Ухвала

від 24.12.2024 по справі 922/4346/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення скарги без розгляду

24 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4346/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

розглянувши без виклику учасників справи скаргу фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича (вх. № 32175/24 від 23.12.2024) на бездіяльність старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кріт Анни Вікторівни

у справі за позовом фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лакімолл (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 95, 40769301)

про стягнення заборгованості за договором на транспортно-експедиційні послуги № 021020-1 від 02.10.2020 у розмірі 294384,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 у даній справі позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лакімолл (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 95, 40769301) на користь Фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість за договором на транспортно-експедиційні послуги № 021020-1 від 02.10.2020 у розмірі 294384,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4415,77 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

06.12.2022 на примусове виконання вказаного рішення суду видано наказ.

23.12.2024 на адресу Господарського суду Харківської області надійшла скарга фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича (вх. № 32175/24 від 23.12.2024) на бездіяльність старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кріт Анни Вікторівни, в якій стягувач просить суд зобов`язати державного виконавця вчинити всі можливі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження № 71296267 з виконання наказу, виданого 06.12.2022 року Господарським судом Харківської області у справі № 922/4346/21.

Розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича (вх. № 32175/24 від 23.12.2024) на бездіяльність старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кріт Анни Вікторівни суд виходить з наступного.

В силу частини першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Пунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

У цьому висновку суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04 лютого 2022 року у cправі № 925/308/13-г.

У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд також звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г.

Таким чином, процесуальним законодавством встановлено 10-денний строк на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця і початок перебігу даного строку слід обчислювати з моменту коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, як сторони виконавчого провадження.

Як вбачається із скарги фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича, 15.03.2023 старшим державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кріт Анною Вікторівною винесено постанову у виконавчому провадженні № № 71296267 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/4346/21 від 06.12.2022.

В подальшому, як стверджує скаржник, стягнення з боржника не проводилось, фізична особа-підприємець Радіонов Тарас Володимирович неодноразово звертався до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де йому повідомляли, що вживають всі необхідні дії для виконання виконавчого провадження.

Проте в період з 12.09.2024 року по день скерування скарги до суду не оновлювались запити до відповідних органів, установ та припинено проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що містяться в базах даних і реєстрах, а також перевірки стану боржника за місцем перебування.

При цьому суд зауважує, шо самої постанови державного виконавця від 15.03.2023 року про відкриття виконавчого провадження, а також жодних документальних доказів звернення стягувача до державного виконавця, як і жодних відповідей державного виконавця стягувачу, останнім господарському суду не надано. Крім того, скаржником не подано до господарського суду жодних підтверджуючих даних (документів), що державним виконавцем дійсно припинено проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що містяться в базах даних і реєстрах, а також перевірки стану боржника за місцем перебування.

Водночас суд зазначає, що статтями 339-341 ГПК України унормовано порядок подання скарги на дії (бездіяльність) державного (приватного) виконавця. Відповідно до ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

В даному випадку скаржником зазначається, що в період з 12.09.2024 року по день скерування скарги до суду не оновлювались запити до відповідних органів, установ та припинено проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що містяться в базах даних і реєстрах, а також перевірки стану боржника за місцем перебування, тобто із змісту скарги вбачається, що скаржник дізнався про порушення його прав (про бездіяльність державного виконавця) 12.09.2024.

Разом із тим зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кріт Анни Вікторівни скаржник звертається до суду лише 23.12.2024, тобто після спливу більш ніж трьох місяців від дня, коли він дізнався про порушення його прав, без надання жодних документальних доказів, що державним виконавцем дійсно припинено проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що містяться в базах даних і реєстрах, а також перевірки стану боржника за місцем перебування, й одночасно ним не ставиться питання в порядку ч. 2 ст. 341 ГПК України про поновлення строку для подання скарги.

Суд також зазначає, що частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, згідно статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Таким чином, з огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, стягувач з настанням вищевказаних строків мав реальну можливість дізнатися, зокрема, шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження про те, що державний виконавець не вживав або несвоєчасно вживав відповідні заходи щодо примусового виконання наказу господарського суду.

Зазначене підтверджується тим, що згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Проте скарга подана лише 23.12.2024, тобто після спливу більш ніж трьох місяців від дня, коли скаржник дізнався про порушення його прав відповідно, настання строків вчинення виконавцем виконавчих дій, у тому числі спрямованих на перевірку майнового стану боржника.

Окремо суд звертає увагу заявника на те, що при зверненні до господарського суду із скаргою в порядку ст. 339 ГПК України, останньому необхідно чітко та повно визначати предмет скарги, зокрема, які конкретні дії чи бездіяльність державного виконавця він вважає незаконними, в чому вони полягають, якими конкретними документальним доказами це підтверджується (із наданням їх господарському суду), а також визначати точну календарну дату про те, коли скаржник дізнався про порушення його прав, відповідно, коли у нього виникло процесуальне право на звернення до господарського суду із відповідною скаргою.

В даному разі процедура звернення зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця обумовлена, в тому числі статтею 341 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює імперативний строк для звернення зі скаргою до суду та визначає випадки коли цей строк може бути поновлений наведенням поважних причин, що в даному разі не було зроблено (доказів протилежного скарга не містить).

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги подання скарги фізичною особою-підприємцем Радіоновим Тарасом Володимировичем поза межами строку на її подання, імперативно визначеного нормами процесуального закону, а також відсутність відповідного клопотання (заяви) про поновлення строку на подання скарги, на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України суд прийшов до висновку про необхідність залишення скарги без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 42, 118, 232-236, 339-341 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду скаргу фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича (вх. № 32175/24 від 23.12.2024) на бездіяльність старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби в місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кріт Анни Вікторівни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 24.12.2024.

СуддяН.А. Новікова