Рішення

від 24.12.2024 по справі 620/12010/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м.Чернігів Справа № 620/12010/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.

1)Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 056350005320 від 23.08.2024 року про відмову мені - судді у відставці ОСОБА_1 в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і його скасувати.

2)Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (адреса юридична: вул. П`ятницька, 83-а, місто Чернігів, Чернігівська область, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити мені - судді у відставці ОСОБА_1 (адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/39/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/40/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/41/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/41/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2024 року з урахуванням стажу роботи на посаді судді повних 40 років із розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із врахуванням проведених виплат.

Ухвалою судді від 09.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

При звільненні позивача у відставку, наказом голови Донецького апеляційного суду від 02.06.2020 р. на підставі Рішення Вищої Ради правосуддя № 1603/0/15-20 від 28 травня 2020 року про звільнення позивача з посади судді Донецького апеляційного суду, у зв`язку з поданням заяви про відставку, розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці був визначений на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-14/167-20 від 02.06.2020 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1.

Згідно зазначеної довідки, його суддівська винагорода, яка врахована при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, станом на 02 червня 2020 року складала 208 098,00 грн, в тому числі: посадовий оклад - 115 610,00 грн; доплата за вислугу років (80%) - 92 488,00 грн.

Відповідно до Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 3.12-43/372/20 від 02.06.2020 р., виданого Донецьким апеляційним судом, зазначений стаж позивача складає повні 40 років.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/6802/20-а від 28 серпня 2020 року, яке набрало законної сили 20 листопада 2020 року, Бахмутсько - Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зобов`язано було зробити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 03 червня 2020 року, нарахувати та виплатити щомісячне грошове утримання судді у відставці за повних 40 років стажу судді в розмірі 90 % від суддівської винагороди, отримуваної при виході у відставку, з урахуванням виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді.

На виконання рішення суду Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року Бахмутсько - Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в межах покладених судом зобов`язань в розмірі 90 % за повних 40 років стажу судді, з 03 червня 2020 року, що складає 187 288, 20 грн., яке він отримує до теперішнього часу.

У квітні 2022 року електронна пенсійна справа судді у відставці була відправлена із Головного управління ПФУ в Донецькій області до Головного управління ПФУ в Одеській області згідно запиту від 30.03.2022 р. № 1500-0211-9/29886.

На даний час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області.

15 серпня 2024 року позивач звернувся з заявою до територіального органу Пенсійного Фонду України - Головного управління ПФУ в Одеській області про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 р., з 01.01.2022 р., з 01.01.2023 р. та з 01.01.2024 р. на підставі довідок Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду станом на 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. та 01.01.2024 р. з урахуванням стажу роботи на посаді судді за повних 40 років із розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди судді, якій працює на відповідній посаді.

Для проведення перерахунку позивач надав оригінали довідок від 13.08.2024 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за вих. № 3.11-16/39/2024, № 3.11-16/40/2024, № 3.11-16/41/2024 та № 3.11-16/42/2024 станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024.

27 серпня 2024 року, за принципом екстериторіальності, заява про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці була розглянута і позивач отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 056350005320 від 23.08.2024 року про відмову в перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду від 13.08.2024 №3.11-16/39/2024, №3.11-16/40/2024, №3.11-16/41 /2024 та № 3.11 -16/42/2024.

Відмову у перерахунку розміру довічного грошового утримання відповідачем вмотивовано тим, що базовий розмір посадового окладу судді складає 2 102 грн. та, у порівнянні з минулими роками, він не змінювався, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру окладу судді, встановлено в розмірі 2 102 грн. і Законами України про державний бюджет він не змінювався, а тому й прийнято рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідок Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду від 13.08.2024 р. за № 3.11-16/39/2024, № 3.11-16/40/2024, № 3.11- 16/41/2024 та№ 3.11-16/42/2024.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Приписами статті 43 Конституції України визначено, зокрема, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402- VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1402-VIII) закріплено, що він визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Статтею 4 Закону № 1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2 272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2 833 гривні; працездатних осіб - 2 684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2 102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1 600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2 093 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ установлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гри., а для основних демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2 563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3 028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2 102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1 600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2 361 гривня.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом № 1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації, як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8- рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, від 04.12.2018 № 11- р/2018.

Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Цей висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII (далі - Закон № 1401-VIII), що набрали чинності з 30.09.2016.

Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій.

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України.

Як зазначено в ч.І ст. 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно - правовим актами.

За приписами частини 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1)вислугу років;

2)перебування на адміністративній посаді;

3)науковий ступінь;

4)роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 2 частини третьої та пунктом 1 частини четвертої статті 135 Закону № 1402- VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Тому, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум є вартісною величиною достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Отже, наведеною правовою нормою закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

При цьому судді вказаним Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтями 7 Законів № 1082-ІХ, № 1928-ІХ, № 2710-ІХ та № 3460-ІХ разом із встановленням на 01 січня 2021, 2022 року, 2023 року та 2024 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн, 2 481,00 грн., 2 684,00 грн. та 3 028 грн., відповідно, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2 102,00 грн.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону № 1402-VIII.

Зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди за спірний період, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.

Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону № 1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону № 1928-ІХ.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-рп(ІІ)/2020, до судів різних видів юрисдикції ставиться вимога застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): закон пізніший має перевагу над давнішим (lexposteriorderogatpriori); закон спеціальний має перевагу над загальним (lexspecialisderogatgenerali); закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим (lexposteriorgeneralisnonderogatpriorispeciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Водночас, Закони № 1082-ІХ, № 1928-ІХ, № 2710-ІХ та 3460-ІХ фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.11.2021 по справі № 400/2031/21 вказав, що Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру судді». При цьому судді також цим Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо.

Окрім того, Верховний Суд України, зауважував що Закон України «Про державний бюджет» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень трьох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону». Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм, коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.

Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону № 1402-VIII, а положення Закону № 966-XIV вважати загальними нормами.

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Тому відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом, що й стало підставою для відмови у видачі довідки про суддівську винагороду.

Відтак, слід дійти висновку, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року ( 2 270,00 грн), на 01 січня 2022 року (2 481,00 грн.), на 01 січня 2023 року (2 684,00 грн.) та на 01 січня 2024 року (3 028 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 1928-ІХ, є неправомірною.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм Закону України про Державний бюджет України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22 та від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є неправомірним.

Згідно п. 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з п. 6 Розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду І довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці І довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Згідно з п.7-9 Розділу IV Порядку № 3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.

Слід зауважити, що правові норми Порядку № 3-1 не наділяють повноваженнями органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Отже, основним документом, на підставі якого позивачу визначається розмір щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, є довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суд ді у відставці.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 200/1062/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024, Донецьким апеляційним судом 13.08.2024 мені видані довідки за вих. № 3.11-16/39/2024, № 3.11-16/40/2024, № 3.11-16/41/2024, № 3.11-16/42/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та складає:

-станом на 01.01.2021 р. 224 730 грн., у тому числі: посадовий оклад - 124 850 грн., доплата за вислугу років (80%) 99 880 грн.;

-станом на 01.01.2022 р. 245 619 грн., у тому числі: посадовий оклад - 136 455 грн., доплата за вислугу років (80%) 109 164 грн.;

-станом на 01.01.2023 р. 265 716 грн., у тому числі: посадовий оклад - 147 620 грн., доплата за вислугу років (80%) 118 096 грн.;

-станом на 01.01.2024 р. 299 772 грн., у тому числі: посадовий оклад - 166 540 грн., доплата за вислугу років (80%) 133 232 грн.

Виходячи з обставин цієї справи, слід враховувати, що право позивача на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн., станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн., станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн. та станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 грн. встановлено і судовим рішеннями, яке набрали законної сили в адміністративній справі № 200/1062/24.

Стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підтверджується Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 № 3.12-43/372/20 від 02.06.2020, виданого Донецьким апеляційним судом та він складає повні 40 років.

Правильність проведеного розрахунку зазначеного стажу та застосування 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді при обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці також встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.08.2020 у справі № 200/6802/20-а, яке 20.11.2020 набрало законної сили.

Таким чином, рішення Головного управління ПФУ в Чернігівській області № 056350005320 від 23.08.2024 року про відмову позивачу у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є протиправним і підлягає скасуванню.

Захисту адміністративним судом підлягають порушені права позивача у сфері публічно- правових відносин шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/39/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року на підставі довідки Донецького апеляційного суд вих. № 3.11-16/40/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11- 16/41/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/41/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2024 року з урахуванням стажу роботи на посаді судді повних 40 років із розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із врахуванням проведених виплат.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 056350005320 від 23.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і його скасувати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/39/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/40/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/41/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року на підставі довідки Донецького апеляційного суду вих. № 3.11-16/41/2024 від 13.08.2024 про суддівську винагороду станом на 01 січня 2024 року з урахуванням стажу роботи на посаді судді повних 40 років із розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із врахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2024 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ