Ухвала

від 23.12.2024 по справі 240/23601/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/23601/24

категорія 108020100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шувалова Т.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспотрейд" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісекспотрейд" через систему «Електронний суд» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Житомирської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 13.11.2023 №КТ-UA101000-0042-2023 про визначення коду товару;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001618.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 визнано неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісекспотрейд" строку звернення до суду з позовом, продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші причини пропуску строку, ніж ті, що вказані у заяві, із наведенням обставин і фактів поважності, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати докази на їх підтвердження.

17 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Вірьовкіним О.І. подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспотрейд" самостійно здійснював представництва позивача в суді за первинним позовом у справі № 240/3497/24. З`явившись на чергове судове засідання до суду, йому стало відомо, що головуючій суддя Липа В.А. мобілізований до лав Збройних Сил України, тому секретар судового засідання повідомила, що повістку про виклик до суду буде надіслано поштою на адресу позивача. Проте позивач не отримав повістки про виклик у судове засідання, яке було призначено на 18.09.2024, що в подальшому призвело до того, що позивач не з`явився до суду. Зазначає, що позивач не свідомо порушив процесуальний обов`язок щодо представництва позивача в суді, але доступ до правосуддя має фундаментальне значення для позивача, оскільки рішення митного органу, оскарження якого є предметом даної судової справи порушує законні права та інтереси позивача. На підставі викладеного, вказує, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин.

Суддя дослідивши матеріали справи та зміст клопотання про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.

Згідно із частинами першою та другою статті 122 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На підставі частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Оцінюючи обставини звернення позивача з позовом до суду з урахуванням наведених вище висновків Європейського суду з прав людини, а також положень частини другої статті 122 КАС України, суддя зазначає, що вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який не ставить під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідує легітимну мету щодо поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, представник позивача виходив з того, що залишення первинного позову без розгляду у справі № 240/3497/24 не було наслідком недобросовісних дій керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспотрейд", який особисто брав участь у справі, а пов`язане з повторною неявкою керівника товариства до суду у зв`язку з неотриманням повістки про виклик до суду. Водночас після отримання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024, якою залишено без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 про залишення позовної заяви без розгляду, представник позивача одразу повторно подав позову заяву по справі 240/23601/24, тому вважає, що строк пропущено з поважних причин.

Надаючи оцінку зазначеним представником позивача причинам пропуску строку, суддя ураховує, що згідно з частиною четвертою статті 240 Кодексом адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Проте, судове провадження, що закінчилося залишенням позову без розгляду, не перериває встановлений частиною першою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, тому ця обставина має оцінюватися судом у контексті причини залишення позову без розгляду та процесуальної поведінки учасника справи, які сукупно мають свідчити про існування об`єктивно непереборних або дійсно істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне повторне звернення до суду після цього.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 11 квітня 2024 року по справі № 990/330/23.

Як установлено матеріалами справи, первинна позовна заява ТОВ "Лісекспотрейд" у справі №240/3497/24 залишена Житомирським окружним адміністративним судом без розгляду на підставі частини п`ятої статті 205 і пункту 4 частини першої статті 240 Кодексом адміністративного судочинства України у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання, який не повідомив про причини неявки, не надав доказів про наявність поважних причин неможливості прибути в такі засідання та не надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи мотиви апеляційної скарги не встановив порушення судом першої інстанції норм процесуального при розгляді справи за первинним позовом, та зазначив, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через неявку позивача, повідомленого належним чином (особисто або через представників) є необхідним заходом реагування на зловживання ним своїми процесуальними правами.

Таким чином, залишення первинного позову ТОВ "Лісекспотрейд" без розгляду було зумовлено недобросовісною процесуальною поведінкою позивача, який мав усвідомлювати наслідки своїх дій і не допускати подібного, в тому числі зважаючи на тривалий судовий розгляд справи. Зазначена підстава залишення позову без розгляду не вказує на добросовісне ставлення позивача до виконання своїх процесуальних обов`язків, установлених частиною п`ятою статті 44 КАС України.

Доводи, наведені представником позивача у заяві про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду у справі, що розглядається зводяться до незгоди представника позивача із висновками суду першої інстанції та апеляційної інстанції у справі № 240/3497/24.

Суд зауважує, що визначені в рішеннях судів по справі № 240/3497/24 підстави для залишення позову без розгляду не підлягають повторній оцінці судом у цій справі.

У зв`язку з цим факт залишення позову ТОВ "Лісекспотрейд" без розгляду не може вважатися поважною причиною повторного звернення до суду з пропуском строку.

Інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду представник позивача не наводить.

Суддя зауважує, що хоча частина восьма статті 169 Кодексом адміністративного судочинства України і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду у разі повернення позовної заяви, але разом з тим, це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення у строки визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Ураховуючи викладене, суддя не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, тому доходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ТОВ "Лісекспотрейд" на підставі частини четвертої статті 169 та частини другої статті 123 Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспотрейд" про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісекспотрейд" (вул. Волинська, 48/50, офіс 208, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ: 40986341) до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.О. Шувалова