Рішення

від 24.12.2024 по справі 600/2876/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/2876/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому (з урахування уточненої позовної заяви) просить:

-визнати протиправним дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 щодо складання та видання наказу від 31.05.2024 № 342 Про призов на військову службу під час мобілізації в частині котрою вказано: призвати ІНФОРМАЦІЯ_2 з 31.05.2024 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 : солдата запасу ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВОС956647А;

-визнати за позивачем, ОСОБА_1 , право на припинення дії, що порушує право на продовження навчання та отримання відстрочки від призову, тобто проходження до військової служби в результаті вчинення відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправних дій щодо направлення на проходження військової служби та право на відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є аспірантом Запорізького національного університету. 29.05.2024 працівниками прикордонної служби його було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, 31.05.2024 відповідачем видано наказ про його призов на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .

Вказані дії позивач вважає протиправними, оскільки відповідач, будучи повідомленим про те, що він є аспірантом, протиправно призвав його на військову службу під час мобілізації.

На переконання позивача, працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 мали б дотримуватися визначеного чинним законодавством порядком дій, а саме: вручити йому повістку про його виклик, чим забезпечити можливість надати до ТЦК та СП документи, які на його думку є підставою для відстрочки від призову, розглянути подані документи та прийняти відповідне рішення за результатами їх розгляду, з подальшим оскарженням в судовому порядку.

За вказаною позовною заявою, ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні документи: докази проходження позивачем медичного обстеження щодо встановлення ступеню придатності до військової служби під час мобілізації; копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 342 від 31.05.2024; всі матеріали та документи, які бралися до уваги під час прийняття наказу № 342 від 31.05.2024; копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу військовій частині НОМЕР_1 ; докази проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; всі матеріали та документи, що стосуються спірних правовідносин.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі, а також позовну заяву з додатками направлено на адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які отримано останнім 31.07.2024, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі.

На виконання вимог ухвали суду від 22.07.2024, ІНФОРМАЦІЯ_2 надав до суду витребувані докази.

Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позов до суду не подав, причини не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ст. 162 КАС України, суд вважає, що ненадання відповідачем відзиву не є перешкодою для розгляду справи за наявних в справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків.

Ухвалою суду від 23.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Згідно витягу з наказу Запорізького національного університету від 29.09.2023 № 1528-с «Про зарахування до аспірантури і докторантури за рахунок державного замовлення», позивача зараховано до аспірантури Запорізького національного університету за рахунок державного замовлення на очну (денну) форму навчання терміном на чотири роки з 01.10.2023 по 30.09.2027 на спеціальність: Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка (науковий керівник Осаул О.А.) (а.с. 13).

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 161086 від 17.07.2024, позивач навчається на денній формі навчання в Запорізькому національному університеті з 01.10.2023 по 30.09.2027 на спеціальності: Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Підстава: наказ Запорізького національного університету від 29.09.2023 № 1528-с. На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - «Так, не порушує» (а.с. 61 на звороті).

Вказана довідка розміщена в Єдиній державній електронній базі з питань освіти на офіційному сайті за посиланням https://info.edbo.gov.ua/check-study.

Із змісту постанови Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26.06.2024 у справі № 717/1539/24, яка набрала законної сили 09.07.2024, видно, що позивач 29.05.2024 приблизно о 18 годині 50 хвилин в контрольованому прикордонному районі, поблизу с. Лівинці Дністровського району Чернівецької області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 », на напрямку 0044 прикордонного знаку, під час перевірки документів незаконно, в порушення постанови Кабінету Міністрів від 03.08.1998 № 1199«Про контрольовані прикордонні райони», п. 7, 10, 11 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998,п.12-15 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» вчинив злісну непокору законним розпорядженням та вимогам працівників Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, зокрема відмовлявся на вимогу військовослужбовців, які входили до складу прикордонного наряду документи надати для перевірки для огляду, намагався втекти та не виконував законі розпорядження працівників Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків.

Згідно вказаної постанови Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26.06.2024 у справі № 717/1539/24, справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 185-10 КУпАП закрито, оголосивши порушнику усне зауваження. Звільнено позивача від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежившись щодо нього усним зауваження (а.с. 57 на звороті - 58).

У матеріалах справи також міститься постанова Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26.06.2024 у справі № 717/1538/24, яка набрала законної сили 09.07.2024, із змісту якої видно, що 29.05.2024 приблизно о 18 годині 30 хвилин позивач спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно, поблизу с. Лівинці Дністровського району Чернівецької області в порушення ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», спробував перетнути державний кордон з України до Республіка Молдова поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 0044 прикордонного знаку на відстані 13000 м від лінії Державного кордону України.

Згідно даної постанови Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26.06.2024 у справі № 717/1538/24, справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП закрито за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

У позові позивач стверджував, що після затримання працівниками прикордонної служби, його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом також встановлено, що 31.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано позивачу направлення за № 590 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності військовозобов`язаного до військової служби (а.с. 71).

З метою встановлення ступеня придатності для проходження військової служби під час мобілізації, 31.05.2024 позивач проходив ВКЛ в КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня», що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду № 468/24 (а.с. 72-73).

Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.05.2024 № 468, позивач придатний до військової служби (а.с. 74).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу під час мобілізації» від 31.05.2024 № 342, наказано призвати ІНФОРМАЦІЯ_2 з 31.05.2024 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 солдата запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВОС956647А (а.с. 75).

Згідно поіменного списку від 31.05.2024 № 2574 військовозобов`язаних, які призвані Дністровським РТЦК і відправлені у складі команди НОМЕР_1 , позивач відправлений для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 .

Вважаючи дії відповідача щодо призову на військову службу під час мобілізації протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений і Верховна Рада України щоразу їх затверджувала відповідними законами.

Указом Президента України № 69/2022 Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Укази Президента України про мобілізацію щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За приписами частини першої статті 39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - № 3543-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Частиною 3 ст. 22 Закону № 3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 23 Закону № 3543-XII для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно із положеннями п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII).

З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування м форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, Зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п. 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

За змістом п. 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до п. п. 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.

Таким чином, саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації.

Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення врегульовано п. 56 67 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560)

Так, п. 56 58 Порядку № 560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є дії відповідача щодо складання та видання наказу про призов позивача на службу під час мобілізації, який є аспірантом очної (денної) форми навчання в Запорізькому національному університеті.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Запорізького національного університету від 29.09.2023 № 1528-с «Про зарахування до аспірантури і докторантури за рахунок державного замовлення», позивач зарахований до аспірантури Запорізького національного університету за рахунок державного замовлення на очну (денну) форму навчання терміном на чотири роки з 01.10.2023 по 30.09.2027 на спеціальність: Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка (науковий керівник Осаул О.А.) (а.с. 13).

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 161086 від 17.07.2024, позивач навчається на денній формі навчання в Запорізькому національному університеті з 01.10.2023 по 30.09.2027 на спеціальності: Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Підстава: наказ Запорізького національного університету від 29.09.2023 № 1528-с. На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - «Так, не порушує» (а.с. 61 на звороті).

Вказана довідка розміщена в Єдиній державній електронній базі з питань освіти на офіційному сайті за посиланням https://info.edbo.gov.ua/check-study.

Отже, на момент призову на військову службу позивач відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Пунктом 62 Порядку № 560 визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Згідно п. 63 Порядку № 560 військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У контексті вищенаведеного суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22, від 01.10.2024 у справі № 160/10728/23 та від 01.10.2024 у справі № 200/4189/22, висновки його, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при розгляді даної справи.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Водночас відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти.

Подібний висновок за схожих обставин Верховний Суд робив у постанові від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22.

Розглядом справи по суті встановлено, що під час проведення мобілізаційних процедур позивач не надавав відповідачу документи для підтвердження наявності у нього статусу здобувача фахової вищої освіти за денною формою навчання та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Оцінюючи доводи позивача про те, що він, відповідно до ст. 23 Закону № 3543-XII, не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, оскільки був здобувачем вищої освіти (аспірант), суд зазначає, що вказана обставина не дорівнює звільненню його від обов`язку проходження військової служби, а надає лише право на відстрочку від призову на військову службу.

Під час розгляду справи по суті позивач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження звернення до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо внесення змін до облікових даних у зв`язку із зарахуванням на денну форму навчання до вищого навчального закладу з наданням підтверджуючих документів.

Відсутні в матеріалах справи також належні та допустимі докази звернення позивача з відповідною заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізацією до відповідача або будь якого іншого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, згідно Порядку № 560.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб не скористався.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач правомірно видав наказ від 31.05.2024 № 342, яким призвав позивача з 31.05.2024 на військову службу під час мобілізації, тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Положеннями п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки позовна вимога позивача про визнання за позивачем право на припинення дій, що порушує його право на продовження навчання та отримання відстрочки від призову є похідною вимогою та залежить від задоволення основної вимоги, тому також не підлягає до задоволення.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, приймаючи наказ від 31.05.2024 № 342 про призив позивача на військову службу під час мобілізації, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Доводи позивача щодо обов`язку відповідача здійснювати перевірку наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд відхиляє, оскільки право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти. Суд констатує, що у спірних правовідносинах позивач не дотримався обов`язку щодо своєчасного повідомлення відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зміну рівня освіти.

Посилання позивача на формальне проходження військово-лікарської комісії, суд відхиляє, позаяк в матеріалах справи містяться картка обстеження та медичного огляду № 468/24 від 31.05.202, а також довідка військово-лікарської комісії від 31.05.2024 № 468, із змісту яких видно, що позивач проходив медичне обстеження спеціалістами та медичні дослідження (додаткові методи обстеження) передбачені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402).

Незгода з висновком ВЛК не позбавляє позивача оскаржити його до ВЛК вищого рівня або до суду. Водночас, в матеріалах справи відсутні належні да допустимі докази оскарження позивачем висновку ВЛК.

Необґрунтованими, на думку суду, також є твердження позивача щодо необхідності направлення його для проходження базової військової служби, що передбачена ст. 16 Закону № 2232-XII, оскільки проходження базової військової служби Законом № 2232-XII визначено лише для призовників, які не досягли 25-річного віку. Натомість, на дату призову на військову службу під час мобілізації позивачу виповнилося 25-річного віку.

Інші доводи позивача суд не бере до уваги, оскільки вони не спростовують правомірність його призову на військову службу під час мобілізації

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-243, 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя В.К. Левицький