Рішення

від 23.12.2024 по справі 200/7291/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року Справа№200/7291/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Череповського Є.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання противоправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.10.2024 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача з 14 вересня 2024 року при розгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком щодо ненарахування пенсії відповідно до ст.8 Закону Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 14 вересня 2024 року, зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 та Постановою КМУ №202 період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 10.04.2016 року по 14.09.2024 рік;

визнати протиправною бездіяльність відповідача з 14 вересня 2024 року при розгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком щодо ненарахування надбавки непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років;

зобов`язати нарахувати ОСОБА_1 надбавку непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років на двох дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю 3 групи з 17.03.2016 року, яка пов`язана із трудовим каліцтвом. З дати призначення мені інвалідності я перебуваю на пенсії по інвалідності, яку отримую в ГУ ПФУ в Донецькій області (далі відповідач). 14.09.2024 я подав відповідачу заяву на перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком, відповідно до ч.2 ст.33 Закону №1058, за якою непрацюючі особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону (35 років). Відповідач мою заяву розглянув та здійснив перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком.

Проте, при розрахунку розміру пенсії за віком відповідачем враховано до мого пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 13 років 5 місяців 5 днів ( згідно Рішення про перерахунок), по 09.04.2016 рік включно (згідно Форми РС-право) та не враховано до пільгового стажу за Списком №1 період мого перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 10.04.2016 року по дату звернення 14.09.2024.

Також Відповідачем при перерахунку пенсії не були застосовані положення статті 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», які полягають в тому, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу).

Окрім того, при поданні заяви від 14.09.2024 року Позивачем було подано свідоцтво про народження доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаними документами підтверджується неповнолітній вік її дітей, та з врахуванням того, що Позивач не працює, вона має право на призначення надбавки до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років. Відповідачем було відмовлено у встановленні надбавки із посиланням на те, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 визначено перелік документів.

Позивач вважає таку бездіяльність Відповідача протиправною, та такою, що порушує його конституційні права на отримання пенсії у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що ст. 8 Закону №345, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону №1058 передбачені пільги для шахтарів щодо підвищеного мінімального розміру пенсії за віком. Ці пільги поширюються на працівників, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, варто враховувати, що положеннями ст. 8 Закону №345-VІ та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №345/763/17 та від 26.05.2020 у справі №205/8712/16-а.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону №1058-IV непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу: у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно. Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності. У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

З матеріалів електронної пенсійної справи позивача встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація - м. Покровськ) та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з 17.03.2016.

Загальний страховий стаж враховано по 29.02.2024 та становить 35 років 00 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж враховано по 09.04.2016 та становить: 12 років 06 місяців 18 днів - пільговий стаж на роботах, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, терміном не менше 25 років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону №1788-ХІІ час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_1 в період перебування на інвалідності з 17.03.2016 працював в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», тобто весь час перебування на інвалідності був працюючим пенсіонером.

Отже, в межах спірних правовідносин, для позивача не застосовується пільгове зарахування періоду перебування на інвалідності до пільгового стажу, оскільки ОСОБА_1 з 17.03.2016 до 12.09.2024 працював в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».

По-друге: щодо встановлення позивачу надбавки як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні дитину до 18 років Головне управління зазначає наступне.

Відповідно до п. а) ст. 33 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - № 1788-XII), до пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: [...] непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, - на кожного непрацездатного члена сім`ї (статті 37,40,41) в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; [...]. Статтею 37 Закону № 1788-XII установлено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, у тому числі діти, які не досягли 18 років.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень відповідно надаються документи, зокрема, про перебування на утриманні заявника непрацездатних членів сім`ї.

Поряд з цим, відповідно п. 2.11 Порядок № 22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені упункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. Такими документами є: паспорт; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; трудова книжка; свідоцтво про народження дитини; довідка уповноважених органів з місця проживання (органів управління житловим фондом, місцевого самоврядування) про перебування на утриманні; довідка управління праці та соціального захисту населення про неотримання соціальної допомоги.

За результом розгляду наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 не надано довідку про перебування дітей на утриманні та довідку управління праці та соціального захисту населення про неотримання соціальної допомоги. Отже, Головне управління дійшло висновку, що позивачем не дотримано умови звернення за призначенням спірної надбавки, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Позивачем було надано відповідь на відзив в якій заперечував проти доводів Відповідача наведених у відзиві, підтримав свою позицію викладену у позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

За приписами частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно достатті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно.

ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю 3 групи з 17.03.2016 року, яка пов`язана із трудовим каліцтвом, що підтверджується копією Довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0715042 та Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 10 ААА № 124762 від 17.03.2016 року, якою було встановлено 50% втрати професійної працездатності. Інвалідність встановлена на строк до 01 квітня 2017 року.

Трудове каліцтво підтверджується актом №85 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 12 грудня 2015 року за Формою Н-1 та Актом розслідування нещасного випадку за Формою Н-5, який стався 09.12.2015 року в ПАТ «ШУ «Покровське».

Після отримання інвалідності Позивач неодноразово проходив МСЕК, що підтверджується довідками серії 12 ААА №098953 та серії 12 ААВ №217671 від 30.03.2023 року, якими підтверджено 3 групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва та встановлено 50% втрати професійної працездатності. Зазначено, що може працювати на поверхні слюсарем-ремонтником без перебування на висоті. Інвалідність встановлена на строк до 01 квітня 2026 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація - м. Покровськ) та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з 17.03.2016. Вказана обставина не є спірною та не заперечується Відповідачем.

Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_5 , Позивач в спірний період працював:

09.02.2009 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ВАТ «Вугільна компанія» Шахта «Красноармійська-Західна №1»;

20.04.2016 року переведений учнем слюсаря-ремонтника на час практики;

27.07.2016 року переведений слюсарем-ремонтником;

11.09.2024 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання.

Згідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №406 від 19.05.2016 року, Позивач працював повний робочий день на підземних роботах в період з 21.02.2009 року по 19.04.2016 року гірником очисного забою підземним, з 20.04.2016 року по теперішній час (на дату складання довідки) учнем слюсаря-ремонтника виконувались у виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля за професією гірник очисного забою підземний, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1а. Підстави: постанова КМУ №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003, наказ про атестацію №176 від 21.04.1997, накази №1166 від 16.04.2002, №216/1 від 16.04.2007, №60/1 від 16.04.2012. Оплата праці виконувалась за підземними тарифними ставками, отримував вислугу років, користувався відпусткою як підземний робітник, роботи на поверхні виконував.

14.09.2024 року Позивач за допомогою сервісу вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив призначити пенсію. Вид пенсії: зміна виду розрахунку. Інші відомості, необхідні для призначення, (перерахунку, поновлення) пенсії, переведення з одного виду на інший: Кількість утриманців: 2. Пенсія на іншій підставі, державна допомога, виплата на дитину, страхові виплати: Не призначалась. На сьогодні: не працює. Визнаний особою з інвалідністю III групи з 17.03.2016 по 31.03.2026.

Листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 14.10.2024 року вих. № 28157-26368/С-02/8-0500/24 Позивачу було повідомлено, що він отримує пенсію по інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).

14.09.2024 він надав заяву на перерахунок пенсії зміна виду розрахунку відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону №1058, непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно достатей 27і28цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного вабзаці першомучастини першої статті 28 цього Закону.

Після проведеного перерахунку пенсії відповідно до ст. 33 Закону №1058 його страховий стаж складає 35 років 14 днів, додаткові роки за Список 1 - 12 років, в тому числі: робота за Списком №1 12 років 06 місяців 18 днів, який враховано по 29.02.2024. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу складає 0,35000. Вам змінено вид розрахунку пенсії, з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 14.09.2024 року. Розмір пенсії склав 8520,67 грн.

Вказане також підтверджується рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914270322386 від 14.10.2024 року про перерахунок пенсії. В якому зокрема зазначено: Вид пенсії - пен. по інв (в р. пен. за в.). Дата перерахунку, вік, ознака роботи - 14.09.2024, 40 р. 5 м. 1 д. Не працює. Група інвалідності, причина: Третя група, Трудкалiцтво/профзахворювання (з актом Н1/П4).

Відповідно до наданого розрахунку стажу Форма РС-право, період трудової діяльності Позивача з 10.04.2016 року по 29.02.2024 року було зараховано до страхового стажу, період з 01.03.2024 року по 14.09.2024 року взагалі не зараховано до стажу. Періоди роботи до 10.04.2016 року зараховано до пільгового стажу за Списком №1 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в).

Згідно відомостей в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу відносно Позивач працював до 11.09.2024 року в ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ШАХТОУПРАВЛІННЯ "ПОКРОВСЬКЕ" код 13498562.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені уЗаконі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно доКонституції Українигарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цьогоЗаконув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України«Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах не залежно від віку, мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Пунктом 4 частини 1статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення»таЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз. 10 ч. 3ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Таким чином, час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням як до, так і після 1 січня 2004 року зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно дост. 62 Закону № 1788-XIIосновним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_5 , Позивач в спірний період працював:

09.02.2009 року прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на ВАТ «Вугільна компанія» Шахта «Красноармійська-Західна №1»;

20.04.2016 року переведений учнем слюсаря-ремонтника на час практики;

27.07.2016 року переведений слюсарем-ремонтником;

11.09.2024 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання.

Як встановлено судом, нещасний випадок на виробництві підтверджений актом №85 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 12 грудня 2015 року за Формою Н-1 та Актом розслідування нещасного випадку за Формою Н-5, який стався 09.12.2015 року в ПАТ «ШУ «Покровське».

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0715042 та Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 10 ААА № 124762 від 17.03.2016 року встановлено, що ОСОБА_1 з 17.06.2016 року встановлена ІІІ група інвалідності, ступень втрати працездатності 50%.

З довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №098953 та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №217671 від 30.03.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 з 30.03.2023 року встановлена ІІІ група інвалідності, ступень втрати працездатності 50%. Зазначено, що може працювати на поверхні слюсарем-ремонтником без перебування на висоті. Інвалідність встановлена на строк до 01 квітня 2026 року.

Отже позивач з 17.06.2016 року є особою з інвалідністю, на час розгляду справи йому встановлена третя група інвалідності.

Як вже встановлено судом, позивачу призначено та він отримує пенсію по інвалідності від нещасного випадку на виробництві.

Крім того, суд зазначає, що відповідач не заперечує факт перебування позивача на інвалідності, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Матеріалами справи підтверджено, що інвалідність позивача є наслідком трудового каліцтва, отриманого під час роботи гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті, тобто за професією, що передбачена Списком № 1 та постановою КМУ № 202, і дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно дост. 114 Закону № 1058, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в, що підтверджено записами в трудовій книжці.

Факт роботи позивача, під час отримання трудового каліцтва, за професією передбаченою Списком № 1 та постановою КМУ № 202, підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_5 , довідкою про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №406 від 19.05.2016 року та розрахунком стажу Форма РС-право.

Отже,позивач має право на зарахування періоду перебування на інвалідності з 10.04.2016 року по 14.09.2024 року до його стажу роботи для призначення пенсії (страхового стажу), а також до спеціального (пільгового) стажу на підземних роботахст. 114, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 9 «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII за працівниками, які втратили працездатність у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII визначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Суд зазначає, що, абзац 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» прямо не пов`язує право особи з інвалідністю на зарахування (не зарахування) до пільгового стажу періодів роботи коли він працював, маючи при цьому групу інвалідності, пов`язану з нещасним випадком на виробництві. Відтак, право особи з інвалідністю працювати на інших посадах не впливає на застосування частини 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 05 грудня 2019 року у справі № 185/8539/16-а, від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.

Стосовно доводів відповідача про те, що період перебування на інвалідності не може бути зараховано до пільгового стажу, оскільки позивач продовжив працювати на поверхні суд вважає безпідставним, та наголошує, що чинним законодавством не обмежено право особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва продовжувати працювати на будьякій посаді, якщо має змогу продовжувати працювати. При цьому, законодавець чітко визначає право особо на зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

З огляду на викладені обставини, суд приходить висновку, що Відповідачем протиправно під час здійснення перерахунку Позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до поданої ним заяви від 14.09.2024 не було зараховано до пільгового стажу Позивача, передбаченого Списком №1 та постановою КМУ № 202, час перебування позивача на інвалідності з 12.10.2007 року по 25.11.2021 року, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно дост. 114 Закону № 1058.

Щодо вимоги позивача про врахування при обчисленні розміру пенсії 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Статтею 30 Закону №1058-IVвизначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Поряд з цим,Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIVне регулює призначення пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, такі пенсії призначаються на загальних підставах, відповідно доЗакону №1058-IV.

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону №1058-IV, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: […] від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; […].

Згідно ч. 1ст. 33 Закону №1058-IV,пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: […] особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей27 і 28 цьогоЗакону.

Статтею 27 Закону №1058-IVвстановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп*Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.

Поряд з цим, частиною 1ст. 28 Закону №1058-IVвстановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно достатті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI(даліЗакон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Статтею 1 Закону № 345-VIвстановлено, що дія цьогоЗаконупоширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідност. 8 Закону № 345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цьогоЗаконупоширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт.

Стаття 1 Закону № 345-VIдля застосування положень цьогозаконувимагає дотримання чітких умов, а саме:

- робота за професією, яка пов`язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;

- віднесення професії до Списку №1;

- робота на підземних роботах повний робочий день.

Отже, виходячи з положень наведених норм, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VIта встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14, від 20 січня 2016 року у справі № 459/6146/13-а та Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17.

Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, щостаттю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Поряд з цим, слід звернути увагу, щоЗаконом України «Про підвищення престижності шахтарської праці»не запроваджено окремий вид пенсії, а лише встановлено додаткову соціальну гарантію щодо мінімального розміру пенсії осіб, на яких поширюється його дія, тому право на призначення пенсії з урахуванням його приписів слід нерозривно тлумачити у системному взаємозв`язку із положеннямиЗакону №1058-IV, на підставі якого призначається пенсія.

Відтак, відповідно до ч.ч. 1-3ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відтак, суд з матеріалів адміністративної справи встановив, що на момент звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 40 роки, тобто позивач не досяг віку визначеного ч. 2ст. 114 Закону №1058-IV(50 років), поряд з цим, у позивача відсутній пільговий стаж визначений ч. 3ст. 114 Закону №1058-IV(25 років або 20 років стажу роботи на провідних професіях) для призначення пенсії без урахування віку, оскільки зальний пільговий стаж за Списком № 1 за навіть умови урахування усіх періодів буде становити 21 рік 01 місяць 22 дні.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не набув права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 114 Закону №1058-IV, станом на момент звернення за призначенням пенсії по інвалідності, то відсутні установлені законом підстави для застосування приписівст. 8 Закону № 345-VIдля визначення мінімального розміру пенсії позивача по інвалідності відповідно до цієї норми.

Аналогічна правова позиція виснувана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №205/8712/16-а(2-а/205/223/16).

З огляду на означене, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, відповідно до ст. 8 Закону УкраїниПро підвищення престижності шахтарської праціу розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно достатті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, задоволенню не підлягають.

Щодо встановлення позивачу надбавки як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні дитину до 18 років суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення", крім надбавок, передбачених пунктами "в"-"д" частини першої статті 21 зазначеного Закону. Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

До внесення відповідних змін до законів фінансування соціальних пенсій, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", збільшень пенсій, передбачених Законом України "Про статус гірських населених пунктів", надбавок, передбачених Законом України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові", а також надбавок та пенсій, що призначаються особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв`язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров`я, відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. а)ст. 33 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII(далі - № 1788-XII), до пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: […] непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, - на кожного непрацездатного члена сім`ї (статті 37, 40, 41) в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; […].

Статтею 37 Закону № 1788-XIIустановлено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, у тому числі діти, які не досягли 18 років.

Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії за віком, по інвалідності та за вислугу років, передбачена Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину.

Отже, позивач як непрацюючий пенсіонер, який має на утриманні дитину до 18 років, має право на надбавку до пенсії по інвалідності на одну дитину.

Водночас, виплата надбавки до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов`язаних з її виплатою, серед яких: подання заяви про виплату з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують право на вказану надбавку, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженогопостановою Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1(далі - Порядок №22-1), при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень відповідно надаються документи, зокрема, про перебування на утриманні заявника непрацездатних членів сім`ї.

Поряд з цим, відповідно п. 2.11 Порядок №22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

В пункті 2.22 Порядок №22-1 зазначено, що для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначенихЗаконом України«Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Судом встановлено, що позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії на підтвердження факту перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї (неповнолітніх дітей) були надані свідоцтва про народження дітей. Інших документів не надано.

Зазначену обставину не заперечував і позивач у позовній заяві.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не було виконано вимоги п.2.11 Порядку №22-1 та не надано документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, а саме відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Також, суд зазначає, що в позовній заяві позивач жодним чином не спростовує необхідність подання ним додаткових документів для вирішення відповідачем питання щодо призначення надбавки.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що позивачем не було подано повний перелік документів для вирішення питання, щодо призначення допомоги, відтак відповідачем правомірно не було призначено позивачу надбавку до пенсії по інвалідності, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні дітей до 18 років.

Щодо посилання представника позивача на постанову Верховного суду від 14.05.2019 по справі №340/104/16-а, суд зазначає, що предметом розгляду по справі булопитання з якого періоду необхідно призначати наведену надбавку: з дати народження дитини або дати звернення до органів пенсійного фонду.

Разом з тим, Верховним судом не досліджувалося питання щодо переліку документів необхідних для призначення допомоги, а тому суд не приймає до уваги наведену практику Верховного суду.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом:

визнати протиправною бездіяльність Відповідача при розгляді заяви Позивача від 14 вересня 2024 року про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком щодо не зарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 та Постановою КМУ №202 періоду перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 10.04.2016 року по 14.09.2024 рік;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії Позивача на підставі заяви від 14 вересня 2024 року зарахувавши до його пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 та Постановою КМУ №202 період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 10.04.2016 року по 14.09.2024 рік.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справіЧахал проти Об`єднаного Королівства(Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справіАфанасьєв проти Українивід 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписист. 9 КАС України, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність способу захисту порушеного права позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, згідно квитанції про сплату судового збору № 4202-9307-0347-0271 від 16.10.2024 року.

Відповідно до ч.ч. 3, 8ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір у розмірі 400,00 грн з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

КеруючисьКонституцією УкраїнитаКодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання противоправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 14 вересня 2024 року про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, щодо не зарахування до його пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 та Постановою КМУ №202 періоду перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 10.04.2016 року по 14.09.2024 рік;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі заяви від 14 вересня 2024 року зарахувавши до його пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 та Постановою КМУ №202 період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 10.04.2016 року по 14.09.2024 рік.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 400,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Є.В. Череповський