Рішення

від 24.12.2024 по справі 160/27344/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 рокуСправа №160/27344/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АСфера» з позовом до Київської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці №UА100000/2024/000080/2 від 17.04.2024 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UА100060/2024/000308 від 17.04.2024 р..

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

На адресу суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані рішення та картки відмови є правомірними та такими, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.08.2023 між Ningbo Synagroehem Co. Ltd. (Китай) продавцем та ТОВ «АСфера» покупцем укладено контракт № NSA/AS-2023/2-37.

Додатковими угодами №№ 2, 3 від 07.11.2023 до Контракту сторонами погоджені найменування, кількість, ціну, вартість, якість та інші показники товару, а також строки та умови поставки товару.

Додатковою угодою № 4 від 07.11.2023 до Контракту сторонами внесені зміни до юридичних адрес та банківських реквізитів сторін.

Додатком № 1 від 03.01.2024 до Контракту сторонами внесені зміни до розділу 2 Контракту.

Додатками № 1 від 03.01.2024 до додаткових угод №№ 2, 3 від 07.11.2023 до Контракту сторонами внесені зміни до пункту 2 додаткових угод №№ 2, 3 від 07.11.2023 до Контракту.

Так, згідно умов Контракту, з урахуванням внесених до нього змін, Ningbo Synagroehem Со., Ltd. (Китай) - продавець зобов`язався поставити ТОВ «АСфера» (Україна) - покупцю товар, торгова назва - Стилет, КЕ (діюча речовина - клетодим, 120 г/л), у кількості 7200 л., загальною вартістю 21830,40 доларів США (USD), та товар, торгова назва - Дестрой, КС (діюча речовина - імідаклоприд, 250 г/л + лямбда-цигалотрин, 80 г/л), у кількості 7200 л., загальною вартістю 42638,40 доларів США (USD).

15.04.2024 TOB «АСфера» до Київської митниці була подана митна декларація № 24UA100060210535U0 від 15.04.2024 для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, торгова назва Стилет, КЕ (діюча речовина клетодим. 120 г/л), у кількості 7200 л., загальною вартістю 21830,40 доларів США (USD), та товару, торгова назва Дестрой, КС (діюча речовина імідаклоприд, 250 г/л + лямбда-цигалотрин, 80 г/л), у кількості 7200 л., загальною вартістю 42638,40 доларів США (USD), а також були подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, перелік яких, зазначений у графі 44 цієї митної декларації.

Визначення митної вартості товарів по поданій декларантом митній декларації № 24UA100060210535U0 від 15.04.2024 було здійснено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості до декларації долучено:

Сертифікат якості від 10.12.2023, сертифікат якості від 12.12.2023, пакувальний лист б/н від 03.01.2024, рахунок-проформа SACUA231111 від 11.11.2023, рахунок-фактура (інвойс) SACUA231111 від 03.01.2024, коносамент MEDUGO160162 від 09.01.2024, накладна УМВС №31505835 від 31.03.2024, сертифікат про походження товару 24С3302А5385/00008 від 09.01.2024, банківський платіжний документ №2 від 05.01.2024, №5 від 17.11.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №035331 від 01.04.2024, №035332 від 01.04.2024, документ що підтверджує вартість перевезення №3054 від 01.04.2024, висновок про вартісні характеристики товару ДЗІ №3-1/410 від 04.04.2024, страховий поліс PYIE202433020000002461 від 08.01.202, зовнішньоекономічний контракт № NSA/AS-2023/2-37 від 14.08.2023, додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту №2 від 07.11.2023, №3 від 07.11.2023, №4 від 07.11.2023, додаток№1 до додаткової угоди від 03.01.2024, додаток договір на передачу права №260 від 26.04.2023, договір про надання послуг митного брокеру №20/032024 від 20.03.2024, договір про перевезення №1534-Т/23 від 25.05.2023, дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також для обробленного ними насіннєвого матеріалу №А06532 від 14.03.2018, №06545 від 14.03.2018, разова перепустка №2288 від 11.04.2024, копія митної декларації країни відправлення №223120240000094612 від 08.01.2024, №223120240000094641 від 08.01.2024.

Повідомленням від митниці декларанту до митної декларації № 24UA100060210535U0 від 15.04.2024, декларанта було повідомлено про те, що відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару № 2 за митною декларацією 15.04.2024 № 24UAI00060210535U0 встановлено: 1) у відповідності до п.2.2 зовнішньоекономічного контракту від 14.08.2023 № NSA/AS-2023/2-37 ціна та вартість товару включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення Продавцем у місці відвантаження на судно, а також вартість надання сертифікату походження товару у країні покупця. Таке твердження суперечить задекларованих поставкам CIF Gdansk (Польща), згідно з яким до ціни товару мали б включатись витрати на транспортування товару до порту Гданська, а також витрати на страхування. Таким чином існує вірогідність не включення усіх складових митної вартості у ціні товару. 2) до митного оформлення надані банківські платіжні документи від 17.11.2023 № 5 та від 05.01.2024 № 2 без відповідних відміток банку. Таким чином підтвердити здійснення оплати за товар не вбачається можливим; 3) пунктом 2 договору на перевезення визначено, що організація послуг на перевезення здійснюється на підставі заявки, де серед іншого і визначається ціна за перевезення. Відповідна заявка до митного оформлення не надавалась. Додатково слід зазначити, що згідно пункту 4.3 договору на перевезення оплата послуг та робіт здійснюється у формі передоплати. Відповідні банківські платіжні документи до митного оформлення також не надавались; 4) надані декларантом копії митних декларацій країни-відправлення без врахування норм ст. 254 МКУ, що унеможливлює перевірку всіх даних, що в них зазначені. У митного органу наявна інформація щодо прийнятого Дніпровською митницею рішень про коригування митної вартості від 28.02.2024 № UA110000/2024/000007/2 та від 29.02.2024 № UA1100002024/000009/2 на аналогічний товар «Гербіцид Стилет» з рівнем митної вартості 5,9906 $/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами частин 2,3 cm. 53, cm. 54 МКУ повідомили про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - рахунки з 3-ми особами; - договори з 3-ми особами; - транспортні документи (заявка, банківські платіжні документи) - копії митних декларацій країни-відправлення з урахуванням cт. 254 МКУ.

Листом від декларанта Вх. 16/04-01 від 16.04.2024 Київській митниці ДМС України були надані роз`яснення та додаткові документи, а також вказано, що декларант вважає, що подані ним документи містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, торгова назва Стилет, КЕ (діюча речовина клетодим, 120 г/л), у кількості 7200 л., загальною вартістю 21830.40 доларів США (USD), та товару, торгова назва - Дестрой, КС (діюча речовина - імідаклоприд, 250 г/л + лямбда-цигалотрин, 80 г/л), у кількості 7200 л., загальною вартістю 42638.40 доларів США (USD), а отже, підтверджують правильність визначення їхньої митної вартості.

Листом Вх. 17/04-01 від 17.04.2024 декларант повідомив Київську митницю про те, що декларантом відповідно до пункту 6 частини 2 статті 255 МК України надані усі наявні документи, які вимагалися митним органом, та звернувся з проханням завершити митний контроль та мигне оформлення вищевказаних товарів.

17.04.2024 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000080/2, ЯКИМ «На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі - МКУ, Кодекс), п. 44.1 cm. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 15.04.2024 № 24UA100060210535U0 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: 1) у відповідності до п.2.2 зовнішньоекономічного контракту від 14.08.2023 № NSA/AS-2023/2-37 ціна та вартість товару включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення Продавцем у місці відвантаження на судно, а також вартість надання сертифікату походження товару у країні Покупця. Таке твердження суперечить задекларованих поставкам CIF Gdansk (Польща), згідно з яким до ціни товару мали б включатись витрати на транспортування товару до порту Гданська, а також витрати на страхування. Таким чином існує вірогідність не включення усіх складових митної вартості у ціні товару. 2) до митного оформлення надані банківські платіжні документи від 17.11.2023 № 5 та від 05.01.2024 № 2 без відповідних відміток банку. Таким чином підтвердити здійснення оплати за товар не вбачається можливим; 3) пунктом 2 договору на перевезення визначено, що організація послуг на перевезення здійснюється на підставі Заявки, де серед іншого і визначається ціна за перевезення. Відповідна заявка до митного оформлення не надавалась. Додатково слід зазначити, що згідно пункту 4.3 договору на перевезення оплата послуг та робіт здійснюється у формі передоплати. Відповідні банківські платіжні документи до митного оформлення також не надавались; 4) надані декларантом копії митних декларацій країни-відправлення без врахування норм cm. 254 МКУ, що унеможливлює перевірку всіх даних, що в них зазначені. У митного органу наявна інформація щодо прийнятого Київською митницею рішень про коригування митної вартості від 28.02.2024 № UA110000/2024/000007/2 та від 29.02.2024 № UA110000/2024/000009/2 на аналогічний товар «Гербіцид Стилет» з рівнем митної вартості 5,9906 $/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об 'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 cт.53, cт. 54, cт. 57 МКУ додаткові документи згідно електронного повідомлення (перелік неможливо зазначити, у зв 'язку із технічним обмеженням щодо текстового опису рішення).Декларант надав документи не у повному обсязі. А надані додаткові документи не усувають усіх раніше встановлених невідповідностей та містять розбіжності, зокрема: Декларантом надано лист роз`яснення щодо невідповідності цін, визначених Дніпровською митницею у зв`язку із невірним розрахунком транспортних витрат, зроблених декларантом. Для підтвердження цієї позиції надано заяву на внесення змін від 06.03.2024 №1, адресовану керівнику Дніпровської митниці. Слід зазначити, що надана заява не містить відміток Дніпровської митниці із вхідним номером, а також відсутня відповідь Дніпровської митниці на вищезгадану заяву. Додатково слід зазначити, що при прийнятті рішень про коригування митної вартості Дніпровською митницею використана інформація щодо оформлення аналогічного товару «Гербіцид Стилет» у Київській митниці за МД від 01.02.2023 № UA100100/2023/422059 за основним методом визначення митної вартості на рівні 5,9906 дол/кг. У наданих перекладах копій митних декларацій країни-відправлення встановлено невідповідність порту відправлення: зазначено Яншань, а згідно коносамента - Шанхай. Також номер транспортного документа є відмінним від того, що наданий до митного оформлення. Зовнішньоекономічний контракт за МД є посередницьким. Тобто, продавець товару не є його виробником. У заключенні ДЗІ відсутній аналіз цін саме виробника, а за сонову взята пропозиція посередника. Додатково слід зазначити, що на вимогу митного органу так і не надано прайс-лист виробника і рахунки з 3-ми особами. Згідно частини 2 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Також, відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу митний орган може відмовити у заявленій декларантом митній вартості у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Кодексу. У зв язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст. ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2Ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - раніше визначена митна вартість на аналогічний товар, митне оформлення яких проведене за МД від 28.02.2024 № 24UA110130004601U6 та від 29.02.2024 № 24UA110130004656U4 (Гербіцид системної дії для знищення однорічних та багаторічних злакових бур`янів у посівах цукрового буряку, соняшнику, сої та ріпаку: Гербіцид Стилет, КЕ (TM STYLET, ЕС), (діюча речовина "Клетодим 120 г/л")), що імпортувався на ідентичних умовах поставки CIF Gdansk (Польща) загальним об`ємом партії 7200 л та 14200 л відповідно. Вартість товару згідно джерела - 5,9906 дол США/кг. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МК України, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ніш особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана: прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; рахунки з 3-ми особами; договори з 3- ми особами. Наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.».

Також, 17.04.2024 митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2024/000308, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям 17.04.2024 рішенням про коригування митної вартості № UA100000/2024/000080/2, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Товари, які надійшли на адресу ТОВ «АСфера», були випущені у вільний обіг за митною декларацією № 24UA100060210866IJ5 від 17.04.2024 за умови сплати митних платежів, згідно з митною вартістю, визначеною митним органом та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України.

Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч. ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також, за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Так, відмовляючи в розмитненні товару за ціною визначеною декларантом, митним органом зокрема зазначено, що відповідно до п.2.2 зовнішньоекономічного контракту від 14.08.2023 №NSA/AS-2023/2-37 ціна та вартість товару включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення Продавцем у місці відвантаження на судно, а також вартість надання сертифікату походження товару у країні Покупця. Таке твердження суперечить задекларованих поставкам CIF Gdansk (Польща), згідно з яким до ціни товару мали б включатись витрати на транспортування товару до порту Гданська, а також витрати на страхування. Таким чином існує вірогідність не включення усіх складових митної вартості у ціні товару.

Суд зазначає, що умовами контракту №NSA/AS-2023/2-37 чітко визначається ціна та вартість товару, що поставляється за вказаним контрактом, а саме: «2.1. Ціна Товару, що підлягає оплаті Покупцем - це грошове визначення вартості Товару за його кількісну одиницю. Вартість Товару, що підлягає оплаті Покупцем - це ціна певної кількості Товару; 2.2. Ціна та вартість Товару визначаються Сторонами у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Контракту, та включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення Продавцем у місці відвантаження, навантаження на судно, а також вартість надання Сертифікату походження Товару у країні Продавця. Валюта платежу за цим Контрактом - долар США».

Окрім того, означений контракт містить окремий розділ 4. ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ ТОВАРУ, який визначає вимоги покупця до упаковки, якості та характеристик пакувальних матеріалів, зокрема і робіт пов`язаних з пакуванням товару, що входять до ціни та вартості та якості товару, як зазначено у п.2.2. Контракту, зокрема, у пунктах 4.1 та 4.2 визначено: «4.1. Товар повинен поставлятися в експортному пакуванні, яке забезпечує його цілісність та захист при навантажувальних та розвантажувальних роботах, транспортуванні, зберіганні та відповідати нормам заводу - виробника; 4.2. Пакування та маркування Товару повинні відповідати вимогам країни виробника та загальноприйнятим міжнародним нормам».

Стосовно експортної декларації країни відправлення, у якій зазначені умови поставки CIF, суд відзначає, що згідно умов поставки товару - CIF (згідно Міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі Інкотермс, в редакції 2020 року). А.9. Перевірка - упаковка - маркування.

Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Саме на умовах CIF Gdansk (Польща), продавець та покупець ТОВ «АСфера» (Україна) погодили ціну і загальну вартість товару.

Згідно до митних декларацій №223120240000094612 від 08.01.2024, №223120240000094641 від 08.01.2024 країни відправлення, в яких чітко зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, адже, вказані саме географічні назви порту відправлення - порт Яншань, Китай та порт призначення Гданськ (Польша).

Відносно банківських платіжних документів від 17.11.2023 №5 та від 05.01.2024 №2, в яких відсутня печатка банку, суд зазначає, що до листа за вих. 16/04-01 від 16.04.2024 подано платіжні доручення, із відповідною печаткою банку.

Стосовно посилань митного органу на відсутність заявок на здійснення перевезення вантажу. Так, в матеріалах справи наявний та долучений до митної декларації договір № 1534-Т/23 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 25.05.2023, укладений між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та ТОВ «АСфера».

Згідно з вказаним договором № 1534-Т/23 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 25.05.2023, укладеним між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та ТОВ «АСфера» є п. 3.1.2, відповідно до умов якого експедитор укладає від свого імені договори з портами, судноплавними компаніями, їх перевізниками, складами, агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. А також має право укладати договори з брокерськими компаніями, щодо послуг митного оформлення вантажів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі за рахунок коштів Клієнта.».

Відповідно заявки та інші проміжні документи щодо транспортування товару є відповідальністю контрагента, що надає транспортно-експедиційні послуги.

Надані позивачем документи підтверджують витрати на транспортування товару.

Отже, митницею не було доведено, що подані декларантом до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується тільки в разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Кодексу.

Отже, позивачем був обраний перший метод, оскільки відповідно до ст. 57 Кодексу визначення митної вартості застосовується за першим методом (основним), тобто за ціною контракту, оскільки немає ніяких обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, щодо ціни оцінюваних товарів, відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за ціною контракту, жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не зробить прямо або опосередковано продавцеві, покупець і продавець не пов`язані між собою особи.

Ціна товару (продукції) є найважливішою його характеристикою і істотною умовою угоди. Ціна (вартість) товару повинна бути вказана з необхідною і достатньою точністю і повнотою опису з усіма роз`ясненнями та застереженнями. Саме ціна (вартість) товару, певна в зовнішньоторговельному контракті (договорі) і є вихідною базою (основою) для визначення митної вартості товару.

При встановленні ціни товару в контракті купівлі-продажу визначаються: одиниця виміру товару, рівень ціни, базисні умови поставки (базис ціни), валюта ціни, спосіб фіксації ціни, наявність знижок і / або умови платежу.

Порядок визначення одиниці виміру товару залежить від характеру товару і від практики, що склалася в торгівлі даним товаром на світовому ринку. Ціна в контракті може бути встановлена:

- за певну кількісну одиницю (або за певну кількість одиниць) товару, вказану у звичайно застосовував в торгівлі даним товаром одиницях виміру (ваги, довжини, площі, обсягу, штук, комплектів і т.д.) або в числових одиницях (сотня, дюжина);

- за вагову одиницю, виходячи з базисного змісту основного речовини в товарі (для таких товарів, як руди, концентрати, хімікалії і ін.);

- за вагову одиницю залежно від коливань фактичної ваги змісту сторонніх домішок і вологості.

При поставці товару різної якості та асортименту ціна встановлюється за одиницю товару кожного виду, сорту, марки окремо. Якщо за одним контрактом поставляється велика кількість різних за якісними характеристиками товарів, ціни на них, як правило, вказуються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту. При поставці комплектного обладнання ціни звичайно встановлюються за позиціями на кожну часткову поставку або на окремі комплектуючі частини і вказуються в додатку до контракту. Якщо в основу ціни кладеться вагова одиниця, необхідно визначити характер маси (брутто, нетто) або обумовити, чи включає ціна вартість тари і упаковки. Ця вказівка необхідна також в тих випадках, коли ціна встановлюється за штуку, за комплект.

Для уніфікації розуміння прав і обов`язків сторін розроблені базисні умови поставки, які визначають обов`язки продавця і покупця по доставці товарів, установлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або псування товару з продавця на покупця. Умови називаються базисними тому, що вони встановлюють структуру ціни в залежності від того, включаються витрати з доставки в ціну товару чи ні.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, надані позивачем.

У той же час, ст. 53 Кодексу унормовано, що забороняється вимагати від декларанта буд-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Кодексу право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною законодавець пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, митний орган має зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вже встановлено судом, підставою для витребування додаткових документів у декларанта, став висновок митного органу щодо того, що надані під час митного оформлення товару документи мають суттєві розбіжності та невідповідності, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості.

Разом з тим, як слідує із оскаржених рішень, вони не містять будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити саме числові значення складових митної вартості імпортованих товарів.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товарів, ґрунтується на раніше визнаній відповідачем вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Крім того, судом взято до уваги правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, де суд касаційної інстанції зазначив: «Колегія суддів не приймає посилання скаржника на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень».

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З системного аналізу наведених норм права слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 Кодексу, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Кодексу, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржених рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача, як таких, що не відповідають критеріям, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 6056,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України №UА100000/2024/000080/2 від 17.04.2024 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Державної митної служби України №UА100060/2024/000308 від 17.04.2024 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСфера" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька