Рішення

від 24.12.2024 по справі 320/30195/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м.Київ справа №320/30195/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-груп" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Мета-груп" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України.

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Груп» (далі позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України (далі відповідач), про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2024 №8640/0411.

В позовних вимогах позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.01.2024 №8640/0411, винесеного відносно позивача. свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам танормам чинного законодавства України

Ухвалою від 04.07.2024 Київський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без розгляду. Ухвалою від 07.10.2024 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказав на законодавче регулювання спірних правовідносин, яким керувався при винесенні оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступні обставини.

Головним управлінням ДПС у Київській обл., як відокремлений підрозділ ДПС України (далі відповідач) проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «МЕТА-ГРУП» (код ЄДРПОУ 33440592).Камеральна перевірка була проведена на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20, . 75.1, ст. 75 у порядку п.п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненням (далі - ПК України) головним державним інспектором Бучанського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській обл. Куліш Вікторією Володимирівною.

За результатами перевірки складено Акт від 15.01.2024р. №1904/10-36-04-11/33440592, яким встановлено порушення ТОВ «META-ГРУП» граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Акт перевірки).На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №8640/0411 від 15.01.2024 року, яким застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН розмірі 132 828 гри. 33 коп.

Позивачем з урахуванням процесуальних строків, було здійснено оскарження податкового повідомлення-рішення №8640/0411 від 15.01.2024 року до Державної податкової служби України.За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було прийнято рішення від 16.05.2024 №14493/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Київській області №8640/0411 від 15.01.2024р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2,3частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 1 пункту 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

На момент виникнення спірних правовідносин абзацом 3 п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України було передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно із підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктом 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12-15 вказаного Порядку №1246, - після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.200- 1.9статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/аборозрахунку коригування (далі - квитанція).Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як ПК України так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

При цьому, оскільки, Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ (який набрав законної сили 08.02.2023) внесено зміни до розділу XX "Перехідні положення".

Податкового кодексу України такі зміни: а саме підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90.

Відповідно до п. 89 підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, визначено, що: "Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України"Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного етапу в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

-_для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 7 по 15 календарний день (включно} календарного місяця - до 5 календарного дня (включно)календарного місяця. наступного за місяцем, в якому вони складені;і

-_для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 18 календарного дня(включно)календарного місяця, наступного за місяцем. в якому вони складені;

-для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з п. 90 зазначеного вище розділу ПК, - тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні,введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. та шести місяців ще ля місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, -у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;5відсотківсуми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, -уразі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10відсотків суми податку на додану вартість,зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тобто, Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладноїзалежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строкупередбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент складання акту камеральної перевірки вже набули чинності зміни, внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Пунктом ІІ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, щоштрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок які здійснюються контролюючими органами застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Враховуючи вищевказане вбачається, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню збільшені строки для реєстрації податкових накладних в ЄРІIII визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ГІК України, а також повинні застосовуватись і штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Згідно положень підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право обирати найбільш сприятливу норму Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Однак, згідно акту камеральної перевірки кількість днів затримки від граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 201.10 ст.201 ПК України.

Виходячи з вище викладеного, службова особа податкового органу при визначенніграничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН та розміру штрафу повиннабула керуватися саме нормами Закону № 2876.

Щодо нарахування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних в період, карантину, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірам и- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 №58/2023 (затверджений Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ) були внесені зміни у статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 №2738-ІХ , Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), та продовжено строк дії воєнного стану в Україні 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органомзастосовуються штрафнісанкції на період дії карантину на території України є вичерпним та невключає застосування щтрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податковихнакладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якомузавершується дія карантину.

Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №420/10367/20.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ були внесені зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якими було дозволено в період дії воєнного стану проведення камеральних перевірок щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та інших видів перевірок та встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19), не застосовуються.

При цьому 27.05.2022 набули чинності зміни, що були внесені Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ в редакцію підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким передбачалося, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), не застосовуються.

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ набув чинності з 27.05.2022 і платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що виражається у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 69.1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022 незважаючи на випадки незастосування відповідальності зазначені у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.Таким чином, вбачається порушення принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються. Зважаючи на принцип правової визначеності та захисту законних очікувань, щодо позивача мала місце обставина об`єктивної неможливості виконати свої обов`язки як платника податку своєчасно з метою запобігання негативних наслідків.

Окрім зазначеного вище, складаючи акт камеральної перевірки, був порушений принцип правової визначеності та захисту законних очікувань платника податку на звільнення від відповідальності, тому що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладних за період карантину без застосування фінансових санкцій.

п.п.4.1.9пункту 4.1статті 4Податкового кодексу України породжує у платниківподатків обгрунтовані «законні очікування» щодо податку або пільг, які застосовуються до такогоплатника.За аналогією закону до правовідносин щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період карантину мають застосовуватися положення підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким передбачено стабільність законодавства, в тому числі щодо наданих звільнень від відповідальності.

Законом №2260-ІХ не скасовано пункт 52-1 підрозділу 1 похилу XX Податкового кодексу України, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУГО-19). Зазначена норма є самостійною підставою звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків корегування до податкових накладних, навіть незважаючи на зміни правового регулювання спірних правовідносин.

Оцінюючи дії контролюючого органу, в частині встановлених порушень своєчасності реєстрації податкових накладних, вбачається, що останній зробив висновок, що норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України превалюють над нормами пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, при цьому не надаючи доказів на підтвердження своїх доводів.

Крім того з огляду на те, що станом на час проведення перевірки діють обидві норми, так як з 24.02.2022 воєнний стан та карантин діють паралельно, необхідно застосовувати підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Згідно положень підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України платник податків мас право обирати найбільш сприятливу норму Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовний орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права мас тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілихправил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права. Конституційний Суд України зазначає, що елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5- рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

Вимога щодо «якості закону» та обов`язок суду застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону, який не відповідає визначеним критеріям якості закону, ґрунтуються передусім на положеннях ч. 1 ст. 57 Конституції України, яка встановлює, що кожному гарантується право знати свої права і обов`язки.Із цієї конституційної норми вбачається те, що у випадку встановлення судом того факту, що закон сформульований у спосіб, який не дозволяє особі знати свої права і обов`язки, застосування (тлумачення) такого закону повинно відбуватися судом на користь особи, яку позбавили (звузили) на підставі цього закону певного права або встановили (розширили) для неї нові обов`язки. Так на час проведення камеральної перевірки ТОВ «META-ГРУП», одночасно були чинними дві норми, які звільняють від відповідальності за одні й ті ж порушення вимог Податкового кодексу України, але мали місце під час дії різних обставин.

Відтак, вбачається, що контролюючий орган в ході проведення камеральної перевірки діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав платника податків і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняте рішення є протиправним і підлягає скасуванню.Таким чином, в ході проведення перевірки контролюючий орган, діяв з порушенням презумпції правомірності рішення платника податків, встановленої в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, який повинен був бути застосований беручи до уваги наявність правової колізії між нормами Податкового кодексу України.

З наданих стороною позивача матеріалі слідує, що в період грудень 2022 року позивачем здійснювалась реєстрація податкових накладних. Всі податкові накладні були направлені у встановлені законом терміни, однак в силу не зрозумілих причин не були зареєстровані в дату направлення. У відповідь на запит адвоката позивача, ТОВ «ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ «УКРАЇНА» листом №05/02-02-2024 від 05.04.2024р. повідомлено, що кваліфіковані сертифікати, які були діючими з 26.05.2021-25.05.2023 були автоматично відкликані Центром 26.12.2022 року. Замість них в той же час були сформовані нові чинні сертифікати. Так в грудні 2022 року через технічний збій у функціонуванні програмно-технічного комплексу кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна" (далі - КНЕДП) виникла термінова необхідність позапланової заміни сертифікатів відкритих ключів деяких підписувачів КНЕДП, зокрема і ТОВ "META-ГРУП" (код ЄДРПОУ 33440592).Заміна сертифікатів відбувалась у порядку, визначеному п.2 постанови Кабінету міністрів України №300 від 17.03.2022 року "Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг", із збереженням існуючих особистих та відкритих ключів. При цьому, відповідно до вимог постанови, попередні сертифікати були автоматично відкликані. Нові сертифікати були опубліковані на загальнодоступному інформаційному ресурсі КНЕДП. Всім підписувачам, сертифікати яких були замінені, було направлено інформаційне повідомлення у програмному забезпеченні M.E.Doc про відкликання попередніх сертифікатів та необхідність оновити програмне забезпечення до останньої версії, в якій чинні сертифікати будуть завантажені у програму автоматично. Проте ми розуміємо, що через перебої з електропостачанням та нестабільність доступу до мережі інтернет, що є обставинами непереборної сили спричиненими військовими діями, більше того, надзвичайність таких обставин носить винятковий характер і перебуває за межами впливу сторін.Тому, деякі підписувачі могли не отримати повідомлення у програмному забезпеченні, або отримати його несвоєчасно. Оскільки програмне забезпечення M.E.Doc з міркувань безпеки клієнтів не надсилає до КНЕДП будь-якої інформації, КНЕДП не може знати, які користувачі ознайомились із повідомленням і в який час це відбулося. Як наслідок, - у зв`язку з автоматичним відкликанням ТОВ «Центр сертифікатів ключів «Україна» кваліфікованих сертифікатів по причині технічного збою у функціонуванні програмно-технічного КІІЕДП у ТОВ «META-ГРУП» не було технічної можливості завчасно здійснити направлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно з п. 109.1 ст.109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 Податкового кодексу України встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до п.112.1 ст.112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 ст. 112 Податкового кодексу України визначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

З огляду на викладене, події, що відбулись з вини КНЕДП та призвели до неможливостізавчасного направлення на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, виключаютьюридичну відповідальність позивача за статтею 112 Податкового кодексу України. Зазначене відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності.

Враховуючи зазначене вище, суд висновує, що у відповідача були відсутні підстави для штрафної санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у розмірі 132 828 грн. 33 коп. та відповідно виносити податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Київській області від №8640/0411 від 04.03.2024 року. Відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 15.01.2024 року №8640/0411 винесеного відносно ТОВ «МЕТА - ГРУП» (Код ЄДРПОУ 33440592);

3. Стягнути з ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь ТОВ «МЕТА - ГРУП» (Код ЄДРПОУ 33440592) суму понесених судових витрат в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.