Рішення

від 17.12.2024 по справі 520/27144/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Справа № 520/27144/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садової М.І.,

за участю секретаря судових засідань Акулової А. М.,

представник позивача Підлісного М. О.,

представник відповідача Кухарєвої І. А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду в залі суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2024/000567;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товару від 29.07.2024 UA807000/2024/000472/2.

В обґрунтування позову покликається на те, що позивачем при здійсненні митного оформлення товарів надано всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм Митного кодексу України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що при проведенні перевірки документів, що були надані для митного оформлення, виявлено наступне. Митний орган відмовив у митному оформленні товарів через невиконання умов декларантом. Товари позивача були оформлені за новою митною декларацією, тому картка відмови вичерпала свою дію. Щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару від 29.07.2024 UA807000/2024/000472/2, ТОВ «ЛАКІ-СТАР» подала митну декларацію на товар, але митний орган вимагав додаткові документи, оскільки декларування здійснюється з поданням точних відомостей про товари та їх вартість, посилаючись на безпідставність позовних вимог та вважаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості цілком обґрунтованим та законним. Наведені обставини свідчать про правомірність оспорюваного рішення та необґрунтованість позовних вимог. Просить у позові відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив. В якій наведені доводи відповідача є безпідставними і суперечать обставинам справи. Відповідач не довів наявність підстав для відмови у визнанні задекларованої митної вартості товару та не розглянув заяву позивача про надання додаткових документів. Позивач зазначає, що необхідність скасування картки відмови UA807200/2024/000567 обумовлена вимогою відповідача подати нову митну декларацію. Без скасування картки відмови позивач не зможе захистити своє право на митне оформлення товару за заявленою вартістю. Верховний Суд підтверджує, що скасування картки відмови є належним способом захисту права. Щодо рішення від 29.07.2024 UA807000/2024/000472/2, відповідач безпідставно вимагав додаткові документи, посилаючись на спрацювання системи АСАУР. Відповідач не надав обґрунтованих причин для витребування цих документів. Наведені обставини свідчать про створення штучних перешкод з боку відповідача.

Представником Харківської митниці було подано заперечення на відповідь на відзив. Щодо визнання протиправним та скасування картки відмови №UA807200/2024/000567. Харківська митниця оформила цю картку у відповідності до Порядку виконання митних формальностей, після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000472/2 від 29.07.2024. Товари позивача були оформлені за новою митною декларацією від 29.07.2024, яка наразі має юридичну силу. Картка відмови вичерпала свою дію через декларування товарів за новою митною декларацією. Верховний Суд зазначає, що скасування картки відмови є належним способом захисту порушеного права, якщо вона була видана на підставі незаконного рішення. Щодо рішення про коригування митної вартості № UA807000/2024/000472/2 від 29.07.2024. Митний орган перевіряє правильність визначення митної вартості товарів. Харківська митниця виявила розбіжності в документах, поданих декларантом, і витребувала додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Спрацювання АСАУР підтверджує обґрунтованість вимог митниці щодо додаткових документів. Позивач помилково вказує на протиправність дій відповідача, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду. Застосування правових висновків не є догмою в кожній справі. Кожна справа розглядається з урахуванням усіх обставин, доказів та мотивів звернення з позовом. Харківська митниця наголошує, що в наданих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Розбіжності в заявленій митній вартості та наявна в митниці цінова інформація виключають можливість визнання заявленої декларантом митної вартості за ЕМД № 24UA807200011403U9 від 29.07.2024.

Ухвалою суду від 02.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, 03.09.2020 між ТОВ «ЛАКІ-СТАР» (покупець) та Weihai Longfeng Silica Gel Co., ltd, China (продавець) укладено Контракт №33 (далі контракт).

Відповідно до умов контракту продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти на умовах FOB Qingdao товар в кількості та асортименті, вказаному в інвойсі на кожну партію. Ціна товару вказуються в інвойсі і встановлюються в доларах США. Ціни розуміються на умовах FOB Qingdao і включать вартість тари, упаковки і маркування (п. п. 1.1., 2.1).

У додатку №6 від 03.04.2024 до контракту №33 від 03.09.2020 продавець та покупець домовились доповнити контракт новим пунктом 2.4. Покупець сплачує партії товару згідно інвойсу № 2024РТ07 на умовах відстрочки платежу терміном 30 днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється в доларах США. Ця умова поширюється лише на партії товарів за інвойсами №2024РТ07.

Позивачем був наданий висновок Державного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 31.07.2024 №1481, у якому зазначено наступне: «...Згідно з комерційними інвойсами №2024РТ07 від 14.05.2024, №2024РТ08 від 14.05.2024 до контракту №33 від 03.09.2020 предметом імпорту є селікагелевий гігієнічний наповнювач до кошачих туалетів (SILICA GEL CAT LITTER), країна походження Китай, за ціною, наведеною в таблиці, на умовах поставки FOB QingDao, Китай. 1. 1-8mm (білий колір), без запаху, пакування: 4х10L (3.50 кг) 2.68 доларів США за шт.; 2. 1-8mm +3%, блакитний колір з м`ятним запахом, зеленого коліру з запахом яблука, фіолетовий колір з запахом лаванди, рожевий колір з квітковим запахом, пакування: 4х10L (3.50 кг) 2.71 доларів США за шт.; 3. 1-8mm (білий колір), без запаху, пакування: 10х3.6L (1.30 кг) 0.98 доларів США за шт.; 4. 1-8mm +3%, блакитний колір з м`ятним запахом, зеленого коліру з запахом яблука, фіолетовий колір з запахом лаванди, рожевий колір з квітковим запахом, пакування: 10х3.6L (1.30 кг) 0.99 доларів США за шт.

Враховуючи дані спеціалізованих торговельних майданчиків, мережі Інтернет, аналіз цінової інформації виробників та постачальників відповідної продукції, можна вважати, що рівень цін на селікагелевий гігієнічний наповнювач для котячих туалетів (SILICA GEL CAT LITTER), країна походження Китай, що імпортується згідно з Комерційними Інвойсами №2024РТ07 від 14.05.2024, №2024РТ08 від 14.05.2024 до контракту №33 від 03.09.2020 на умовах поставки FOB QingDao, Китай, відповідає поточній кон`юнктурі ринку. Джерела інформації: інтернет ресурси Alibaba.com, made-in-china.com, globalsources.com та інші…». Сертифікатом походження №С246601570970408 додатково підтверджується відомості про найменування, кількість, упакування, код Товару, поставлений Позивачу за комерційним інвойсом №2024PT07 від 14.05.2024.

Суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.

ТОВ «ЛАКІ-СТАР» подано митну декларацію №24UA807200011403U9 для митного оформлення наступного товару: «Товари для тварин туалетні, не в аерозольній упаковці: Селікагелевий (на основі силікагелю SiO2 98%) гігієнічний наповнювач у вигляді гранул для туалетів тварин, з ароматичною домішкою, не для медичного використання: наповнювач для котячих туалетів в асортименті: SILICA GEL CAT LITTER - Black packing bags, All white, білий колір, без запаху 10*3.6L(1,3Kg-n) -3400 шт.; SILICA GEL CAT LITTER - Blue packing bags +3% blue color With mint smell, блакитний колір з м`ятним запахом, 10*3,6L(1,3Kg-n) -3300шт; SILICA GEL CAT LITTER - Green packing bags +3% geen color With Apple smell, зеленого кольору з запахом яблука, 10*3,6L (1,3Kg-n) -3000шт.; SILICA GEL CAT LITTER - Purple packing bags +3% purple color With Lavender smell фіолетовий колір з запахом лаванди 10*3,6L (1,3Kg-n) -3300шт.; SILICA GEL CAT LITTER - Pink packing bags +3% pink color With flower smell, рожевий колір з квітковим запахом, 10*3,6L (1,3Kg-n) - 3000шт. Не містять контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази). Країна виробництва :CN Торгівельна марка: BEST CAT Виробник: WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO.LTD…».

У митній декларації 24UA807200011403U9 позивачем також зазначено наступне: декларація: ІМ 40 ДЕ (графа 1) відомості про вартість: 934173.49 (графа 12); країна відправлення/експорту: Китай (графа 15); ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу BH3480PC/BH9519XK UA (графа 18, 21); умови поставки: FOB CN QINGDAO (графа 20); валюта та загальна сума за рахунком 15806.00 USD (графа 22), курс валюти 41.0980 (графа 23); код товару: 3307900000 (графа 33); метод визначення вартості: 1 (графа 43); додаткова інформація/подані документи (графа 44): 0271 (Пакувальний лист) б/н від 14.05.2024; 0380 (Рахунок-фактура) 2024РТ07 від 14.05.2024; 0705 (Коносамент) 278411953 від 19.05.2024; 0730 (Автотранспортна накладна) 2024 від 23.07.2024; 0821 (Супровідний документ T1) 24PL322080NS6UPUH8 від 23.07.2024; 0861 (Сертифікат про походження товару) С246601570970408 від 15.05.24; 0862 (Декларація про походження товару) 2024РТ07 від 14.05.24; 3004 (Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №20 від 08.07.2024; 3004 (Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №23 від 23.07.2024; 3007 (Документ, що підтверджує вартість перевезення товару) б/н від 23.07.2024; 3014 (Прейскурант (прайс-лист) виробника товару) прайс-лист б/н від 14.05.2024; 4104 (Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу) №33 від 03.09.2020; 4207 (Договір про надання послуг митного брокера) №387 від 01.09.2023; 5216 (Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах) б/н від 29.07.2024; 9610 (Копія митної декларації країни відправлення) 422720240000477263 від 16.05.2024.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

Суд відмічає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Відтак, відповідачем направлено позивачу повідомлення щодо митної декларації. Запропоновано надати додаткові документи з питань викладених у повідомленні.

Рішенням №000472/2 від 29.07.2024 відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товару за основним методом з наступних підстав: «Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54, 55, 57, 58, 59-63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (коди за УКТ ЗЕД 3307900000) по даному підприємству; наявні попередні митні оформлення по даному суб`єкту ЗЕД, по даному зовнішньоекономічному контракту (від 03.09.2020 №33), за даним кодом товару за УКТ ЗЕД 3307900000, по торговій марці BestCat та даному виробнику WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO.LTD., за резервним методом (на підставі інформація про попередні митні оформлення, як зазначено в ДМВ-2); відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 278411953; відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента 278411953 (freight prepaid); відсутній переклад супровідного документа T1 №24PL322080NS6UPUH8; відсутній переклад експортної декларації згідно ст.254 МКУ; в екпортній деклараціїї 422720240000477263 вказано 2 товари, однак в деклараціїї 807200/2020/11403 вказано тільки один товар; відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - прайс-лист від 14.05.2024 б/н не можна вважати прайслистом, тому що цей документ містить лише п`ять позицій, що безпосередньо є даною партією товару, відповідно інвойсу від 14.05.2024 №2024PT07. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються продажу товарів;; у графі 22 CMR2024 відсутній штамп і підпис відправника, у графі 23 відсутній підпис перевізника; рахунок на оплату від 23.07.2024 №23 та довідка про транспортні витрати від 23.07.2024 б\н надано від особи, яка безпосередньо не є перевізником, згідно наданій до митного оформлення CMR 2024; до МО не надано договір транспортного експедирування, що вказано в рахунках №№20 від 08.07.2024, 23 від 23.07.2024; відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт передплати, що зазначена в п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2020 №33; декларантом додатково не надано будь-яких роз`яснень щодо правильності розподілу транспортних витрат: в наданому рахунок на оплату від 23.07.2024 №23 38771 відсутня інформація щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутня заявка до договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022р; відсутня заявка, та договір між експедитором та перевізником, що зазначено в гр. 23 CMR №2024. а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 1,52 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня.

Також, на підставі вказаного вище рішення про коригування митної вартості товару, Харківською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000567.

Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, суд прийшов наступного.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

За правилами статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (частина 2 статті 64).

Виходячи з вищевикладеного Митний кодекс України вказує на те, що у випадку застосування резервного методу митна вартість обов`язково повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Суд установив, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару є митна декларація №UA500500/2024/014630 від 25.04.2024 (із розрахунку 1, 52 дол. США за кг).

Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа №804/1755/17), від 15.10.2024 (справа № 520/6058/24).

Суд повторно відмічає, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.

Попри те, рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаному рішенні не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Суд критично оцінює застосування митницею ціни - 1.52 дол. США /кг за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Щодо тверджень відповідача, про відсутність перекладу митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.57 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства відповідної країни.

Крім того, згідно з листом Державної митної служби України від 27.08.2024 №7.14-1/15-02/13/5811, адресованим начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), на який у запиті посилається митний орган при витребуванні додаткових документів, начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Відтак, вимога митниці про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Разом з цим, відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації. Так само не зазначено обґрунтування необхідності здійснення декларантом верифікації декларації країни відправлення, враховуючи, що в силу положень вказаного листа Державної митної служби України, на який посилається сам відповідач, верифікована експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 (справа № 520/10709/18), від 31.03.2020 (справа № 160/7049/19), від 25.11.2020 (справа № 640/4941/19).

Щодо наданий до митного оформлення прайс-лист від 03.04.2024 та від 14.05.2024, які містять відомості щодо вартості товарів Best Cat. Ціни товарів у цих прайс-листах є тотожними.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі №815/1780/17, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі, та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару».

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року (справа №810/690/17) прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».

Щодо аргументів про відсутність заявки до договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022.

Позивач надав договір транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022, укладений між ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» і позивачем, який підтверджує умови перевезення. Згідно з договором, експедитор надає послуги з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, а клієнт зобов`язується оплатити ці послуги на умовах передоплати. Експедитор також має право залучати субпідрядників без узгодження з клієнтом. Позивач є стороною договору, за яким отримує необмежений перелік послуг. Відповідач стверджує, що Позивач не надав договорів перевезень, стороною яких він не є, що не відповідає обставинам справи. Відповідач стверджує, що ненадання всіх документів позбавляє митний орган можливості впевнитись у повноті наданих експедитором послуг. Позивач заперечує це, наголошуючи, що розмір транспортних витрат підтверджується належними доказами. Митним законодавством не визначено вид доказів, якими підтверджуються витрати на перевезення, тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом. Цю позицію підтверджують постанови Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у судовій справі №804/4019/17 дійшов наступного правового висновку:«…Доводи відповідача щодо розбіжностей та невідповідності форми заявки на перевезення вантажу морським транспортом зразку наведеному у доповненні № 2 до договору транспортного експедирування від 21.07.2010 2107/10 Суд оцінює критично, оскільки заявка не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом та не обгрунтовує неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом внаслідок цієї обставини…». Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 804/3901/17.

Додані рахунки-фактури, довідка про транспортні витрати, коносамент та інші документи підтверджують витрати на транспортно-експедиторські послуги.

Заперечення відповідача щодо відсутності заявки на перевезення товару є безпідставними, адже суд відмічає, що заявка не впливає на правильність визначення митної вартості товарів.

Щодо тверджень митного органу, що позивачем не подана заявка (разовий договір), що укладається на підставі основного договору на транспортно-експедиційне обслуговування, суд відмічає таке.

Згідно з наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі Правила), які зокрема визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільним автомобільного транспорту.

Правила чітко визнають де вони використовуються в України, для внутрішніх перевезень. Для транспортування вантажів автомобільним транспортом між країнами, Україна ратифікувала Законом України № 57-V від 01.08.2006 Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (офіційно скорочена назва конвенція CMR).

Згідно ст.1 конвенції CMR застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах. Статтею 9 вказує, що вантажна накладна (CMR) є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Рахунком на оплату №23 від 23.07.2024 підтверджується вартість послуг, наданих ТОВ «Меліора Шиппінг». Портові витрати за межами України - 16632.00 гривень. Транспортні витрати по маршруту Гданськ, Польща Шегині-Медика, Україна - 54054.00 гривень. Транспортні витрати по маршруту Шегині-Медика - Харків, Україна - 83160.00 гривень. Винагорода експедитора на території України - 1076.25 гривень (разом 155137.50 гривень). Факт сплати підтверджується платіжною інструкцією №275 від 02.08.2024. Актом надання послуг №23 від 29.07.2024 підтверджено факт надання послуг. Перевезення товару з Гданська, Польща до Харкова, Україна підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 2024 і транзитним супровідним документом 24PL322080NS6UPUH8. Зауваження Відповідача з цього приводу вже були спростовані.

Згідно з правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 31 травня 2019 року (справа № 804/16553/14) якщо закон не визначає доказ/докази, якими має бути підтверджений розмір витрат на перевезення, то такі витрати можна підтвердити будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид таких доказів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товарів».

Аналогічна правова позиція викладена також у поставові Верховного Суду від 15.10.2024 (справа № 520/6058/24).

Стосовно висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза».

Відповідач вимагав надати відомості щодо вартості товару саме від ДП «Укрпромзовнішекспертиза». Однак після надання цього висновку, відповідач відмовився врахувати його, незважаючи на власну вимогу. ДП «Укрпромзовнішекспертиза» не є суб`єктом оціночної діяльності та не здійснює оцінку майна, тому не зобов`язане керуватися стандартом оцінки майна. ДП «Укрпромзовнішекспертиза» уповноважене здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, тому її висновки повинні враховуватися. Посилання Відповідача на лист від 16.01.2024 не підлягають врахуванню, оскільки ціни в ньому не є актуальними на момент здійснення транспортування товару.

Щодо підтвердження вартості експедиторських послуг та морського фрахту з перевезення товару. 15.07.2022 між позивачем і ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» укладено договір транспортного експедирування №ВК-16072022. Вартість морського фрахту підтверджується. Морським коносаментом №278411953 (постачання з Ціндао, КНР до Гданськ, Польща). Рахунком на оплату №20 від 08.07.2024 року - 212160.00 гривень. Платіжною інструкцією №230 від 08.07.2024. Актом надання послуг №20 від 14.07.2024. Пакувальним листом за комерційним рахунком №2024PT07 від 14.05.2024. Достовірність транспортних витрат і винагороди експедитора підтверджується: Рахунком на оплату №23 від 23.07.2024 року - 155137.50 гривень. Платіжною інструкцією №275 від 02.08.2024. Актом надання послуг №23 від 29.07.2024. Міжнародною товарно-транспортною накладною №2024.

Щодо посилань відповідача на ненадання експортної митної декларації. Митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів згідно з ч. 2 ст. 53 МК України. Позивач надав переклад митної декларації країни відправлення разом із заявою про надання додаткових документів. Посилання Відповідача на ненадання перекладу експортної митної декларації не відповідають дійсності. Лист ДМСУ від 2010 року не є нормативно-правовим актом та не встановлює обов`язків для позивача.

Щодо відсутності перекладу супровідного документа T1 №24PL322080NS6UPUH8. То такий не є документом, що містить відомості про складові митної вартості задекларованого товару та такий не передбачений в переліку доказів, визначеному у ч. ч. 2, 3 статті 53 МК України.

Відповідач стверджує, що ненадання певних документів впливає на визначення митної вартості товару.

Верховним Судом в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) де суд зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи). Верховний Суд підтвердив, що вимога про надання заявки є безпідставною.

Враховуючи наведене вище, провівши аналіз поданих доказів, як окремо кожен так і в їх сукупності, суд прийшов переконання про те, що жодних розбіжностей, наявності ознак підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари не встановлено, адже усі дії щодо ціни підтверджено як самим контрактом, так і додатками до контракту, інвойсами, договорами. Дії сторін з цього питання були послідовним, жодних ознак які б свідчили про їх невідповідність між собою не установлено. Відповідачем не підтверджено належними доводами неправильність визначення митної вартості позивачем за основним методом та таке відповідачем не спростовано, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд прийшов наступного.

Відповідачем прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2024/000567.

Згідно ст. 256 МК України відмова у митному оформленні є письмовим вмотивованим рішенням органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення через невиконання декларантом умов. Рішення повинне містити причини відмови та вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких дозволить здійснити митне оформлення.

Аналізуючи відомості, які містяться в оспорюваній картці відмові, то остання на переконання суду не є вмотивованою, оскільки не містить обґрунтування причин відмови, не зазначено, які вартісні показники є непідтвердженими та які відомості є неповними.

Окрім цього, підстави відмови суперечать одна одній, оскільки або документи не були подані, або вони не містять інформацію щодо складових митної вартості товарів. Документи, передбачені ст. 53 МК України, були подані до митного оформлення та підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд повторно відмічає, що позивачем доведено належними, допустимими доказами митну вартість товарів та відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари, а відтак у відповідача були відсутні підстави для прийняття картки відмови.

Покликання сторони позивача на постанову Верховного Суду від 16.09.2015 (справа № 826/4418/14), що оспорювання картки відмови не є належним способом захисту, адже позивачем подано нову митну деескалацію за якою товар був випущений в обіг, а відтак така не призведе до поновлення порушеного права, суд прийшов наступного.

Відповідно до правових позицій викладених у постановах Верховного Суду, зокрема: від 24 січня 2019 року у справі № 821/1697/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 815/6242/17, 09 квітня 2019 року у справі № 825/1990/17, надано правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товару у вільний обіг незалежно від застосованого методу випуску у вільний обіг-під гарантію або шляхом подання нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості та зазначено, що встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення стосовно задоволення вимог декларанта шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення і тим самим визнає право декларанта на захист його порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості незалежно від застосованого декларантом способу випуску товару у вільний обіг під гарантію чи за новою декларацією.

Отже норми національного законодавства не містять чіткої норми, яка позбавляє декларанта права на оскарження рішення про коригування митної вартості ввезеного товару та картки відмови в прийнятті митної декларації після правового аналізу винесеного митним органом рішення.

Разом з тим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості і картки відмови слід визнати протиправними, у зв`язку із чим такі підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 8505,71 грн.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Суд установив, 17 квітня 2024 року між позивачем та адвокатом об`єднанням Підлісний М.О. укладено договір про надання правової допомоги № 1704/24-ПД-02.

Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідач у відзиві на позов наводить аргументи про те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними із складністю справи, значно завищені.

Суд установив, визначення розміру оплати праці установлено за погодинну оплату. Вартість однієї години визначається сторонами за письмовою домовленістю (п. п. 3.1, 3.2 договору).

05 вересня 2024 року між сторонами укладено додаткова угода № 5 до договору № 1704/24-ПД-02 про надання правової (правничої) допомоги від 17 квітня 2024 року.

Така додатково угоди містить детальний опис наданої правничої допомоги, загальний розмір якої становить 15000,00 грн за: правовий аналіз наданих ТОВ «ЛАКІ-СТАР» документів - 1500,00 грн; дослідження правових висновків Верховного Суду, судової практики у аналогічних правовідносинах - 1500,00 грн; складання та подання позовної заяви від імені ТОВ «ЛАКІ-СТАР» до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці - 10000,00 грн; представництво та захист інтересів ТОВ «ЛАКІ-СТАР» в ході розгляду судової справи Харківським окружним адміністративним судом, у тому числі подання процесуальних заяв по суті справи (відповіді на відзив, письмових пояснень, заяв, клопотань, тощо) - 1500,00 грн.

07 жовтня 2024 року між сторонами укладено додаткова угода № 6 до договору № 1704/24-ПД-02 про надання правової (правничої) допомоги від 17 квітня 2024 року.

Така додатково угоди містить детальний опис наданої правничої допомоги, загальний розмір якої становить 6000,00 грн за: представництво та захист інтересів ТОВ «ЛАКІ-СТАР» у судових засіданнях у справі №520/27144/24, яка перебуває на розгляді Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 (справа № №420/6027/19) положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги.

Відтак суд приймає до уваги зафіксовані у детальному описі від 30.07.2024 надані адвокатський бюром правничі послуги, кількість витрачено часу, за якою ціною та визначено загальну вартість таких послуг, тому він є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 (справа №640/15803/19), від 01.09.2020 (справа №640/6209/19).

Згідно з правової позиції викладеної у постанові Великої Палата Верховного Суду 19.02.2020 (справа №755/9215/15-ц) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що такий розмір витрат у даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Так, докази, надані позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, переконливо доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції, однак вони є неспірмірними із складністю справи, адже така розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а включення адвокатом до наданих позивачу послуг таких видів наданої правової допомоги, а саме подання адміністративного позову до суду - не можна віднести до адвокатських послуг у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З огляду на викладене вище, фактичний об`єм виконаної адвокатом роботи, складність справи, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн, який обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів та заяв по суті, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов висновку, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат понесених останнім на переклад документів на українську мову, за проведення аналізу відповідності цінових умов контракту, суд зазначає, що такі витрати не входять до складу судових витрат, адже не пов`язані із підготовкою чи розглядом справи у суді у відповідності до ст. 132 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товару від 29.07.2024 № UA807000/2024/000472/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000567.

Стягнути з Харківської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" судовий збір у розмірі 8505,71 грн (вісім тисяч п`ятсот п`ять гривень 71 копійку).

Стягнути з Харківської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР", місцезнаходження місто Харків, набережна Гімназійна, будинок № 24, офіс 1109, код ЄДРПОУ 39820150;

відповідач Харківська митниця місцезнаходження місто Харків, вулиця Миколаївська, будинок № 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 23.12.2024.

Суддя М. І. Садова