Рішення

від 24.12.2024 по справі 160/20516/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 рокуСправа №160/20516/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі- відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач-2), у якій (з урахуванням наданої 09.08.2024 уточненої позовної заяви) просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення №046350015017 від 03.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, період роботи:

- з 01.06.1995 по 31.01.1998 на посаді електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням в ВП «ШУ Першотравневе» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

- з 03.08.1999 по 30.07.2010 на посаді газозварювальника, газозварника в КП УЖКГ Павлоградської міської ради;

- з 02.08.2010 по 07.08.2012 на посаді газозварник КП «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області переглянути заяву від 15.01.2024 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що, зокрема, 26.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням відповідача-2 №046350015017 від 03.07.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком №2. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що має право на призначення такої пенсії, досяг встановленого пенсійного віку та має необхідний пільговий стаж роботи. Водночас, на думку позивача, відповідач-2 протиправно не врахував до пільгового стажу позивача періоди роботи згідно довідки від 04.04.2023 №106 з 01.06.1995 по 13.01.1998, оскільки посада, що зазначена у зазначеній довідці відсутня в переліку посад, що підтверджують право на пільгове призначення пенсії за Списком №2 відповідно наказу про атестацію робочих місць від 17.11.1994 року №938, а також не відповідає назві, що зазначена в постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", а також, не врахував до пільгового стажу позивача період його роботи з 03.08.1999 по 17.11.2002 на посаді газозварювальника, з 18.11.2002 по 30.07.2010 на посаді газозварника, згідно довідки від 14.04.2023 року №C-188, оскільки зазначена довідка не відповідає Додатку №5 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року. Так, позивач стверджує, що чинним законодавством передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, водночас його трудова книжка містить усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, і характер та зайнятість за професіями, які відносяться до Списку №2. Крім того, такі записи виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із завірянням підписами відповідальних осіб та печатками роботодавця, є посилання на накази, як на підставу внесення записів. Тому, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи в шкідливих умовах. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом: надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,92 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, кодкласифікації доходів бюджету- 22030101.

09.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/20516/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Водночас ухвалою суду від 15.08.2024 відповідачам було надано строк для подання відзивів на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

04.10.2024 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що за доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи згідно довідки від 04.04.2023 №106 виданої ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" відокремлений підрозділ "Шахтоуправління Першотравенське", оскільки в переліку посад до наказу про результати проведення атестації робочих місць №581 від 11.10.1994 відсутня посада "електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням". Також до ЕПС не долучено наказ від 17.11.1994 №938 про проведення атестації робочих місць за умовами праці. До пільгового стажу по Списку №2 не зараховано періоди роботи з 03.08.1999 по 30.07.2010 на посаді газозварювальника, газозварника згідно довідки від 14.04.2023 №C-188 виданої архівним відділом Павлоградської міської ради, оскільки ці періоди роботи можливо зарахувати до пільгового стажу після розгляду архівних документів Комісією з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1. Відповідно наданих до заяви документів, загальний страховий стаж позивача складає 33 роки 01 місяць 27 днів, з них пільговий стаж за Списком №2 відсутній, що не дає права на призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону №1058. На підставі викладеного, відповідач-1 зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області правомірно прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Таким чином, просить суд відмовити у задоволенні вказаної позовної заяви.

Крім того, уточнений адміністративний позов та копія ухвали від 15.08.2024 отримані відповідачем-2 в системі «Електронний суд» 09.08.2024 та 15.08.2024 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача-2 належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

15.01.2024, 07.02.2024 та 26.06.2024 ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Заяви позивача та додані до них документи розглядалися за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №046350015017 від 22.01.2024, від 03.07.2024 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 14.02.2024 №046350015017 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Так, в обґрунтування відмови у призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області у оскаржуваному рішенні №046350015017 від 03.07.2024, в рамках справи, що розглядається, зазначено наступне.

Вік заявника - 56 років 2 місяці 20 днів.

Страховий стаж особи - 35 років 7 місяців 17 днів, стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - 0 років 0 місяців 0 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди роботи. До пільгового стажу не враховані періоди роботи згідно довідки від 04.04.2023 року №106 з 01.06.1995 року по 13.01.1998 року, оскільки посада, що зазначена у зазначеній довідці відсутня в переліку посад, що підтверджують право на пільгове призначення пенсії за Списком №2 відповідно наказу про атестацію робочих місць від 17.11.1994 року №938, а також не відповідає назві, що зазначена в постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах". Відсутній наказ від 17.11.1999 року №1303 про проведення атестації робочих місць за умовами праці. Також, не враховано до пільгового стажу період роботи з 03.08.1999 року по 17.11.2002 року на посаді газозварювальника, з 18.11.2002 року по 30.07.2010 року на посаді газозварника, згідно довідки від 14.04.2023 року №C-188, оскільки зазначена довідка не відповідає Додатку №5 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року.

Не погоджуючись з рішенням про відмову відповідача-2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та у зарахуванні періодів роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

На підставі п.2 ч.2ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно дост.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.

Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.

Згідно з відомостями, що містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 17.10.1988 у спірні періоди, не зараховані відповідачем-2 ОСОБА_1 працював:

з 01.06.1995 по 13.01.1998 на посаді електрогазозварника в ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

з 03.08.1999 по 30.07.2010 на посаді газозварювальника, газозварника в КП «Управління житлово-комунального господарства» Павлоградської міської ради;

з 02.08.2010 по 07.08.2012 на посаді газозварника КП «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради.

При цьому відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.04.2023р. №106, виданої ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля ВП Шахтоуправління Першотравенське, ОСОБА_1 з 01.06.1995 по 13.01.1998 дійсно працював повний робочий день на поверхні за професією електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, що передбачена Списком №2 розділом ХХХІІІ, підрозділом, позицією 23200000-19756, Постановою КМУ №162 від 11.03.1994р.

Додатково у довідці зазначено, що вона видана на підставі особистої картки форми Т 2М, наказів підприємства, особового рахунку про зарплат, довідника ЕТКС. Також, зазначено, що суміщення професій не було, відпустки без збереження заробітної плати не було. Згідно з наказами №938 від 17.11.1994, №13003 від 17.11.1999, №1442 від 27.05.2005 на шахті «Ювілейна» ВАТ «Павлоградвугілля» проведена атестація робочих місць за умовами праці.

Так, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки» (23200000- 19756), «електрозварники ручного зварювання» (23200000-19906).

Постановою Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у якому в розділі XXXIII «Загальні професії» передбачались професії: «електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки», «електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах», «електрозварники ручного зварювання».

Таким чином, професія та посада позивача, за якою він працював, зокрема, з 01.06.1995 по 13.01.1998 віднесена до Списку №2.

Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року №17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією.

Така ж правова позиція у подібних спірних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №535/103/17 та від 27.03.2020 у справі №607/1266/17.

Таким чином доводи відповідача-2 про те, що посада, що зазначена у довідці від 04.04.2023р. №106 відсутня в переліку посад, що підтверджують право на пільгове призначення пенсії за Списком №2 відповідно наказу про атестацію робочих місць від 17.11.1994 року №938, а також не відповідає назві, що зазначена в постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" є хибними.

Стосовно посилання відповідача-2 у оскаржуваному рішенні на те, що позивачем не було надано наказ від 17.11.1999 року №1303 про проведення атестації робочих місць за умовами праці, суд зазначає наступне.

Так, п.3 Порядку №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п.4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відтак, наведені норми вказують на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку № 442 та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, ст.41 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Отже, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України від 14.10.1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Відтак, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2.

При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Наведені висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації».

Відтак, посилання пенсійного органу в оспорюваному рішенні №046350015017 від 03.07.2024 про те, що ОСОБА_1 не було надано наказ від 17.11.1999 року №1303 про проведення атестації робочих місць за умовами праці є необґрунтованими та не впливають на право останнього на соціальне забезпечення.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з частиною 4 пункту 1.8 Порядку № 22-1, у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Таким чином, якщо поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії документів було не достатньо, то пенсійний орган був зобов`язаний повідомити позивача про те, які саме документи необхідно подати додатково (наприклад, уточнюючі довідки, копії наказів, архівні документи, тощо).

У цьому випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не надало суду доказів вчинення таких дій.

Також, відповідіачем-2 не було враховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 03.08.1999 року по 17.11.2002 року на посаді газозварювальника, з 18.11.2002 року по 30.07.2010 року на посаді газозварника, згідно довідки від 14.04.2023 року №C-188, оскільки зазначена довідка не відповідає Додатку №5 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року.

Водночас суд не погоджується з таким твердженням відповідача-2, оскільки період роботи позивача з 03.08.1999 по 30.07.2010 на посаді газозварювальника, газозварника в КП «Управління житлово-комунального господарства» Павлоградської міської ради підтверджено записами у його трудовій книжці, що є чіткими та не мають виправлень чи невідповідностей, довідкою форми ОК-5, ОК-7, його посада відносилась до Списку № 2, була атестована, що підтверджено копіями постанов про атестацію робочих місць, які додані до цього позову, а отже згаданий період необхідно зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи.

Крім того, суд наголошує, що відповідачем у даному випадку не спростовано факт зайнятості позивача на посаді, що передбачена Списком №2 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», що діяв до 16 січня 2003 року, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, що діяв до 24 червня 2016 року та Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461, а лише вказано на певні недоліки в заповнені довідки, що не мають вплив на визначення періодів роботи позивача на такій посаді, та інших відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не врахував, що не усі недоліки у складанні довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначені пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки, визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у таких документах.

За таких обставин, суд вважає безпідставним незарахування відповідачем-2 до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду роботи з 03.08.1999 по 30.07.2010.

Стосовно вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду з 02.08.2010 по 07.08.2012, суд зазначає наступне.

Судом з форми РС-право встановлено, що роботу позивача за період з 02.08.2010 по 07.08.2012 зараховано лише до загального страхового стажу позивача, проте суд відзначає, що на момент звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містились дані про його спеціальний стаж за кодом підстави «ЗП3013Б1», тобто за Списком № 2, за період його роботи у КП «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради (ЄДРПОУ 37085472), саме: 2011 рік вересень-грудень, включно; 2012 рік січень-липень, включно, 7 днів у серпні.

Виходячи з того, що в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкове державне соціальне страхування наявні дані про спеціальний стаж ОСОБА_1 за кодом підстави обліку «ЗП3013Б1», тобто за Списком № 2, за період з 01 вересня 2011 року по 07 серпня 2012 року, суд робить висновок, що позивач має право на зарахування цього періоду до пільгового стажу за Списком № 2.

Суд вважає обґрунтованим висновок пенсійного органу про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 02.08.2010 року по 31.08.2011 року, оскільки за цей період відсутні будь-які докази, які б підтверджували зайнятість ОСОБА_1 за професією, передбаченою Списком № 2, впродовж повного робочого дня. При цьому правомірність дій пенсійного органу, які полягали у незарахуванні до пільгового стажу цього періоду позивач не оскаржує.

Як наслідок, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 02.08.2010 року по 31.08.2011 року.

У рішенні, що є предметом спору, ГУ ПФУ в Сумській області не вказало підстави незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи позивача з 01 вересня 2011 року по 07 серпня 2012 року, що є одним із свідчень необґрунтованості цього рішення.

Разом з цим за відсутності підтверджених належними доказами (як то записи в трудовій книжці, довідка про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та/або даних про спеціальний стаж в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) відомостей про те, що в періоди з 02.08.2010 року по 31.08.2011 року позивач був зайнятий на роботах за професією, передбаченою Списком № 2, впродовж повного робочого дня, правові підстави для покладання на пенсійний орган обов`язку зарахувати ці періоди до пільгового стажу є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений можливості надати пенсійному органу у встановленому законодавством порядку додаткові докази на підтвердження пільгового характеру роботи в періоди з 02.08.2010 року по 31.08.2011 року, що в подальшому може слугувати підставою для перерахунку пенсії.

Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що періоди роботи позивача, а саме:

з 01.06.1995 по 13.01.1998; з 03.08.1999 по 30.07.2010; з 01.09.2011 по 07.08.2012 підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №2.

Також суд звертає увагу на те, що у позовних вимогах позивач просить помилково зарахувати період з 01.06.1995 по 31.01.1998, тоді як матеріали справи свідчать про те, що правильним є період з 01.06.1995 по 13.01.1998, тож позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №046350015017 від 03.07.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягає скасуванню, як протиправне.

Разом з тим, суд зазначає, що вимога про зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії підлягає задоволенню саме за заявою від 26.06.2024, оскільки саме в цю дату позивач повторно звернувся до пенсійного органу з вимогою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і саме за цією заявою оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №046350015017 від 03.07.2024 було відмовлено у її призначенні.

Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснювати розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах та призначення пенсії, суд зазначає про таке.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

У цьому випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 26.06.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії позивачу саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як визначений суб`єкт призначення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.

На підставі частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 484,48грн.

Керуючись ст. ст.139, 241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №046350015017 від 03.07.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 періоди роботи: з 01.06.1995 по 13.01.1998, з 03.08.1999 по 30.07.2010, з 01.09.2011 по 07.08.2012.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та зарахованих періодів роботи.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський