Рішення

від 24.12.2024 по справі 160/21385/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 рокуСправа №160/21385/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати неправомірною відмову Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Дніпропетровській обласній державній адміністрації у встановленні ОСОБА_1 статусу та видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оформлену листом з протоколу засідання Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян від 25.06.2024 №6;

- зобов`язати Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Дніпропетровській обласній державній адміністрації встановити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та видати відповідне посвідчення.

Позовна заява обґрунтована тим, що у зв`язку з втратою посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з метою отримання посвідчення нового зразка звернувся із заявою до Південного управління соціального захисту населення, на яку отримав відмову у встановленні статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/21385/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 15.08.2024 відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов та копія ухвали від 15.08.2024 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 07.08.2024 та 15.08.2024 відповідно, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що втратив посвідчення особи, яка у 1987 році брала участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, категорія 2, серія А, синього кольору, у зв`язку з чим звернувся з відповідною заявою до Південного управління соціального захисту населення.

Відповідно до Витягу із протоколу засідання Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Дніпропетровській обласній державній адміністрації від 25.06.2024 №6:

Розглянувши за листом Південного УСЗН ДСП Кам`янської міської ради документи ОСОБА_1 (копію довідки Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» від 22.12.2022 №80 про заробітну плату для обчислення пенсії за 1987 рік, копію листа архівного управління м Дніпродзержинська від 02.04.2013 №01-23/109 стосовно визначення ДНВП «Цирконій» для отримання архівних довідок для призначення та перерахунку пенсій, копію листа Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» від 13.11.2001 №35-05/2731 про прийняття на роботу після закінчення Дніпродзержинського технікуму торгівлі, копію архівної довідки ДНВП «Цирконій» від 22.12.2022 №35-01/81 про зарахування ОСОБА_1 кухарем 5 розряду з 30.06.1987 на підставі посвідчення про відрядження та про відрахування ОСОБА_1 кухаря 5 розряду їдальні «Дорожня» з 27.08.1987, копію архівної довідки ДНВП «Цирконій» від 22.12.2022 №35-01/82 про прийняття ОСОБА_1 кухаря 5 розряду їдальні №2 з 17.03.1982 та звільнення 27.04.1982 у зв`язку з призовом до лав Радянської армії, копію архівної довідки ДНВП «Цирконій» від 22.12.2022 №35-01/83 про прийняття на роботу кухаря 5 розряду з 09.07.1984 до їдальні №7; з 26.10.1984 до шкільного об`єднання їдальні №14, з 19.11.1984 до шкільного об`єднання їдальні №9; прийняття на роботу офіціантом 3 розряду з 14.01.1985 до ресторану «Олімпія», прийняття на роботу барменом 4 розряду з 28.09.1988, звільнений за власним бажанням у зв`язку з переходом на іншу роботу 05.04.1990, копія довідки ДНВП «Цирконій» недатованої №б/н про перейменування ОРСа «ПХЗ» в якій зазначено що ОРС Придніпровський хімічний завод перейменований в комерційне торгово-виробниче торгово-виробниче підприємство «Сапфір» з 04.02.1993, комерційне торгово-виробниче торгово-виробниче підприємство «Сапфір» з 26.01.1994, управління організації громадського харчування і торгівлі ВО «Придніпровського хімічного заводу» перейменовано в управління організації громадського харчування і торгівлі Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» з 02.03.1998, трудового архіву комунальної установи Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 01.05.2024 №01-27/202 стосовно розташування їдальні «Дорожня» та матеріали запиту вального характеру, надходили на зберігання до архіву, лист Державного агентства України з управління зоною відчуження від 11.04.2024 №03-1304/12-24 щодо відсутності інформації про місце розташування їдальні Дорожня в 1987 році), вирішили: відмовити ОСОБА_2 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 відсутня довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, відсутня інформація про розташування їдальні «Дорожня» в зоні відчуження.

Зазначений витяг направлений на адресу позивача листом Департаменту соціального захисту населення від 24.07.2024 №5631/0/192-24.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до Конституції України громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом - Закон №796-XII).

Згідно статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема: особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.

Положеннями частин 1 та 4 статті 15 Закону №796-XII передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, видача довідок, про заробітну плату за цей період, здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а за період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно статті 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11.07.2018 №551 було затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок №551).

Згідно пункту 2 Порядку №551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Пунктом 11 Порядку №551 визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження;

- особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржено у судовому порядку.

Розпорядженням Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.02.2019 №Р-55/0/3-19 затверджено Положення про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших громадян.

Відповідно до пунктів першого та четвертого зазначеного Положення Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших громадян, (далі - Регіональна Комісія) є постійно діючим колегіальним органом, утвореним при Дніпропетровській обласній державній адміністрації для розгляду питань визначення статусу осіб, наведених в пункті 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (далі Порядок).

Регіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає документи, подані відповідно до Порядку та приймає рішення, які є підставою для видачі або відмови у видачі посвідчень особам, наведених у пункті 2 Порядку (підпункт 1 пункту 5 Положення).

Відповідно до архівної довідки від 22.12.2022 №35-01/81, виданої Державним науково-виробничим підприємством «Цирконій», в наказах начальника філії ВРП Придніпровського хімічного заводу при Управлінні будівництва №605, м. Чорнобиль, по особовому складу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться: 1) зарахувати ОСОБА_1 кухарем 5 розрядку з 30.06.1987 на підставі посвідчення про відрядження (наказ від 01.07.1987 №73/ОС); 2) у зв`язку з закінченням терміну відрядження, відрахувати ОСОБА_1 , кухаря 5 розряду їдальні «Дорожня» з 27.08.1987 (наказ від 26.08.1987 №107/Ос).

Згідно примітки архівної довідки від 17.06.2024 №Б-21/2-09/619, виданої архівним управлінням Кам`янської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з обох боків особової карти П-2 є написи «Чернобыль 01.7.87-24.8.87» (так у документі), лицьовий бік картки перекреслений жирною червоною лінією з верхнього лівого кута до нижнього правого; у наказі від 15.04.1991 №57 по Управлінню громадського харчування виконкому Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів зазначено, що з 30.06.1987 по 27.08.1987 « ОСОБА_1 был занят на работах по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Время пребувания в зоне аварии на Чернобыльской АЭС засчитать в трудовой стаж в трехкратном размере».

До матеріалів справи долучено копію зазначеного наказу від 15.04.1991 №57.

Отже, відомостями згаданих документів підтверджено обставини роботи заявника у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів відповідно до статті 14 Закону №796-XII.

Після звернення позивача із заявою щодо встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та видачі відповідного посвідчення відповідач на підставі копій документів заявника дійшов висновку про відмову у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

Вирішуючи заявлений спір, суд зважає на приписи ст. 8 Конституції України та ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності.

На підставі наявних у справі документів та матеріалів суд робить висновок, що суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами відсутність факту участі заявника у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році на протязі від 1 до 14 календарних днів.

Розглядаючи справу, суд зауважує, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування новоствореного публічного обов`язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб`єктом владних повноважень.

При цьому, із положень ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні з приписами ч. 4 ст. 9, абз. 2 ч. 2 ст. 77, ч.ч. 3, 4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування «поза будь-яким розумним сумнівом» (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування «баланс вірогідностей» (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

При цьому, реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

За правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, визначений ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У межах даного спору суд вважає за можливе керуватись правовою позицією, сформульованою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21, де указано, що: 1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Суд вважає, що оскаржувана відмова суб`єкта владних повноважень не відповідає вимогам умотивованості, а тому порушує інтерес заявника до юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст. 8 Конституції України верховенства права.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та визнати протиправним рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Дніпропетровській обласній державній адміністрації у формі протоколу від 25.06.2024 №6, яким відмовлено ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Регіональної комісії встановити позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та видати відповідне посвідчення, суд зазначає, що доступ до соціальних прав є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян.

Суд також зауважує, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Судом виявлено, що у спірних правовідносинах відсутні докази дослідження, оцінювання та висловлювання жодних суджень відповідачем з приводу юридично значимих факторів участі заявника у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та роботи у зоні відчуження на підставі тих документів, які були надані суду.

Нереалізація управлінської функції адміністративним органом у даному конкретному випадку не дозволяє суду перебрати на себе виконання повноваження публічної адміністрації.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Регіональну комісію повторно розглянути по суті звернення заявника з приводу надання заявнику статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія 2) з урахуванням висновків суду по цій справі.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 02.08.2024.

Суд зазначає, що Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян не має статусу юридичної особи, та є структурним підрозділом Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467).

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (пр-т Олександра Поля, буд. 1, м. Дніпро, 49101, КОД ЄДРПОУ 00022467) про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Дніпропетровській обласній державній адміністрації у формі протоколу від 25.06.2024 №6 в частині, якою відмовлено ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

Зобов`язати Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Дніпропетровській обласній державній адміністрації повторно розглянути по суті звернення ОСОБА_1 з приводу надання заявнику статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія 2) з урахуванням висновків суду по цій справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної державної адміністрації (пр-т Олександра Поля, буд. 1, м. Дніпро, 49101, КОД ЄДРПОУ 00022467) на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський