Рішення
від 13.12.2024 по справі 140/10467/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10467/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Кухтея В.Р.,

за участю представника позивача Пащука В.С.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьк, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2024 року №0134360901 на суму 23800,00 грн, від 28.05.2024 року №0142330701 на суму 666687,50 грн, від 28.05.2024 року №0141240701 на суму 7969748,00 грн, від 28.05.2024 року №0141250701 на суму 9 237 387,00 грн, від 28.05.2024 року №0142350701 на суму 3400,00 грн, від 28.05.2024 року №0141970705 на суму 202609,83 грн.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, обгрунтовані тим, що працівниками ГУ ДПС У Волинській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, за результатами якої складено акт перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894. На підставі висновків акту перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0141240701, яким ТОВ Волинська бізнес-мережа збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7 969 748,75 грн; №0142350701, яким накладено штраф у розмірі 3400,00 грн за помилки у обов`язкових реквізитах податкових накладних; №0141250701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 9 237 387,00 грн; №0142330701, яким нараховано штраф в сумі 666 687,50 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 ПК України; №0141970705, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 202 609,83 грн та №0134360901 від 23.05.2024, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 23 800,00 грн.

ТОВ Волинська бізнес-мережа не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства є надуманим та безпідставним, всі господарські операції підтвердженні належними первинними документами бухгалтерського обліку, свідчать про фактичне виконання сторонами господарських зобов`язань.

Позивачем, усі первинні документи на придбання ТМЦ та інші бухгалтерські документи (договори, видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення на оплату та ін.) про взаємовідносини з контрагентами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були представлені працівникам контролюючого органу під час перевірки та під час адміністративного оскарження результатів проведеної перевірки.

Зазначає, що при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток товариством були враховані всі первинні документи, які відображені в регістрах бухгалтерського обліку та у фінансовій і податковій звітності.

Таким чином, наявність у позивача усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

У зв`язку із чим, вважає податкові повідомлення-рішення від 23.05.2024 року №0134360901, від 28.05.2024 року №0142330701, №0141240701, №0141250701, №0142350701, №0141970705 такими, що підлягають скасуванню, відтак просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа про збільшення позовних вимог та ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

22.10.2024 на адресу суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 складено акт перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894.

Згідно акту перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 в ході перевірки повноти визначення задекларованих ТОВ Волинська бізнес-мережа показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 19.05.2023 по 30.09.2023 встановлено їх заниження на суму 40 292 106 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 12 604 451 грн, за 2022 рік в сумі 11 528 755 грн, за 9 міс. 2023 року в сумі 16 158 900 грн, внаслідок наступного:

в ході проведення перевірки встановлено, що за період із 01.01.2017 по 31.12.2017, ТОВ Волинська бізнес-мережа здійснило реєстрацію податкових накладних із номенклатурою Товари в асортименті код УКТ ЗЕД 0201 на загальну суму - 12 604 450,80 грн, ПДВ - 2 520 890,16 грн.

Відповідно до довідника кодів згідно УКТ ЗЕД встановлено, що під вищезазначеним кодом значиться наступне:

Група 02 - М`ясо та їстівні субпродукти;

Код 0201 - М`ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене.

За період із 01.01.2017 по 31.12.2017 проведено аналіз зареєстрованих, на адресу ТОВ Волинська бізнес-мережа, в ЄРПН податкових накладних, за результатами якого не встановлено придбання ТМЦ під вищезазначеним кодом УКТ ЗЕД та відповідною номенклатурою.

Платником не було надано пояснень та їх документального підтвердження щодо реєстрації податкових накладних із номенклатурою «Товари асортименті», а саме, яка номенклатура значилась під кодом УКТ ЗЕД « 0201».

Не підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 . За результатами аналізу відомостей, наявних в інформаційних базах податкового органу, ЄРПН, даних податкової звітності, первинними документами щодо взаємовідносин із контрагентами постачальниками по ланках походження товарів встановлено:

відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власних складських приміщень/орендодавця);

відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсам;

реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, холодильного обладнання, транспортування товарів відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Вказані вище факти можуть свідчити про нереальність здійснення відповідних операцій із реалізації курячої м`ясної продукції від ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 для ТОВ «ВБМ» за період з 01.01.2017 по 30.09.2023.

Не підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_3 , оскільки до перевірки не надано документів щодо транспортування придбаних ФОП ОСОБА_3 ТМЦ від постачальників.

При перевірці питань дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено порушення:

п.11 ст.3 - при проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій суб`єктом господарювання не забезпечено використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Реєстр розрахункових операцій проведених з порушенням наведено в додатку №2-Р до акта перевірки.

п.1, 2 ст.3 - при проведенні розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, через реєстратори розрахункових операцій, суб`єктом господарювання, не забезпечено створення та надання покупцям в обов`язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту із зазначенням обов`язкового реквізиту - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на загальну суму 131789,22 грн. Реєстр розрахункових операцій проведених з порушенням наведено в додатку №3-Р до акту перевірки.

Також, встановлено порушення:

ст.11 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дестилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального (із змінами та доповненнями) та Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» - реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку;

п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями);

ст.11 - при проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій суб`єктом господарювання не забезпечено використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реєстр розрахункових операцій проведених з порушенням наведено в додатку №3-Р до акта перевірки.

Крім того, перевіркою встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 148 466 грн, в т.ч. за березень 2018 року в сумі 19 919,00 грн, за грудень 2020 року в сумі 3521,00 грн, за лютий 2023 року в сумі 125 006,00 грн.

При виході за адресою м. Луцьк, вул. Набережна, 10 встановлено приміщення магазину із вивіскою «Забіяка і Забіяка», у якому здійснюється продаж, як підакцизної групи товарів (алкоголь, тютюн) так і продовольчої групи товарів (бакалія, м`ясо, ковбаси, хлібобулочні вироби, тушонки, консерви, в т.ч. виробником яких є ТОВ Волинська бізнес-мережа).

Згідно наданих договорів оренди укладених у перевіряємому періоді із фізичною особою ОСОБА_5 , ТОВ Волинська бізнес-мережа орендує приміщення за вищезазначеною адресою загальною площею - 20,3 м2. Приміщення магазину «Забіяка і Забіяка» є значно більшої площі, та згідно наданих усних пояснень орендується іншою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , яка здійснює торгівлю продовольчими товарами.

За вищезазначеною адресою встановлено наявність основних засобів, МНМА та інших необоротних матеріальних активів, із зазначеними інвентарними номерами, які відповідають наданим до перевірки первинним документам (акти приймання-передачі та накази про введення в експлуатацію основних засобів із зазначенням інвентарних номерів та адреси фактичного місцезнаходження). Дані основні засоби, МНМА, були введені в експлуатацію у період із 01.08.2022 по 29.09.2023 та розміщені по всій площі магазину.

Фактично орендована площа магазину та основні засоби між СГД не розділені.

ТОВ Волинська бізнес-мережа за даною адресою у періоді, що перевірявся, здійснювала продаж лише підакцизної групи товарів (алкоголь, тютюн). Реалізації продовольчої групи товарів у даному періоді не встановлено.

Згідно наданих до перевірки документів, не встановлено надання в оренду обладнання за даною адресою у перевіряємому періоді.

Відповідно до баз даних ДПС встановлено, що у перевіряємий період за даною адресою були зареєстровані наступні СГД: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 .

Проведеним аналізом регістрів бухгалтерського обліку (рах. 361 «Розрахунки із вітчизняним покупцями») та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними не встановлено взаємовідносин із зазначеними СГД в частині надання послуг (оренди, суборенди (приміщення чи обладнання)), а тому можна стверджувати що частина вищезазначених ОЗ та МНМА використовувалась у негосподарській діяльності.

У зв`язку із використанням вищезазначених ОЗ та МНМА у негосподарській діяльності, ТОВ Волинська бізнес мережа було занижено податкові зобов`язання на загальну суму - 148 445,66 грн, в т.ч. за березень 2018 року в сумі 19 918,84 грн, за грудень 2020 року в сумі 3521,00 грн та за лютий 2023 року в сумі 125 005,82 грн.

Отже, контролюючим органом встановлено, що дані ОЗ та МНМА які є на власності ТОВ Волинська бізнес-мережа знаходяться у даному магазині, однак не використовуються ТОВ, адже за даною адресою позивач здійснює продаж лише підакцизної групи товарів (алкоголь, тютюн), а продовольчу групу товарів у перевіряємому періоді не реалізовує, що і підтверджується з 28 рахунком та чеками СОД РРО. При цьому, так як дані ОЗ та МНМА знаходились на території магазину, що підтверджується актами приймання-передачі та наказами про введення в експлуатацію основних засобів із зазначенням інвентарних номерів та адреси фактичного місцезнаходження, то можна стверджувати, що вони використовувались СГД, в результаті чого ТОВ Волинська бізнес-мережа мала б зареєструвати ПН за надання в оренду таких засобів.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Волинська бізнес-мережа не складено та не зареєстровано у встановлені строки в ЄРПН податкові накладні на суму 1 333 375,00 грн, в т.ч. за серпень 2017 року в сумі 212 208,00 грн, вересень 2017 року в сумі 191 965,00 грн, жовтень 2017 року в сумі 183 147,00 грн, листопад 2017 року в сумі 176 387,00 грн, грудень 2017 року в сумі 88 305,00 грн, грудень 2022 року в сумі 53 079,00 грн, за січень 2023 року в сумі 235 358,00 грн, за травень 2023 року в сумі 7 405,00 грн, за червень 2023 року в сумі 173 721,00 грн, за серпень 2023 року в сумі 118 000,00 грн з врахуванням термінів позовної давності, встановлених ст.102 ПКУ.

В ході проведення перевірки, а саме згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 289 Товари в торгівлі (по закупівельній ціні)» встановлено вибуття запасів згідно бухгалтерських проведень Дт 902 «собівартість реалізованих товарів - КТ 289 Товари в торгівлі (по закупівельній ціні) без реєстрації ПН та у свою чергу не відображено у податкових зобов`язаннях за період із 01.01.2017 по 15.12.2017.

ТОВ Волинська бізнес мережа за період із 01.01.2017 по 15.12.2017, здійснило реєстрацію податкових накладних із номенклатурою:

«Товари в асортименті» код УКТЗЕД «не зазначено»;

« Товари в асортименті» код УКТ ЗЕД « 0201».

За період із 01.01.2017 по 28.02.2017 виписувались та реєструвались ПН із номенклатурою Товари в асортименті без зазначення кодів УКТ ЗЕД, що не дає можливості ідентифікувати ТМЦ, які були реалізовані неплатнику.

За період із 01.03.2017 по 15.12.2017 виписувались та реєструвались ПН із номенклатурою Товари в асортименті із зазначенням коду УКТ ЗЕД-0201 (м`ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене).

Проте, у даного СГД відсутнє оприбуткування ТМЦ (згідно даних бухгалтерського обліку) із даною номенклатурою.

Щодо використання ОЗ та МНМА у негосподарській діяльності.

Під час перевірки встановлено відсутність ідентифікації (інвентарних номерів) ОЗ та МНМА які знаходились за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, м. Рожище, вул. Незалежності, 16, а також відсутність актів приймання-передачі ОЗ та МНМА в оренду (із переліком), не дає можливості підтвердити вищезазначені ОЗ та МНМА на балансі підприємства ТОВ ВБМ.

Враховуючи встановлені в ході перевірки податковим органом порушення податкового законодавства, вважає податкові повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0141240701, яким ТОВ Волинська бізнес-мережа збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7 969 748,75 грн; №0142350701, яким накладено штраф у розмірі 3400,00 грн за помилки у обов`язкових реквізитах податкових накладних; №0141250701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 9 237 387,00 грн; №0142330701, яким нараховано штраф в сумі 666 687,50 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 ПК України; №0141970705, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 202 609,83 грн та №0134360901 від 23.05.2024, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 23 800,00 грн правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

У зв`язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 05.11.2024 вирішено здійснювати судовий розгляд, формування та зберігання, справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, у змішаній, паперовій та електронній формі.

Ухвалою суду від 14.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 13.12.2024 представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2024 проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Волинській області на підставі направлень від 17.01.2024 №277, №278, №279, №280, №281, №282, №283, №284, відповідно до пункту 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка Проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області №2943-п від 28.12.2023, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, за результатами якої складено акт перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894.

В акті перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 працівниками контролюючого органу в ході перевірки повноти визначення задекларованих ТОВ Волинська бізнес-мережа показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 19.05.2023 по 30.09.2023 встановлено їх заниження на суму 40 292 106 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 12 604 451 грн, за 2022 рік в сумі 11 528 755 грн, за 9 міс. 2023 року в сумі 16 158 900 грн, внаслідок наступного:

Відповідно до довідника кодів згідно УКТ ЗЕД встановлено, що під вищезазначеним кодом значиться наступне:

Група 02 - М`ясо та їстівні субпродукти;

Код 0201 - М`ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене.

відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсам;

Вказані вище факти можуть свідчити про нереальність здійснення відповідних операцій із реалізації курячої м`ясної продукції від ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 для ТОВ Волинська бізнес-мережа за період з 01.01.2017 по 30.09.2023.

Також, встановлено порушення:

п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями);

Реєстр розрахункових операцій проведених з порушенням наведено в додатку №3-Р до акта перевірки.

Фактично орендована площа магазину та основні засоби між СГД не розділені.

Отже, контролюючим органом встановлено, що дані ОЗ та МНМА які є на власності ТОВ Волинська бізнес мережа знаходяться у даному магазині, однак не використовуються ТОВ, адже за даною адресою позивач здійснює продаж лише підакцизної групи товарів (алкоголь, тютюн), а продовольчу групу товарів у перевіряємому періоді не реалізовує, що і підтверджується з 28 рахунком та чеками СОД РРО. При цьому, так як дані ОЗ та МНМА знаходились на території магазину, що підтверджується актами приймання-передачі та наказами про введення в експлуатацію основних засобів із зазначенням інвентарних номерів та адреси фактичного місцезнаходження, то можна стверджувати, що вони використовувались СГД, в результаті чого ТОВ Волинська бізнес мережа мала б зареєструвати ПН за надання в оренду таких засобів.

В ході проведення перевірки, а саме згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 289 Товари в торгівлі (по закупівельній ціні) встановлено вибуття запасів згідно бухгалтерських проведень Дт 902 собівартість реалізованих товарів - КТ 289 Товари в торгівлі (по закупівельній ціні) без реєстрації ПН та у свою чергу не відображено у податкових зобов`язаннях за період із 01.01.2017 по 15.12.2017.

Товари в асортименті» код УКТЗЕД не зазначено;

Товари в асортименті» код УКТ ЗЕД 0201.

Щодо використання ОЗ та МНМА у негосподарській діяльності.

Під час перевірки встановлено відсутність ідентифікації (інвентарних номерів) ОЗ та МНМА, які знаходились за адресами: м. Луцьк, пр. Перемоги, м. Рожище, вул. Незалежності,16, а також відсутність актів приймання-передачі ОЗ та МНМА в оренду (із переліком), що не дає можливості підтвердити вищезазначені ОЗ та МНМА на балансі підприємства ТОВ ВБМ.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки працівниками ГУ ДПС У Волинській області встановлено порушення ТОВ Волинська бізнес-мережа вимог законодавства, а саме:

ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 (зі змінами та доповненнями); п.п.1.1 п.1, п.п.1.2 п.1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.3, п.6 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.п.14.1.36 п.14 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.1, п.п.139.2.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV, в редакції чинній на момент здійснення правопорушення, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму - 8 114 103 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 2 233 964 грн., за 2021 рік на суму 528 грн., за 2022 рік на суму 2 489 793 грн., за 9 міс. 2023 року на суму 3 389 817 грн;

п.п.14.1.36, п.п.14.1.71, п.п.14.1.191, п.п.14.1.219, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.187, п.198.1, п. 198.3, п.198.5., п.198.6. ст.198 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яке підлягає сплати до бюджету в сумі 8 875 787 грн, в т.ч. за січень 2017 року на суму 171 589, 00грн, лютий 2017 року на суму 189 641,00 грн, березень 2017 року на суму 249 176,00 грн, квітень 2017 року на суму 242 466,00 грн, травень 2017 року на суму 290 808,00 грн, червень 2017 року на суму 284 194,00 грн, липень 2017 року на суму 199 558,00 грн, серпень 2017 року на суму 212 208,00 грн, вересень 2017 року на суму 191 966,00 грн, жовтень 2017 року на суму 183 147,00 грн, листопад 2017 року на суму 176 387,00 грн, грудень 2017 року на суму 88 305,00 грн, за березень 2018 року в сумі 19 919,00 грн, за грудень 2020 року в сумі 3521,00 грн, за березень 2022 року в сумі 123 466,00 грн., за квітень 2022 року в сумі 140 159,00 грн, за травень 2022 року в сумі 142 581,00 грн, за червень 2022 року в сумі 183 463,00 грн, за вересень 2022 року в сумі 338 343,00 грн, за жовтень 2022 року в сумі 615 786,00 грн, за листопад 2022 року в сумі 326 763,00 грн, за грудень 2022 року в сумі 385 788,00 грн, за січень 2023 року в сумі 530 823,00 грн, за лютий 2023 року в сумі 456 259,00 грн, за березень 2023 року в сумі 411 633,00 грн, за квітень 2023 року в сумі 385 052,00 грн, за травень 2023 року в сумі 413 717,00 грн, за червень 2023 року в сумі 627 205,00 грн, за липень 2023 року в сумі 402 436,00 грн, за серпень 2023 року в сумі 440 443,00 грн, за вересень 2023 року в сумі 448 986,00 грн;

пп.201.1, абзацу першого п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні;

абз.3 ч.4 ст.11, ч.9 ст.15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (із змінами та доповненнями), постанови КМУ від 27.12.2010р. №1251 Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (із змінами та доповненнями), та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями);

частини 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано єдиного внеску в сумі 4608,77 грн;

п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України та пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подані податковим агентом до податкового органу Податкові розрахунки за формою 1 ДФ за 3 квартал 2023 року;

ст.164, пп.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.170 та пп. «а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) у результаті чого не сплачено (не перераховано) до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни податок на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходу за період, що перевірявся, на суму 1100,00 грн;

пп.1.4, 1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, ст.164, пп.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.170 та пп. «а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, у результаті чого не сплачено (не перераховано) до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни військовий збір за період, що перевірявся, на загальну суму 100,00 грн;

п.1, 2, 11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, через реєстратори розрахункових операцій, суб`єктом господарювання, не забезпечено створення та надання покупцям в обов`язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту із зазначенням обов`язкового реквізиту цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на загальну суму 131789,22 грн.; при проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій суб`єктом господарювання не забезпечено використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 ТОВ Волинська бізнес-мережа подано заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДПС у Волинській області листом про результати розгляду заперечень від 22.05.20245 №2129/12/03-20-07-01 повідомило, що вимоги щодо донарахування податку на прибуток та ПДВ по п. «Заміна номенклатури та кількості запасів при вибутті» було задоволено повністю, а решта вимог, викладених у заперечені, висновки викладені в акті перевірки не спростовують.

На підставі висновків акту перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0141240701, яким ТОВ Волинська бізнес-мережа збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7 969 748,75 грн; №0142350701, яким накладено штраф у розмірі 3400,00 грн за помилки у обов`язкових реквізитах податкових накладних; №0141250701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 9 237 387,00 грн; №0142330701, яким нараховано штраф в сумі 666 687,50 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 ПК України; №0141970705, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 202 609,83 грн та №0134360901 від 23.05.2024, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 23 800,00 грн.

12.06.2024 позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 23.05.2024 №0134360901 та від 28.05.2024 №0141970705.

17.06.2024 позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0142330701; №0141240701; №0141250701; №0142350701.

Рішенням про результати розгляду скарги від 14.08.2024 №24866/6/99-00-06-03-02-06 Державної податкової службою України було залишено без задоволення скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення від 23.05.2024 №0134360901 та від 28.05.2024 №0141970705

Рішенням про результати розгляду скарги від 15.08.2024 №25001/6/99-00-06-01-01-06 Державної податкової службою України було залишено без задоволення скаргу позивача па податкові повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0142330701; №0141240701; №0141250701; №0142350701.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 23.05.2024 №0134360901 та від 28.05.2024 №0141970705, №0142330701, №0141240701, №0141250701, №0142350701 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим Кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем як суб`єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору вони перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), зокрема, чи прийняте рішення на підставі повноважень, у порядку та в спосіб, визначених чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що суть порушень виявлених працівниками ГУ ДПС у Волинській області під час перевірки ТОВ Волинська бізнес-мережа з питань, що стали предметом заперечень, зводиться до того, що позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства, а саме: в частині заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 ПК України, реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку; проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій суб`єктом господарювання не забезпечено використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, тощо.

Однак, суд вважає, що висновки зроблені в акті перевірки щодо вчинення ним податкових правопорушень є необгрунтованими, а прийняті на його основі податкові повідомлення-рішення незаконними, виходячи з наступного.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України, пунктом 198.1 якої визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2. та 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Водночас, статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХIV (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що віднесення ТОВ Волинська бізнес-мережа до складу валових витрат коштів витрачених на придбання товару, а також віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, можливо лише при фактичному здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій (зміну активів), яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи, зокрема, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.09.2023 вбачається, що основним видом економічної діяльності ТОВ Волинська бізнес-мережа є «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» (Код КВЕД 47.11).

Судом встановлено, що між ТОВ Волинська бізнес-мережа (покупець) і ФОП ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №КІ-1 від 04.03.2022.

За умовами п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставляти окремими партіями у власність покупцеві товар: м`ясо птиці та харчові субпродукти курей, а Покупець зобов`язується приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2 Договору кількість і асортимент поставки кожної окремої партії товару зазначаються у відповідній накладній, що складається Постачальником на підставі узгодженого ним замовлення Покупця.

Пунктом 3.1 Договору вказується, що Покупець зобов`язаний розраховуватись за поставлений товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання ним товару.

Пунктом 4 Договору визначені умови поставки:

« 4.1 Постачальник зобов`язаний поставляти товар Покупцю окремими партіями на підставі та у відповідності до узгодженого Постачальником замовлення Покупця. Конкретні умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами після узгодження замовлення Покупця у відповідності до вимог правил «Інтеркомс».

4.2.Перехід права власності на товар, а також ризиків, пов`язаних з товаром, відбувається в момент прийняття товару Покупцем або перевізником.

4.3.Передача товару Постачальником за кількістю та якістю здійснюється в порядку, що визначається чинним законодавством України.

4.4. Постачальник на вимогу Покупця зобов`язаний надати останньому копії документів на товар, наявність яких передбачена чинним законодавством України».

4.4. Сторони домовились, що з моменту отримання товару Покупцем Постачальник вважається таким, що належним чином виконав свої зобов`язання по доставці цього товару.»

На виконання умов договору ТОВ Волинська бізнес-мережа за 2022 рік придбано позивачем ТМЦ на суму 10773884,21 грн., в т.ч ПДВ 1795527,69 грн., повернено товар постачальнику на суму 718,20 грн, в т.ч. ПДВ 119,70 грн; за 9 місяців 2023 року придбано ТМЦ на суму 12031685,35 грн, в т.ч ПДВ 2005277,21 грн.

Позивачем проведено безготівкову оплату ФОП ОСОБА_2 за отримані ТМЦ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями банку, зокрема:

в 2022 році сума перерахованих (з врахуванням повернення коштів постачальником) коштів склала 9676349,24 грн, в т.ч. ПДВ (9809449,94 грн -133100,70 грн);

за 9 місяців 2023 року - сума перерахованих коштів склала 12525613,28 грн, в т.ч. ПДВ.

Станом на 30.09.2023 кредиторська заборгованість ТОВ Волинська бізнес-мережа перед постачальником ФОП ОСОБА_2 за даними облікового регістру Обороти рахунку по рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» складає 602888,84 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 04.03.2022 по 31.12.2022 з ФОП ОСОБА_2 і ТОВ Волинська бізнес-мережа, яким обома сторонами підтверджується наявність заборгованості ТОВ Волинська бізнес-мережа перед постачальником ФОП ОСОБА_2 станом на 31.12.2022 року в сумі 1096816,77 грн.

За даними Акту звірки розрахунків станом на 30.09.2023 сторони підтверджують відповідність суми кредиторської заборгованості ТОВ Волинська бізнес-мережа перед постачальником ФОП ОСОБА_2 в сумі 602888,84 грн.

У відповідності до вимог ПК України постачальником ФОП ОСОБА_2 проведена реєстрація податкових накладних по операціях з ТОВ Волинська бізнес-мережа, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

Доставка товару покупцю ТОВ Волинська бізнес-мережа, здійснювалась за рахунок постачальника. Факт переміщення товару від постачальника до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними за підписами покупця, постачальника, перевізника, які скріплені печатками.

Також, між ТОВ Волинська бізнес-мережа (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №75-Б від 20.02.2023.

Згідно пункту 3.1 Договору Покупець зобов`язаний розраховуватись за поставлений товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання ним товару. Пунктом 4.1 Договору передбачені «Умови поставки», відповідно до яких Постачальник зобов`язаний поставляти товар Покупцю окремими партіями на підставі та у відповідності до узгодженого Постачальником замовлення Покупця. Конкретні умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами після узгодження замовлення Покупця у відповідності до вимог правил «Інтеркомс».

Пунктом 4.2 визначено, що перехід права власності на товар до Покупця, а також ризиків, пов`язаних з товаром, відбувається в момент прийняття товару Покупцем або перевізником.

За даними облікового регістру «Обороти рахунку» по субрахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» ТОВ Волинська бізнес-мережа сума придбаних товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_1 складає за 9 місяців 2023 року 6 568 204,21 грн, в т.ч ПДВ 1 094 701,03 грн.

На виконання умов договору ТОВ Волинська бізнес-мережа за 9 міс.2023 року перераховано за отримані ТМЦ м`ясо птиці та субпродукти кошти в сумі 5 707 008,84 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними інструкціями банку.

Дані щодо придбання ТМЦ відображені в обліковому регістрі «Обороти рахунку» по субрахунку 631 документально підтверджуються первинними документами: видатковими накладними, які виписані продавцем товару ФОП ОСОБА_1 на покупця ТОВ Волинська бізнес-мережа та містять обов`язкові реквізити передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХIV від 16.07.1999.

Станом на 30.09.2023 кредиторська заборгованість ТОВ Волинська бізнес-мережа перед постачальником ФОП ОСОБА_1 за даними облікового регістру «Обороти рахунку» по субрахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» складає 861 195,37 грн, що підтверджується актом звірки розрахунків ТОВ Волинська бізнес-мережа перед постачальником ФОП ОСОБА_1 .

У відповідності з вимогами ПКУ постачальником ФОП ОСОБА_1 проведена реєстрація податкових накладних, що документально підтверджується Витягами з Єдиного реєстру податкових накладних.

Перевезення товару покупцю ТОВ Волинська бізнес-мережа здійснювалось постачальником. Факт переміщення товару від постачальника до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними за підписами покупця, постачальника, перевізника, скріплені печатками.

Таким чином, придбані товари (продукція) від постачальників ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 документально підтверджуються первинними документами та за своєю номенклатурою (продукти харчування, м`ясо птиці, субпродукти і т.п.) є такими, що пов`язані з основною діяльністю ТОВ Волинська бізнес-мережа - «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» та використані у господарській діяльності реалізовані покупцям.

Господарські операції з придбання товарів у постачальників та їх реалізація кінцевому споживачу та іншим вітчизняним покупцям на підставі первинних документів систематизовані на рахунках бухгалтерського обліку та відображені в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ Волинська бізнес-мережа (Покупець) і ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) укладено договір поставки без номеру від 01.11.2021 та договір поставки без номеру від 02.02.2022.

За умовами п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю певну продукцію відповідно до оформлених видаткових накладних, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.3.1 Договору кількість і асортимент товару визначається у бланках замовлення, які складається та погоджуються сторонами засобами телефонного, факсового, інтернет замовлення чи безпосередньо через представника Постачальника.

Згідно п.2.1 та п.2.2 Договору якість товару, що постачається, повинна відповідати діючим державним стандартам та / або ТУ.

Підтвердження якості товару з боку Постачальника є декларація виробника.

Пунктами 4.3, 4.4 Договору визначено, що днем поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару і підписання накладної постачальником.

Доставка товару здійснюється транспортом постачальника, або в інший спосіб за домовленістю сторін.

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються у безготівковій формі. Оплата за партію Продукції, яка підлягає поставці відповідно прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця здійснюється з моменту отримання Покупцем підписаної накладної. Датою оплати вартості (ціни) Товару (чи його частини) вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів протягом 90 днів з дня реалізації Покупцем отриманої продукції(п. 6.1- 6.3 Договору).

- за 2022 рік придбано Товариством ТМЦ на суму 4 279 389,53 грн. без ПДВ, повернено товар постачальнику на суму 585 012,82 грн без ПДВ;

- за 9 місяців 2023 року придбано ТМЦ на суму 1 446 170, 64 грн, без ПДВ.

На виконання умов договору ТОВ Волинська бізнес-мережа проведено безготівкову оплату ФОП ОСОБА_3 за отримані ТМЦ, що документально підтверджується платіжними інструкціями банку:

в 2022 році сума перерахованих (з врахуванням повернення коштів постачальником) коштів склала 2928285,92 грн. в т.ч. ПДВ;

за 9 місяців 2023 року 1 774 878,99 грн, в т.ч. ПДВ.

Дані відображені в обліковому регістрі «Обороти рахунку» по субрахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» документально підтверджуються належно оформленими первинними документами та складені у відповідності з вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХIV від 16.07.1999.

Оприбуткування придбаних товарно-матеріальних цінностей відображено в обліку на субрахунку 289 рахунка 28 «Товари» за номенклатурою товару вказаній у накладній на придбання товару в кількісно-сумовому вираженні.

Станом на 30.09.2023 кредиторська заборгованість ТОВ Волинська бізнес-мережа перед постачальником ФОП ОСОБА_3 за даними облікового регістру складає 244066,88 грн, що також підтверджується актом звірок взаєморозрахунків за період з 04.01.2022 по 31.12.2022 з ФОП ОСОБА_3 і ТОВ Волинська бізнес-мережа, яким сторонами підтверджується наявність заборгованості ТОВ Волинська бізнес-мережа перед постачальником ФОП ОСОБА_3 станом на 30.09.2023 в сумі 244 066,88 грн.

Отже, придбані товари, продукція від постачальників - ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 документально підтверджуються належно оформленими первинними документами та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV і відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Придбані товари групи: мясо птиці, субпродукти та вироби з них від постачальників ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 за своєю номенклатурою (група: курка охолоджена, субпродукти курячі, м`ясо курки) є такими, що пов`язані зі здійсненням основної діяльності ТОВ Волинська бізнес-мережа - «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» (код КВЕД 47.11) та використані у господарській діяльності товариства - реалізовані кінцевому споживачу.

Реалізація товарів групи: курка охолоджена, субпродукти курячі, м`ясо курки кінцевому споживачу документально підтверджується даними РРО, інформація по яких автоматично передається до контролюючого органу щоденно, під час здійснення продажу товарів в розрізі номенклатури та відображається у витягу розрахункових операцій.

Як вже зазначалося вище, первинні документи на отримання товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , надані позивачем до акту перевірки, оформлені належним чином та містять обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд звертає увагу на те, що зустрічаються випадки відсутності печатки постачальника або покупця на товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, невідповідності записів дати документу записаних в облікових регістрах з датою видаткових накладних на отримання товару, незначні різниці між сумами видаткових накладних і даними відображеними в облікових регістрах.

Однак, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо» вказується у п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV.

Досліджені судом товарно-транспортні накладні відповідають вимогам встановленим Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні та містять всі необхідні реквізити та відомості про вантаж, що транспортується.

Таким чином, недоліки в заповненні ТТН не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням, вказівка на час виїзду чи прибуття вантажу з зазначенням дати виписування ТТН не впливає на стан конкретних активів та зобов`язань, збільшення або зменшення яких впливає на податковий облік, коли достеменно відомо, що така операція відбувалася в певний період. Не зазначення номера подорожнього листа чи інших відомостей особами, які перевозили вантаж, є недоліком організації роботи перевізника та підставою для вирішення питання щодо відповідальності таких осіб в межах виконання ними трудових обов`язків, проте не може впливати на висновки податкової інспекції про реальність чи відсутність вчинення господарської операції між суб`єктами господарювання.

Поряд з тим, суд зазначає, що оскільки поставка товару та оформлення товарно-транспортних накладних здійснювалися постачальником, тобто ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , а не позивачем, у зв`язку з чим ТОВ Волинська бізнес-мережа не може нести відповідальність за правильність оформлення товарно-транспортних накладних.

Щодо відсутності реального походження продукції, відсутності реєстрації складських документів контрагентами постачальниками, недостатність трудових ресурсів у відповідних контрагентів, які, на думку контролюючого органу, свідчать про відсутність реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 для ТОВ Волинська бізнес-мережа, суд зазначає наступне.

Відповідно до позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 12 квітня 2018 року у справі №815/225/17, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не є вичерпними ознаками нереальності вчинених господарських операцій, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю.

Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит, визначення доходів і витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Крім того, Податковим кодексом України не покладений обов`язок на сторону договору, яка є платником податків, здійснювати контроль за дотриманням іншою стороною, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету та інші дії. Не передбачене зобов`язання та не надано право здійснення контролю показників податкової контрагента, оскільки платники податків несуть самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка не може автоматично поширюватись на інших осіб.

Відповідно до позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах «Бізнес СепортСентре проти Болгарії», «Булвес» АД проти Болгарії», позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», суд наголошує на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України) визначено: «Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом…»

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Отже, господарське зобов`язання повинно бути спрямоване на досягнення економічного результату, тобто мати реальний характер.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 ст.14 ПКУ визначено термін «Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.»

В статті 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дане визначення терміну: «Економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів».

Виходячи з даних бухгалтерського обліку, фінансової звітності ТОВ Волинська бізнес-мережа вбачається, що останнє отримало економічну вигоду від реалізації товарів групи: курка охолоджена, субпродукти курячі, м`ясо курки в сумі 21243465,10 грн. за 2022 рік, і за 9 місяців 2023 року - 20222050,76 грн.

Отже, дослідженні судом первинні документи на придбання товарів на договірних умовах у постачальників: ФОП ОСОБА_2 , з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, документально підтверджують господарські операції з їх придбання. Здійснення безготівкової оплати Товариством за товари даним постачальникам, документально підтверджує причину оплати - їх придбання. В обліку відображені доходи і витрати, які виникають при здійсненні господарської діяльності з реалізації товарів кінцевим споживачам, отриманий прибуток та сплата до бюджету податку на прибуток підтверджують сутність господарських операцій, їх економічну вигоду та отриманий економічний ефект.

Таким чином, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставки ТМЦ відбулися і товар використано в межах господарської діяльності ТОВ Волинська бізнес-мережа.

Судом досліджені наведені вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов`язані з рухом активів, виконанням зобов`язань, останні підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача, а відтак, обґрунтованість віднесення до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток сум по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 , з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , а також формування податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відтак, в ході розгляду справи, не віднайшли свого підтвердження висновки акту перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/ НОМЕР_1 , в частині заниження ТОВ Волинська бізнес-мережа податку на прибуток на загальну суму 8 114 103 грн та заниження суми податку на додану вартість, яке підлягає сплати до бюджету в сумі 8 875 787 грн по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 .

Також, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначається про використанням ТОВ Волинська бізнес-мережа за адресами розташування об`єктів: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 основних засобів та МНМА у негосподарській діяльності.

Судом встановлено, що приміщення загальною площею 100,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 позивач орендує у ФОП ОСОБА_10 згідно договору оренди. Частину приміщення - 60 кв.м позивач надавав в суборенду ФОП ОСОБА_11 згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 01.12.2022 та ФОП ОСОБА_12 , згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 09.05.2023.

У п.2.2. договорів суборенди зазначено, що в момент підписання акта приймання-передачі приміщення Орендар передає Суборендарю комплект ключів від приміщення, після чого Суборендар одержує безперешкодний доступ до Приміщення.

В Акті приймання-передачі повинен бути зазначений технічний стан Приміщення на момент підписання Акту приймання-передачі, а також у разі необхідності інша інформація щодо приміщення, зокрема, перелік встановленого обладнання у Приміщенні, систем сигналізації, пожежної охорони, інших матеріальних цінностей (за наявності), тощо.».

В Акті приймання-передачі до даних Договорів зазначено в п.1 «Орендар передав, а Суборендар прийняв в оренду наступне майно: приміщення з обладнанням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площа 60 кв.м.».

Згідно п.5.1. Договорів суборенди «За користування Приміщенням з обладнанням Суборендар сплачує Орендарю суборендну плату, розмір якої складає 21 700,00 гривень за кожен місяць користування Приміщенням (надалі - «Орендна плата»). У розмір суборендної плати входить вартість комунальних послуг (електроенергія, вода, теплопостачання, сигналізація, оренда обладнання, та інше).»

Тобто, в орендну плату за орендоване приміщення в тому числі входило і користування торгівельним обладнанням, а тому при реєстрації податкового зобов`язання окремо виділяти плату за оренду обладнання не вбачалось за потрібне.

Передача обладнання ТОВ Волинська бізнес-мережа суборендарям - ФОП ОСОБА_13 і ФОП ОСОБА_12 була оформлена внутрішніми накладними, наявними в матеріалах справи.

В подальшому, 04.10.2023 по договору оренди обладнання №04/10/23/СМ від 04.10.2023 обладнання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , було здано в оренду ФОП ОСОБА_14 .

Сторонами був підписаний акт надання послуг №1442 від 29.12.2023 року на суму 58 064,52 грн (в т.ч. ПДВ - 9 677,42 грн).

В ЄРПН відповідно була зареєстрована ПН на неплатника ПДВ за №280 від 31.12.2023, що є підтвердженням використання даного обладнання в господарській діяльності.

01.05.2023 між ТОВ Волинська бізнес-мережа та ФОП ОСОБА_15 , згідно договору від 01.05.2023 надавалась частина приміщення в суборенду за адресою - АДРЕСА_1 , та був укладений договір №01/05/23/СМ оренди обладнання.

Пункт 5.3 даного договору передбачав, що Орендар зобов`язаний перерахувати орендну плату за період з 01.05.2023 по 31.12.2023 одноразово до 31.12.2023 включно по акту виконаних робіт.

На виконання договору оренди обладнання контрагенту ФОП ОСОБА_15 був виставлений акт надання послуг №1436 від 29.12.2023 за оренду обладнання з 01.05.2023 по 23.08.2023 (закінчення суборенди приміщення). Орендна плата за обладнання складає 17 000,00 грн. (в т.ч ПДВ) за кожен місяць користування. Тому, орендна плата складала 63 612,90 грн (3 міс. X 17 000,00 і з 01.08.2023 по 23.08.2023 - 12 612,90 грн = 63 612,90 грн). Згідно акту в ЄРПН була зареєстрована податкова накладна на неплатника №275 від 29.12.2023.

Орендна плата за обладнання ФОП ОСОБА_15 була оплачена 27.12.2023, що також підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

24.08.2023 між ТОВ Волинська бізнес-мережа та ФОП ОСОБА_16 , був укладений договір суборенди частини приміщення за адресою - АДРЕСА_1 та договір оренди обладнання від 24.08.2023 №24/08/23/ДР.

Пункт 5.3. даного договору передбачав, що Орендар зобов`язаний перерахувати орендну плату за період з 24.08.2023 по 31.12.2023 одноразово до 31.12.2023 включно по акту виконаних робіт.

На виконання даного договору оренди обладнання контрагенту ОСОБА_16 був виставлений акт надання послуг 12.12.2023 на суму 61 967,75 грн за весь період користування з 24.08.2023 по 12.12.2023. Орендна плата за обладнання складає 17 000,00 грн за кожен місяць користування.

Орендна плата за період з 24.08.2023 по 12.12.2023 складала: з 24.08.2023 по 31.08.2023 - 4 387,10 грн, за вересень - листопад - по 17 000,00 грн, з 01.12.2023 по 12.12.2023 - 6580,65 грн. Всього 61 967,75 грн.

Згідно акту в ЄРПН на неплатника була зареєстрована податкова накладна №103 від 12.12.2023. ФОП ОСОБА_16 здійснила оплату 22.12.2023, згідно платіжної інструкції.

Копії вищезгаданих документів, що свідчать про надання підприємством обладнання за адресою: м. Рожище, вул. Незалежності,16, в оренду додавались позивачем як додатки до пояснення до акту огляду, однак перевіряючими не взяті до уваги.

Щодо висновків в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні про те, що відсутність актів приймання-передачі ОЗ та МНМА в оренду (із переліком), не дала можливості підтвердити вищезазначені ОЗ та МНМА на балансі позивача, суд звертає увагу на те, що замість актів приймання-передачі між позивачем та орендарями обладнання були складені внутрішні накладні про передачу обладнання, які в тому числі надавались перевіряючим, однак були проігноровані податковим органом.

Разом з тим, суд зауважує, що жодним нормативно-правовим актом не заборонено передача в оренду приміщення разом з обладнанням якщо про це домовились сторони правочину.

Водночас, недостатня деталізація в актах приймання передачі та відсутність розподілу орендної плати поокремо щодо плати за користування приміщенням та плати за користування обладнанням не регламентованою законодавством, і сторони вправі виходячи із свободи договору на власний розсуд визначати порядок та спосіб сплати орендної плати.

Відповідно відсутність окремого акту приймання-передачі обладнання не може бути підставою для висновку про те, що податковий орган саме через це позбавлений можливості встановити наявність на балансі в підприємства ОЗ та МНМА при тому, що надані відповідачу накладні, за своїм змістом засвідчують здійснення господарської операції з передачі майна в оренду з деталізованим переліком самого обладнання.

При цьому, для встановлення наявності на балансі майна акти передачі в оренду не є необхідними, потрібні документи про придбання майна, його оплату, використання, інвентаризацію і вони були представлені податковим інспекторам.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2022 по справі №803/1114/17 зазначив:

«В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

...Судами обґрунтовано не прийнято до уваги доводи податкового органу про безпідставність включення таких витрат з посиланням на те, и;о до перевірки не було надано актів передачі основних засобів на ремонт, відсутності в актах про надання послуг переліку робіт, які було викопано, та деталей, що були замінені, оскільки чинне податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції, та не висуває вимоги щодо ступеня деталізації змісту для врахування витрат на їх списання у податковому обліку платника.

...Крім того, порушення в оформлені актів приймання-передачі основних засобів такі як відсутність записів про проведення поліпшення норм амортизаційних відрахувань, номера паспорта наказу про введення засобу в експлуатацію тощо не можуть слугувати підставою для невключення сум з витрат на модернізацію до даних податкового обліку, за умови якщо такі витрати підтвердженими первинним документами та даними бухгалтерського обліку».

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень податкового органу про використання ТОВ Волинська бізнес-мережа за адресами розташування об`єктів: м.Рожище, вул. Незалежності, 16 та м.Луцьк, пр. Перемоги, 10, основних засобів та МНМА у негосподарській діяльності, що могло призвести про заниження фінансового результату.

Що стосується встановленого актом перевірки порушення, зокрема, реалізації алкогольних напоїв з однією і тією ж маркою акцизного податку, за яке до позивача застосовано штрафну(фінансову) санкцію в сумі 23 800,00 грн, суд зазначає наступне.

По-перше, контролюючий орган при проведенні перевірки повинен був встановити безпосередній факт реалізації кількох алкогольних напоїв з однією і тією ж маркою акцизного податку.

Відповідачем не здійснювалися контрольні закупки, та не встановлювались факти повторення акцизних марок при реалізації товарів. Посилань на належні докази, які б підтвердили реалізацію алкогольних напоїв під тією ж самою маркою акцизного податку акт перевірки не містить.

По-друге, в акті перевірки відсутній детальний опис дій, вчинених під час перевірки, які би вказували на підтвердження факту правопорушення. Висновки про порушення не підтверджуються фактами контрольних закупівель, отриманням розрахункових документів по таких закупівлях, доказами проведення оглядів алкогольних напоїв та безпосереднім встановленням відсутності або повторення марок акцизного податку, здійсненням фото та/або відеофіксацію відсутності або повторення марки акцизного податку, отримання пояснень від продавця та суб`єкта господарювання щодо висновку про повторення марки акцизного податку, тощо. Докази закупівель, оглядів, фотофіксації, відеофіксації повторюваності марок, пояснення щодо так званої повторюваності марок, матеріали перевірки не містять.

По-третє, акт перевірки, в частині висновку про повторюваність акцизних марок, не містить посилань на підтвердження даного висновку конкретними розрахунковими документами, контрольними стрічками, контрольними закупками, оглядами товару на місці, описами, фото- та віде- фіксацією, тощо.

Щодо посилань в акті перевірки на аналітичну систему ДПС України СОД РРО, то в постанові Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 16.05.2024р. по справі №520/4564/23 (адміністративне провадження №К/990/43535/23) зазначено:

« 73. Суд погоджується с висновками суду апеляційної інстанції стосовного того, ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ».

Тобто, відомості аналітичної систему ДПС України СОД РРО не є належним доказом податкового правопорушення, і для висновків про повторну реалізацію алкогольних напоїв з однією і тією ж акцизною маркою належним доказом можуть бути розрахункові документи, які на момент складання висновку перевірки були відсутні, оскільки ні в акті перевірки ні в матеріалах перевірки (з матеріалами перевірки представники позивача ознайомлювались) про такі розрахункові документи відомості відсутні.

Аналогічним чином для висновку про порушення строку проведення розрахункової операції потрібно встановити саму обставину проведення розрахункової операції. І як уже було зазначено, для твердження про проведення розрахункової операції з порушенням законодавства потрібно перш за все встановити чи була така операція.

В свою чергу, належним доказом про проведення розрахункової операції як зазначив Верховний Суд є розрахунковий документ, який при формуванні висновку перевірки в розпорядженні перевіряючих був відсутній.

Таким чином, порушення, зазначене в акті перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894, щодо реалізації алкогольних напоїв з однією і тією ж маркою акцизного податку не встановлювалось в порядку та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже висновок про дане порушення не може бути підставою для притягнення до відповідальності позивача, оскільки не могло встановлюватись та не було встановлено під час перевірки.

З огляду на що, матеріалами, складеними за результатами проведеної перевірки, не підтверджено реалізації ТОВ Волинська бізнес-мережа алкогольних напоїв з однією і тією ж маркою акцизного податку, за яке до позивача застосовано штрафну(фінансову) санкцію в сумі 23 800,00 грн.

Також, в ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ Волинська бізнес-мережа п.1, 2, 11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, через реєстратори розрахункових операцій, суб`єктом господарювання, не забезпечено створення та надання покупцям в обов`язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту із зазначенням обов`язкового реквізиту цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на загальну суму 131789,22 грн.; при проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій суб`єктом господарювання не забезпечено використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, на що судом встановлено наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР (надалі - Закону №265/95-ВР від 06.07.1995), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет. При отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек. товарний чек. видатковий чек, розрахункову квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну. «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями, (далі Положення №13) визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Пунктом 2 розділу II вищезгаданою Положення №13 визначено, які обов`язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги). Згідно з пунктом 3 розділу І цього Положення установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Верховний Суд в постановах від 27.11.2023 у справі №420/11790/22 та від 16.05.2024 по справі №520/4564/23 вказує на те, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив відповідальність.

Також, Верховний Суд сформував позицію, відповідно до якої, попри встановлення певних вимог до розрахункового документа, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) в розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків до відповідальності як за невидачу розрахункового документа.

В акті перевірки зазначається, що в ході аналізу інформації, що міститься СОД РРО, встановлено, що суб`єктом господарювання при проведенні розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку через реєстратор розрахункових операцій не забезпечено створення та надання покупцям в обов`язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту із зазначенням обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), чим порушено п.1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

При прийнятті податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 28.05.2024 №0141970705 та складанні акту перевірки не враховано, що в попередній до дня фактичних перевірок період (2022-2023 роки) господарськими одиницями магазинами «Забіяка і Забіяка» здійснювалась реалізація в межах терміну придатності для споживання алкогольних напоїв з марками акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296.

Марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону України №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходиться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки.

Оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, то при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку па алкогольні напої не відображається в розрахунковому документі (через відсутність штрихового коду).

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 06 вересня 2021 року №3347ЛПК/99-00-07-05-01-06 зазначила, що продаж з 01 жовтня 2021 року алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув), маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та або/ ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номеру), не буде вважатися порушенням чинного законодавства.

Цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), як встановлено пунктом 2 розділу II Положення, має зазначатися у фіскальному чеку у випадках, передбачених чинним законодавством, що прямо передбачено Положенням.

Відтак, чинне законодавство не зобов`язує суб`єкта господарювання зазначати на розрахункових документах серію та номер марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка.

В свою чергу, обставини постачання для ТОВ Волинська бізнес-мережа в період 2022-2023 років алкогольних напоїв із акцизними марками старого зразка підтверджуються листами постачальників.

Так, ТОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» у своєму листі повідомляє, що в період 2020-2023 років даним підприємством поставлялись для ТОВ Волинська бізнес-мережа алкогольні напоїли з марками акцизного податку старого зразка (без штрих- та QR кодів), оскільки такі марки продовжували перебувати в обігу.

Листом від 19.03.2024 ТОВ «Баядера Логістик» повідомило, що в період 2020-2023 років даним підприємством цілком могли поставлятись алкогольні напої з марками акцизного податку старого зразка (без штрих- та QR кодів), оскільки такі марки продовжували перебувати в обігу.

ТОВ «МР ТРЕЙД1НГ» у своєму листі №2 від 19.01.2024 повідомило, що підприємство поставляло для ТОВ Волинська бізнес-мережа алкогольні напої, які могли бути марковані в тому числі марками акцизного податку попереднього зразка (без штрих- та QR кодів).

ТОВ «ТС ПЛЮС» у своєму листі повідомляє, що в період 2020-2023 років даним підприємством поставлялись для ТОВ Волинська бізнес-мережа алкогольні напої марковані марками акцизного податку, якими маркувались алкогольні напоїли станом на момент їх виготовлення, оскільки такі марки продовжували перебувати в обігу після зміни зразка марок акцизного податку.

Проте, під час проведення перевірки перевіряючими не було встановлено (в попередній період контрольних закупок не проводилось), що в попередній період (2022-2023 роки) до дня фактичної перевірки позивачем здійснювалась реалізація саме алкогольних напоїв з акцизними марками нового зразка, тому доводи контролюючого органу, що при продажу алкогольних напоїв за попередній період позивач мав обов`язок друкувати рядок 9 на фіскальному чеку (цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої) є безпідставними.

В розпорядженні відповідача на момент складання акту перевірки, а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0141970705 були відсутні належні і допустимі докази проведення позивачем в попередній до дня перевірки період господарських операцій з реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками нового зразка, та незабезпечення в цей період в розрахункових документах по реалізації таких товарів такого обов`язкового реквізиту як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку.

Факт вчинення правопорушення маг підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і не може ґрунтуватися на припущеннях суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин контролюючий орган при проведенні перевірки повинен встановити безпосередній факт реалізації товару та зафіксувати факт видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини щодо відповідності такого вимогам щодо форми і змісту. Відомостей щодо здійснення контрольних закупок в попередній до дня перевірки період, і фіксації при таких контрольних закупках видачі розрахункових документів з порушенням форми та змісту не надано, як не надано спростовування реалізації в попередній до дня перевірки період алкогольної продукції маркованої марками акцизного податку попереднього зразка (без цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку).

Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 16.05.2024 по справі №520/4564/23 дійшов висновку, що податкова інформація та аналіз інформації СОД РРО не визнається належним доказом, і сама по собі їх наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності.

Таким чином, висновки перевіряючих про невідповідність розрахункових документів, зроблені внаслідок аналізу розрахункових операцій за минулий період за допомогою аналітичних баз даних, а не за результатами контрольних закупівель та фактичних оглядів товару під час його реалізації, як це передбачено ПК України, та не на основі первинних документів, якими є розрахункові документи, що друкуються відповідним РРО, а відтак є хибними та такими, що суперечать чинному законодавству і не можуть слугувати підставою для притягнення ТОВ Волинська бізнес-мережа до відповідальності.

У зв`язку із чим, суд вважає такими, що не віднайшли свого підтвердження в ході розгляду справи порушення п.1, 2, 11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0141970705.

Також, з матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням-рішенням від 28.05.2024 №0142330701 ТОВ Волинська бізнес-мережа нараховано штраф в сумі 666 687, 50 гривень за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, а податковим повідомленням-рішенням від 28.05.2024 №0142350701 накладено штраф 3400,00 гривень за помилки у обов`язкових реквізитах податкових накладних, на що судом встановлено наступне.

В ході проведення перевірки, працівникам ГУ ДПС у Волинській області встановлено, що ТОВ Волинська бізнес-мережа не складено та не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 1 333 375 гривень, в тому числі за: серпень 2017 року в сумі 212 208 гривень, вересень 2017 року в сумі 191 965 гривень, жовтень 2017 року в сумі 183 147 гривень, листопад 2017 року в сумі 176 387 гривень, грудень 2017 року в сумі 88 305 гривень, грудень 2022 року в сумі 53 079 гривень, січень 2023 року в сумі 235 358 гривень, травень 2023 року в сумі 7 405 гривень, червень 2023 року в сумі 173 721 гривень, серпень 2023 року в сумі 11 800 гривень.

Зокрема, в акті перевірки за період з 01.01.2017 по 31,12.2017 проведено аналіз зареєстрованих на адресу ТОВ Волинська бізнес-мережа в ЄРПН податкових накладних, за результатами якого не встановлено придбання ТМЦ під вищезгаданим кодом УКТ ЗЕД за відповідною номенклатурою - «Товари в асортименті» код УКТ ЗЕД « 0201» (м`ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене) на загальну суму 12 604 450,80 гри, в тому числі ПДВ - 2 520 890,16 грн.

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10. статті 201 ПК України якщо надіслані ПН/РК сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН / РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: 1) номер та дата складення ПН/РК; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Позивач звертає увагу суду на те, що у 2017 році підприємство в ЄРПН реєструвало податкові накладні на неплатника ПДВ з номенклатурою «Товари в асортименті». В це найменування було включено всі товари, які реалізовувались на кінцевого споживача та проставлявся код УКТ ЗЕД « 0201».

З даного приводу інспекторам ГУ ДПС у Волинській області, які проводили перевірку, на виконання запиту від 12.04.2024 письмово повідомлялось про помилковість зазначення у податкових накладних на кінцевого споживача коду УКТ ЗЕД « 0201» за номенклатурою - «Товари в асортименті», в цю номенклатуру включались всі товари, які були продані кінцевому споживачу.

В підтвердження реєстрації всіх податкових накладних на продані товари до відповіді на запит додавались звіт продажі з програми 1С за січень 2017 року, реєстр податкових накладних з програми Медок за січень 2017 року.

Згідно цих даних, товарів було продано на 1 279 178,76 гривень, а податкових накладних зареєстровано на 1 279 310,92 гривень.

Однак, дана інформація інспекторами-ревізорами була проігнорована.

Крім того, підприємством на всі продажі в терміни, передбачені законодавством, було зареєстроване податкове зобов`язання і відображено в деклараціях з ПДВ, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями податкових декларацій з ПДВ за 2017 рік з квитанціями, реєстрами виданих податкових накладних помісячно, платіжними дорученнями про сплату ПДВ.

Також, відповідачу надавались «Звіти з продажів» помісячно в розрізі підрозділів та номенклатури, які відповідають контрольно-касовим стрічкам, що в електронному вигляді щоденно черев РРО передавались в органи ДПС, а тому посилання відповідача на неможливість ідентифікувати ТМЦ які були реалізовані неплатнику є безпідставними.

В електронних фіскальних чеках, що автоматично надсилались на сервер податкового органу чітко вказується найменування та обсяги товару, що реалізовувався на неплатника (кінцевого споживача).

Також, номенклатура та обсяги придбаного товару вказуються в прибуткових накладних, обсяги та найменування придбаного та реалізованого товару співпадають.

Відтак, посилання податкового органу на неможливість ідентифікувати реалізований товар не відповідають дійсності.

Помилкове зазначення в 2017 році коду УКТ ЗЕД в податкових накладних без чіткого обгрунтування і належних доказів не може бути підставою для трактування безоплатно одержаних товарів на суму 12 604 450,80 гривень. Одержання реалізованих товарів підтверджується прибутковими накладними від постачальників, а їх реалізація фіскальними чеками.

Представник позивача стверджував, що в процесі перевірки інспекторам надавались всі обороти рахунків, в тому числі 36, 63, 28, 70, 90, однак первинні бухгалтерські документи за 2017 рік інспекторами не оглядались і не перевірялись, в той час як усі первинні документи на придбання товарів і послуг були наявні та надавались в повному обсязі для дослідження під час розгляду заперечення на акт перевірки.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Волинська бізнес-мережа у визначений ПК України строк проведено реєстрацію податкових накладних із номенклатурою «Товари в асортименті» код УКТ ЗЕД «не зазначено» та «Товари в асортименті» код УКТ ЗЕД « 0201».

Дані обставини не заперечуються та не спростовуються відповідачем а ні в акті перевірки, а ні під час розгляду справи судом, більше того доказів, що реєстрація податкових накладних Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена чи така реєстрація відбулася із порушенням граничних строків, визначених ПК України, відповідачем суду також не надано.

У зв`язку із чим, суд вважає, що у платника податків ТОВ Волинська бізнес-мережа наявні підстави для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 по справі №819/1383/17, у якій зазначив, що факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. Відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту, як код УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є наслідком неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

З огляду на що, суд вважає безпідставним твердження ГУ ДПС у Волинській області в акті перевірки від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 про те, що ТОВ Волинська бізнес-мережа не складено та не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 1 333 375 гривень.

Водночас, варто зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797 - VIII, який набув чинності з 01.01.2017 було внесено зміни до статті 201 ПК України.

Так, згідно п.94 даного Закону було внесено зміни до п.201.10 сл.20ї ПК України та після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:

«Податкова накладна та/або розрахунок коригування до перекладені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг. є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

Так, Верховний Суд у справах №480/833/23, №140/4552/23 №140/8346/22 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами податкового органу на рішення судів першої та апеляційної інстанції і тим самим залишив в силі існуючі судові рішення, які були прийняті на користь платника податку саме виходячи із застосування судами першої та апеляційної інстанції вищезгаданого нового абзацу 3 до п.201.10 ст.2.01 ПК України про те, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарі в/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України). Тобто, абзац 3 п.201.10 сг.201 ПК України в судовій практиці отримав пріоритет у застосуванні відносно інших норм про необхідність коду УКТ ЗЕД в податковій накладній, зокрема абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покрашення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016р. №1797-VIII, який набув чинності з 01.01.2017 було внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Так, згідно п.135 даного Закону було внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме, п.35-1 наступного змісту:

«Установити, що до 31 грудня 2017 року не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.3 статті 120-1 цього Кодексу, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно в УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг».

Тобто, за помилки допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно в УКТ ЗЕД штрафні санкції передбачені пунктом 120-1.3 статті 120-1 цього ПК України за період до 31.12.2017 не застосовуються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що оскільки реєстрація податкових накладних відбулась і доказів того, що реєстрація податкових накладних відбулася із порушенням граничних строків, матеріали справи не містять, то застосування до позивача штрафу згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 28.05.2024 №0142330701 за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних є безпідставним.

Щодо відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 148 466 грн, в т.ч за березень 2018 року в сумі 19 919 грн, за грудень 2020 року в сумі 3521 грн, за лютий 2023 року в сумі 125 006 грн, суд зазначає наступне.

З матеріалів перевірки вбачається, що при виході за адресою м.Луцьк, вул. Набережна, 10 встановлено приміщення магазину із вивіскою «Забіяка і Забіяка», у якому здійснюється продаж, як підакцизної групи товарів (алкоголь, тютюн) так і продовольчої групи товарів (бакалія, м`ясо, ковбаси, хлібобулочні вироби, тушонки, консерви, в т.ч. виробником яких є ТОВ «Волинська бізнес-мережа»).

Згідно наданих договорів оренди укладених у перевіряємому періоді із фізичною особою ОСОБА_5 , ТОВ Волинська бізнес-мережа орендує приміщення за вищезазначеною адресою загальною площею - 20,3 м/кв. Приміщення магазину «Забіяка і Забіяка» є значно більшої площі, та згідно наданих усних пояснень орендується іншою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , яка здійснює торгівлю продовольчими товарами.

Фактично орендована площа магазину та основні засоби між СГД не розділені.

ТОВ Волинська бізнес-мережа за даною адресою у перевіряємому періоді здійснювала продаж лише підакцизної групи товарів (алкоголь, тютюн). Реалізації продовольчої групи товарів у перевіряємому періоді не встановлено.

Судом встановлено, що обладнання, що розташоване за адресою - м. Луцьк, вул. Набережна, 10, в подальшому здавалось в оренду ФОП ОСОБА_6 по договору № 26/12/2023/ПО оренди обладнання від 26.12.2023, що свідчить про використання обладнання в господарській діяльності.

Був підписаний Акт надання послуг №1441 від 29.12.2023 і складена ПН до нього №279 від 29.12.2023.

При цьому, як вбачається з матеріалів перевірки, копії договору, акту, податкової накладної надавались перевіряючим, однак не були взяті до уваги.

Крім того, як вже зазначалося вище, щодо висновків в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні про те, що відсутність актів приймання-передачі ОЗ та МНМА в оренду (із переліком), не дала можливості підтвердити вищезазначені ОЗ та МНМА на балансі позивача, то суд вкотре звертає увагу на те, що замість актів приймання-передачі між позивачем та орендарями обладнання були складені внутрішні накладні про передачу обладнання, які в тому числі надавались перевіряючим, однак були проігноровані податковим органом.

Відповідно відсутність окремого акту приймання-передачі обладнання не може бути підставою для висновку про те, що податковий орган саме через це позбавлений можливості встановити наявність на балансі в підприємства основних засобів та МНМА при тому, що надані відповідачу накладні, за своїм змістом засвідчують здійснення господарської операції з передачі майна в оренду з деталізованим переліком самого обладнання.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень податкового органу про використання ТОВ Волинська бізнес-мережа за адресами розташування об`єктів: м. Луцьк, вул. Набережна, 10, основних засобів та МНМА у негосподарській діяльності позивача, а тому, правових підстав для нарахування податкових зобов`язань у відповідача не було.

Відтак, згідно встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства та наданих письмових доказів, суд дійшов висновку про протиправність висновку податкового органу щодо порушення позивачем: ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 (зі змінами та доповненнями); п.п.1.1 п.1, п.п.1.2 п.1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.3, п.6 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.п.14.1.36 п.14 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.1, п.п.139.2.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV, в редакції чинній на момент здійснення правопорушення, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму - 8 114 103 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 2 233 964 грн., за 2021 рік на суму 528 грн., за 2022 рік на суму 2 489 793 грн., за 9 міс. 2023 року на суму 3 389 817 грн; п.п.14.1.36, п.п.14.1.71, п.п.14.1.191, п.п.14.1.219, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.187, п.198.1, п. 198.3, п.198.5., п.198.6. ст.198 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яке підлягає сплати до бюджету в сумі 8 875 787 грн, в т.ч. за січень 2017 року на суму 171 589, 00грн, лютий 2017 року на суму 189 641,00 грн, березень 2017 року на суму 249 176,00 грн, квітень 2017 року на суму 242 466,00 грн, травень 2017 року на суму 290 808,00 грн, червень 2017 року на суму 284 194,00 грн, липень 2017 року на суму 199 558,00 грн, серпень 2017 року на суму 212 208,00 грн, вересень 2017 року на суму 191 966,00 грн, жовтень 2017 року на суму 183 147,00 грн, листопад 2017 року на суму 176 387,00 грн, грудень 2017 року на суму 88 305,00 грн, за березень 2018 року в сумі 19 919,00 грн, за грудень 2020 року в сумі 3521,00 грн, за березень 2022 року в сумі 123 466,00 грн., за квітень 2022 року в сумі 140 159,00 грн, за травень 2022 року в сумі 142 581,00 грн, за червень 2022 року в сумі 183 463,00 грн, за вересень 2022 року в сумі 338 343,00 грн, за жовтень 2022 року в сумі 615 786,00 грн, за листопад 2022 року в сумі 326 763,00 грн, за грудень 2022 року в сумі 385 788,00 грн, за січень 2023 року в сумі 530 823,00 грн, за лютий 2023 року в сумі 456 259,00 грн, за березень 2023 року в сумі 411 633,00 грн, за квітень 2023 року в сумі 385 052,00 грн, за травень 2023 року в сумі 413 717,00 грн, за червень 2023 року в сумі 627 205,00 грн, за липень 2023 року в сумі 402 436,00 грн, за серпень 2023 року в сумі 440 443,00 грн, за вересень 2023 року в сумі 448 986,00 грн; пп.201.1, абзацу першого п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) не зареєстровано в установлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні; абз.3 ч.4 ст.11, ч.9 ст.15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (із змінами та доповненнями), постанови КМУ від 27.12.2010р. №1251 Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (із змінами та доповненнями), та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями); частини 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано єдиного внеску в сумі 4608,77 грн; п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України та пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подані податковим агентом до податкового органу Податкові розрахунки за формою 1 ДФ за 3 квартал 2023 року; ст.164, пп.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.170 та пп. «а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) у результаті чого не сплачено (не перераховано) до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни податок на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходу за період, що перевірявся, на суму 1100,00 грн; пп.1.4, 1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, ст.164, пп.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.170 та пп. «а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, у результаті чого не сплачено (не перераховано) до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни військовий збір за період, що перевірявся, на загальну суму 100,00 грн; п.1, 2, 11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, через реєстратори розрахункових операцій, суб`єктом господарювання, не забезпечено створення та надання покупцям в обов`язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту із зазначенням обов`язкового реквізиту цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на загальну суму 131789,22 грн.; при проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій суб`єктом господарювання не забезпечено використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Аналогічні висновки, щодо відсутності з боку ТОВ Волинська бізнес-мережа порушень вимог податкового законодавства, викладені у висновку судового експерта Петренко Галини Адамівни від 04.11.2024 №74 за результатами проведення судово-економічної експертизи.

З вказаного висновку вбачається, що позивачем до експертизи поставлено такі питання:

1.Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки ГУ ДПС України у Волинській області від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 про заниження податку на прибуток на загальну суму 8114103 грн. (крім дослідження питання використання основних засобів, МНМА у негосподарській діяльності)?

2.Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки ГУ ДПС України у Волинській області від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 8875787 грн. (крім дослідження питання використання основних засобів, МНМА у негосподарській діяльності)?

3.Чи підтверджується документально висновок Акту перевірки ГУ ДПС України у Волинській області про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Так, за результатами проведеної експертизи експертом було зроблено такі висновки:

1. За результатами проведеного дослідження, в об`ємі наданих документів, висновок Акту перевірки Головного управління ДПС у Волинській області від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 про заниження податку на прибуток (крім дослідження питання використання основних засобів, МНМА у негосподарській діяльності) документально не підтверджується в сумі 7459797 грн., в тому числі:

1.1. За результатами проведеного дослідження, в об`ємі наданих документів, визнання доходу в сумі 12 604 450,80 грн. за зареєстрованими податковими накладними за 2017 рік з номенклатурою товару «Товари в асортименті», код УКТ ЗЕД 0201, визнання їх безоплатно отриманими та донарахування податку на прибуток в сумі 2 268 801 грн документально не підтверджується, в Акті перевірки не обґрунтоване.

1.2. По питанню визнання безоплатно отриманими товарів по операціях зміни номенклатури та кількості запасів при вибутті на суму 4 368 045,90 грн, в т.ч. за 2022 рік в сумі 2 040 019,71 грн, за 9 місяців 2023 року в сумі 2 328 026,19 грн та донарахування податкових зобов`язань на суму 786 248,26 грн, ГУ ДПС у Волинській області при розгляді прийнято рішення про задоволення вимоги платника податку та про проведення перерахунку податкового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток підприємств».

1.3. За результатами проведеного дослідження, в об`ємі наданих документів визнання господарських операцій між ТОВ Волинська бізнес-мережа та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 на суму 24 470 819 грн, що містять ознаки нереальності операцій та відповідають визначенню безоплатно отриманих та донарахування податку на прибуток в сумі 4 404 747,42 грн документально не підтверджуються.

2. За результатами проведеного дослідження, в об`ємі наданих документів, висновок Акту перевірки Головного управління ДПС у Волинській області від 22.04.2024 №9950/07-01/39356894 про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 8 875 787 грн (крім дослідження питання використання основних засобів, МНМА у негосподарській діяльності) документально не підтверджується в сумі 8 245 989 грн, в тому числі:

2.1. За результатами проведеного дослідження, в об`ємі наданих документів донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму вибуття запасів, які відображені в бухгалтерському обліку записами Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт 289 «Товари в торгівлі (по закупівельній ціні)» в розмірі 2 479 445, 60 грн за період з 01.01.2017 по 15.12.2017 не обґрунтоване та документально не підтверджується.

2.2. По питанню визнання безоплатно отриманими товарів по операціях «Зміни номенклатури та кількості запасів при вибутті товарів» на суму 4 368 045, 90 грн та донарахування за Актом перевірки податкових зобов`язань по ПДВ на суму 872 374,00 грн при розгляді заперечення ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про задоволення вимоги платника податку та про проведення перерахунку податкового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість».

2.3. За результатами проведеного дослідження, в об`ємі наданих документів визнання господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від постачальників ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 як такі, що містять ознаки нереальності та відповідають визначенню безоплатно отриманих на суму 24 470 819,00 грн документально не підтверджуються, відповідно, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 4 894 169,00 грн відсутнє.

3. За результатами проведеного дослідження, в об`ємі наданих документів донарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суму вибуття запасів за номенклатурою «Товари в асортименті», які відображені в бухгалтерському обліку записами Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт 289 «Товари в торгівлі ( по закупівельній ціні)» в сумі 2 479 445, 60 грн за період з 01.01.2017 по 15.12.2017, документально не підтверджується. Враховуючи, що собівартість реалізованих товарів на суму 2 479 445, 60 грн не об`єктом оподаткування ПДВ, відповідно зобов`язання щодо складання являється та реєстрації податкових накладних на суму 1333375 грн. за період з 01.01.2017 по 15.12.2017 відсутнє.

Суд зазначає, що висновки судової економічної експертизи узгоджуються з висновками суду, встановленими на підставі наявних у матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказів.

У свою чергу відповідачем належних та достатніх доказів на спростування зазначених висновків до суду не надано.

Відповідно до п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.90 КАС України).

Відповідно до ст.108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Таким чином, враховуючи судом обставини справи, досліджені судом докази, висновок експерта від 04.11.2024 №74, суд дійшов до висновку, що під час судового розгляду справи відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, а викладені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження, позивачем обґрунтовано позовні вимоги належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2024 року №0134360901, від 28.05.2024 року №0142330701, від 28.05.2024 року №0141240701, від 28.05.2024 року №0141250701, від 28.05.2024 року №0142350701, від 28.05.2024 року №0141970705.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. (ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України)

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 30 280,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на проведення експертизи в сумі 220 000, 00 грн.

Згідно ст.101 КАС України в експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

В свою чергу, відповідно до ст.132 КАС України витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат.

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 по справі №712/4126/22 зазначивши, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на проведення судово-економічної експертизи до суду надано договір від 23.07.2024 між ТОВ Центр незалежної експертизи та аудиту та ТОВ Волинська бізнес-мережа щодо проведення судово-економічної експертизи, витяг з Реєстру судових експертів, платіжні інструкції №УТПВБМ07135 від 13.09.2024, №УТПВБМ05727 від 25.07.2024, №УТПВБМ09209 від 03.12.2024, №УТПВБМ09347 від 09.12.2024 на загальну суму 220 000, 00 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Витрати на проведення судово-економічної експертизи є співмірними з огляду на встановлену нормативну вартість однієї експертогодини відповідно до наказу МВС №581 від 22.08.2024.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи вищенаведене та те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 280,00 грн та витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 220 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 262, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 23.05.2024 року №0134360901, від 28.05.2024 року №0142330701, від 28.05.2024 року №0141240701, від 28.05.2024 року №0141250701, від 28.05.2024 року №0142350701 та від 28.05.2024 року №0141970705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, витрати пов`язані із проведенням судово-економічної експертизи в розмірі 220 000 (двісті двадцять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська бізнес-мережа (43025, м. Луцьк, вул. Набережна, 2, прим. 149, код ЄДРПОУ 39356894).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 23.12.2024.


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	13.12.2024
Оприлюднено	26.12.2024
Номер документу	124019863
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Сорока Юрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 13.12.2024 по справі 140/10467/24ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/10467/24

Ухвала від 31.12.2024

Рішення від 13.12.2024

Ухвала від 14.11.2024

Ухвала від 14.11.2024

Ухвала від 05.11.2024

Ухвала від 05.11.2024

Ухвала від 07.10.2024

Ухвала від 27.09.2024

Рішення
від 13.12.2024 по справі 140/10467/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД