Рішення

від 24.12.2024 по справі 300/7617/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. справа № 300/7617/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Гресько Василь Васильович, до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідач-1), Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (відповідач-2) за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке прийняте на засіданні цієї комісії та оформлене пунктом 1.1. протоколу №22 від 04.10.2023 в частині перенесення черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 щодо капітана ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командування цієї частини та Житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 переглянути рішення оформлене у формі Протоколу №22 від 04.10.2023 та повторно розглянути кандидатуру черговика, капітана запасу ОСОБА_1 для розподілу вільної однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , на наступному спільному засіданні командування та житлово-побутової комісії, яке відбудеться після набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в списках загальної черги з 27.08.2004, а в списках першої черги з 30.04.2015, складом сім`ї одна особа, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2018. Однак, рішенням житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було перенесено черговість на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 відповідно до пп. 6 п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР та з 26.10.2023 в списках позачергового отримання житла. Таке рішення відповідачем було прийнято на основі того, що позивач при взятті на квартирний облік був забезпечений житловою площею в розмірі 7.025 кв.м. на одну особу, що перевищує необхідний розмір площі забезпеченості для постановки на квартирний облік у 6 кв.м. на одну особу, а також у зв`язку із наданням комісії недостовірних відомостей про свою потребу в поліпшенні житлових умов. Представник позивача вважає таке рішення протиправним, адже у відповідача немає правових підстав для перенесення черговості на отримання житла. Також зауважує, що норми чинного законодавства передбачають перенесення черговості тільки на один рік, при цьому відповідач переніс черговість шляхом зміщення строків взяття позивача на квартирний облік. Окрім того, представник стверджує, що у разі встановлення факту штучного погіршення житлових умов, відповідач вправі відмовляти у постановці на квартирний облік, проте позбавлений можливості зміщувати строки постановки особи на квартирний облік вже після того, як особа перебувала на такому обліку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

18.11.2024 на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- ОСОБА_3 надійшли пояснення, в яких вона заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що ОСОБА_1 при постановці на квартирний облік не надав житлово-побутовій комісії інформацію щодо зареєстрованого права власності стосовно об`єкта нерухомого майна в розмірі 12,35 кв.м., з яких 7,025 кв.м. - житлова площа за адресою: АДРЕСА_2 (заг. пл. 49,4 кв.м., ж. пл. 28,1 кв.м.). При цьому, на підставі договору купівлі-продажу серії ВРІ №474923 від 04.03.2011 позивач продав квартиру, чим штучно погіршив свої житлові умови. Звертає увагу, що відповідно до п. 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, не беруться на квартирний облік протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов. Отже, рішення від 04.10.2023 №22 в частині перенесення черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 прийнято на законних підставах та є правомірним.

Ухвалою суду від 20.11.2024 витребувано інформацію щодо заявлених позовних вимог до відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які розглядаються у порядку цивільного судочинства у справі №344/21905/23.

Ухвалою суду від 24.12.2024 закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яке прийняте на засіданні житлово-побутової комісії та оформлене п. 2 протоколу №22 від 04.10.2023 в частині клопотання перед житлово-побутовою комісією ЗТУ НГУ про затвердження рішення житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо надання майстру-сержанту ОСОБА_2 складом сім`ї три особи однокімнатної квартири АДРЕСА_1 для постійного користування зі зняттям з квартирного обліку згідно поданої заяви.

Суд зазначає, що відповідачами не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлені такі обставини.

ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку при в/ч НОМЕР_1 зі складом сім`ї одна особа з 27.08.2004, а в списках першої черги з 30.04.2015 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 (т.1, а.с. 34, 36, 106, 114 на звороті).

Відповідно до п. 1.1. протоколу засідання житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2023 №22 було вирішено не брати на квартирний облік для одержання житлового приміщення з моменту погіршення житлових умов з 04.03.2011 по 04.03.2016, у зв`язку із виявленням штучного погіршення умов шляхом відчуження частини квартири на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2011 ВРІ №474923. При цьому, вирішено на квартирний облік військової частини НОМЕР_1 капітана запасу ОСОБА_1 рахувати складом сім`ї 1 особа із врахуванням перенесення черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 (т.1, а.с. 23-31).

Не погоджуючись з рішенням відповідача про перенесення дати перебування на квартирному обліку та з метою зобов`язання переглянути рішення щодо його кандидатури в якості черговика, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Стаття 47 Конституції Українипередбачає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.

Спірні правовідносини регулюються нормамиЖитлового кодексу України,Законом України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

З урахуванням вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України для визначення правової норми, яку слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні цієї справи слід керуватися нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 34 Житлового кодексу України, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Пунктом 1 частини 2статті 40 Житлового кодексу Українигромадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаєЗакон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Законом України від 24.06.2004 №1865-IV "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який набрав чинності 01.01.2005,стаття 12 вказаного Законувикладена в новій редакції.

Так, згідно з ч. 1ст. 12 цього Законув редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів вищевказаної статтіпостановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 за №1081було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Відповідно до пункту 24 цього Порядку датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Пунктом 9статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Дія пункту 9статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"безпосередньо пов`язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині 6статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу"військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом УкраїниУкраїнської РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3)звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4)подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п.30 Порядку).

Вказані правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №487/5835/17, від 01.04.2020 у справі № 638/5769/18, від 08.04.2020 у справі №683/2197/18, від 19.05.2020 у справі №683/2198/18, від 16.12.2020 у справі №748/122/20, провадження №61-9785св20.

Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженихпостановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.

Згідно з підпунктом 1 пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених Постановою Ради Міністрів України і Укрпрофради від 11.12.1984 №470 (далі - Правила №470), потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок.

Постановою виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 07.01.1985 №2 передбачено, що для мешканців м. Івано-Франківська та області розмір житлової площі для постановки на квартирний облік визначено 6 кв.м. на одну особу, для одержання житлової площі становить 8 кв.м.

Відповідно до пп. 5 п. 26 Правил №470 громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Згідно з пунктом 3.14 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень (далі - Інструкція) щороку у військових частинах, де самостійно провадиться квартирний облік, у період з 1 жовтня до 31 грудня відбувається перереєстрація осіб, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи військовослужбовців.

Абзацом 2 пункту 3.15 Інструкції визначено, що військовослужбовці знімаються з квартирного обліку в разі подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік.

Житлово-побутова комісія може переглянути своє рішення про надання житлових приміщень до видачі ордерів, якщо з`ясуються обставини, які не були раніше відомі і могли вплинути на зазначене рішення. Якщо ж такі обставини стають відомими після видачі ордера, то рішення про надання житлового приміщення переглядається в судовому порядку (п. 4.10 Інструкції).

Судом встановлено, що в ході перевірки житлово-побутовою комісією, на підставі листа Копиченської міської ради Чортківського району Тернопільської області від 07.08.2023 №507, виявлено, що при постановці на квартирний облік в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 в рапорті не вказав та не надав інформації про зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна в розмірі 7.025 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та перебував на квартирному обліку з порушенням чинного законодавства (т.1, а.с.24).

Серед матеріалів справи міститься витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.11.2024 №403846699, відповідно до якого виявлено, що ОСОБА_1 на праві власності належала 1/4 квартири загальною площею 49.4 кв.м., житловою площею 28.1 кв.м., яку було відчужено (т.1, а.с. 229-230).

Вищезазначене також підтверджується довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації» Гусятинської селищної ради, в якій вказано, що позивачу належала 1/4 частина квартири АДРЕСА_3 , як продана на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2011 за Р №388 (а.с. 71 на звороті).

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач, при зарахуванні на квартирний облік для покращення житлових умов, був забезпечений житловою площею в розмірі 7,025 кв.м. на одну особу, що є більшим за мінімальний розмір визначений для постановки на квартирний облік.

Водночас, серед матеріалів справи міститься рапорт ОСОБА_1 , в якому, зокрема, в графі категорія площі, приватна квартира, гуртожиток, ж. пл. в квартирі спільній, окрема дер. квартира, кооперативна квартира, будинок в особистому користуванні містяться прочерк (т.1, а.с. 115 на звороті).

У довідці заяві ОСОБА_1 в графі - чи має заявитель, його дружина, батьки, діти житлову площу в даному населеному пункті, або за його межами, не зазначено жодної інформації про наявність житлової площі (т.1, а.с. 116 на звороті).

Відповідно до списку працівників в/ч НОМЕР_1 ВВ МВС України, прийнятих на облік, від 07.09.2004, підставою для взяття на облік ОСОБА_1 вказано відсутність житла (т.1, а.с.115).

Встановлені обставини свідчать про те, що при постановці на квартирний облік, ОСОБА_1 не надано повної інформації про наявність зареєстрованого права власності на 1/4 об`єкта нерухомого майна, а саме 7,025 кв.м. квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що ненадання такої інформації сприяло взяттю позивача на квартирний облік.

Окрім того, суд зауважує, що відчуживши 1/4 частки житлової площі, позивач фактично погіршив свої житлові умови.

Згідно з вимогами статті 35 ЖК України громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов.

Наведені приписи корелюються з положеннями, встановленими пунктом17 Правил №470, яким визначено, що громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів, не беруться на квартирний облік протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов.

Виходячи з аналізу вищевикладеного, суд доходить висновку, що оскільки ОСОБА_1 штучно погіршив свої умови, то він не мав законних підстав, починаючи з 04.03.2011 (дата відчуження частки квартири) перебувати на обліку потребуючих поліпшення житлових умов протягом п`яти років, про що й було ухвалено рішення відповідачем-2 (т.1 а.с.25).

Крім того, суд звертає увагу на приписи п.43 Правил №470, відповідно до яких черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством. Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на квартирний облік.

Підсумовуючи викладене, підстави для визнання протиправним та скасування рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке прийняте на засіданні цієї комісії та оформлене пунктом 1.1. протоколу №22 від 04.10.2023 в частині перенесення черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 щодо капітана ОСОБА_1 - відсутні.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

З огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04 слідує, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Гресько Василь Васильович, до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Гресько Василь Васильович, до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.