Рішення

від 24.12.2024 по справі 400/11846/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 р. № 400/11846/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-273 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаЦентрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18, 5-й поверх, м. Миколаїв, 54006,

провизнання дій та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач) про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо повернення 05.12.2024 без прийняття до виконання виконавчого документу Виконавчого листа № 400/5266/24 виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 02.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.12.2024 він подав відповідачу через кабінет «Електронний суд» виконавчий лист № 400/5266/24, виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 02.12.2024. проте, 09.12.2024 він отримав від старшого державного виконавця відповідача повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. На переконання позивача такі дії посадової особи відповідача є протиправними, оскільки до своєї заяви про примусове виконання рішення він додав електронний виконавчий лист, який відповідає вимогам законодавства, зокрема, на нього належним чином накладений кваліфікований електронний підпис підписувача.

У відзиві на позовну заяву від 23.12.2024 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити. Відзив умотивовано тим, що до заяви позивача від 05.12.2024 не було додано усі зазначені в ньому додатки 3 і 4, а саме протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису, про що було складено Акт від 09.12.2024 № 2. Відтак на вказаній заяві був відсутній кваліфікований електронний підпис позивача, що і слугувало підставою для повернення відповідного виконавчого документа без прийняття до виконання.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 прийнято справу до провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-273 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), та призначено судове засідання на 24.12.2024.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі 400/5266/24, яке набрало законної сили 13.11.2024, позов задоволено, зокрема, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 01.04.2024 року по день виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при її звільненні (17.05.2024), відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100.

02.12.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по адміністративній справі № 400/5266/24.

06.12.2024 позивач подав відповідачу через кабінет «Електронний суд» заяву про примусове виконання рішення, в якій просив прийняти до примусового виконання виконавчий лист від 02.12.2024 № 400/5266/24 та відкрити виконавче провадження.

Відповідно до Акта від 09.12.2024 № 2, складеного посадовими особами відповідача, при відкритті листа позивача, отриманого електронною поштою, було виявлено відсутність вказаних додатків, а саме: протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (додаток 3 і додаток 4).

09.12.2024 старший державний виконавець відповідача надіслала на адресу позивача повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для повернення зазначеного виконавчого листа у цьому повідомленні вказано невідповідність заяви про примусове виконання рішення вимогам передбаченим законодавством, а саме: відсутність кваліфікованого електронного підпису на заяві про примусове виконання рішення.

Вважаючи такі дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (частина третя статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20212 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі Інструкція № 512/5), заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

Абзацом одинадцятим пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 встановлено, що при пред`явленні до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, заява про примусове виконання рішення подається в електронній формі. На заяву про примусове виконання рішення в електронній формі накладається кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка.

З вищевикладеного слідує, що у разі подання в електронній формі заяви про примусове виконання рішення, на яку не накладено кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка, така заява вважається не поданою, а виконавчий лист підлягає поверненню стягувачу.

Суд встановив, що 06.12.2024 позивач подав відповідачу через кабінет «Електронний суд» заяву про примусове виконання рішення, в якій просив прийняти до примусового виконання виконавчий лист від 02.12.2024 № 400/5266/24 та відкрити виконавче провадження.

09.12.2024 старший державний виконавець відповідача надіслала на адресу позивача повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для повернення зазначеного виконавчого листа у цьому повідомленні вказано невідповідність заяви про примусове виконання рішення вимогам передбаченим законодавством, а саме: відсутність кваліфікованого електронного підпису на заяві про примусове виконання рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач закцентував увагу на тому, що на поданий ним на примусове виконання в електронній формі виконавчий лист накладено належний кваліфікований підпис.

Натомість у позовній заяві позивач нічого не зазначив про те, чи був накладений ним кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка на подану ним 06.12.2024 в електронній формі заяву про прийняття до примусового виконання виконавчого листа від 02.12.2024 № 400/5266/24 та відкриття виконавчого провадження.

Жодних доказів, які підтверджували б накладання позивачем кваліфікованого підпису (удосконаленого електронного підпису чи печатки) на вказану заяву, подану в електронній формі, позивач суду не надав.

Водночас згідно з Актом від 09.12.2024 № 2, складеного посадовими особами відповідача, при відкритті листа позивача, отриманого електронною поштою, було виявлено відсутність вказаних додатків, а саме: протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (додаток 3 і додаток 4).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про правомірність дій старшого державного виконавця відповідача щодо повернення позивачу на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого документа без прийняття до виконання, оскільки на відповідну заяву, подану в електронній формі, позивач не наклав кваліфікований підпис чи удосконалений електронний підпис або печатку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 157, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54030; код ЄДРПОУ: 35065742) відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Повний текс рішення складено 24 грудня 2024 року