Рішення

від 20.12.2024 по справі 916/3531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3531/24

За позовом: Фізичної особи-підприємця Тугай Юлії Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна» (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд. 1, код ЄДРПОУ 42784321, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с\з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Харчук В.І. - на підставі ордера серія ВК №1058052 від 02.08.2024р.;

Від відповідача: не з`явився.

Cуть спору: Позивачка - Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Тугай Юлія Валеріївна, звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна» про: стягнення основної суми заборгованості за Договором оренди обладнання з можливістю викупу обладнання №12032020/3Г від 12.03.2020р. у розмірі 317 626 грн 85 коп.; 3 % річних за весь час прострочення у розмірі 17 133 грн 22 коп.; інфляційних втрат у розмірі 45 983 грн 83 коп.; пені у розмірі 58 760 грн 97 коп.

Ухвалою суду від 14.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3531/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 10.09.2024р. Ухвалою суду від 10.09.2024р. відкладено судове засідання на 03.10.2024р. Ухвалою суду від 03.10.2024р. відкладено судове засідання на 11.10.2024р. Ухвалою суду від 11.10.2024р. відкладено судове засідання на 21.11.2024р. Ухвалою суду від 21.11.2024р. відкладено розгляд справи на 10.12.2024р. Ухвалою суду від 10.12.2024р. відкладено розгляд справи на 19.12.2024р.

Позивачка - ФОП Тугай Ю.В., підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна, своїм правом на судовий захист не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду по справі направлялись судом до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивачка по справі зазначає, що між ТОВ «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна» (Орендар) та нею (Орендодавець) був укладений Договір оренди обладнання з можливістю викупу обладнання №12032020/3Г, згідно якого Боржнику було передано у тимчасове платне користування з можливістю викупу Систему ультразвукову діагностичну Versana Essential , загальною вартістю 569 400 грн., що є еквівалентом 21 900,00 доларів США по курсу на дату укладення Договору.

Як стверджує позивачка, факт передачі підтверджується Актом приймання/передачі від 12.03.2020р.

Позивачка звертає увагу суду, що ТОВ «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна» виконало свої зобов`язання частково, сплативши згідно платіжних інструкцій: №77 від 16.03.2020р. - на суму 39 260 грн.; №129 від 24.09.2020р. - на суму 36 700 грн.; №131 від 29.09.2020р. - на суму 6 843 грн 70 коп.; №180 від 19.02.2021р. - на суму 20 000 грн.; №183 від 23.02.2021р. - на суму 20 000 грн, а всього 122 803 грн 70 коп., що еквівалентно 4 456,18 доларів США за офіційним курсом на дату оплати 1,00 долар США дорівнює 26,00 гривень

Однак, на твердження позивачки , з березня 2021р. відповідач повністю припинив виконувати свої зобов`язання по Договору, ухиляється від будь-яких контактів та немає жодних намірів здійснювати сплату виниклого боргу.

Як зазначає позивачка, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору вона звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу, який було видано 25.05.2022р. (справа № 916/907/22) на суму заборгованості 229 829 грн 55 коп. за період з 01.05.2021р. по 31.05.2022р., що еквівалентно 8 305,00 доларів США.

Позивачка також зазначає, що відповідно до умов Договору Сторони домовились про наступне:

За п. 4.2.1. Договору протягом 3 днів з дня підписання договору Орендар зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Орендодавця орендну плату за останній місяць у розмірі 19 630 грн без ПДВ, що є еквівалентом 750,00 доларів США, за офіційним курсом продажу долару США по відношенню до гривні, на момент здійснення оплати, згідно даних на міжбанківському валютному ринку України (згідно даний сайту https://minfin.com.ua/ станом на 12:00), але за курсом не нижче ніж 1,00 долар США дорівнює 26,00 грн.

Згідно п. 4.2.3. Договору оплата за оренду Обладнання буде проводитись Орендарем кожного поточного місяця до 28 числа протягом терміну дії Договору на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 4.2.4. Договору вартість оренди Обладнання за один місяць користування становить: 19 630 грн без ПДВ, що еквівалентно 755,00 доларів США, за офіційним курсом продажу долару США по відношенню до гривні, на момент здійснення оплати, згідно даних на міжбанківському валютному ринку України (згідно даних сайту https://minfin.com.ua/ станом на 12:00), але за курсом не нижче ніж 1,00 долар США дорівнює 26,00 грн.

У п. 5.8. Договору сторони домовились , що Обладнання, що орендується, переходить у власність Орендаря, якщо він вніс Орендодавцю на розрахунковий рахунок повну вартість Обладнання зазначену в п. 3.1. цього Договору, при цьому враховуються всі сплачені Орендарем щомісячні орендні платежі. При цьому вартість Обладнання, зазначена в п. 3.1. Договору, підлягає коригуванню на дату платежу відповідно до порядку, зазначеного в п. 4.2.4. Договору.

Таким чином, на твердження позивачки, заборгованість ТОВ «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна» на момент звернення до суду з даним позовом становить 317 626 грн 85 коп., що еквівалентно 9 138,82 доларів США за період з квітня 2022р. по квітень 2023р.

За п. 8.5. Договору за прострочення строків здійснення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,1 % від вартості Обладнання, встановленої в п. 3.1. Договору, до повного виконання взятих на себе зобов`язань.

На підставі зазначеного пункту Договору позивачка нарахувала відповідачу пеню у розмірі 58 760 грн 97 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

Позивачка також зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з цим, позивачка просить стягнути з відповідача 3% річних за весь час прострочення у розмірі 17 133 грн 22 коп.; інфляційні втрати у розмірі 45 983 грн 83 коп.

У якості нормативного обгрунтування позову позивачка посилається на приписи ст.ст. 509, 526, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України та ст. 193, 232, 283 Господарського кодексу України.

Відповідач - ТОВ «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна», своїм правом на судовий захист не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивачки, суд встановив, що ФОП Тугай Ю.В. є власницею Системи ультразвукової діагностичної Versana Essential в комплекті , виробництва фірми GE Medical Systems на підставі договору №120320/1 купівлі-продажу з розстрочкою платежу, що був укладений 12.03.2020р. з ТОВ «ПРОТЕК СОЛЮШИНЗ Україна», за умовами п.5 якого право власності на переданий Покупцеві товар переходить до Покупця з дня підписання Акту приймання-передачі.

За матеріалами справи, акт приймання передачі сторонами за договором №120320/1 купівлі-продажу з розстрочкою платежу був підписаний сторонами 12.03.2020р.

У той же день, 12.03.2020р. між ФОП Тугай Ю.В. (Орендодавець) та ТОВ «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна» (Орендар) був укладений Договір оренди обладнання з можливістю викупу обладнання №12032020/3Г , відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає Орендарю нижче визначене медичне діагностичне обладнання (Обладнання) у тимчасове платне користування.

Згідно п. 1.4. Договору найменування обладнання: Система ультразвукова діагностична Versana Essential в комплекті згідно з специфікацією (Додатком 1), що є невід`ємною частиною даного Договору, виробництва фірми GE Medical Systems.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Отже, між сторонами за Договором оренди обладнання з можливістю викупу обладнання №12032020/3Г склалися орендні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України обов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 11.1. цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2024 року.

За умовами п. 6.1. Договору Орендодавець зобов`язується передати у тимчасове платне користування Обладнання та здійснювати його технічне обслуговування.

Орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування Обладнання та по закінченню строку оренди повернути Обладнання Орендодавцеві у справному стані відповідно до умов даного Договору (п. 7.1. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору передача Обладнання у тимчасове користування та навчання роботі з Обладнанням здійснюється відповідними фахівцями з підписанням Акту прийому-передачі

За матеріалами справи , 12 березня 2020р. сторони склали Акт приймання-передачі Обладнання.

Згідно з п. 3.1. Договору загальна вартість Обладнання на момент підписання Договору, становить: 569 400 грн, що на момент укладення цього Договору еквівалентно 21 900,00 доларів США за офіційним курсом продажу долару США по відношенню до гривні, встановлених на українському міжбанківському валютному ринку - 1 долар США еквівалентно 26,00 грн.

Додатковою угодою від 01.04.2020р. сторони домовилися, що оплата за оренду Обладнання за період з 12.03.3030р. по 24.04.2020р. не здійснюється (п.1 Угоди). Строк користування (оренди) Обладнанням , вказаний у Договорі оренди , продовжується на строк карантину , вказаний у п.1 цієї Угоди.

Відповідно до п. 4.2. Договору Орендар зобов`язується здійснити оплату в наступному порядку: протягом 3 днів з дня підписання Договору Орендар зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Орендодавця орендну плату за останній місяць у розмірі 19 630 грн без ПДВ, що є еквівалентом 750,00 доларів США, за офіційним курсом продажу долару США по відношенню до гривні, на момент здійснення оплати, згідно даних на міжбанківському валютному ринку України (згідно даний сайту https://minfin.com.ua/ станом на 12:00), але за курсом не нижче ніж 1,00 долар США дорівнює 26,00 грн.

Оплата за оренду Обладнання буде проводитись Орендарем кожного поточного місяця до 28 числа протягом терміну дії Договору на рахунок Орендодавця (п. 4.2.3. Договору).

Вартість оренди Обладнання за один місяць користування становить: 19 630 грн без ПДВ, що еквівалентно 755,00 доларів США, за офіційним курсом продажу долару США по відношенню до гривні, на момент здійснення оплати, згідно даних на міжбанківському валютному ринку України (згідно даних сайту https://minfin.com.ua/ станом на 12:00), але за курсом не нижче ніж 1,00 долар США дорівнює 26,00 грн (п. 4.2.4. Договору).

Згідно з п. 7.4. Договору Орендар зобов`язується вчасно вносити орендну плату за Обладнання (згідно договору до 28 числа поточного місяця) на рахунок Орендодавця.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено частково оплату на суму 122 803 грн 70 коп., що еквівалентно 4 456,18 дол США, згідно платіжних інструкцій: №77 від 16.03.2020р. - на суму 39 260 грн.; №129 від 24.09.2020р. - на суму 36 700 грн.; №131 від 29.09.2020р. - на суму 6 843 грн 70 коп.; №180 від 19.02.2021р. - на суму 20 000 грн.; №183 від 23.02.2021р. - на суму 20 000 грн.

Також, згідно судового наказу від 25.05.2022р. по справі 916/907/22 з відповідача стягнуто суму заборгованості у розмірі 229 829 грн 55 коп., що еквівалентно 8 305 дол США, за період з 01.05.2021р. по 31.03.2022р.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Отже, відповідач, зобов`язавшись щомісячно до 28 числа поточного місяця , своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування Обладнанням , у розмірі, визначеному Договором, повинен був виконати своє зобов`язання, але не виконав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів повернення позивачці Обладнання: системи ультразвукової діагностичної Versana Essential в комплекті згідно з специфікацією чи доказів оплати залишку заборгованості за Договором оренди обладнання з можливістю викупу обладнання №12032020/3Г.

За таких обставин, на думку суду, правомірною та обґрунтованою є вимога позивачки щодо стягнення з відповідача заборгованості за оренду Обладнання за період з квітня 2022р. по квітень 2024р. у розмірі 317 626 грн 85 коп., що еквівалентно 9 138,82 дол. США.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем прострочено оплату за оренду, то позивачкою правомірно нараховано інфляційні втрати за період з 28.04.2022р. по 30.06.2024р. та 3% річних за період з 28.04.2022р. по 08.08.2024р.

Судом перевірено розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачкою та встановлено що він є неправильним, у зв`язку з чим, суд здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляцiйних втрат.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 905 грн 12 коп. та 40 146 грн 90 коп. відповідно.

Крім того, позивачка просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 58 760 грн 97 коп., нараховану за період з 29.05.2023р. по 29.11.2023р. на підставі п. 8.5. Договору, яким сторони погодили, що за прострочення строків здійснення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,1 % від вартості Обладнання, встановленої в п. 3.1. Договору, до повного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом перевірено розрахунок пені , наданий позивачкою та встановлено що він є правильним.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 58 760 грн 97 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які

мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Тугай Юлія Валеріївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна» про стягнення основної суми заборгованості за Договором оренди обладнання з можливістю викупу обладнання №12032020/3Г від 12.03.2020р. у розмірі 317 626 грн 85 коп., 3% річних з у розмірі 17 133 грн 22 коп.; інфляційних втрат у розмірі 45 983 грн 83 коп.; пені у розмірі 58 760 грн 97 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейна клініка психічного здоров`я «Рехаб Фемелі Україна» (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд. 1, код ЄДРПОУ 42784321, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Фізичної особи-підприємця Тугай Юлії Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість за Договором оренди обладнання з можливістю викупу обладнання №12032020/3Г від 12.03.2020р. у розмірі 317 626 грн 85 коп., 3% річних у розмірі 16 905 грн 12 коп. інфляційні втрати у розмірі 40 146 грн 90 коп., пеню у розмірі 58 760 грн 97 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 274 грн 06 коп.

3. У задоволення решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога