Ухвала

від 24.12.2024 по справі 140/14729/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/14729/24 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною щодо ненарахування та невиплату доплати за ведення військового обліку, передбаченого Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487) у розмірі 50% посадового окладу за період з 14.08.2020 по 03.09.2024 з урахуванням раніше виплачених сум, а також не здійсненні перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання здійснити нарахування доплати за ведення військового обліку, передбаченого Порядком №1487, у розмірі 50% посадового окладу за період з 14.08.2020 по 03.09.2024 з урахуванням раніше виплачених сум; стягнення доплати за ведення військового обліку, передбаченого Порядком №1487, у розмірі 50% посадового окладу за період з 14.08.2020 по 03.09.2024 з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення для перерахунку розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 19.07.2022 №2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин; далі - Закон №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом №2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Між тим відповідно до пункту 1 глави ХІХ Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, термін якого неодноразово продовжувався.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 04.10.2024 у справі №200/1643/24, від 10.10.2024 у справі №200/5937/23.

Згідно з долученим до позовної заяви витягом з наказу начальника Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області від 30.08.2024 №374 о/с позивач звільнена зі служби з 03.09.2024.

Тобто, звільнення позивача з 03.09.2024 мало місце у період дії редакції частини другоїстатті 233 КЗпП України, яка обмежувала строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці тримісячним строком.

При цьому необхідно зазначити, що позивач щомісячно отримувала грошове забезпечення у період з 14.08.2020 по 03.09.2024, тож мала можливість з`ясувати для себе розмір складових грошового забезпечення, в тому числі чи виплачувалась їй у вказаний період доплата за ведення військового обліку у розмірі 50% посадового окладу, яка передбачена Порядком №1487.

Також згідно з долученим до позовної заяви витягом з наказу від 30.08.2024 №374 о/с з позивачем проведено розрахунок при звільненні. Таким наказом повідомлено позивача про належні позивачу виплати при звільненні.

Отже, після ознайомлення з наказом про звільнення з 03.09.2024 та проведення розрахунку вважається, що позивач повинна була дізнатися про те, які види грошового забезпечення їй підлягали виплаті при звільненні та за час проходження служби.

Із цим позовом позивач звернулася до суду 19.12.2024, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач заяву про поновлення строку звернення до суду не подала, чим не дотримала вимог частини шостої статті 161 КАС України.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а також відповідно до частини першої статті 123 КАС України, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя О. О. Андрусенко