Ухвала

від 24.12.2024 по справі 160/33575/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 грудня 2024 року Справа 160/33575/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 КАС визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС).

Як підтверджується позовною заявою та матеріалами справи, позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), так як останній є учасником бойових дій, на підтвердження чого надав відповідне посвідчення.

Однак, суд не погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

При цьому, частиною другою статті 132 КАС визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Преамбула Закону № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 1 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. При цьому, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина перша статті 2 Закону № 3674-VI).

Водночас, слід звернути увагу на те, що судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII). У статті 22 Закону № 3551-XII визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-XII.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 та в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17. Підстави для відступу від неї відсутні.

Слід зазначити, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача щодо нарахування середнього заробітку та компенсації за порушення строків виплати індексації.

Таким чином, беручи до уваги перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначених у статті 12 Закону № 3551-XII, суд дійшов висновку, що серед таких пільг немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у даній справі, як наслідок відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Крім того, в ухвалі від 11.09.2024 року по справі №567/79/23 ВПВС зазначила «з огляду на недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду через наявність висновку щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому нею рішенні, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з таких підстав» (п.60). Велика Палата Верховного Суду може відступати від своїх попередніх висновків лише за наявності для цього належних підстав. Такі підстави мають бути належно мотивовані не лише в постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення спору по суті, а й в ухвалі відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (п.77).

ВПВС вказала в ухвалі від 11.09.2024 року, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

Проте, Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

З огляду на зазначене, позивач не надав до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, чим не дотримав вимоги частини третьої статті 161 КАС.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX, станом на 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028,00 гривні.

Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:

надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом

Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.

У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя О.В. Єфанова