Ухвала

від 24.12.2024 по справі 922/4580/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" грудня 2024 р. м ХарківСправа № 922/4580/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали

позовної заявиТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРО», м. Київ, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КНИГОЛЕНД», м. Харків, простягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРО», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КНИГОЛЕНД», про стягнення вартості неповернутого товару відповідно до п. 2.10. Договору поставки № 14/01/2019-1 від 14.01.2019 року (в редакції протоколу розбіжностей) в розмірі 834 062,26 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог.

Як вбачається із прохальної частини позову, позивачем заявлено як вимогу стягнення вартості неповернутого товару відповідно до п. 2.10. Договору поставки № 14/01/2019-1 від 14.01.2019 року (в редакції протоколу розбіжностей) в розмірі 834 062,26 грн.

В свою чергу, як вбачається з мотивувальної частини позову (5 сторінка позову) відповідачем не виконано зобов`язання щодо оплати неповернутого товару та товару, що не підлягає поверненню відповідно до п. 2.10. Договору в редакції протоколу розбіжностей, в розмірі 795 429,84 грн. Також, позивач надає розрахунки та обґрунтування щодо інфляційних втрат у розмірі 31 395,31 грн та 3% річних у розмірі 7 237,11 грн., що у сукупності з описаною вище сумою в розмірі 795 429,84 грн. дає 834 062,26 грн.

За викладених вище обставин, суд констатує про те, що позивач має уточнити зміст позовних вимог (прохальну частину позову) з розшифруванням сум, що стягуються, та їх правової природи (наприклад, вартість неповернутого товару відповідно до п. 2.10. Договору поставки № 14/01/2019-1 від 14.01.2019 року (в редакції протоколу розбіжностей) в розмірі 795 429,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 31 395,31 грн, а також 3% річних у розмірі 7237,11 грн).

Окремо суд констатує про те, що він позбавлений права за позивача формувати позовні вимоги, адже це є виключною прерогативою самого позивача. Справа розглядається в межах вимог, що сформовані позивачем у позовній заяві.

За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України). Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із уточненим змістом позовних вимог (прохальну частину позову) з розшифруванням сум, що стягуються, та їх правової природи (наприклад, вартість неповернутого товару відповідно до п. 2.10. Договору поставки № 14/01/2019-1 від 14.01.2019 року (в редакції протоколу розбіжностей) в розмірі 795 429,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 31 395,31 грн, а також 3% річних у розмірі 7237,11 грн) та з доказами її (заяви) скерування відповідачу.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 161, 162, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРО» без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із уточненим змістом позовних вимог (прохальну частину позову) з розшифруванням сум, що стягуються, та їх правової природи (наприклад, вартість неповернутого товару відповідно до п. 2.10. Договору поставки № 14/01/2019-1 від 14.01.2019 року (в редакції протоколу розбіжностей) в розмірі 795 429,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 31 395,31 грн, а також 3% річних у розмірі 7237,11 грн) та з доказами її (заяви) скерування відповідачу.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 24 грудня 2024 року.

СуддяН.В. Калініченко