодових утворень на дорозі та зменшенню їх впливу на автомобільний рух.
Таким чином, обов`язкове зимове експлуатаційне утримання імперативно передбачене СОУ 42.1-37641918-105:2013, ДСТУ 3587-97, П Г.1-218-118:2005 та П Г.1-218-113:2009.
Відтак керуючись договірними, експлуатаційними нормами та стандартами, ДП «Львівський облавтодор», як підрядна організація зобов`язана була виконувати роботу по забезпеченню умов безпечного руху в зимовий час на визначених та обумовлених автомобільних дорогах.
Факт виконання робіт з обов`язкового зимового експлуатаційного утримання та їх вартість підтверджуються зазначеними вище та долученими до матеріалів справи актами форми № КБ-2В, довідками форми КБ-3, а також, нарядами-завданнями (на дорожньо-будівельний механізм), подорожніми листами вантажного автомобіля, товарно-транспортними накладними, накладними, табелями обліку робочого часу працівників філії.
Крім того, судом встановлено, що акти форми № КБ-2В та довідки форми КБ-3 підписані двома сторонами без зауважень та застережень. Зі сторони замовника такі акти підписувалися Ковальчиком І.Я. і засвідчувалися печаткою відповідача.
Оскільки, вказані Акти форми № КБ-2в - є первинними документами в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відтак в них містяться основні відомості про господарські операції, які були здійснені ДП «Львівський облавтодор» на користь САД у Львівській області.
З наведено вбачається, що роботи, які виконувалися ДП «Львівський облавтодор» по даному договору на суму 349 966,00 грн. належать саме до експлуатаційного утримання, а тому посилання відповідача на ненадання доказів виконання робіт є безпідставними та необгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу, що кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).
Як передбачено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020 року у справі № 910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази позивачем і ненадання жодних переконливих доказів на їх спростування відповідачем, а також враховуючи відсутність заперечень стосовно самого факту та обсягу виконаних згідно з актами за січень-березень 2017 року робіт, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази, надані позивачем, відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені позивачем обставини щодо виконання ним робіт відповідно до договору, норм, правил, державних і галузевих стандартів. Неоплата на вимогу позивача не є беззаперечною підставою для звільнення замовника від обов`язку оплатити виконані роботи. Відповідачем не наведено жодних належних та аргументованих підстав для неоплати виконаних підрядником робіт, які ним фактично були визнані у підписаних актах.
Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості виконаних підрядником робіт підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до п.9 ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 5 249,49 грн.
Керуючись статтями 2, 73-76, 79, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідентифікаційний код юридичної особи 25253009) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідентифікаційний код юридичної особи 31978981) заборгованість у розмірі 349 966,00 грн та 5 249,49 грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений 24.12.2024
СуддяЧорній Л.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124018892 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Чорній Л.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні