Рішення

від 24.12.2024 по справі 580/4622/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року справа № 580/4622/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу до Маньківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу з позовною заявою до Маньківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Маньківської селищної ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Кривець, Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області;

- зобов`язати Маньківську селищну раду забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Кривець, Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, заступник керівника окружної прокуратури зазначив, що відповідач є суб`єктом, на якого покладається обов`язок з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га та закріплення їх в натурі (на місцевості). Проте Маньківська селищна рада знехтувала цим обов`язком, що свідчить про відсутність меж природно-заповідного фонду, встановлених охоронних зон, що суперечить вимогам Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

20.05.2024 третя особа подала до суду заяву, в якій просила задовольнити позовну заяву заступника керівника Уманської окружної прокуратури в повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених прокурором позовних вимог, подав до суду 29.05.2024 відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відсутня достатня інформація, яка б вказувала на розташування гідрологічного заказника «Любительський» на землях комунальної власності Маньківської селищної територіальної громади. Також посилається на те, що Бюджетний кодекс України забороняє спрямовувати залишки коштів місцевих бюджетів та залишки коштів спеціального фонду місцевих бюджетів на цілі, що не передбачені такою нормою, в тому числі й на природоохоронні заходи. З указаних підстав просить відмовити у задоволені позовних вимог.

03.06.2024 заступник керівника Уманської окружної прокуратури подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

10.06.2024 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав, що доводи прокурора, які викладені у відповіді на відзив, є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Ухвалою від 13.05.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 22.11.2011 № 9-9/VI «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду області» в адміністративних межах Кривецької сільської ради Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га, який оголошено об`єктом природно-заповідного фонду України.

Рішенням Маньківської селищної ради від 26.11.2020 № 1-29/VIII «Про реорганізацію Кривецької сільської ради шляхом приєднання до Маньківської селищної ради» розпочато процедуру реорганізації юридичної особи - Кривецької сільської ради (ЄДРПОУ 25659757), виконавчого комітету Кривецької сільської ради (ЄДРПОУ 04410060), шляхом приєднання до Маньківської селищної ради (ЄДРПОУ 25659958). Маньківську селищну раду вважається правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Кривецької сільської ради та її виконавчого комітету.

Відповідно до п. 1.3 Положення про гідрологічний заказник «Любительський», затвердженого Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації 23.02.2023 № 74, та погодженого головою Маньківської селищної ради, Заказник розташований в межах Кривецької сільської ради Уманського району та перебуває у віданні Маньківської територіальної громади (Землекористувач).

На Землекористувача у межах Заказника оформлюється охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму охорони та збереження територій (п. 3.6 Положення).

Відповідно до положень охоронного зобов`язання від 23.02.2023 № 403 гідрологічний заказник місцевого значення «Любительський» передано під охорону Маньківській територіальній громаді. З охоронного зобов`язання вбачається, що землекористувач зобов`язаний дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності, вживати заходів до попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно - заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно- заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно - заповідного фонду. Землекористувач забезпечує охорону та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні (власності).

З листа Черкаської обласної військової адміністрації від 31.01.2024 № 01/01-48/1200/01/01-48/2940 вбачається, що за період діяльності Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації проект землеустрою щодо організації і встановлення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» на розгляд не надходив, висновок про погодження не видавався.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.02.2024 № 10-23-0.2-1012/2-24 «Про надання інформації» межі в натурі (на місцевості) земельної ділянки, на якій розташований об`єкт природного - заповідного фонду, в тому числі гідрологічний заказник «Любительський», не встановлювались, кадастрові/облікові номера не визначались.

Відповідно до листа Маньківської селищної ради від 17.01.2024 № 2-16/133 проектна документація по об`єкту природно-заповідного фонду - гідрологічний заказник «Любительський» відсутня. Рішення Маньківської селищної ради від 21.12.2023 № 37- 16/VIII «Про бюджет Маньківської селищної територіальної громади на 2024 рік» кошти на зазначені заходи не передбачені.

Згідно із листом Державної екологічної інспекції Центрального округу від 08.02.2024 № 03.5-11/573 Інспекція не здійснювала заходи державного нагляду (контролю) з метою визнання протиправною бездіяльності Маньківської селищної ради, яка полягає в непроведенні робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення, зокрема, Любительський».

Згідно з листом Управління Державної казначейської служби України у Маньківському районі Черкаської області від 22.04.2024 № 01.5-04-10/348 залишок коштів на рахунку спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Фінансового управління Маньківської селищної ради станом на 22.04.2024 складає 244 509,08 грн.

Прокурор вважає що через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства межі гідрологічного заказника «Любительський» не визначені, тому існує небезпека використання землі на території заказника не за цільовим призначенням. Відсутність встановлених в натурі меж комплексного заказника фактично унеможливить збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу. Тому звернувся в інтересах держави до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 2 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У ст. 79 Земельного кодексу України зазначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частиною першою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (далі Закон № 2456-XII) передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Частиною четвертою статті 7 зазначеного Закону передбачено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон № 858-ІV) передбачено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону № 858-ІV землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Згідно з ст. 19 Закону № 858-ІV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Пункт «г» частини першої статті 20 Закону № 858-ІV визначає, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж Земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Відповідно до статті 22 Закону № 858-ІV землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

П. «в» ч. 2 ст. 25 Закону № 858-ІV передбачено, що одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

У розумінні частини першої статті 26 Закону № 858-ІV замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування.

Статтею 47 Закону № 858-ІV врегульовано, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до пунктів 34, 37 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Згідно з п. 58 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X «Перехідних положень» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, у відповідності до якого З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки землі природно-заповідного фонду гідрологічного заказника «Любительський» не сформовані, межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду не визначені, існує формальна підстава для переходу таких земель у комунальну власність з дня набрання чинності пунктом 24 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України, тобто з 27.05.2021. А це, відповідно, змінить правовий статус земель та створить, у свою чергу, формальну підставу для можливості розподілу земель заказника на користь невизначеного кола осіб.

Отже, на Маньківської селищної ради покладено обов`язок із організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Кривець, Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області та встановлення їх в натурі (на місцевості), а саме замовлення проекту землеустрою та здійснення контролю за його виготовленням.

Відповідач не надав суду жодних доказів вжиття заходів щодо визначення меж гідрологічного заказника «Любительський» та встановлення їх в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований вказаний гідрологічний заказник, не внесено до Державного земельного кадастру, кадастровий номер даної земельної ділянки відсутній, що створює загрозу нецільового використання території та об`єкта природно-заповідного фонду, здійснення в межах об`єкта природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності та можливість незаконного відчуження земельної ділянки під таким об`єктом; свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування Маньківської селищної ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства на теперішній час межі гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» не визначені, територія об`єкта до даних Державного земельного кадастру не внесена, а тому існує небезпека використання земель території заказника не за цільовим призначенням. Відсутність встановлених меж в натурі гідрологічного заказника фактично унеможливлює збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання відповідача вжити відповідних заходів по винесенню меж заказника та закріпити його межі в натурі (на місцевості).

Щодо органів, уповноважених здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» припинено повноваження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, до повноважень якого входило здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері організації, охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду.

Поряд із цим, питання забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні та передачі функцій від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України врегульовано Законом України «Про внесення змін де деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» від 16.10.2012 № 5456-VI.

Так, повноваження територіальних органів центрального органа виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовищ було передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Відповідно до статті 11 Закону № 2456-ХІІ уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» № 68/2022 від 24.02.2022 утворено Черкаську обласну військову адміністрацію.

Таким органом на території Черкаської області на сьогодні є Черкаська обласна військова адміністрація.

До структури Черкаської ОВА входить Управління екології та природних ресурсів, основним завданням якого згідно положення, затвердженого розпорядженням обласної державної адміністрації від 18.12.2015 № 650 (у редакції розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 15.10.2020 № 640), є: забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Управління відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: забезпечує реалізацію державної політики у сфері заповідної справи, здійснює управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природо-заповідного фонду України на території Черкаської області відповідно до чинного законодавства.

Крім цього, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2021 № 30, Держекоінспекція: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, зокрема про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; звертається до суду із позовами щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

Таким чином, уповноваженими державою органами у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція Центрального округу, яка має повноваження звертатись до суду з метою реалізації повноважень у сфері охорони й збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду та Черкаська обласна військова адміністрація, яка є державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництв прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як пояснив позивач, інтерес держави полягає у відновленні та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду.

У відповідності до частин 3, 4, 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Такими органами у дослідженому судом випадку є Черкаська обласна військова адміністрація та Державна екологічна інспекція Центрального округу.

З аналізу статті 23 Закону України «Про прокуратуру» випливає, що надавши прокурору повноваження представництва, законодавець визначив можливість органів прокуратури захищати державні інтереси, якщо уповноважений орган не здійснює або належним чином здійснює захист законних інтересів держави.

«Нездійснення захисту» проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

У своїй Постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, мас кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Зважаючи на вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як зазначено в позові заступником керівника Уманської окружної прокуратури, вказаний позов подано в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу, оскільки в ході реалізації повноважень, наданих органам прокуратури Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» було встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у невинесенні меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» та незакріпленні його меж в натурі (на місцевості).

Про виявлені прокуратурою порушення законодавства в частині невстановлення меж гідрологічного заказника «Любительський» в натурі (на місцевості) відповідні суб`єкти владних повноважень належним чином повідомлені, проте належних заходів спрямованих на захист інтересів держави зазначеними органами не вжито.

Відповідно до листа Черкаської обласної військової адміністрації від 31.01.2024 № 01/01-48/1200/01/01-48/2940 за період діяльності Управління (Департаменту) екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації проект землеустрою щодо організації і встановлення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» на розгляд не надходив, висновок про погодження не видавався. З метою координації діяльності з питань здійснення повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища та вжиття заходів щодо забезпечення виконання робіт по встановленню меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду, оформлення їх інформаційними та охоронними знаками до Обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2021 - 2027 роки, включено захід «Розроблення документації із землеустрою для територій та об`єктів природно-заповідного фонду» на суму 9100,0 тис. грн за рахунок коштів місцевих бюджетів. Крім цього, Черкаською обласною державною адміністрацією направлені листи районним державним адміністраціям та територіальним громадам щодо активізації робіт зі встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду, встановлення межових, охоронних та інформаційних знаків на територіях заповідних об`єктів. Черкаська обласна військова адміністрація всебічно підтримує Уманську окружну прокуратуру в питанні необхідності дотримання законності на території Черкаської області.

З листа Державної екологічної інспекції Центрального округу від 08.02.2024 № 03.5-11/573 вбачається, що згідно з інформацією, що міститься у звітності про результати діяльності, які встановлені Державною екологічною інспекцією України для її територіальних органів, Інспекція не здійснювала заходи державного (нагляду) контролю гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський».

З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними та допущена бездіяльність з боку зазначених органів державної влади, що відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання даного позову.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що в спірному випадку в прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу, у зв`язку із здійсненням останніми захисту інтересів держави неналежним чином.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Посилання відповідача на відсутність достатньої інформації, яка б вказувала на розташування гідрологічного заказника «Любительський» на землях комунальної власності Маньківської селищної територіальної громади суд вважає безпідставним, оскільки охоронним зобов`язанням від 23.02.2023 № 403 Маньківській територіальній громаді передано під охорону та дотримання режиму територія гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га, який знаходиться в межах Кривецької сільської ради на території Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області.

Також рішенням Маньківської селищної ради від 26.11.2020 № 1-29/VIII «Про реорганізацію Кривецької сільської ради шляхом приєднання до Маньківської селищної ради» розпочато процедуру реорганізації юридичної особи - Кривецької сільської ради (ЄДРПОУ 25659757), виконавчого комітету Кривецької сільської ради (ЄДРПОУ 04410060), шляхом приєднання до Маньківської селищної ради (ЄДРПОУ 25659958). Маньківську селищну раду є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Кривецької сільської ради та її виконавчого комітету.

Крім того, суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що Бюджетний кодекс України забороняє спрямовувати залишки коштів місцевих бюджетів та залишки коштів спеціального фонду місцевих бюджетів на цілі, що не передбачені такою нормою, в тому числі й на природоохоронні заходи, оскільки зазначена обставина не може слугувати підставою для відмови у забезпеченні проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський».

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач у ході розгляду справи доводи прокурора не спростував, не надав суду належних і допустимих доказів, що свідчили б забезпечення організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Кривець, Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Маньківської селищної ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Кривець, Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області;

Зобов`язати Маньківську селищну раду (вул. Шевченка, буд. 9, смт Маньківка, Уманський р-н, Черкаська обл., 20101, код ЄДРПОУ 25659958) забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Любительський» загальною площею 5,5 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Кривець, Маньківської територіальної громади Уманського району Черкаської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО