Ухвала

від 24.12.2024 по справі 300/9503/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"24" грудня 2024 р. справа № 300/9503/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності, щодо не розгляду на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за №09/2037-23 про віднесення земельних ділянок площею 8 га до самозалісених та зобов`язання розглянути таке подання, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області (надалі по тексту також прокурор), в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (надалі по тексту також позивач, ЗМУ лісового та мисливського господарства, Міжрегіональне управління), до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (надалі по тексту також відповідач, орган місцевого самоврядування, сільська рада, Дзвиняцька сільська рада), 19.12.2024 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Дзвиняцької сільської ради, що полягає у не розгляді на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за №09/2037-23 щодо віднесення земельних ділянок площею 8 га до самозалісених, а також зобов`язати Дзвиняцьку сільську раду розглянути на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за №09/2037-23 в частині віднесення земельних ділянок комунальної власності площею 8 га до самозалісених.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

З`ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених КАС України, необхідно вказати, що за змістом пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві, поряд з іншим, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Вивчення змісту позовної заяви свідчить, що керівника Керівником Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області не дотримано обов`язкових вимог до змісту адміністративного позову, виходячи з наступного.

У позовній заяві прокурор, серед інших обставин, зазначив, що з метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на території Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до вказаної сільської ради з поданням від 01.12.2023 за №09/2037-23 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки (надалі по тексту також подання від 01.12.2023 за № 09/2037-23, Подання), з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України.

Втім, на підтвердження таких обставин, в тому числі, доказів отримання Дзвиняцькою сільською радою подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за №09/2037-23 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених, чи доказів надсилання до сільської ради Подання, зокрема, квитанція про оплату послуг поштового зв`язку, заповнений бланк повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення чи документ про відправлення цінного листа з описом вкладення, прокурор до матеріалів адміністративного позову не додав.

Матеріали справи не містять жодних доказів, в розрізі отримання відповідачем подання від 01.12.2023 за №09/2037-23, серед іншого, відтиску печатки чи штампу Дзвиняцької сільської ради із вчиненими реєстраційними діями органом місцевого самоврядування, щодо доведення до відома відповідача такого подання.

Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд зазначає, що відповідно до частин 1-2, 4-5 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За змістом частини 4 статті 79 коментованого Кодексу, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно приписів пунктів 2, 4 частин 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані, поряд з іншим, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а також подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Продовжуючи перевірку змісту адміністративного позову, слід керуватися положеннями частини 3 статті 53 КАС України, за змістом яких у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 статті 53 КАС України).

Описова частина позову містить відомості, що відповідно до Положення "Про Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства", затвердженого наказом Держлісагенства України № 1006 від 09.11.2022, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагенству та є його територіальним органом. Завданням Управління є реалізація повноважень Держлісагенства у сфері лісового та мисливського господарства на території Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської області.

За змістом частини 2 статті 571 Земельного кодексу України (надалі по тексту також ЗК України) віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Водночас, даний адміністративний позов, крім захисту порушених інтересів держави за змістом опису і мотивів, сформованих в позовній заяві, спрямований в першу чергу на захист інтересів Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених в наслідок розгляду Дзвиняцькою сільською радою подання від 01.12.2023 за №09/2037-23, який слідує із абзацу 3 частини 2 статті 571 Земельного кодексу України, та інтересу та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки.

У позовній заяві прокурором зазначено, що згідно з інформації, наданої Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства у листі № 09/2698-24 від 26.11.2024, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства не зверталося з позовною заявою до суду.

Враховуючи те, що Дзвиняцькою сільською радою упродовж тривалого часу не розглянуто на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за №09/2037-23 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених земель, зокрема, площею 8 га та у зв`язку із неналежним здійсненням ЗМУ лісового та мисливського господарства свого обов`язку із захисту інтересів держави, зокрема не поданням до суду відповідного позову щодо визнання протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування у сфері охорони і збереження рослинного світу, прокурор у спірному випадку вбачає бездіяльність указаного уповноваженого органу у цій сфері правовідносин та наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом звернення до суду із вказаним позовом.

Оцінюючи означені доводи прокурора в частині підстав звернення з цим позовом до суду, слід зважати на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1311 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з положенням частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 КАС України).

Поряд з цим, відповідно до 1, 2 абзацу частини 3, абзаців 1, 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Системний аналіз коментованих норм закону свідчить, що у разі порушення або загрози порушення інтересів держави прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави і в такому випадку прокурор має право на звернення до суду в інтересах держави, втім із обов`язковим обґрунтуванням визначеним законом підстави для такого звернення до суду.

Таке представництво в суді саме прокурором можливе, якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Ключовим при з`ясуванні обставин чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, є питання, чи наділене Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства відповідними компетентними повноваженнями чи можливістю здійснення певної державної функції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України).

У спірному випадку встановлення обставини наявності у Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства статусу "уповноваженого державою органу", є обов`язковою частиною відповідного обґрунтування прокурора при зверненні до суду з позовною заявою.

Разом з тим, ні адміністративний позов, ні матеріали позовної заяви не містять відомостей і доказів, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є "уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", в тому числі неможливість самостійного здійснення ЗМУ лісового та мисливського господарства представництва власних інтересів в суді за заявленими прокурором вимогами.

Зі змісту частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Слід звернути увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

В спірному випадку, прокурор не надав до суду доказів того, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є спеціально уповноваженим державною органом на здійснення контролю за розглядом/не розглядом подань про віднесення земельних ділянок до самозалісених, в тому числі звертатися до суду із позовними заявами щодо спонукання розглянути подання чи оскаржувати його не розгляд та/або відмову у розгляді.

Поряд з вказаними вище встановленими недоліками, суд встановив неналежне виконання вимог по сплаті судового збору.

Також частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви Керівником Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області долучено платіжну інструкцію №2181 від 12.12.2024 (внутрішній номер 389068226) про сплату судового збору в сумі 2422,40 гривень.

Водночас, вищевказана платіжна інструкція №2181 від 12.12.2024 містить платіжні реквізити для перерахування судового збору, які не належать Івано-Франківському окружному адміністративному суду: отримувач ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./; рахунок отримувача UA688999980313141206083009612, код отримувача 37951998, замість правильних платіжних реквізитів для перерахування судового збору за розгляд справ Івано-Франківським окружним адміністративним судом: отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA698999980313111206084009612; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Таким чином, відповідного зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за матеріалами адміністративної справи №300/9503/24 не відбулося.

З огляду на вказане, суд вважає, що платіжна інструкція №2181 від 12.12.2024 про сплату судового збору в сумі 2422,40 гривень не є належним доказом сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності, щодо не розгляду на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за №09/2037-23 про віднесення земельних ділянок площею 8 га до самозалісених та зобов`язання розглянути таке подання.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог частин 3, 4 статті 53, пунктів 4 і 5 частини 5 статті 160, частин 3, 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частинами 3, 4 статті 53, пунктів 4 і 5 частини 5 статті 160, частин 3, 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 53, 160, 161, 171, частинами 3, 4 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності, щодо не розгляду на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за №09/2037-23 про віднесення земельних ділянок площею 8 га до самозалісених та зобов`язання розглянути таке подання, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом:

2.1. приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частинами 3, 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

2.2. приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частинами 3, 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема необхідно надати (долучити) до позовної заяви:

- документ про сплату судового збору в розмірі 2422,40 гривень за платіжними реквізитами для перерахування судового збору: отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA698999980313111206084009612; код класифікації доходів бюджету 22030101;

- доказів отримання Дзвиняцькою сільською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за № 09/2037-23 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених;

- доказів надсилання Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 за № 09/2037-23 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Чуприна О.В.