Рішення

від 20.12.2024 по справі 320/6333/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року № 320/6333/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ-САНРАЙЗ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ-САНРАЙЗ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 02.06.2020 № 0203505404 в частині застосування до позивача штрафу у сумі 13196, 96 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 адміністративну справу №320/6333/20 розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою від 12.03.2024 прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки при його прийнятті відповідачем порушені приписи чинного законодавства.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв у відповідності до вимог законодавства.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ «ВІДІ-САНРАЙЗ» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.09.2019 р. по 31.12.2019 р., яку здійснювало Головне управління Державної податкової служби у Київській області, було складено акт перевірки № 1797/10-36-54-04/39207955 від 13.04.2020.

У висновках до Акту перевірки вказано про встановленні камеральною перевіркою порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які зазначено у Таблиці 1 Акту перевірки.

За наслідками камеральної перевірки позивач 24.06.2020 отримав податкове повідомлення-рішення №0203505404 (форма «Н») від 02.06.2020, відповідно до якого за порушення, передбачене п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, позивачу нараховано штрафні санкції на загальну суму 13 826, 03 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних систем електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних га/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, і виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Відповідно до вимог ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиного реєстру податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з достачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних і датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних д або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДПС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з п. 8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів і послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДПС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДПС.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДПС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття (п.10 Порядку № 1246).

Відповідно до ст. 120-1 Кодексу встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, після самостійного виявлення помилки в раніше зареєстрованих податкових накладних (ПН), позивачем було складено розрахунок коригування до такої ПН, складено нові ПН із правильним індивідувальним податковим номером (ІПН) покупця і зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане стосується таких ПН:

-№878 від 21.12.2019 (дата реєстрації 17.01.2020 час реєстрації 10:53, отримувач ТОВ «ВТГ «ДІПТРАНСГАЗ» ІПН 340470026553), якою виправлялася помилка в частині платника податку по своєчасно зареєстрованій податковій накладній №596 від 21.12.2019 (дата реєстрації 15.01.2020, час реєстрації 17:03, отримувач (покупець) «Неплатник» ІПН 100000000000). У подальшому, шляхом виписки розрахунку коригувань №22 від 16.01.2020 , було проведено повне обнуління податкової накладної №596 від 21.12.2019;

-№879 від 23.12.2019 (дата реєстрації 17.01.2020, час реєстрації 10:54, отримувач ТОВ «ВТГ «ДІПТРАНСГАЗ» ІПН 340470026553), якою виправлялася помилка в частині платника податку по своєчасно зареєстрованій податковій накладній №670 від 23.12.2019 (дата реєстрації 13.01.2020, час реєстрації 12:32, отримувач (покупець) «Неплатник» ІПН 100000000000). У подальшому, шляхом виписки розрахунку коригувань №23 від 16.01.2020, було проведено повне обнуління податкової накладної №670 від 23.12.2019;

-№880 від 24.12.2019 (дата реєстрації 17.01.2020, час реєстрації 10:53, отримувач ТОВ «ВТГ «ДІПТРАНСГАЗ» ІПН 340470026553), якою виправлялася помилка в частині платника податку по своєчасно зареєстрованій податковій накладній №698 від 24.12.2019 (дата реєстрації 15.01.2020, час реєстрації 17:03, отримувач (покупець) «Неплатник» ІПН 100000000000). У подальшому, шляхом виписки розрахунку коригувань №698 від 16.01.2020, було проведено повне обнуління податкової накладної №698 від 24.12.2019;

-№881 від 26.12.2019 (дата реєстрації 17.01.2020, час реєстрації 10:53, отримувач ТОВ «ВТГ «ДІПТРАНСГАЗ» ІПН 340470026553), якою виправлялася помилка в частині платника податку по своєчасно зареєстрованій податковій накладній №760 від 26.12.2019 (дата реєстрації 13.01.2020, час реєстрації 12:31, отримувач (покупець) «Неплатник» ІПН 100000000000). У подальшому, шляхом виписки розрахунку коригувань №760 від 16.01.2020, було проведено повне обнуління податкової накладної №760 від 26.12.2019.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, у разі здійснення коригувань сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкових накладних, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник складає розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до п. 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни, у разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправленні дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

В той же час, згідно абз. 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Тобто, з аналізу наведених правових положень вбачається, що виправлення раніше допущеної помилки у податкових накладних здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до цих податкових накладних в рамках строку, встановленого для реєстрації розрахунків коригування до цих накладних.

Зважаючи на норми Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної та Порядку електронного адміністрування податку на додатку вартість не встановлений порядок виправлення (заміни) статусу покупця як «Неплатника» у податковій декларації, позивач не міг вчинити будь-яких інших дій з метою такого виправлення лише як виписати нову податкову накладну.

За фактом звірки з контрагентами згідно витягів платника податку на додану вартість позивачем було виправлено допущені помилки у індивідуальних податкових номерах контрагентів на правильні. Повторно були відправлені податкові накладні та зареєстровані в ЄРПН з порушенням термінів реєстрації податкових накладних.

Відповідно до статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове правопорушення - противоправне, винне діяння, у вигляді навмисної або ненавмисної дії або бездіяльності суб`єкта податкових відносин, який порушує права та інтереси учасників такого виду суспільних відносин, за яке законодавством встановлена певна відповідальність фінансового, адміністративного або кримінального характеру. Протиправність податкового правопорушення полягає в недотриманні правової форми такого діяння, винність полягає в здійсненні порушення навмисно або з необережності.

Тобто, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб`єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов`язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Аналогічний зміст містить правовий висновок у постанові Верховного Суду від 30.11.2018 у справі № 810/222/18.

Враховуючи наведене, суд вважає, що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання нової накладної з виправленим Індивідуальним податковим номером покупця, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається.

Вказана позиція узгоджується з обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду (постанова від 26.06.2018 у справі №805/4998/16-а): «...з огляду на те, що вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нових податкових накладних обумовлено лише помилкою, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, то слід вважати, що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання розрахунку коригування до них та нових накладних з виправленою помилкою, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається».

Відповідно до постанови Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №821/826/16 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що, оскільки позивачем (самостійно виявивши недоліки раніше зареєстрованих податкових накладних) були виписані відповідні розрахунки коригування до своєчасно зареєстрованих податкових накладних з умовним податковим номером та зареєстровано зазначені документи в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою виправлення раніше допущеної помилки, то зазначені дії не можуть бути розцінені як несвоєчасна реєстрація накладної з вини платника податку - продавця.

Таким чином, доводи відповідача про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства у наведеній частині не знайшли свого підтвердження.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ-САНРАЙЗ» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 60-А; код ЄДРПОУ 39207955) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.06.2020 № 0203505404 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ-САНРАЙЗ» штрафу у сумі 13 196, 96 грн (тринадцять тисяч сто дев`яносто шість гривень дев`яносто шість копійок) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ-САНРАЙЗ» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.