Рішення

від 23.12.2024 по справі 340/6807/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6807/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПРО ОЙЛ» (адреса: просп. Промисловий, 14, м. Кропивницький, 25031; код ЄДРПОУ 36617706)

до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27-б, м. Кропивницький, 25030)

про визнання протиправним та скасування рішення.

ТОВ «КАПРО ОЙЛ» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару UA901020/2024/000109/1 від 09.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2024/000364 від 09.08.2024.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до контракту №1 від 15.01.2021 року укладеного з PACIFIC INTER-LINK SDN BND Malaysia, а також додаток №28 від 27.03.2024 до нього про поставку товару - рафінованого дезодорованого вибіленого (РДВ) пальмову олію індонезійського та/або малазійського походження у кількості 226,60 метричних тон за ціною 1170,00 доларів США за одну метричну тону. Для митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до відповідача подано митну декларацію, в якій позивачем визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Позивач зазначає, що під час митного оформлення товарів відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення на його думку є протиправним та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Митним кодексом України .

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

З урахуванням приписів статті 258, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає дану справу у письмовому провадженні за наявними матеріалами у межах строку, встановленого частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

.

Між продавцем Pacific Inter-Link SDN BHD (Malaysia) та покупцем ТОВ "Капро Ойл" укладено зовнішньоекономічний контракт №1 від 15.01.2021, а також додаток №28 від 27.03.2024 до нього про поставку товару - рафіновану дезодоровану вибілену (РДВ) пальмову олію індонезійського та/або малазійського походження у кількості 226, 60 метричних тон за ціною 1170,00 доларів США за одну метричну тон. Постачальник зобов`язався поставити товар на умовах CFR порт Constanta (Румунія), згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Позивачем подано до Кропивницької митниці Держмитслужби митну декларацію де визначена митна вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту), щодо товарів, які імпортуються. відповідно до умов п. 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку № 28 , а саме: 1170,00 доларів США.

Відповідно до вимог частини 2 статті 53 МК України на підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи:

- контракт №1 від 15.01.2021 укладений з PACIFIC INTER-LINK SDN BND Malaysia;

- додаток до Контракту №28;

- інвойси;

- платіжне доручення про оплату товару ;

- біржові котирування;

- автотранспортні накладні;

- супровідний документ Т1;

- документ, що підтверджує вартість пеевезення;

- рахунки-фактури про надання транспортно-експедеційних послуг;

- договір на перевезення;

- доповнення до контракту;

- сертифікат якості;

- декларація про походження товару;

- консамент.

Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.

Представник відповідача зазначає у відзиві, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне.

Поставка товару здійснюється згідно контракту №1 від 15.01.2021. Відповідно до пункту 1.6 контракту вартість контракту складається із сум зазначених в додатках до цього контракту.

Поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 2.1 контракту). Додатком №28 від 07.03.2024 до контракту №1 від 15.01.2021 обумовлено ціну товару, а саме: розділ 1 пункт 1.1 передбачає, що рафінована дезодорована вибілена пальмова олія індонезійського та/ або малоазійського походження становить 1170,00 доларів США за одну метричну тонну.

Обґрунтовуючи збільшення митної вартості, відповідачем вказано, що розрахунок вартості товару був здійснений за другорядним методом та грунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях співставних з урахуванням заявленого коду УКТ ЗЕД на рівні 1,2636 USD за кілограм. Інформація взята з митного оформлення ідентичного товару за МД від 17.07.2024 №UA 24UA209170058490U7.

Відповідно до статті 58 Кодексу, митною вартістю товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої (частини десятої) цієї статті.

З урахуванням зазначеного, на думку відповідача, в поданих до митного оформлення документах неможливо здійснити перевірку правильності визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товару, оскільки відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ.

Для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до Розділу III. Митна вартість товарів та методи її визначення, частини 3 статті 53 Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості Митного кодексу України, декларанта було ознайомлено, що протягом 10 календарних днів йому необхідно надати (за наявності) додаткові документи, а у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, наприклад: документи, що містять відомості про вартість перевезення, страхування оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) пор поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Також декларанта було ознайомлено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (наприклад, документи, що містять відомості про вартість окремих складових заявленої митної вартості); відповідно до положень статті 254 Митного кодексу України, з метою перевірки заявлених у поданій до митній декларації відомостей, йому необхідно надати переклади на українську мову документів, які містять відомості про вартість товару .

Декларантом ТОВ "Капро Ойл" у відповідь на запит митного органу було повідомлено, що інших документів ніж зазначені у МД №24UA901020006179U8 відсутні.

Відповідач, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підставою для коригування митної вартості стало те, що подані митному органу документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Позивач, не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення частини 7 статті 55 Митного кодексу України та подав нову митну декларацію, за якою товари були випущені у вільний обіг. Не погоджуючись із такими висновками щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування прийнятих відповідачем рішень.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до частини 5 статті 54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до пункту другого частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки відповідача про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача та картки відмови.

Суд встановив, що Кропивницька митниця за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару не визнала митну вартість, заявлену декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняла спірне рішення №UА901020/2024/000109/1 від 09.08.2024 про її коригування, визначивши митну вартість відповідно до статті 59 МК України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (другорядним).

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UА901020/2024/000109/1 від 09.08.2024 вбачається, що митним органом зроблено висновок про те, що подані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар. З використанням автоматизованої системи митного оформлення ПІК "Інспектор" проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товарів та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням, проведеним митницями в митному режимі "імпорт" за час, наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Відповідності до статей 54, 55 МК України та на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор", враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно статті 59 МК України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 1,24766 доларів США за кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 17.07.2024 № 24UA209170058490U7, за якою здійснено митне оформлення товару «РДВ пальмова олія, виробник PT. PACIFIC MEDAN INDUSTRI». Країна походження, виробництва - Індонезія, МВВ 1, умови поставки CFR Константа, 22660 кг.

Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема непідтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У відзиві на позов та у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару використано відомості з митної декларації МД від 17.07.2024 № 24UA209170058490U7 щодо ідентичних товарів.

Однак, таку митну декларацію відповідач до суду не надав та не довів, що вказаний у митній декларації МД від 17.07.2024 № 24UA209170058490U7 товар в розумінні статті 59 МК України є ідентичним товару, заявленому позивачем у митній декларації №24UA901020006179U8.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено зокрема фізико-хімічні характеристики товарів, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (зокрема щодо вмісту жирних вільних кислот, перекисного числа, йодного числа, кольоровості тощо), не вказано дату виготовлення товару, терміну його придатності та інші відомості на підтвердження того, що ці товари однакові за всіма ознаками.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 року у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 року №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Наведене не дає підстав вважати спірне рішення про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті частини 2 статті 55 МК України.

Суд прийшов до висновку, що Кропивницька митниця безпідставно відмовила у визнанні заявленої митної вартості товару, а рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним і підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000364, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 2, 3 статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд встановив, що підставою для оформлення митним органом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000364 від 09.08.2024 стало коригування Кропивницькою митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації №24UA901020006179U8.

Зважаючи на те, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА901020/2024/000109/1 від 09.08.2024 є протиправним та скасованим, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000364 є незаконною, а позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також слід задовольнити.

Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 3028,00 грн) належить розподілити відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань Кропивницької митниці ДМС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПРО ОЙЛ» (адреса: просп. Промисловий, 14, м. Кропивницький, 25031; код ЄДРПОУ 36617706) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27-б, м. Кропивницький, 25030) про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару UА901020/2024/000109/1 від 09.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2024/000364 від 09.08.2024.

Стягнути з Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бу ти оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК