Рішення

від 16.12.2024 по справі 926/2677/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2677/24

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" м.Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ново-Фарм" м. Новоселиця

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 20272,47 грн.

Суддя Бутирський А.А.

при секретарі Вівчарюк І.Б.

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" м. Дніпро звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Фарм" м. Новоселиця про стягнення заборгованості за договором поставки № 18/ЧВ від 02.09.2024 р. в сумі 20272,47 грн., з них: 16648,52 грн. основного боргу та 3623,95 грн. 30% річних.

Також позивач просить стягнути 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями позовну заву передано судді Бутирського А.А.

Ухвалою суду від 22.10.2024 р. відкрито провадження у справі, її розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 11.11.2024 р.

Ухвалою від 11.11.2024 р судове засідання відкладено на 02.12.2024 р., а ухвалою від 02.12.2024 р. на 16.12.2024 р.

Позивач у судове засідання 16.12.2024 р. не з`явився, проте у поданому клопотанні повідомив про сплату основного боргу відповідачем та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, відзив на позов не представив, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2019 року між сторонами було укладено Договір поставки № 18/ЧВ (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві непродовольчі товари, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати такі товари.

Відповідно до пункту 4.4 Договору покупець сплачує 100% вартості кожної партії товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару, факт отримання товару підтверджується накладною, підписаною сторонами.

У відповідності до п. 5.3. Договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику суму боргу за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми заборгованості.

На виконання умов договору № 18/ЧВ та відповідно до видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 111 859.12 грн. Проте, відповідач здійснив оплату на суму 95 210,60 грн., у зв`язку з чим на момент відкриття провадження у справі борг відповідача становив 16 648.52 грн.

На момент вирішення спору відповідач сплатив основний борг у сумі 16 648.52 грн., а тому у цій частині позову провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.

За таких обставин справи позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом положень ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст. 525, 526, 629 ЦК України і ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач повністю оплатив товар, але не оплатив, 30% річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України, а відтак з нього слід стягнути 3623.95 грн. заборгованості 30% річних.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

У позовний заяві позивач просить стягнути також 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтування чого надав: договір про надання правничої допомоги від 11.10.2024 р., який укладений позивачем та адвокатом Горець О.А.; додаткову угоду до згаданого договору від 11.10.2024 р., згідно якого вартість однієї годити правничої допомоги становить 2000,00 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг від 14.10.2024 року на суму 6000,00 грн. Згідно зазначених документів позивачу надано правову допомогу на загальну суму 6000,00 грн за 3 годин роботи адвоката.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому суд зазначає, що відзив чи заперечення проти заявлених позивачем судових витрат, відповідач не подавав.

Перевіривши подані представником позивача докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої представником позивача суми із складністю справи та наданих послуг, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Закрити провадження у справі у частині стягнення з відповідача 16448,52 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Фарм» (Код ЄДРПОУ 30071018, Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Крупської, 12, кв. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» (код ЄДРПОУ 37068787, м. Дніпро, вул. Березинська, 24-А) 3623,95 грн. 30% річних, 3028,00 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.12.2024 р.

Суддя А.А. Бутирський