Рішення

від 23.12.2024 по справі 420/19188/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19188/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лоад-Тех» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоад-Тех» (далі позивач, ТОВ «Лоад-Тех») звернулося до суду з позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000209/2 від 30.03.2024.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» вказує, що 17.03.2023 між позивачем (Покупець) та компанією створеною та існуючою за законодавством КНР «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» (Продавець) укладено контракт № LT-170323 та підписано Специфікацію № 2 від 05.12.2023. З метою здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці 27.03.2024 декларантом позивача (ФОП ОСОБА_1 ) подана електронна митна декларація за формою МД-2, з додатком форми МД-6 та декларація митної вартості (ДМВ) до МД-2 вн. № 4220, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - за ціною Контракту (графа 43) 35460,00 дол. США. До електронної митної декларації форми МД-2 додано усі необхідні документи для здійснення митного оформлення відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Однак, відповідачем 27.03.2024 направлено позивачу до електронного кабінету повідомлення за № 572695 та запропоновано надати додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару. 29.03.2024 представником позивача - декларантом на вище вказаний запит було надано додаткові документи. Однак, Одеська митниця не взяла до уваги надані документи та пояснення щодо поданих раніше документів, зазначених в заяві (листі) декларанта позивача від 29.03.2024та склала картку відмови № UА500500/2024/000399 від 30.03.2024 в прийнятті митної декларації 24UА500500010544U8 від 27.03.2024, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою повідомила про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2024/000209/2 від 30.03.2024.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою 24.06.2024 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500500010544U8 від 27.03.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ЛОАД-ТЕХ». Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500010544U8 від 27.03.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 МКУ та зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UА500500010544U8 від 27.03.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2024/000209/2 від 30.03.2024, а саме:

1) відповідно до п.3.3 зовнішньоекономічного контракту від 17.03.2023 № LT-170323 оплата за товар проводиться в наступному порядку: «авансовий платіж в розмірі 100 % загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту підписання специфікації обома сторонами», в наданій до митного оформлення специфікації № 2 від 05.12.2023 загальна сума становить 158100,12 доларів США, а в банківському платіжному документі від 02.01.2024 № Р240102982 зазначена цифра 35460 доларів США і відсутні посилання на інвойс та контракт, щодо яких здійснювалася оплата, тому не можливо ідентифікувати даний факт оплати з цією поставкою товару;

2) в графі 44 митної декларації неправильно вказана дата експортної декларації країни відправлення № 350220240024500235 від 16.01.2024, крім того код товару зазначений у згаданій МД не відповідає задекларованому;

3) до митного оформлення не надано договір про надання послуг митного брокера, отже не зрозуміло на яких підставах митне оформлення здійснює особа , відображена в графі 14 МД;

4) пункт 6.3 та розділ 7 «Кількість та якість товару» зовнішньоекономічного контракту від 17.03.2023 № LТ-170323 говорять про те, що ці характеристики товару повинні підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника , який входить до переліку документів, що надаються покупцеві, але серед наданих до митного оформлення документів він відсутній.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

29.03.2024 декларантом було надіслано шляхом використання інформаційних технологій деякі з запитуваних документів. Проаналізувавши додатково надані документи, митниця приходить до висновку про неможливість за допомогою них підтвердити митну вартість товарів.

Так, надана до митного оформлення довідка про ціну товарів від 28.03.2023 № 3-3/220 виходячи з її змісту ґрунтується на документах, наданих до митного оформлення, та посиланням на загальні сайти в мережі інтернет, без посилань на конкретні джерела інформації, які можна об`єктивно перевірити.

Наданий лист експортера про помилку не містить жодних відомостей про числові значення складових заявленої митної вартості.

Поданими документами не спростовуються розбіжності, виявлені під час митного оформлення.

Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UА500500010544U8 від 27.03.2024 містилися розбіжності, ознаки підробки не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000209/2 від 30.03.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/00039 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЛОАД-ТЕХ».

Щодо витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.

08.07.2024 до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09.07.2024 клопотання Одеської митниці про розгляд справи №420/19188/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.

09.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на те, що відповідачем не спростовано викладені у позовній заяві доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення. Надані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей та повністю підтверджують заявлену митну вартість товару.

11.07.2024 до суду надійшли заперечення.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, 17.03.2023 між ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» (Покупець) та компанією «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» (Продавець) укладено контракт № LT-170323 та підписано специфікацію № 2 від 05.12.2023.

Відповідно до п. 1 Контракту Продавець зобов`язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі «Товар», а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту.

З метою митного оформлення товару позивач подав до відповідача митну декларацію № 24UA500500010544U8 від 27.03.2024 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме:

1) пакувальний лист б/н від 03.01.2024;

2) рахунок-фактура (інвойс) № FQSY-042-P231205C1 від 03.01.2024;

3) коносамент № SXE24010419 від 21.01.2024;

4) міжнародну товаротранспортну накладну №424931 від 19.03.2024;

5) сертифікат походження № С247297394080026 від 29.01.2024;

6) банківський платіжний документ № Р240102982 від 02.01.2024;

7) рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4547367 від 12.03.2024;

8) рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4548878 від 18.03.2024;

9) довідку про транспортні витрати№424931 від 20.03.2024;

10) специфікацію № 1 від 05.12.2023;

11) зовнішньоекономічний контракт № HLF231205LTH від 05.12.2023;

12) договір про надання послуг митного брокера № 07092023 від 07.09.2023;

13) договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 11/10/23 від 11.10.2023;

14) договір перевезення вантажів автотранспортом 01/03/2023 від 01.03.2023;

15) договір про організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом 0214 від 14.02.2023;

16) копію митної декларації країни відправлення № 350220240024500235 від 21.01.2024.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

29.03.2024 декларантом на вищевказаний запит було надано відповідачу:

1) лист декларанта 29.03.2024;

2) платіжну інструкцію №3299999401 від 14.03.2024;

3) платіжну інструкцію №3299999500 від 22.03.2024;

4) додаткову угоду № 1 від 08.12.2023;

5) акт звірки взаємних розрахунків від 28.03.2024;

6) переклад експортної вантажної митної декларації Китайської народної республіки;

7) прайс лист від 05.12.2023;

8) висновок про вартісні характеристики товару 3-3/220 від 28.03.2024;

9) переклад комерційного рахунку;

10) переклад сертифікату походження;

11) переклад пакувального листа;

12) сертифікат якості б/н.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000399 від 30.03.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000209/2 від 30.03.2024.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..

За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

Опрацювавши надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

Щодо доводу відповідача про те, що відповідно до п.3.3 зовнішньоекономічного контракту від 17.03.2023 № LT-170323 оплата за товар проводиться в наступному порядку: «авансовий платіж в розмірі 100 % загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту підписання специфікації обома сторонами», в наданій до митного оформлення специфікації № 2 від 05.12.2023 загальна сума становить 158100,12 доларів США, а в банківському платіжному документі від 02.01.2024 № Р240102982 зазначена цифра 35460 доларів США і відсутні посилання на інвойс та контракт, щодо яких здійснювалася оплата, тому не можливо ідентифікувати даний факт оплати з цією поставкою товару, суд зазначає наступне.

Згідно п.3.3 контракту від 17.03.2023 № LT-170323 авансовий платіж в розмірі 100 % загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту підписання Специфікації обома сторонами.

Відповідно до Специфікації № 2 від 05.12.2023 загальна сума Специфікації становить 158112,12 доларів США.

Позивачем було надано банківську квитанцію від 02.01.2024 № Р2401029827085 про сплату постачальнику товару «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» за контрактом від 17.03.2023 № LT-170323 на суму 35460,00 доларів США.

Вказаний платіжний документ містить посилання на контракт, а відтак довід відповідача про відсутність посилання на контракт не відповідає дійсності.

Таким чином, твердження відповідача про те, що не можливо ідентифікувати даний факт оплати з цією поставкою товару, є безпідставним.

Щодо доводу відповідача про те, що в графі 44 митної декларації неправильно вказана дата експортної декларації країни відправлення № 350220240024500235 від 16.01.2024, крім того код товару зазначений у згаданій МД не відповідає задекларованому, суд зазначає наступне.

Як вбачається з експортної митної декларації Китайської Народної Республіки № 350220240024500235 містить дві дати: 16.01.2024 дата декларування, 21.01.2024 дату експорту.

Таким чином, твердження відповідача про те, що в графі 44 митної декларації неправильно вказана дата експортної декларації країни відправлення № 350220240024500235 від 16.01.2024 є необґрунтованим та не впливає на митну вартість товару.

Згідно ст. 69 МКУ товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Код обраний китайським брокером згідно УКТ ЗЕТ відноситься до позиції: Шпагат, мотузки, канати і троси, сплетені чи несплетені, в обплетенні або не в обплетенні, просочені або непросочені, з покриттям або без покриття, в оболонці або без оболонки, з гуми чи пластмаси.

Даний опис не відповідає відвантаженому товару. Згідно опису товару був обраний код товару 5806321000, як вірний згідно УКТ ЗЕД.

Експортна декларація країни відправлення заповнюється, складається та оформлюється саме відправником товару на підставі законодавства та вимог країни відправлення, жодного впливу на внесення/не внесення відомостей у вказані документи імпортер/декларант не має. Крім того, вказані документи носять допоміжний характер для митного оформлення.

Таким чином, зазначене відповідачем зауваження жодним чином не впливає на можливість визначення митної вартості товарів.

Твердження відповідача про те, що до митного оформлення не надано договір про надання послуг митного брокера не відповідає дійсності, оскільки договір про надання послуг митного брокера № 07092023 від 07.09.2023, зазначений у пункті 44 митної декларації та надавався митному органу разом із декларацією.

Твердження відповідача про те, що сертифікат якості заводу-виробника, який входить до переліку документів, що надаються покупцеві, до митного оформлення документів не був наданий, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки як вбачається із матеріалів справи.

Позивачем з листом декларанта від 29.03.2024 було надіслано QUALITY CERTIFICATE від 03.01.2024.

Крім того, як сертифікат походження товару так і сертифікат якості не є документами, що підтверджують вартість імпортованого товару, відповідно, їх неподання декларантом не є підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Також, митний орган зазначає, що надана до митного оформлення довідка про ціну товарів від 29.03.2023 № 3-3/220, виходячи з її змісту, ґрунтується на документах, наданих до митного оформлення, та посиланням на загальні сайти в мережі інтернет, без посилань на конкретні джерела інформації, які можна об`єктивно перевірити.

Cуд з цього приводу зазначає, що надана декларантом довідка про ціну товарів від 29.03.2023 № 3-3/220 є не є основним документом, а містить лише додатковий інформаційний характер, на якому не може першочергово формуватися митна вартість товару. Більш того, надані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача є протиправними та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжностей в частині визначення загальної вартості товару з урахуванням транспортних витрат, а наявні розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим.

Посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 6116,68 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, то суд враховує клопотання позивача про те, що він має намір на підставі ч. 3 ст. 143 КАС України подати докази на підтвердження розміру цих витрат. Таким чином, це питання буде вирішено в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.

Рішення ухвалено 23.12.2024 з врахуванням періоду перебування головуючого судді Пекного А.С. у відпустці та на лікарняному.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лоад-Тех» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000209/2 від 30.03.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 2, код ЄДРПОУ 38935167) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6116 (шість тисяч сто шістнадцять) грн 68 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний