ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10944/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» (далі - позивач, ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС», позивач, товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач1, ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач2, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) від 12.07.2024 №11407921/45634135; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №226 від 31.05.2024 в ЄРПН.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2024 між ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» (виконавець) та ТОВ «БЕТТА» (замовник) було укладено договір про надання послуг №250312, згідно із пунктом 1.1. якого позивач у порядку та на умовах визначених цим договором, зобов`язується надавати ТОВ «БЕТТА» за плату послуги, пов`язані з передпродажною підготовкою товару поставленого згідно дистриб`юторського договору №250311 від 25.03.2024, а ТОВ «БЕТТА» зобов`язується своєчасно в повному обсязі оплатити надані послуги.
На виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» надало маркетингові послуги: просування та стимулювання збуту товарів замовника у період з 01.05.2024 31.05.2024 у сумі 255298,00 грн, про що укладено додаткову угоду №2 від 31.05.2024 до договору.
31.05.2024 ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» виставило рахунок на оплату та акт виконання робіт по послугах згідно додаткової угоди №2 від 31.05.2024.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) позивач по першій події надання послуг, що підтверджується актом здачі приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2024, подав на реєстрацію податкову накладну №226 від 31.05.2024.
Однак реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена у відповідності до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 73.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Після зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» подало до податкового органу пояснення, в яких обґрунтувало реальність здійснення господарської операції та підтверджуючі документи, однак отримало повідомлення від 02.07.2024 про необхідність надання додаткових пояснень.
09.07.2024 позивачем було надано додаткові пояснення та долучено ряд документів у кількості 29 шт, однак 12.07.2024 комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в ЄРПН було прийнято рішення, про відмову у реєстрації податкової накладної №226 від 31.05.2024 року в ЄРПН у зв`язку з ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та\або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
12.07.2024 товариство подало скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної до ДПС України та 02.08.2024 отримало рішення про результати розгляду скарги №48903/45634135/2, згідно із яким рішення регіональної комісії залишено без змін.
З прийнятим рішенням позивач не згідний, вважає його протиправними та такими, що підлягає скасуванню, в обґрунтування такої позиції вказує, що про реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «БЕТТА», наявність у ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» матеріальних та трудових ресурсів, а також економічної мети операції свідчить наступне.
ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» є одночасно постачальником товарів ТОВ «БЕТТА», що підтверджується дистриб`юторським договором №250311 від 25.03.2024.
На виконання дистриб`юторського договору було поставлено товар згідно видаткових накладних № БТ0000000495 від 08.05.2024, №БТ000001160 від 14.05.2024, №БТ000001676 від 20.05.2024, №БТ000001806 від 20.05.2024 року, №БТ000002404 від 29.05.2024. Факт поставки товару підтверджується також наданими товарно-транспортними накладними.
Позивач вказує, що саме в межах дистриб`юторського договору та договору надання послуг утворилися зустрічні однорідні грошові вимоги, як наслідок товариства скористалися правом, наданим статею 601 ЦК України, та провели взаємозалік, про що було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог. Такі дії мали економічну мету зменшення грошових зобов`язань ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» перед ТОВ «БЕТТА» та навпаки, що по своїй сутті породжує такі ж наслідки, як і оплата наданих послуг на рахунок у банку.
Також позивач зауважує, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Однак, в даному випадку відповідачами не вказано чітко. яких саме документів не було надано позивачем. Натомість позивач надав достатньо інформації та підтверджуючих документів, які вказують на реальність господарської операції та достовірності інформації, вказаній у податковій накладній, а саме факт оплати послуг, можливість здійснення такого роду діяльності, наявність розумної економічної мети та зміни економічного стану суб`єктів господарювання і отриманих доходів позивачем.
З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено судовий розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.68).
Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву (а.с.73-76) позовних вимог не визнав та зазначив, що відповідно квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН реєстрація податкової накладної від 31.05.2024 №226 була зупинена у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 73.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
На підтвердження здійснених операцій платником надано повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної від 31.05.2024 №226, реєстрацію якої зупинено, які розміщені в підсистемі «Аналітична система «ІКС» Податковий блок».
За результатами розгляду наданих ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» документів комісією прийняте рішення щодо недостатності документів та направлено платнику повідомлення від 02.07.2024 №11338624/45634135 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, а саме: договору, розрахункових документів (банківських виписок, платіжних доручень), що підтверджують здійснення оплати за надані послуги в адресу ТОВ «БЕТА», а також інформації щодо здійснених робіт/наданих послуг.
ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» подано на розгляд комісії ГУ ДПС у Волинській області повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податково накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісією прийняте рішення №11407921/45634135 від 12.07.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №226 від 31.05.2024 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та\або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.
ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» не погоджуючись з рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області 26.07.2024 подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації ПК/РК в ЄРПН №11407921/45634135 від 12.07.2024 до комісії центрального рівня.
Рішенням комісії центрального рівня від 02.08.2024 №48903/45634135/2 скаргу ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН - без змін.
Представник відповідача вказує, що на підтвердження здійснених операцій з ТОВ «БЕТТА» позивачем до повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН надані товаросупровідні документи (ТТН), оформлені неналежним чином, а саме: відсутні найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідачів вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Просить в задоволенні позову ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» відмовити в повному обсязі.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Суд встановив, що 25.03.2024 між ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» (виконавець) та ТОВ «БЕТТА» (замовник) було укладено договір про надання послуг №250312 (а.с.13-14), за умовами якого у порядку та на умовах визначених цим договором замовник доручає виконавцеві надати замовнику за плату послуги, пов`язані з передпродажною підготовкою товару поставленого згідно дистриб`юторського договору №250311 від 25.03.2024, а замовник зобов`язується своєчасно в повному обсязі оплатити надані надані виконавцем послуги.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору вартість послуг, з урахуванням ПДВ, наданих виконавцем відповідно до цього договору визначається згідно додаткових угод до даного договору.
Так, умовами додаткової угоди №2 від 31.05.2024 (а.с.15) до договору про надання послуг № 250312 від 25.03.2024 сторонами договору погоджено наступну вартість послуг виконавця за договором: маркетингові послуги: просування і стимулювання збуту товарі замовника за період з 01.05.024 по 31.05.2024 в сумі 255298,00 грн.
Згідно із пунктом 3.2 договору замовник здійснює оплату за надані послуги згідно цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 календарних днів з дати підписання акту прийому передачі послуг та виставлення рахунку фактури.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» були надані для ТОВ «БЕТТА» маркетингові послуги за період з 01.05.024 по 31.05.2024 на суму 255298,00 грн, що підтверджується актом здачі прийняття робіт (надання послуг) №2 від 31.05.2024 (а.с.17).
За надання таких послуг позивачем був виставлений рахунок на оплату №2 на суму 255 298,00 грн (а.с.16).
Відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.06.2024, яка була укладена між ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» та ТОВ «БЕТТА», сторони шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог зменшують взаємні заборгованості на 255298,00, зокрема по договору №250312 (а.с.18).
За наслідками здійснення господарських операцій з надання маркетингових послуг на підставі вищевказаного договору ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №226 від 31.05.2024 на загальну суму 255298,00 грн, в т.ч. ПДВ 42549,67 грн (а.с.11 зворот-12, 82).
Як вбачається із квитанції від 14.06.2024, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПK України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165),у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 73.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.11).
Для підтвердження реєстрації спірної податкової накладної позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
За результатами розгляду вказаних документів ГУ ДПС у Волинській області було надіслано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 02.07.2024 за №11338624/45634135, яким запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання послуг; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН. В графі додаткова інформація зазначено: надати договір, розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати за надані послуги в адресу ТОВ «БЕТА» (код ЄДРПОУ 31405839). Надати інформацію щодо здійснених робіт/наданих послуг. (а.с.20-21, 80-81).
На виконання вимог контролюючого органу позивач подав повідомлення про подання додаткових пояснень та документів від 09.07.2024 №1 (а.с.22) та документи в кількості 29 додатків.
12.07.2024 комісією ГУ ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення №11407921/45634135, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №226 від 31.05.2024 з підстав ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН платником податків (а.с.10, 83).
Вказане рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області було оскаржене в адміністративному порядку шляхом подання до ДПС України скарги від 12.07.2024 № 11407921/45634135 (а.с.23 зворот.).
Рішенням ДПС України від 02.08.2024 №48903/45634135/2 скаргу товариства залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін (а.с.24, 84 ).
Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Відповідно до пункту 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Нормами пункту 7 Порядку №1165, визначено, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 8 Порядку №1165 передбачено, що платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Згідно пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Як установлено судом, реєстрація спірної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 73.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с.11).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженийнаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (у редакціїнаказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що для підтвердження реєстрації спірної податкової накладної позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також надавав додаткові пояснення та документи.
Суд звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів необхідно встановити настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом198.2. статті 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.
Якщо мова йде про отримання платником податку товарів/послуг, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи на підтвердження факту отримання таких товарів/послуг. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 25.03.2024 між ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» (виконавець) та ТОВ «БЕТТА» (замовник) було укладено договір про надання послуг №250312 (а.с.13-14), за умовами якого у порядку та на умовах визначених цим договором замовник доручає виконавцеві надати замовнику за плату послуги, пов`язані з передпродажною підготовкою товару поставленого згідно дистриб`юторського договору №250311 від 25.03.2024, а замовник зобов`язується своєчасно в повному обсязі оплатити надані надані виконавцем послуги.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору вартість послуг, з урахуванням ПДВ, наданих виконавцем відповідно до цього договору визначається згідно додаткових угод до даного договору.
Так, умовами додаткової угоди №2 від 31.05.2024 (а.с.15) до договору про надання послуг № 250312 від 25.03.2024 сторонами договору погоджено наступну вартість послуг виконавця за договором: маркетонгові послуги: просування і стимулювання збуту товарі замовника за період з 01.05.024 по 31.05.2024 в сумі 255 298,00 грн.
На виконання умов вказаного договору, ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» були надані для ТОВ «БЕТТА» маркетингові послуги за період з 01.05.024 по 31.05.2024 на суму 255 298,00 грн, що підтверджується актом здачі прийняття робіт (надання послуг) №2 від 31.05.2024 (а.с.17).
За надання таких послуг позивачем був виставлений рахунок на оплату №2 на суму 255298,00 грн (а.с.16).
Згідно із пунктом 3.2 договору замовник здійснює оплату за надані послуги згідно цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з дати підписання акту прийому передачі послуг та виставленя рахунку фактури.
Відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних умов від 07.06.2024, яка була укладена між ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» та ТОВ «БЕТТА», по договору №250312 сторони шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог зменшують взаємні заборгованості на 255298,00 грн (а.с.18).
Таким чином, суд зауважує, що у даному випадку ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» надало податковому органу документи на підтвердження настання обох подій, з якими чинне законодавство пов`язує право платника на віднесення сум податку до податкового кредиту: факту надання послуг, що підтверджується актом здачі прийняття робіт (надання послуг) №2 від 31.05.2024, а також факту оплати таких послуг, що підтверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних умов від 07.06.2024.
Суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (додаток 1 до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «додаткова інформація» зазначити конкретні документи, які ненадані платником або складені з порушенням законодавства, однак в оскаржуваному рішенні вказана графа взагалі не заповнена.
Надсилаючи позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 02.07.2024 №11338624/45634135, відповідач1 в графі додаткова інформація зазначив про необхідність надати договір, розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати за надані послуги в адресу ТОВ «БЕТА» (код ЄДРПОУ 31405839), а також інформацію щодо здійснених робіт/наданих послуг (а.с.20-21, 80-81).
Однак, як вбачається зі змісту повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 09.07.2024 №1 (а.с.22) позивач повідомляв податковий орган про те, що згідно договору про надання послуг № 250312 від 25.03.2024 та акту виконаних робіт були надані маркетингові послуги по передпродажній підготовці товару за травень та оплата за послуги була здійснена шляхом взаємозаліку згідно договору від 07.06.2024.
При цьому, суд констатує, що оплата за надані послуги у відповідній формі (шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог) була здійснена протягом 30 календарних днів з дати підписання акту прийому передачі послуг та виставлення рахунку фактури, як і було визначено умовами договору № 250312 від 25.03.2024.
З огляду на вказане, мотивування оскаржуваного рішення фактом ненадання платником розрахункових документів (банківськіх виписок, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати за надані послуги в адресу ТОВ «БЕТА», суд вважає необґрунтованим.
Стосовно доводів відповідачів про ненадання інформації щодо здійснених робіт/наданих послуг суд зауважує, що у додатку №1 до акту здачі прийняття робіт (надання послуг) №2 від 31.05.2024 Специфікація №1 за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 було деталізовано перелік конкретних послуг, які надавалися позивачем в межах вказаного договору, а саме: послуги з передпродажної підготовки товарів; ввід позиції асортименту замовника в базу даних виконавця, дослідження та аналіз споживчого попиту, послуги по організації просування товарів (торгової марки), територіальне розширення ринків збуту (залучення нових покупців у постачальника послуг), стимулювання збуту товарів, послуги з управління товарним запасом постачальника (а.с.19).
Суд зауважує, що ні із оскаржуваного рішення, ні із відзиву на позовну заяву не можливо встановити про ненадання якого договору та якої саме інформації щодо здійснених робіт/наданих послуг стверджує податковий орган.
При цьому суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Разом з тим суд зауважує, що позивач надав контролюючому органу дистриб`юторський договір №250311 від 25.03.2024 (а.с.25-28), за умовами якого ТОВ «БЕТА» як постачальник зобов`язується продати, поставити та передати у власність ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» як дистриб`ютору товар, а останній зобов`язується розповсюдити товар на обумовленій території (Волинська, Рівненська, Тернопільська області).
На підтвердження виконання такого договору надані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні від 03.05.2024, 08.05.2024, 14.05.2024, 20.05.2024, 29.05.2024 щодо поставки товару від ТОВ «БЕТА» до ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» (а.с.29-47).
Таким чином, позивач підтвердив відповідними первинними документами наявність інших господарських взаємовідносин із ТОВ «БЕТА» на підставі дистриб`юторського договору №250311 від 25.03.2024, факт поставки товару за вказаним договором, що в свою чергу підтверджує правомірність зарахування зустрічних однорідних вимог замість фактичної оплати коштів за договором про надання послуг №250312 від 25.03.2024.
Викладені у відзиві на позовну заяву доводи представника відповідачів про те, що надані товаросупровідні документи (ТТН) оформлені неналежним чином, а саме: відсутні найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора, суд відхиляє як такі, що не були покладені в основу оскаржуваному рішення, яке як зазначалося вище було прийняте саме з підстав ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та\або документів, а не з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
При цьому, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні (а.с.34 зворот-47) були складені за результатами здійснення господарської операції з перевезення товару, поставленого згідно із умовами дистриб`юторського договору від 25.03.2024 №250311 (а.с.25-28), а відтак такі доводи не можуть бути правовою та фактичною підставою для відмови у реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної, оскільки не стосуються господарської операції, щодо якої вона була складена.
На думку суду, подані позивачем документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та були достатніми для реєстрації податкової накладної №226 від 31.05.2024 в ЄРПН і в суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.
Крім того, суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.07.2023 у справі №420/7850/22, від 29.06.2023 у справі №500/2655/22, від 20.06.2023 у справі справа №200/6012/20-а, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій, наданих як відповідачеві1, так і суду, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що комісія ГУ ДПС у Волинській області не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №226 від 31.05.2024 в ЄРПН.
Отже, вказані обставини свідчать про непослідовність дій відповідачів та відсутність легітимної мети під час прийняття ними рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів правомірності рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 12.07.2024 №11407921/45634135, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №226 від 31.05.2024 в ЄРПН, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню
Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №226 від 31.05.2024 в ЄРПН, то суд враховує таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування..
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем1, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №226 від 31.05.2024 в ЄРПН, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №226 від 31.05.2024 в ЄРПН подану ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС».
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомоїстатті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами першою, третьоюстатті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява №71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України»,заява №72277/01, пункт 80;рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункт 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.10.2024, укладений між ТОВ «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» та ФОП (адвокат) Чабан Р.Л. (а.с.57-59) та додаток №1 від 01.10.2024 до вказаного договору (а.с.59 зворот.).
Відповідно до пункту 4.1 вартість послуг адвоката погоджується у додатку до договору та/або акту приймання-передачі професійної правничої допомоги (адвокатських послуг).
Так, згідно із додатком №1 від 01.10.2024 до договору адвокат зобов`язується надати професійну (правничу) допомогу у спорі із ГУ ДПС у Волинській області, ДПС України щодо визнання незаконності рішення від 12.07.2024 року №11407921/45634135, що включає консультування, підготовка позовної заяви та подача її до суду, супровід справи у суді першої інстанції: участь у підготовчих та судових засіданнях, написання відповіді на відзив, клопотань тощо. Загальна вартість становить 10000,00 грн. Порядок оплати: до 03.10.2024.
Таким чином, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертоюстатті 134 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 10.11.2022 у справі №640/24023/21, від 18.08.2022 у справі №340/323/21.
На виконання умов договору, позивач сплатив на користь адвоката 10000 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 02.10.2024 №156 (а.с.9).
Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву заперечив проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу. Вказав, що відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн не є співмірним з обсягом виконаної роботи та враховуючи відсутність пропорційності та обґрунтованост заявлених витрат до предмета спору, відсутності детального опису наданих послуг відсутні підстави для задоволення заявленої суми правничої допомоги до стягнення.
За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
При визначенні суми відшкодування суд, з урахуванням вимог заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьомастатті 134 КАС України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, при розгляді заперечень відповідача встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, спірні правовідносини великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування, є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
При цьому, суд враховує, що хоча у позовній заяві позивач і зазначає, що прогнозується розгляд справи без участі сторін, а тому у вартість послуг не включено участь у підготовчих та судових засіданнях, однак зміст додатку №1 від 01.10.2024 до договору, а також призначення платежу у платіжній інструкції від 02.10.2024 №156 свідчить про те, що загальна вартість послуг 10000,00 грн, включає у тому числі участь у підготовчих та судових засіданнях.
Також суд зауважує, що предмет професійної правничої допомоги згідно з додатком №1 від 01.10.2024 до договору включає написання відповіді на відзив, клопотань тощо, проте такі послуги фактично не були надані.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 5000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 4844,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.10.2024 №157 (а.с.7).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
Враховуючи частину третю статті 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У постановах від 02.12.2021 у справі №280/5145/19, від 08.02.2022 року у справі №400/6051/21 Верховний Суд сформулював висновок про те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Відповідно вимогу про скасування рішення відповідного контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання її зареєструвати Верховний Суд визнає однією вимогою немайнового характеру (постанова від 25.04.2023 у справі №300/3800/22).
Як вбачається з позовної заяви, яка подана в електронній формі позивач заявляє позовну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН) та взаємопов`язану з ним вимогу зобов`язального характеру (зобов`язання зареєструвати в ЄРПН, складену позивачем податкову накладну).
Отже, вимога про визнання протиправним та скасування рішення як акта індивідуальної дії разом із вимогою зобов`язального характеру повинна бути оплачена судовим збором у сумі 2422,40 грн (3028 х 0,8).
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області, комісія якого прийняла оскаржуване рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, судовий збір у сумі 2422,40 грн. Решту судового збору може бути повернуто за окремо поданим клопотанням на підставі статті 7 Закону №3674-VI.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судові витрати в загальному розмірі 7422,40 грн, а саме: судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.
Керуючисьстаттями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставіПодаткового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.07.2024 №11407921/45634135.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» податкову накладну №226 від 31.05.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» судові витрати в розмірі 7422,40 грн (сім тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДЕКС ПЛЮС» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 44, код ЄДРПОУ 45634135);
Відповідач1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679);
Відповідач2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124019767 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні