Рішення

від 24.12.2024 по справі 340/7414/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року справа № 340/7414/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними дій стосовно виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії за грошовим забезпеченням станом на 01 січня 2023 року для її перерахунку з 01 лютого того ж року в частині включення до грошового забезпечення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 40% і премії 70%.

Водночас просив суд зобов`язати Управління виготовити нову довідку і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі Управління 2), включивши до грошового забезпечення надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% і премію 440%.

Пояснив, що, складаючи довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на виконання рішення суду, відповідач не врахував розміри виплати надбавки за особливості проходження служби і премії особі, котра обіймає таку ж посаду як і він перед звільненням зі служби.

Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.39-51).

Пояснив, що мінімальні розміри складових грошового забезпечення військовослужбовців встановлено нормативно-правовим актом Уряду України.

Зазначив, що розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідає грошовому забезпеченню особи, яка обіймає таку ж посаду як і позивач перед звільненням зі служби.

19 листопада 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.14-15).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, з 2018 року позивач перебуває на обліку Управління 2, як пенсіонер по лінії Міністерства надзвичайних ситуацій України, і отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон) (а.с.58-67).

10 липня 2024 року Управління склало довідку про грошове забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с.5).

Довідку складено на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №340/1969/24 (а.с.25-34).

Суд зобов`язав Управління підготувати і подати до Управління 2 довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-XII від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.

До складу грошового забезпечення включили: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років (45%); надбавку за особливості проходження служби (40%); премію (70%) (а.с.5).

Загальна сума грошового забезпечення становить 14523,60 грн.

За інформацією Управління 2, призначаючи пенсію вперше, врахували такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років (45%); надбавка за виконання особливо важливих завдань (40%); премія (21%) (а.с.62).

З урахуванням цих складових і у таких розмірах обчислили пенсію вперше (а.с.55-67).

Вислуга на день звільнення 24 роки 03 місяці 12 днів (а.с.61 (на звороті)).

Управління повідомило, що особі, яка обіймає таку ж посаду, як позивач займав до звільнення, у січні 2023 року виплатили надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% і премію 440% (а.с.11).

Позов подано до суду 14 листопада 2024 року (а.с.12).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частини 3 статті 51 Закону встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до приписів пункту 3 постанови Уряду України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» (далі Порядок) Управління незалежно від волі позивача мало обов`язок надіслати до Управління 2 довідку про перерахунок пенсії у разі збільшення грошового забезпечення військовослужбовців.

Сутнісний зміст норм права вказує на непоширення строку звернення до суду щодо вимоги про зобов`язання виготовити (належним чином) довідку для перерахунку пенсії, оскільки мова про триваючу бездіяльність, яка не впливає (не звільняє) на виконання державою обов`язку стосовно сплати заборгованості з пенсії за минулий період (з дати виникнення права на перерахунок пенсії).

Такий правовий висновок поділяє і Верховний Суд (постанова від 12 грудня 2023 року у справі №380/1907/23).

Тому строк звернення до суду не пропущений.

Резолютивна частина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду, на підставі висновків якого Управління виготовило довідку для перерахунку пенсії.

«Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області підготувати і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-XII від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.» (а.с.25-34).

Суд досліджував лише питання розмірів посадового окладу і окладу за військове (спеціальне) звання.

Суд розглядає справу в межах позовних вимог, тому входить у дослідження питання правильності складання довідки для перерахунку пенсії в частині визначення таких складових грошового забезпечення як надбавки за особливості проходження служби і премії.

Так, приписами частини 4 статті 63 Закону встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, підстава перерахунку пенсії підвищення грошового забезпечення цілої категорії військовослужбовців, а не осіб, які обіймають посаду, котру займав пенсіонер до звільнення, на підставі виключно нормативно-правового акту Уряду України.

Підвищення може відбутись у такій площині: збільшення посадового окладу і окладу за військове (спеціальне) звання, суми яких враховуються при обчисленні надбавок й премії; збільшення мінімального розміру надбавок і премії, якщо увійшли в грошове забезпечення, з якого обчислювалась пенсія вперше; встановлення нових обов`язкових видів складових грошового забезпечення; встановлення мінімального розміру надбавки і премії, що раніше не було визначено, якщо їх не виплачували.

Закон не дозволяє під час перерахунку пенсії виключати складові грошового забезпечення, які враховували вперше, або зменшувати їх розмір.

Водночас суд зазначає наступне.

Так, право на пенсію відноситься до конституційного права людини і громадянина (стаття 46 Основного Закону).

Приписами пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Отже, перерахунок пенсії (складова конституційного права людини і громадянина) можуть здійснювати виключно на підставі норм закону акту Верховної Ради України.

Такий висновок ґрунтується і на висновку Конституційного Суду України у рішенні від 13 грудня 2019 року (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19).

Висновок Конституційного Суду України.

«Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що «права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року №22-рп/2008, від 23 червня 2009 року №15-рп/2009» (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року №14-рп/2010).»

Водночас суд враховує і висновок Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року (справа №4-рп/2015 року).

Конституційне звернення стосувалося офіційного тлумачення частини 3 статті 63 Закону (норма права, що регулює спірні правовідносини).

Висновок Конституційного Суду України.

«Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним.»

Треба і згадати про правовий висновок Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18.

Касаційний адміністративний суд погодився з правовими висновками нижчих судів про протиправність і нечинність останніх змін приписів пункту 5 Порядку.

Правовий висновок Верховного Суду.

«Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.

Адже, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 статті 1-1 Закону України №2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього акону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.»

Тому приписи частини 4 статті 63 Закону треба читати з урахуванням сутнісного змісту сукупності приписів статей 19, 46 і 92 Основного Закону.

Таким чином словосполучення «на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України» частини 4 статті 63 Закону треба узгоджувати і пов`язувати не з порядком (правилами врахування складових грошового забезпечення) перерахунку пенсії, а з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що правові засади перерахунку пенсії (правила визначення складових грошового забезпечення і їх розмірів, які враховують при перерахунку пенсії) не можуть бути встановленні нормами підзаконного акту.

Отже, суд не застосовує приписи пункту 5 Порядку (передостання редакція (остання редакція визнана судом протиправною і нечинною)) (суперечать сукупності згаданих норм Конституції України), якими керувалось Управління, складаючи довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.

Цією нормою права встановлено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що, складаючи довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, Управління мало керуватися виключно приписами частини 4 статті 63 Закону, які не дозволяли не включати складові грошового забезпечення, що враховували при призначенні пенсії, або зменшувати їх розмір.

Відповідно до приписів частини 4 статті 63 Закону величина премії мала відповідати розміру, з урахуванням якого обчислили пенсію вперше.

Такою величиною є 21%.

Відповідач у довідці про грошове забезпечення зазначив, що премія становить 70%.

Приписами пункту 5 Постанови «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 (далі Постанова) (в редакції на 01 січня 2023 року) визначено про надання права керівникам державних органів у межах асигнувань здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення).

Мінімальна величина премії (10%) не перевищує розміру премії, який виплачували позивачу на час звільнення (21%).

Отже, Управління мало включити у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, премію у розмірі 21%.

Відповідач зазначив премію у більшому розмірі (70%), що виключає порушення права ОСОБА_1 .

Величина надбавки за особливості проходження служби мала відповідати розміру, з урахуванням якого обчислили пенсію вперше.

Такою величиною є 40%.

Відповідач у довідці про грошове забезпечення зазначив, що надбавка за особливості проходження служби становить 40%.

Приписами пункту 5 Постанови визначено про надання права керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання встановлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Отже, не встановлено мінімального розміру надбавки за особливості проходження служби.

Таким чином Управління мало включити у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 40%.

Управління дотрималось і цих вимог.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити.

Правовий висновок суду не узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у подібних справах, які містяться у постановах від 12 грудня 2018 року (справа №802/2196/17-а) і 23 травня 2024 року (справа №380/19324/23).

Верховний Суд зробив висновок, що правовідносини стосовно складання довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, яка призначена за приписами Закону, регулюються приписами пункту 5 Порядку.

Верховний Суд не зробив аналізу цього припису підзаконного нормативно-правового акту на відповідність Конституції України.

Поширюючи дію цієї норми права на спірні правовідносини, касаційний суд не врахував два згаданих висновки Конституційного Суду України, які обов`язкові відповідно до приписів частини 1 статті 98 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Цією нормою права встановлено, що за невиконання рішень та недодержання висновків Суду настає відповідальність згідно із законом.

Більше того, розглядаючи у 2024 році справу №380/19324/23, Велика Палата Верховного Суду, як суд апеляційної інстанції, не врахувала і не пояснила відступу від правого висновку Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18, про який суд нагадав вище за текстом.

Велика Палата Верховного Суду застосувала передостанню редакцію пункту 5 Порядку, не врахувавши, що остання редакція норми права визнана нечинною і протиправною Касаційним адміністративним судом з тієї підстави, що до повноважень Уряду України не відноситься регулювання таких правовідносин.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд переконаний, що під поняттям «суд має враховувати» треба розуміти ознайомлення і осмислення.

У разі непогодження з висновком Верховного Суду, яке ґрунтується на аналізі норм права або висновках Конституційного Суду України, які не враховані ним, суд вправі прийняти інше рішення, детально пояснивши мотиви незгоди.

Цим правом суд і скористався.

Сторони не понесли судових витрат (а.с.14-15).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ