Рішення

від 24.12.2024 по справі 300/8880/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. справа № 300/8880/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Куций Олександр Степанович до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Куций Олександр Степанович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що пенсійним органом при призначенні пенсії позивачу протиправно не враховано до стажу роботи працівника охорони здоров`я, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи в санаторії "Карпати" на посаді палатної медичної сестри з 09.03.1983 по 12.04.1983 та період проходження строкової військової служби з 13.04.1983 по 22.04.1985, що в свою чергу позбавило позивача права на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти мінімальних місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На переконання позивача, такі дії відповідача є протиправними. У зв`язку з цим, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.12.2024. Просив суд в задоволенні позову відмовити вказуючи на відсутність підстав для зарахування вказаних періодів до стажу роботи працівника охорони здоров`я та, відповідно виплати грошової допомоги. - період роботи в санаторії "Карпати" на посаді палатної медичної сестри з 09.03.1983 по 12.04.1983 не може бути зараховано до стажу роботи працівника охорони здоров`я з підстав відсутності документів про перебування у відпустці без збереження заробітної плати/догляд за дитиною, а період проходження строкової військової служби з 13.04.1983 по 22.04.1985 не відноситься до робіт, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працював в санаторії "Карпати" на посаді палатної медичної сестри з 09.03.1983 по 12.04.1983 та проходив строкову військову службу з 13.04.1983 по 22.04.1985 (а.с.9-11).

З 30.04.2024 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при загальному страховому стажі 43 роки 05 місяців 23 дні, з яких 33 роки 2 місяці працівник охорони здоров`я.

20.06.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши при цьому до стажу роботи працівника охорони здоров`я період роботи в санаторії "Карпати" на посаді палатної медичної сестри з 09.03.1983 по 12.04.1983 та період проходження строкової військової служби з 13.04.1983 по 22.04.1985 (а.с.15).

Однак, листом від 17.07.2024 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зарахування вказаних періодів до стажу роботи працівника охорони здоров`я та, відповідно виплати грошової допомоги. Вказану відмову мотивував тим, що період роботи в санаторії "Карпати" на посаді палатної медичної сестри з 09.03.1983 по 12.04.1983 не може бути зараховано до стажу роботи працівника охорони здоров`я з підстав відсутності документів про перебування у відпустці без збереження заробітної плати/догляд за дитиною, а період проходження строкової військової служби з 13.04.1983 по 22.04.1985 не відноситься до робіт, що дає право на призначення пенсії за вислугу років (а.с.16,17).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2022 по 31 березня 2023 не менше 29 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909.

Суд зазначає, що, відповідно до розділу 2 "Охорона здоров`я" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) таких закладів і установ: лікарняні заклади, лікувально- профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно- поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Вказаним переліком передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал незалежно від найменування посад.

Отже, період роботи позивача в санаторії "Карпати" на посаді палатної медичної сестри з 09.03.1983 по 12.04.1983 підлягає зарахуванню до спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Доводи відповідача про відсутність документів про перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати/догляд за дитиною, є безпідставними та жодним чином не вказують на відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до спеціального стажу позивача.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача від 20.06.2024, відповідач вказав на те, що період проходження строкової військової служби з 13.04.1983 по 22.04.1985 не відноситься до робіт, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Однак, суд зазначає, що наведена позивачем підстава є необґрунтованою, оскільки, відповідно до примітки 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

До цього періоду на території України та Української РСР діяв порядок, передбачений постановою Ради Міністрів СРСР № 1397 від 17.12.1959 року "Про пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров`я та сільського господарства".

Відповідно до Переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений наказом Міністерства соціального забезпечення УРСР від 31 грудня 1959 року №135 та пункту 1 Положення про порядок зарахування стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров`я, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року №1397 учителям, лікарям і іншим працівникам освіти та охорони здоров`я до стажу роботи за спеціальністю, зараховується робота у закладах і установах освіти, охорони здоров`я та соціального захисту.

Згідно п.4 зазначеного положення вчителям, лікарям та іншим працівникам освіти та охорони здоров`я в стаж роботи за фахом зараховується військова служба в складі Збройних Сил СССР .

Відтак, період проходження позивачем строкової військової служби в лавах Радянської Армії з 13.04.1983 по 22.04.1985 також підлягає зарахуванню до спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Як наслідок, суд доходить висновку щодо протиправності відмови відповідача та щодо наявності у позивача необхідних 35 років спеціального страхового стажу, що в свою чергу, є підставою для призначення та виплати грошової допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Відповідно п. 2 Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно з п. 5 Порядку, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку, для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" станом на день її призначення.

Згідно з пунктом 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Суд зазначає, що станом на день звернення до відповідача позивач досягнув пенсійного віку (з 30.04.2024 отримує пенсію за віком), передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має страховий стаж значно більше 29 років, а тому має право на виплату грошової допомоги, яка не оподатковується в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Більше того, право на призначення та виплату такої допомоги у позивача виникло на час призначення пенсії 30.04.2024, однак, внаслідок протиправних дій відповідача щодо неврахування періоді роботи позивача до спеціального стажу, було порушено.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір у розмірі 1211,20 гривень сплачено позивачем згідно квитанції від 15.11.2024 (а.с.55).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши при цьому до спеціального стажу період роботи в санаторії "Карпати" на посаді палатної медичної сестри з 09.03.1983 по 12.04.1983 та період проходження строкової військової служби з 13.04.1983 по 22.04.1985.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.