Рішення

від 23.12.2024 по справі 916/4424/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4424/24Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/4424/24

За позовом: Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Одеський район, селище Таїрове, вул. Перемоги, буд. 27; код ЄДРПОУ 05582159)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія (65496, Одеська обл., Одеський район, с. Лиманка, вул. Будівельна, буд. 48-Г, прим. 47; код ЄДРПОУ 32695398)

Про стягнення 211761,98 грн.

Встановив: Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія про стягнення 3% річних у сумі 61849,14 грн. та втрати від інфляції у сумі 149912,84 грн., а всього у сумі 211761,98 грн. нарахованих у зв`язку з простроченням сплати коштів пайової участі на розвиток інфраструктури населеного пункту під час здійснення першої черги будівництва (пусковий комплекс №2 (секція №1 і секція №2) та пусковий комплекс №3 (секція №1 і секція №2)), за адресою: вул. Будівельна 48-50, с.Лиманка, Овідіопольського району, Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2024р. прийнято позовну заяву Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4424/24. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

05.12.2024р. до суду відповідачем були надані пояснення по справі.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем були надані письмові пояснення, з викладенням своєї позиції щодо позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянуто справу №916/2709/22 за позовом керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі замовника у розвитку населеного пункту в розмірі 3150517,31 грн.

Постановою від 07 вересня 2023 року по справі №916/2709/22 Верховним Судом залишено без змін Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023р. у справі №916/2709/22, якою апеляційний суд постановив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» до бюджету Таїровської об`єднаної територіальної громади 3150517 грн 31 коп., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» на користь Одеської обласної прокуратури 47257 грн 76 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 70886 грн 64 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

За поясненнями позивача, відповідачем допущено факт несвоєчасної сплати пайової участі за будівництво першої черги будівництва (пусковий комплекс №2 (секція №1 і секція №2) та пусковий комплекс №3 (секція №1 і секція №2)), за адресою: вул. Будівельна 48-50, с.Лиманка, Овідіопольського району, Одеської області та відповідачем стягнуті кошти пайової участі у розмірі 3150517 грн 31 коп. до бюджету Таїровської об`єднаної територіальної громади у повному обсязі не сплачені.

Також позивачем було зазначено суду, що рішенням господарського суду Одеської області від 23 травня 2024р. по справі №916/326/24 за позовом Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія про стягнення 2170631,48 грн, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія на користь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області 3% річних в сумі 294936 грн 69 коп., інфляційні втрати в сумі 1494870 грн 60 коп. та судовий збір в сумі 21 477 грн 68 коп.

01 липня 2024 року по справі №916/326/24 видані відповідні накази про примусове виконання рішення (вх.№1814/02-07 від 09.07.2024р.), за змістом яких вбачається, що рішення Господарського суду Одеської області від 23 травня 2024р. по справі №916/326/24 набрало законної сили 25.06.2024 року.

За посиланням позивача, станом на дату подання даної позовної заяви, за заявою Таїровської селищної ради відкрито виконавче провадження №71995140, у якому державний виконавець постановив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" 3150517,31 грн. Постановою державного виконавця від 09.06.2023р. (вх.№1500/02-07 від 20.06.2023р.) відкрито виконавче провадження з виконання наказу №916/2709/22, виданого 08.06.2023 суддею господарського суду Одеської області Цісельським О.В, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" розмірі 3150517,31грн.

Позивачем зазначалось суду, що листом Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції України від 12.09.2023р. (вх.№2430/02-07 від 19.09.2023р.) повідомлено: «Згідно ЗУ "Про виконавче провадження" державним виконавцем проведені виконавчі дії: 09.06.2023 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 03.06.2023 р. винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у сумі 315051,73гри., 13.06.2023 р. винесено постанову про арешт коштів боржника, - 22.06.2023 р. винесено постанову про арешт майна боржника, а саме на все рухоме та нерухоме майно.

22.06.2023 р. державним виконавцем згідно платіжної інструкції здійснено списання коштів у сумі 9291,51 грн., (929,15 грн - перераховано виконавчий збір, 200 грн,- перераховано витрати виконавчого провадження, 9291,51 грн - перераховано на користь стягувана). - 01.08.2023 р. - державним виконавцем згідно платіжної інструкції здійснено списання коштів у сумі 438,85 грн. (43,88 грн - перераховано виконавчий збір, 438,85 грн-перераховано на користь стягувана). - 14.08.2023 р. державним виконавцем здійснено виклик (рекомендованим листом) директора ТОВ "Акваторія" 18.08.2023 р на 10:00 годину, на зазначену дату до Відділу директор ТОВ "Акваторії не з`явився, на що складений відповідний Акт. На теперішній час державним виконавцем проводяться виконавчі дії згідно ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, станом на 01.09.2024 року відповідачем зі стягнутих 3150517,31грн. сплачено 207216,19 грн.

Отже, як вказує позивача, відповідач у зв`язку із несвоєчасним виконанням обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 218 Господарського кодексу України, не здійснив своєчасний розрахунок за пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі 3150517,31 грн., внаслідок якого утворилась заборгованість перед Таїровською об`єднаною територіальною громадою у період з 01.01.2024 по 01.09.2024 року у розмірі 3% річних та інфляційних втрат у сумі 211761,98грн. (3% річних 61 849,14 грн. та втрати від інфляції 149912,84 грн.).

Надаючи пояснення по справі, відповідачем було зазначено суду, що ознайомившись зі змістом вищевказаної позовної заяви, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а вимоги які в ній викладені таким, що грубо порушують принципи збалансованості інтересів сторін, розумності та справедливості.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та початком активних бойових дій на території нашої держави, 24.02.2022 року указом Президента України №64/2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022 року, на території України було введено воєнний стан та вищевказані обставини, як вказує відповідач, стали наслідком того, що ТОВ «Акваторія» призупинило свою господарську діяльність та на теперішній час, фактично, не функціонує.

З вищевикладеного вбачається, що у зв`язку з наявністю вищевказаних постанов, ТОВ «Акваторія» фактично було заблоковано можливість нормально функціонувати та провадити господарську діяльність, проводити будь-які розрахунки, оскільки всі грошові кошти, які надходять на розрахункові рахунки ТОВ «Акваторія» автоматично підпадають під арешт та в подальшому списуються в рахунок погашення заборгованість, згідно постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 року по справі №916/2709/22.

За посиланням відповідача, Фактично дії Таїровської селищної ради направлені на збільшення, вже вдруге поспіль, загального розміру заборгованості ТОВ «Акваторія».

Відповідачем було пояснено суду, що вищевказана сума боргу жодним чином не стимулюватиме відповідача швидко виконати наявне у нього зобов`язання, а навпаки дана заборгованість становитиме надмірний тягар для підприємство, який не тільки виключить можливість ТОВ «Акваторія» погасити заборгованість, а й призведе до остаточної зупинки діяльності підприємства та його банкрутства.

Як вказує відповідач, з вищевикладеного вбачається, що заявлена до стягнення сума становить надмірний тягар для відповідача та ставить підприємство у безвихідне становище, оскільки фактично виключає можливість для відповідача своєчасно та у повному обсязі погасити наявну заборгованість, у зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області має бути відмовлено.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як з`ясовано судом, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023р. по справі №916/2709/22 апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у справі №916/2709/22 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія до бюджету Таїровської об`єднаної територіальної громади 3150517,31 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія на користь Одеської обласної прокуратури 47257,76 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 70886,64 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2023р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" залишено без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі №916/2709/22 залишено без змін.

У подальшому, Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія, в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 2170631,48 грн, з яких: 406315,58 грн 3% річних та 1764315,90 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування підстав зазначеного позову, позивач посилався на обставину прострочення відповідачем строків оплати пайової участі на розвиток інфраструктури населеного пункту під час здійснення першої черги будівництва (пусковий комплекс № 2 (секція № 1 і секція № 2) та пусковий комплекс № 3 (секція № 1 і секція № 2), за адресою: вул. Будівельна, 48-50, с. Лиманка, Овідіопольський р-н, Одеська обл., внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість, що вже була стягнута судовими рішеннями у справі №916/2709/22.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.05.2024р. по справі №916/326/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія на користь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області 3% річних в сумі 294936 грн 69 коп., інфляційні втрати в сумі 1494870 грн 60 коп. та судовий збір в сумі 21477 грн 68 коп. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області частину судового збору в сумі 13211 грн 04 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 18.01.2024 № 2729.

Рішенням суду по сказаній справі зазначено, що враховуючи встановлені судами обставини у справі №916/2702/22, викладені висновки у постановах судів апеляційної та касаційної інстанції, а також положення норм розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ, суд констатує, що кошти пайової участі замовника у розвитку населеного пункту в розмірі 3150517,31 грн. відповідач мав сплатити позивачу у строк до 17.11.2020р., разом з цим, як встановлено судом з матеріалів цієї справи, відповідач спірні кошти сплатив лише частково, що відповідачем не спростовано.

За результатом розгляду справи №916/326/24, судом було стягнуто з відповідача в межах періоду з 17.11.2020р. по 31.12.2023р. - 3% річних в сумі 294936 грн 69 коп. та інфляційні втрати в сумі 1494870 грн 60 коп.

Рішення суду від 23.05.2024р. по справі №916/326/24 в апеляційному порядку не оскаржувалось, та 25.06.2024р. набрало законної сили.

Також судом з`ясовано, що 09.06.2023 державним виконавцем Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сокірбою Є.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 у справі №916/2709/22 про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 3150517,31 грн.

Відповідно до листа державного виконавця від 12.09.2023 № 21.14-36652, останнім були проведені списання в межах виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем 22.06.2023 9291,51 грн. та 01.08.2023 438,85грн.

За матеріалами справи вбачається, що відповідно до даних поданого позивачем звіту про рух коштів, станом з 01.01.2024р. по 03.09.2024р., від відповідача на рахунок позивача в погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду у справі №916/2709/22, надійшли грошові кошти: 04.03.2024р. 414,95 грн., 16.07.2024р. 534,07 грн., 19.08.2024р. 149460,40 грн., 29.08.2024р. 7209,03 грн.

Доказів повного виконання рішення суду по справі №916/2709/22, матеріали справи не містять, та зворотнього відповідачем доведено не було.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На спростування доводів відповідача, що були визначені ним у поданих поясненях, суд зазначає, що вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму залишку боргу за невиконання зобов`язання зі сплати безпідставно збережених коштів пайової участі замовника у розвитку населеного пункту.

Розрахунок 3% річних у розмірі 61849,14 грн. позивачем проведено на суму боргу у розмірі 3100919,57 грн. за період з 01.01.2024р. по 03.03.2024р., на суму боргу 3100504,62грн. за період з 04.03.2024р. по 15.07.2024р., на суму боргу 3099970,62 грн. за період з 16.07.2024р. по 18.08.2024р., на суму боргу 295051,22 грн. за період з 19.08.2024р. по 28.08.2024р., на суму боргу 2943301,19 грн. за період з 29.08.2024р. по 31.08.2024р.

Розрахунок інфляційних втрат у розмірі 149912,84 грн. позивачем проведено на суму боргу у розмірі 3100919,57 грн. за період з 01.01.2024р. по 03.03.2024р., на суму боргу 3100504,62 грн. за період з 04.03.2024р. по 15.07.2024р., на суму боргу 3099970,62 грн. за період з 16.07.2024р. по 18.08.2024р.

Суд зазначає, що стягнення, за заявленими позивачем періодами нарахування 3% річних та інфляційних втрат не було предметом розгляду справи №916/326/24, в зазначеній справі судом було стягнуто з відповідача заборгованість (3% річних та інфляційні втрати) в межах періоду з 17.11.2020р. по 31.12.2023р.

Отже, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат позивача у даній справі, суд вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 61849,14 грн., розрахунок яких проведено за період з 01.01.2024р. по 31.08.2024р., та інфляційних втрат у розмірі 149912,84 грн., розрахунок яких проведено за період з 01.01.2024р. по 18.08.2024р. - у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2541,14 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія (65496, Одеська обл., Одеський район, с. Лиманка, вул. Будівельна, буд. 48-Г, прим. 47; код ЄДРПОУ 32695398) на користь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Одеський район, селище Таїрове, вул. Перемоги, буд. 27; код ЄДРПОУ 05582159) 3% річних у розмірі 61849 (шістдесят одну тисячу вісімсот сорок дев`ять) грн. 14 коп. за період з 01.01.2024р. по 31.08.2024р., інфляційні втрати у розмірі 149912 (сто сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дванадцять) грн. 84 коп. за період з 01.01.2024р. по 18.08.2024р. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2541 (дві тисячі п`ятсот сорок одну) грн. 14 коп.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко