Рішення

від 23.12.2024 по справі 240/9489/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/9489/24

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукас Форест" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукас Форест" податкову заборгованість 7 140,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лукас Форест" (далі - відповідач, підприємство) має податковий борг зі сплати податку на додану вартість. У зв`язку із несплатою у добровільному порядку, просить стягнути з відповідача вказану податкову заборгованість.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала 23.05.2024 направлена на адресу відповідача, яка зазначена в ідентифікаційних даних наявних матеріалах справи та отримана представником товариства 30.05.2024.

Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лукас Форест", як юридична особа зареєстроване 21.05.2021 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області (Житомирська Державна податкова інспекція).

Як свідчить зведений розрахунок підприємство має податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 7 140 грн, в тому числі 7 140 грн штрафної санкції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України) (далі - ПК України).

Статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Приписами пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п.п 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст.57 ПК України).

Як вже зазначалося відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 7 140 грн, в тому числі 7 140 грн штрафної санкції.

Наявний податковий борг, товариством у добровільному порядку не сплачено, а тому Головне управління ДПС у Житомирській області просить стягнути з відповідача таку заборгованість у судовому порядку.

За матеріалами справи відслідковується, що на підставі акта перевірки №10603/06-30-04-07/44351039 від 14.06.2023 за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, пп.200.1, 200.4 ст.200, ст.201, п.203.1 ст.203 ПК України. Зважаючи на встановлені порушення на підставі п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 ПК України збільшеного грошове зобов`язання на 7 140 грн штрафної санкцій, з яких не сплачено в строки визначені ПК України 7 140 грн штрафної санкції (податкове повідомлення-рішення №000120080407 від 26.06.2023).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення надсилалося контролюючим органом на адресу товариства, однак конверт з вкладеннями повернувся до суду із відміткою поштового відділення у довідці про причини повернення/досилання Ф.20 - "за закінченням терміну зберігання".

Податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось в судовому порядку, а тому податковий борг (грошове зобов`язання) у розмірі 7 140 грн вважається узгодженим.

Зазначені грошові зобов`язання платником податків у добровільному порядку не сплачено у строки, що визначені ПК України, тому дані зобов`язання мають статус податкового боргу.

Абзацом першим п.59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень ст.59 ПК України на адресу відповідача, яка вказана у ідентифікаційних даних, що містяться в матеріалах справи, надіслана податкова вимога форми "Ю" №0010327-1302-0630 від 07.09.2023 на суму 9 520 грн.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу, згідно з яким заборгованість відповідача складає 7 140 грн.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22.

У той час, слід відмітити, що межах розгляду даної справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Разом з тим, такий принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

У ході судового розгляду даної справи слід відмітити, що відповідач не подав до суду жодних заперечень на позовну заяву, як наслідок не ставить під сумнів правомірність нарахування податкового боргу, який заявлений контролюючим органом до стягнення.

Також, в матеріалах справ відсутні докази оскарження відповідачем правомірності нарахування податкового боргу в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення такої заборгованості в сумі 7 140 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукас Форест".

Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ ВП: 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукас Форест" (вул. Клєвцова, 16, с. Вишевичі, Житомирський район, Житомирська область, 12214. ЄДРПОУ: 44351039) про стягнення податкової заборгованості, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукас Форест" податковий борг у розмірі 7 140 (сім тисяч сто сорок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 23 грудня 2024 р.

23.12.24