Рішення

від 24.12.2024 по справі 160/27257/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 рокуСправа №160/27257/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради (далі - відповідач, УПСЗН виконкому Центрально-Міської у м.Кривий Ріг ради, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, код ЄДРПОУ 03192187, яка полягає у невиплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, код ЄДРПОУ 03192187, поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , починаючи з 01 березня 2024 року негайно після проголошення судового рішення;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, код ЄДРПОУ 03192187, виплатити заборгованість по допомозі на проживання внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.03.2024 по 30.09.2024 у розмірі 16000,00 гривень негайно після проголошення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 28.10.2022 року перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці і соціального захисту населення Центрально-Міського району м.Кривий Ріг і отримувала допомогу для ВПО. У березні і квітні їй перестали виплачувати допомогу, а у травні вона звернулася з питанням про причини невиплати допомоги. 17.05.2025 року позивач отримала повідомлення від відповідача про те, що вона не має права на допомогу внутрішньо переміщеним особам, так як відповідно до п.7, 7.1 постанови №332 на 1 число місяця, з якого призначається допомога, особа має у власності житлове приміщення (або частину), що розташована на територіях, не включених до переліку територій (затвердженого Наказом №309 від 22.12.2022) за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що дії відповідача щодо припинення виплати допомоги на проживання, є протиправними, оскільки вона перемістилася з території, яка відповідає двом умовам, що визначені п.2 постанови №332, а саме: на території, з якої вона прибула, проводяться бойові дії; вона належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332 та не підпадають під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається. Також зазначила, що у неї ніколи не було у власності нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №397631341 від 03.10.2024 року.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.11.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та просить врахувати відзив при винесенні рішення по справі і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що незрозумілим для управління є визначений позивачем період, за який вона хоче повернути кошти, а саме - з 01 березня 2024 року, це суперечить дійсності, оскільки ОСОБА_1 звернулась із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам 07 травня 2024, а не з 01 березня 2024 року. При призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам управління керується Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, який визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Позивач проживала у Кривому Розі, для навчання переїхала у Харків, після чого повернулась до Кривого Рогу і оформила статус внутрішньо переміщеної особи. Оскільки позивач є студенткою, до її складу сім`ї увійшли: мати - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_3 . При перевірці правильності та повноти інформації, наданої для призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, встановлено, що особи, які входять до складу сім`ї позивача мають у власності (кожен) житлові приміщення. Мати позивача - ОСОБА_2 мала у власності (на момент звернення за призначенням допомоги) 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який було відчуджено на підставі договору купівлі-продажу 12.09.2024 року. Батько позивача - ОСОБА_3 , також має у власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . У своєму позові ОСОБА_4 вказує на те, що у неї відсутнє у власності житло, однак підставою для припинення допомоги слугував саме факт того, що її батьки входять до складу сім`ї і як батько, так і мати, мають у власності житло, що відповідно до підпункту 5 пункту Порядку є підставою для припинення допомоги на проживання внутрішньо-переміщеним особам.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2021 року навчається в групі 2-21-025 II медичного факультету Харківського національного медичного університету за рівнем «магістр» за спеціальністю «Медицина» за денною формою навчання, за державним замовленням, термін навчання - 6 років, що підтверджується довідкою №171 від 01.09.2021 року та договором №210281 від 30.07.2021 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з довідкою від 28.10.2022 року №1211-5002279647 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Як зазначено у довідці ОСОБА_1 , дата і місце народження ІНФОРМАЦІЯ_2 м.Кривий Ріг Дніпропетровська область Україна; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

07.05.2024 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підтверджується її заявою від 07.05.2024 року (вх.№1048 від 07.05.2024 року), копія якої міститься в матеріалах справи.

У заяві від 07.05.2024 року міститься позначка, що це є первинним звернення ОСОБА_1 за призначенням допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи. Відомості про задеклароване/зареєстроване/фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці звідки перемістилась особа зазначені у заяві: АДРЕСА_3 . Відомості про фактичне місце проживання (перебування), адреса місця, куди перемістилася особа зазначені у заяві: АДРЕСА_4 .

У графі відомості про осіб, які входять до складу сім`ї заявниці, ОСОБА_1 зазначила своїх батьків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З акту про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення державної соціальної допомоги від 09.05.2024 року вбачається, що на підставі проведення перевірки інформації, поданої громадянами для отримання соціальної допомоги встановлено, що ОСОБА_2 (мати позивача, член її сім`ї) має у власності частину (1/2) житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно сформованої станом на 17.10.2024 року, копія якої міститься в матеріалах справи, мати позивача - ОСОБА_2 , на момент звернення позивача за призначенням допомоги, мала у власності 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який було відчужено на підставі договору купівлі-продажу 12.09.2024 року.

У зв`язку з встановленими відповідачем обставинами, ОСОБА_1 повідомлено, що допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам не призначено відповідно до Закону України.

У повідомлення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми від 17.05.2024 року зазначено, що позивач не має права на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, постанова 332, тому що не відповідає вимогам п.7-7.1, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, особа має у власності житлове приміщення (або частину), що розташоване на територіях, не включених до переліку територій (затвердженого Наказом 309 від 22.12.2022) за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважаючи протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, яка полягає у невиплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2024 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону №1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частинами 1-3 ст.4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332), який визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Згідно з п.1 Порядку №332 допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Призначення і виплата допомоги здійснюються з дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Пунктом 3 Порядку № 332 визначено, що з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

Підпунктом 5 пункту 7 Порядку №332 передбачено, що допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень).

Підпунктом 5 пункту 7-1 Порядку №332 передбачено, що із 1 грудня 2023 р. допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім`ї, становив менш як 100 тис. гривень.

З вищевикладених норм Порядку №332 випливає висновок, що з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на сім`ю - на кожного члена сім`ї, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей.

Водночас, допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2021 року навчається в групі 2-21-025 II медичного факультету Харківського національного медичного університету за рівнем «магістр» за спеціальністю «Медицина» за денною формою навчання, що підтверджується довідкою №171 від 01.09.2021 року та договором №210281 від 30.07.2021 року, тобто вона є особою, яка не досягла віку 23 років та на момент звернення із заявою до відповідача навчалась за денною формою навчання і не мала власної сім`ї. Доказів протилежного до суду не надано.

Отже, в силу приписів Порядку №322 вона є членом сім`ї своїх батьків, які є уповноваженими особами для звернення із заявою щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Водночас діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Згідно з довідкою від 28.10.2022 року №1211-5002279647 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу, фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач у позові не заперечує та не спростовує ту обставину, що до початку навчання у м.Харкові вона проживала у Кривому Розі зі своїми батька, для навчання переїхала у м.Харків, у 2022 році повернулась до м.Кривого Рогу і оформила статус внутрішньо переміщеної особи.

При цьому, жодних доказів, які б підтверджували, що вона на момент звернення до відповідача мала фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи до суду не надано.

Отже, відповідачем для вирішення питання щодо наявності підстав для призначення на сім`ю позивача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, було перевірено інформацію щодо перебування у власності членів її сім`ї житлового приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Як встановлено з матеріалів справи, мати позивача - ОСОБА_2 мала у власності (на момент звернення позивача за призначенням допомоги) 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який було відчуджено на підставі договору купівлі-продажу 12.09.2024 року, що було виявлено відповідачем під час здійснення відповідної перевірки та підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 17.10.2024 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, батько позивача - ОСОБА_3 , також має у власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується листом відповідача від 23.10.2024 року №7/01-28/3127 та листом від 28.10.2024 №1059 КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради».

У своєму позові ОСОБА_4 вказує на те, що у неї відсутнє у власності житло, однак підставою для припинення допомоги та не призначення її виплати на підставі заяви від 07.05.2024 року став факт того, що її батьки входять до складу її сім`ї та мають у власності житло, що відповідно до підпункту 5 пункту 7-1 Порядку №322 є підставою для не призначення/не виплати на сім`ю допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Отже, у спірних правовідносинах бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, яка полягала у невиплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 починаючи з травня 2024 року (місяць в якому позивач звернулась з відповідною заявою) була викликана правомірними діями відповідача щодо не призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, на підставі постанови №332, оскільки позивач, з огляду на встановлені відповідачем обставини, які також підтверджені під час розгляду справи судом, не мала права на таке призначення.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів та не наведено жодних обґрунтувань щодо підстав для зобов`язання відповідача поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи починаючи з 01 березня 2024 року, враховуючи звернення із заявою про первинне призначення допомоги - 07.05.2024 року.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, яка полягає у невиплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , є правомірною, а підстави для зобов`язання відповідача поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи позивачу починаючи з 01 березня 2024 року та для виплати заборгованості по допомозі на проживання внутрішньо переміщеної особи за період з 01.03.2024 по 30.09.2024 у розмірі 16000,00 гривень відсутні.

Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 і ч. 2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність своїх дій щодо не призначення позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та бездіяльності щодо не виплати такої допомоги, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволення позовної заяви слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідачів судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради (код ЄДРПОУ 03192187, вул.Свято-Миколаївська, 27, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область,50000) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса