Ухвала

від 24.12.2024 по справі 200/6521/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю

24 грудня 2024 року Справа №200/6521/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1

про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 200/6521/24

за позовом ОСОБА_1

до відповідача

ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо нерозгляду заяви від 10.06.2024 року щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зобов`язання розглянути заяву від 10.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, у строк, встановлений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560задовольний повністю.

20.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/6521/24.

Доводи заяви обґрунтовані тим, що до теперішнього часу рішення суду не виконане та повідомлення про виконання від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви, суд вважає заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначеніКодексом адміністративного судочинства України(даліи-КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 8ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленомустаттею 287 цього Кодексу(яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявниця, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 14Кодексу адміністративного судочинства України).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини восьмоїстатті 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисудовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленомустаттею 287 цього Кодексу.

Суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначенийЗаконом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Також, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.

Крім того, суд наголошує, що позивач не позбавлений можливості примусового виконання судового рішення, що в таких категоріях справ покладене на органи державної виконавчої служби у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Проте, на противагу зазначеного, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач скористався своїм правом на примусове виконання судового рішення.

В поданій заяві будь-яких підстав, крім факту невиконання судового рішення відповідачем, в обґрунтування встановлення судового контролю представником позивача не наведено.

Суд звертає увагу на те, що зазначені процесуальні дії щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не скористався правом примусового виконання судового рішення в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що обов`язок примусового виконання судового рішення покладено на державного виконавця, не наведення обґрунтованих підстав та ненадання доказів представником позивача на обґрунтування заяви про встановлення судового контролю, зокрема, що свідчать про ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі, враховуючи те, що виконавче провадження взагалі не відкрито, а також приймаючи до уваги, що встановлення такого контролю є правом суду, а не його обов`язком, суд не вбачає на даний час підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу позивача на те, що спонукання чи примус відповідача до фактичного виконання рішення можливі, зокрема, в порядку, передбаченомустатями 287 КАС України, однак станом на день подання заяви, з підстав зазначених вище, у суду відсутні підстави для вжиття заходів судового контролю, передбаченихстаттею 382 КАС України, таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 200/6521/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Давиденко