Рішення

від 17.12.2024 по справі 200/4198/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Справа№200/4198/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить: -визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за грудень 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум; - зобов`язати нарахувати і виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за грудень 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року задоволено частково касаційну скаргу адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 . Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року скасовано, а справу №200/4198/23 вирішено направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування йому збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди за грудень 2022 року. Зазначає, що в період з 24.02.2022 по 28.06.2022, з 15.07.2022 по 22.12.2022, з 02.01.2023 по 15.02.2023, з 25.02.2023 по 26.04.2023 року позивач приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н.п. ІІІевченкове Куп`янського району Харківської області, н.п. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, н п Хромове Бахмутського району Донецької області, що підтверджується рапортом Начальника штабу першого заступника командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 . Відтак, у зв`язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.

Відповідач надав відзив на позовну заяву. Зазначає, що в грудні 2022 ОСОБА_1 у складі 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 відповідно до бойового наказу №6/3/1858 кп/дск від 23.11.2022 здійснив переміщення на нові позиції східніше АДРЕСА_1 . 02.12.2022 ОСОБА_1 у складі 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_2 механізованого батальйону брав участь зміні позицій на сході АДРЕСА_2 . Також 02.12.2022 ОСОБА_1 у складі 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_2 механізованого батальйону брав участь зміні позицій на сході АДРЕСА_3 . Посилається на те, що в той же час, в грудні 2022 ОСОБА_1 безпосередньої участі у бойових діях або воєнних (бойових) діях з вогневого ураження противника у складі протитанкового відділення протитанкового взводу 3 механізованого батальйону не приймав, оскільки відповідно до наказу наступальні дії розпочали лише підрозділ РВ (розвідувальне відділення) та 9-та механізована рота, а отже права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн не набув. Зазначає, що за перебування у складі бойового підрозділу в районі бойових дій у відповідності до вимог пункту 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №60 від 05.01.2023 нараховано за грудень 2022 року додаткову винагороду, збільшену до 30 000 грн на місяць, Згідно з довідкою №9/4/3865 від 06.11.2024 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, з 16.07.2022 до 21.12.2022 - що не свідчить про щодобовий вогневий контакт на лінії зіткнення, вогневе ураження супротивника або техніки. Посилається на те, що згідно виписки КП «Міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» №7252 від 02.01.2023 ОСОБА_1 поступив на лікування з діагнозом, що не пов`язано з пораненням, що отримано 28.06.2022, та лікувався до 02.01.2023.

Позивач надав до суду додаткові пояснення у справі, в яких наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що згідно з рапортом начальника штабу першого заступника командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у період з 24.02.2022 по 28.06.2022, з 15.07.2022 по 22.12.2022, з 02.01.2023 по 15.02.2023, з 25.02.2023 по 26.04.2023 року ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н.п. ІІІевченкове Куп`янського району Харківської області, н.п. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, АДРЕСА_3 , відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 і бойового наказу командира військової частини НОМЕР_3 №6 від 24.02.2022, БР командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », бойове розпорядження командира ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_2 №БР-487 від 31.01.2023, бойовий наказ командира НОМЕР_4 омбр №345/40т від 08.02.2023, підтвердження періодів для виплати 100 000 грн, 30 000 грн. Журнал бойових дій 3 мб за обліковими номерами від 05.02.2023 та від 08.05.2023. Також посилається на те, що період безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 №13115/704 від 03.10.2023 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за період 24.02.2022 по 28.06.2022, з 15.07.2022 по 22.12.2022, з 02.01.2023 по 15.02.2023, з 25.02.2023 по 26.04.2023. Крім того, посилається на те, що відповідно п. 1.8. Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно переліку, затвердженого наказом Мінінтеграції від 22.12.2022 № 309, н.п. ІІІевченкове Куп`янського району Харківської області із 08.09.2022 року є територією можливих бойових дій; н.п. Стельмахівка Сватівського району Луганської області відповідно п. 2.5. з 24.02.2022 є територією активних бойових дій; АДРЕСА_3 із 24.02.2022 року відповідно п. 2.2. є територією активних бойових дій. Вважає, що у зв`язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач має право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн за грудень 2022 року.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 у спірний період (грудень 2022 року) проходив військову службу за у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_5 .

Також відповідно до витягу з наказу по стройовій частині командира Військової частини НОМЕР_1 від 29 липня 2020 року №154 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини, а також призначено на посаду водія 2 протитанкового відділення 1 протитанкового взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з наказу відповідача від 15.07.2022 № 183 позивача зараховано до Військовій частині НОМЕР_1 (з Військової частини № НОМЕР_6 ).

Відповідно до витягу з наказу відповідача № 345 від 22.12.2022 № 345 позивача вирішено вважати таким, що вибув до Військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_4 з 22 грудня 2022 року на лікування.

Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.01.2023 № 2 позивача вирішено вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з Військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_4 .

Позивач через свого представника звернувся до військової частини НОМЕР_1 із запитом від «17.05.2023», в якому, зокрема, просив повідомити причини невиплати ОСОБА_1 за грудень 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень.

Листом на від 16 травня 2023 року відповідач повідомив про те, що всі виплати молодшому сержанту ОСОБА_1 були проведені згідно наданих до фінансово-економічної служби наказів Військової частини НОМЕР_1 , наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Указано, що підтверджуючих документів щодо інших виплат до фінансово-економічної служби не надходили.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2023 року № 10/1447 позивачу у грудні 2022 року нараховані бойові виплати в сумі 100 000 гривень (за листопад 2022 року), а в січні 2023 року нараховані бойові виплати в сумі 30 000 гривень (за грудень 2022 року).

Також відповідач надав до суду копію довідки від 13.08.2023 № 10/2157, відповідно до якої за грудень 2022 року позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн.

З витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 5 січня 2023 року № 60 випливає, що позивачу нараховано за грудень 2022 року 30 000 гривень додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.

Позивач надав до суду копію рапорта (без № і дати) начальника штабу першого заступника командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначено, що молодший сержант ОСОБА_1 , головний сержант відділення кулеметного взводу командир НОМЕР_2 механізованого батальйону з 24.02.2022 по 28.06.2022, з 15.07.2022 по 22.12.2022, з 02.01.2023 по 15.02.2023, з 25.02.2023 по 26.04.2023 в районах н.п. ІІІевченкове Куп`янського району Харківської області, н.п. Стельмахівка Сватівського району Луганської області, н.п. Хромове Бахмутського району Донецької області, відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 та бойового наказу командира військової частини НОМЕР_3 №6 від 24.02.2022, БР командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 116/1/1353т/пкп від 06.11.2022, бойове розпорядження командира ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_2 №БР-487 від 31.01.2023, бойовий наказ командира НОМЕР_4 омбр №345/40т від 08.02.2023. БН #1 від 20.04.2023 командира 3МБ, БН #2 від 23.04.2023 командира 3МБ. Рапорт командира 3МБ на підтвердження періодів для виплати 100 000 грн, 30 000 грн. Журнал бойових дій 3 мб за обліковими номерами від 05.02.2023 № 43/вн/дск, ЖБД від 08.05.2023 № 113/вн/дск.

До суду наданий іменний список особового складу НОМЕР_2 механізованого батальйону, який вибув (прибув) зі строю 22.12.2022, серед яких під № 2 значиться ОСОБА_2 старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону, старший сержант із зазначенням, що 22.12.2022 вибув на стаціонарне лікування до НОМЕР_6 АДРЕСА_4 .

Крім того, відповідач надав до суду копію виписки № 7252 із медичної картки стаціонарного хворого в/ч НОМЕР_7 , відповідно до якої ОСОБА_1 солдат Військової частини НОМЕР_1 надійшов до неврологічного відділення 23.12.2022 з діагнозом розповсюджений остеохондроз хребта. Дата виписки зазначена з 02.01.2023.

У довідці відповідача від 03.10.2023 № 13115/704 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України зазначено, що молодший сержант ОСОБА_1 дійсно з 24.02.2022 по 28.06.2022, з 16.07.2022 по 21.12.2022, з 03.01.2023 по 14.02.2023, з 26.02.2023 по 26.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Коробочкине, с. Стара Гнилиця, с. Ртищівка, с. Гракове, м. Харків, с. Кругянківка, Харківської області, с. Стельмахівка Луганської області с. Хромове, Донецької області.

Також відповідач надав до суду копію довідки від 06.11.2024 № 9/4/3865 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по 28.06.2022, з 16.07.2022 по 21.12.2022, з 03.01.2023 по 14.02.2023, з 26.02.2023 по 26.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Коробочкине, н.п. Стара Гнилиця, н.п. Ртищівка Чугуївського району Чугуївської міської громади Харківської області, Куп`янськ Куп`янського району Куп`янської міської громади Харківської області, н.п. Стельмахівка, н.п. Новоселівське Сватівського району Коломийчиської сільської громади Луганської області, н.п. Хромове Бахмутського району Бахмутської міської громади Донецької області.

У вказаних довідках зазначено, що вони є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

У витязі з журналу ведення бойових дій 3 механізованого батальйону інв. № 36/вн/дск від 21.02.2022 зазначено, що з метою покращення положення військ здійснили переміщення особового складу 3 мб східніше н.п. Стельмахівка (24.11.2022). У витязі з журналу ведення бойових дій 3 механізованого батальйону інв. № 36/вн/дск від 21.02.2022 зазначено, що з метою покращення положення військ шляхом проведення наступальних (штурмових) дій переднього краю противника підрозділи РВ та 9 механізованої роти розпочали наступальні дії в районі схід Новоселівка (02.12.2022). У витязі з журналу ведення бойових дій 3 механізованого батальйону інв. № 36/вн/дск від 21.02.2022 зазначено, що проводиться переміщення для організації батальйонного району оборони східніше н.п. Берестове (12.12.2022).

Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв`язку із відмовою відповідача виплатити позивачу збільшену додаткову винагороду за грудень 2022 року до 100000,00 грн у зв`язку із тим, що на думку відповідача позивач не брав участь у відповідних заходах.

Додатково суд зазначає, що питання виплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні (з 22.12.2022) не є спірним у межах цієї справи.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, далі Закон №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За приписами частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Відповідно до п. 1 Постанови № 168, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах..

Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793.

Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, Міністр оборони України видав окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.

В окремому дорученні від 23.06.2022 № 912/з/29, яке діяло протягом спірного періоду, Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.

Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (п. 6 окремого доручення від 23.06.2022 року № 912/з/29).

Отже, установлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.

Щодо застосованості окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29 до спірних правовідносин. Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 400/1217/23 вже розглянув питання застосовності цього акту в контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, військовослужбовцям Збройних Сил України та дійшов такого висновку.

Зокрема, у зазначеній постанові Верховний Суд виснував, що при прийнятті такого рішення Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

З уваги на це Верховний Суд констатував, що окремі рішення Міністром оборони України, прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100 000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя.

Суд визнав обґрунтованими доводи скаржника про те, що рішення Міністра оборони України від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, від 23 червня 2022 №912/з/29, підлягали обов`язковій державній реєстрації, позаяк містять норми, які зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації виплати додаткової винагороди.

Поза тим, Верховний Суд зауважив, що така обставина відсутності їх державної реєстрації, зважаючи на умови в яких ці рішення Міністром оборони України приймалися, а також те, що вони фактично виконувалися керівниками органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирами військових частин упродовж періоду їх дії шляхом документування безпосередньої участі у бойових діях та заходах, є виправданою, має розумне пояснення і не може змінити їхньої юридичної сили.

Відповідачем у відзиві наведені пояснення, за якими в грудні 2022 ОСОБА_1 у складі 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 відповідно до бойового наказу №6/3/1858 кп/дск від 23.11.2022 здійснив переміщення на нові позиції східніше АДРЕСА_1 . 02.12.2022 ОСОБА_1 у складі 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_2 механізованого батальйону брав участь зміні позицій на сході АДРЕСА_2 . 02.12.2022 ОСОБА_1 у складі 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_2 механізованого батальйону брав участь зміні позицій на сході н.п. Берестове. У той же час, у грудні 2022 ОСОБА_1 безпосередньої участі у бойових діях або воєнних (бойових) діях з вогневого ураження противника у складі протитанкового відділення протитанкового взводу 3 механізованого батальйону не приймав, оскільки відповідно до вищезгаданого наказу наступальні дії розпочали лише підрозділ РВ (розвідувальне відділення) та 9-та механізована рота, а отже права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. не набув.

На підтвердження зазначених обставин відповідач надав витяги з журналу ведення бойових дій 3 механізованого батальйону інв. № 36/вн/дск від 21.02.2022.

Щодо наданої позивачем копії рапорту (без № і дати) начальника штабу першого заступника командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 суд зазначає, що цей рапорт може підтверджувати періоди для виплати додаткової винагороди як до 100 000 грн, так і до 30 000 грн.

Додаткова винагорода до 30000,00 грн була виплачена позивачу та не є спірною в цій справі.

Тому вказаний рапорт має оцінюватися разом відповідними журналами бойових дій та бойовими наказами (розпорядженнями). Проте, як було зазначено, витяги з журналу ведення бойових дій 3 механізованого батальйону інв. № 36/вн/дск від 21.02.2022, в якому наявні відомості про відповідні бойові накази не підтверджують того, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Суд дійшов висновку, що участь позивача у відповідних діях або заходах указаним рапортом у сукупності з іншими доказами у справі не підтверджується.

Довідки відповідача від 03.10.2023 № 13115/704 та від 06.11.2024 № 9/4/3865 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в яких зазначено, що позивач дійсно з 24.02.2022 по 28.06.2022, з 16.07.2022 по 21.12.2022, з 03.01.2023 по 14.02.2023, з 26.02.2023 по 26.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Проте, з огляду на наведені приписи законодавства, указані довідки не є документами, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розумінні Постановою №168.

З установлених судом обставин випливає, що позивач у спірний період проходив військову службу, але не виконував бойових чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000 грн, оскільки в грудні 2022 року ОСОБА_1 брав учать у переміщення особового складу на схід з метою покращення положення військ та організації батальйонного району опору, а наступальні дії розпочали лише підрозділ РВ (розвідувальне відділення) та 9-та механізована рота.

Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 200/4198/23 зазначив наступне: «Власне завданням суду в цій адміністративній справі є з`ясування того, а чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі».

З урахуванням наданих сторонами пояснень і досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ; АДРЕСА_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ідентифікаційний код: НОМЕР_9 ) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Повне рішення суду складено 17 грудня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков