МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2024 р. № 400/10487/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (далі прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Захист" - про зобов`язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (далі прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернувся до суду з позовною заявою до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Центрального району - про зобов`язання вчинити певні дії.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що провів перевірку об`єкта відповідача, за результатами якої виявив особливо небезпечні порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Ухвалою від 22.08.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П. відкрив провадження в адміністративній справі № 400/10487/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2023, справу № 400/10487/23 передано на розгляд судді Птичкіній В.В.
Ухвалою від 20.09.2023 суд у складі судді Птичкіної В.В. прийняв справу до свого провадження.
Ухвалою від 21.09.2023 суд залишив позовну заяву без розгляду.
Постановою від 23.11.2023 П`ятий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 27.12.2023 суд за клопотанням прокурора замінив первісного відповідача - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Центрального району міста Миколаєва - на належного відповідача - Миколаївську міську раду; залучив до участі у справі Комунальне підприємство "Захист" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Також прокурором було долучено копія розпорядження від 160Р від 22.11.2022, який підтверджує факт передачі захисних споруд від КЖЕП Центрального району міста Миколаєва до Комунального підприємства «Інституту соціально-економічного розвитку міста».
Окрім цього, прокурор додав рішення Миколаївської міської ради від 30.05.2023 № 10/62, відповідного до якого КП ММР «Інститут соціально-економічного розвитку міста» перейменовано на КП ММР «Захист».
У відзиві на позовну заяву Миколаївська міська рада (далі-відповідач-1) проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що нею були здійснені усі можливі дії, які входили до її повноважень, а саме фінансування Комунального підприємства «Захист» для здійснення підприємством поточного ремонту та облаштування сховищ.
Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що до нього не зверталися ГУ ДСНС України у Миколаївській області та заступник начальника Окружної прокуратури міста Миколаєва щодо приведення у належний технічний стан захисної споруди цивільного захисту № 52033, що розташоване по вул. Заводській, 1/2 в м. Миколаєві. Разом з цим, за твердженням відповідача-1, під час перевірки 10.04.2023 був відсутній представник Миколаївської міської ради та представник балансоутримувача - Комунального підприємства «Захист».
Крім цього, відповідач-1 зазначає, що не є балансоутримувачем захисної споруди № 52033, тому немає зобов`язання приводити в належний технічний стан зазначену споруду.
Прокурор подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що суб`єкт владних повноважень може звертатися до адміністративного суду з позовом для вирішення публічно-правового спору з метою захисту інтересів держави без спеціальної вказівки в законі стосовно виду такого позову.
На обґрунтування зазначеного, прокурор посилається на правовий підхід, що був застосований Верховним Судом у постановах від 13.10.2020 у справі № 810/2509/17, від 08.12.2020 у справі № 809/807/17, в яких для Верховного Суду не стало перешкодою захисту інтересів держави («публічного інтересу») відсутність спеціальної правової норми про право органів контролю на звернення до суду на захист інтересів держави (публічних інтересів) у сфері, що належить до їх компетенції, з метою реалізації власних повноважень.
Зокрема, в ході розгляду справи № 820/417/16 Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши повноваження органів ДСНС України у сфері цивільного захисту, в постанові від 15.05.2019 дійшла висновку про можливість судового захисту інтересів держави в сфері цивільного захисту населення таким органу контролю із набуттям ним статусу позивача саме шляхом зобов`язання юридичної особи - власника/балансоутримувача вчинити дії з приведення захисної споруди цивільного захисту в належний стан, попри відсутність прямої вказівки на наявність цього права у суб`єкта владних повноважень.
Також прокурор заперечує аргумент позивача щодо відсутності у відповідача-1 зобов`язання привести в належний технічний стан та готовність сховища № 52033, оскільки Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», передбачено, що балансоутримувачами захисних споруд є власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації). Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником захисної споруди цивільного захисту населення № 52033 в м. Миколаєві є територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.
У запереченнях відповідач-1 відхилив зазначене прокурором у відповіді на відзив посилання на судову практику, зазнаючи, що предмет спору в справі 400/10478/23 не є тотожним з наведеними позивачем справами.
В додаткових поясненнях від 12.02.2024 прокурор зазначив, що звертаючись до суду, беручи до уваги інформацію ГУ ДСНС в Миколаївській області від 07.07.2023, від 15.08.2023 та долучені до них документи, до зазначеної вище позовної заяви було додано копію саме акту оцінки стану готовносі захисної споруди № 52033 від 10.04.2023. Згідно з інформацією ГУ ДСНС від 15.08.2023 № 24.01/2870, під час здійснення оцінки захисної споруди від 10.04.2023 у комісії у складі інженера КЖЕП Центрального району м. Миколаєва та завідувача сектору з питань НС та ЦЗН у Заводському районі були наявні лише дані щодо балансоутримувача укриття - КЖЕП Центрального району, інформація щодо зміни балансоутримувача на Комунальне підприємство «Захист» на момент проведення оцінки була відсутня, а представниками КЖЕП Центрального району не було зазначено про зміну балансоутримувача.
Після встановлення актуального балансоутримувача захисної споруди, а саме - Комунального підприємства «Захист», прокурор звернувся до суду із заявою про зміну первісного відповідача та залучення Комунального підприємства «Захист» третьою особою на стороні відповідача.
У зв`язку зі зміною балансоутримувача сховища №52033, наступні оцінки стану готовності захисної споруди від 15.08.2023 та 07.11.2023 були проведені в присутності директора Комунального підприємства «Захист», за результатами яких також зроблено висновки про неготовність сховища до укриття населення.
Відповідач-1 подав до суду клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі 400/10487/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 260/4199/22.
Ухвалою від 19.03.2024 суд зупинив провадження у справі № 400/10487/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 260/4199/22.
Ухвалою від 23.09.2024 суд поновив провадження у справі та зобов`язав позивача подати до суду письмову інформацію щодо актуального стану укриттів.
На виконання ухвали від 23.09.2024 прокурор повідомив, що актом від 16.09.2024 оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 52033, розташованої по вул. Заводській, 1/2, в м. Миколаєві, встановлено неготовність останньої до використання за призначенням.
18.10.2024 позивач подав до суду клопотання про залучення доказів, до якого залучив інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.10.2024 року, відповідно до якої власником сховища № 52033 є Миколаївська міська рада.
22.10.2024 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залучення доказів - акта приймання передачі захисних споруд від КЖЕП Центрального району міста Миколаєва до Комунального підприємства «Інститут соціально-економічного розвитку міста».
23.10.2024 прокурор звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі у статусі відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Захист».
В судовому засіданні 29.10.2024 прокурор підтримала клопотання, представник відповідача-1 не заперечила.
Ухвалою від 29.10.2024 суд залучив Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Захист» (далі-відповідач-2) до участі у справі в якості співвідповідача та призначив судове засідання о 12 год 00 хв 19 листопада 2024 року.
19.11.2024 відповідач-2 подав до суду пояснення, в яких зазначив, що є неналежним відповідачем у справі.
Учасники справи 19.11.2024 подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
На підставі частини другої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
У межах Миколаївської територіальної громади розташована захисна споруда цивільного захисту - сховище № 52033 за адресою: вул. Заводська, 1/2, м. Миколаїв.
Балансоутримувачем відповідної захисної споруди є відповідач-2.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником захисної споруди цивільного захисту населення є територіальна громада Миколаївської міської ради.
За результатами проведеної оцінки стану готовності захисної споруди - сховища № 52033, встановлено неготовність укриття до використання за призначенням, про що складено акт від 10.04.2023 та акт від 02.06.2023.
В актах від 10.04.2023 та 02.06.2023 зафіксовані численнi порушення та визначений технiчний стан захисної споруди як неготовий до використання за призначенням.
Прокурор направив позивачу запит від 10.08.2024 № 51-50/2-7689 з вимогою надати інформацію про вжиті у судовому порядку заходи, спрямовані на усунення порушень законодавства, виявлених згідно з актом під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та з приводу вжиття заходів балансоутримувачем та зобов`язання вчинити дії.
У листі від 15.08.2023 № 24.01/2873 позивач повідомив про відсутність будь-яких підтверджуючих документів щодо виконання заходів приведення захисної споруди цивільного захисту № 52033 у належний до використання стан.
Разом з тим, заходи із спонукання відповідальних осіб до усунення порушень та зобов`язання до вчинення конкретних дій, спрямованих на приведення захисної споруди у придатний до використання стан, не вжито у зв`язку з відсутністю відповідних повноважень.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до частин третьої п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Суд звертає увагу на обґрунтованість доводів прокурора, що в центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (Державної служби України з надзвичайних ситуацій), відсутні повноваження щодо звернення з позовом про спонукання суб`єктів господарювання до приведення в належний стан і готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту.
При цьому суд зазначає, що пункт 48 частини другої статті 171 Кодексу цивільного захисту України не передбачає повноважень органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій повноваження щодо звернення до адміністративного суду із вищезазначеними позовами.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.
За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, подання прокурором позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.
Стаття 4 Кодексу цивільного захисту України встановлює, що цивільний захист комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
За пунктом 2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, до захисних споруд цивільного захисту належать протирадіаційне укриття негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів (частина восьма статті 32 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з абзацом 1 пункту 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок № 138), утримання фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Балансоутримувач захисної споруди власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі (абзац другий пункту 3 Порядку № 138).
Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Порядку № 138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 138, Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
Відповідно до пункту 3 розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 879/32331 (далі Вимоги № 579), фонд захисних споруд складається із захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів), зокрема швидкоспоруджуваних, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів (далі споруди фонду захисних споруд) і є основним засобом колективного захисту населення.
Пункти 1 і 2 розділу ІІ Вимог № 579 встановлюють, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 7 розділу ІІ Вимог № 579, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.
Отже, власник сховища або юридична особа, яка утримує його на балансі, зобов`язаний забезпечити утримання захисної споруди у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до Вимог № 579.
Суд установив, що сховище № 52033 , розташоване за адресою: вул. Заводська, 1/2, м. Миколаїв перебуває у власності Миколаївської міської ради, балансоутримувачем є відповідач-2.
Саме відповідачі зобов`язані забезпечувати перебування сховища № 52033 у стані готовності до використання за призначенням згідно з Вимогами № 579.
Стан обмеженої придатності сховища № 52033 до використання за призначенням підтверджено матеріалами перевірки ГУ ДСНС у Миколаївській області.
Отже, сховище № 52033 є неготовим до використання за призначенням, і такий його стан створює реальну загрозу для життя і здоров`я жителів територіальної громади Миколаївської міської ради в умовах військової агресії рф проти України.
Суд вважає, що прокурор обрав належний та ефективний спосіб захисту у формі зобов`язання відповідача-1 та відповідача-2 привести в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища № 52033, що розташоване за адресою: вул. Заводська, 1/2, м. Миколаїв.
Отже, позовну заяву належить задовольнити.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як субєкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, повязаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають до стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 02910048) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 26565573) задовольнити повністю.
2. Зобов`язати Миколаївську міську раду вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища № 52033, яке розташоване за адресою: вул. Заводська, 1/2, м. Миколаїв.
3. Зобов`язати Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Захист» вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища № 52033, яке розташоване за адресою: вул. Заводська, 1/2, м. Миколаїв.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124021954 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Птичкіна В.В.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні