Постанова

від 13.11.2024 по справі 367/4107/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року

справа № 367/4107/19

провадження № 22-ц/824/3680/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.

при секретарі: Шереметьєвій М.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс Сіті»

відповідачі: ОСОБА_1 , державний реєстратор виконавчого комітету Ірпінської міської ради Савченко Анна Олександрівна, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 листопада 2021 року, постановлене під головуванням судді Мерзлого Л.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Сіті» до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Ірпінської міської ради Савченко Анни Олександрівни, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав і витребування майна із чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС СІТІ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Ірпінської міської ради Савченко Анни Олександрівни, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав і витребування майна із чужого незаконного володіння.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що 27.05.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» отримало державний акт на земельну ділянку Серія ЯИ № 270393, що підтверджує право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на земельну ділянку 4,3864 га з кадастровим номером: 3210946200:01:034:0081.

Позивач отримав дозвіл ДАБІ № 15/11 на виконання будівельних робіт з об`єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінгом по АДРЕСА_1 .

14.09.2011 року ТОВ «Аверс-Сіті» звернулось з актом № 870 готовності об`єкта до експлуатації (житлового будинку АДРЕСА_2 з вбудованими приміщеннями) про видачу сертифікату відповідності закінченого будівництва до ДАБІ.

22.09.2011 року житловий будинок АДРЕСА_3 був введений в експлуатацію. Даний факт підтверджується Сертифікатом відповідності КС № 16411043016, який засвідчує відповідність закінченого будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення та багатоповерхового паркінгу виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради Київської області було прийнято рішення № 270, згідно з яким було надано дозвіл на оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна (на всі квартири і нежитлові приміщення, зокрема нп. НОМЕР_2) у будинку АДРЕСА_4 на підставі Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта серія КС № 16411043016 від 16.09.2011 р., 29.09.2011 р. ТОВ «Аверс-Сіті» зареєструвало право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_2 на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 .

Отже, ТОВ «Аверс-Сіті» є власником нежитлового приміщення № НОМЕР_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується вищевказаними обставинами.

03.03.2016 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було знову накладено арешт на все майно ТОВ «Аверс-Сіті» на підставі чого останній не мав можливості здійснити реєстрацію речових прав на нежитлове приміщення № НОМЕР_2.

27.04.2018 року постановою Державного виконавця про закінчення виконавчого провадження було припинено чинність арешту ТОВ «Аверс-Сіті» та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Зазначав, що 07.05.2019 року позивач дізнався з інформаційної довідки № 165762947 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наступне.

26.04.2016 року ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1407, виданий: 29.09.2011 року, видавник приватний нотаріус Копилова В.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29423914 від 26.04.2016 року 15:31:08, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Савченко Анною Олександрівною.

30.11.2018 року власником нежитлового приміщення стала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 2413, виданий: 30.11.2018 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказав про те, що ТОВ «Аверс-Сіті» не укладало Договір купівлі-продажу, серія та номер: 1407 від 29.09.2011 року, а тому звертається з позовною вимогою про визнання недійсним договору.

Позивач вважав, що договір купівлі-продажу, серія та номер: 1407 від 29.09.2011 року підписаний не уповноваженою особою, у зв`язку з чим останній суперечить ч. 2 ст. 203 ЦК України, оскільки в такої особи (підписанта з боку продавця) відсутня цивільна дієздатність та ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки не містить волевиявлення ТОВ «Аверс-Сіті».

На думку позивача спірний договір суперечить ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки порушує ч. 1 ст. 207 ЦК України так, як уповноважена особа ТОВ «Аверс-Сіті» не підписувала такого договору.

ТОВ «Аверс-Сіті» вважав, що для реєстрації права власності було подано документи не в повному обсязі, передбаченому законодавством, підставою для зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 , зокрема Державним реєстратором не було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви, чим було порушено п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 1952-ІV та п. 14 Порядку № 1127.

Подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом № 1952-ІV та Порядком № 1127, а також не дають змоги встановити набуття, або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки ОСОБА_1 не було подано всіх документів, необхідних для реєстрації нежитлового приміщення, державним реєстратором під час державної реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення було порушено п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-ІV та п.23 Порядку №1127.

Зазначає, що враховуючи те, що під час реєстрації права власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 , постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все майно ТОВ «Аверс-Сіті», в тому числі, і на спірне нежитлове приміщення, державним реєстратором було порушено п. 6 ч. 24 Закону № 1952-ІV.

Також вказує, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29423914 від 26.04.2016 року, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Савченко Анною Олександрівною підлягає визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку, оскільки, державний реєстратор мав би прийняти рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, адже 19.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про державну реєстрацію до державного реєстратора після вчинення нотаріальної дії - посвідчення договору купівлі-продажу, а не до нотаріуса Копилової В.В.

Відтак, ТОВ «Аверс-Сіті» вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29423914 від 26.04.2016 року, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Савченко Анною Олександрівною, на підставі якого було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку, оскільки його було прийнято з численними порушеннями Закону № 1952-ІV та Порядку № 1127, у зв`язку з чим воно порушує право власності позивача.

Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер: 1407, виданий 29.09.2011 року, видавник: приватний нотаріус Копилова В.В., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» та ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29423914 від 26.04.2016 року, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Савченко Анною Олександрівною;

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» нежитлове приміщення № НОМЕР_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 911475532109, судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 02 листопада 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суд представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ТОВ «Аверс-Сіті» зареєструвало право власності на нежитлове приміщення на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Апелянт зазначає, що ТОВ «Аверс-Сіті» не укладало договір купівлі-продажу від 29.09.2011 року, оскільки він підписаний неуповноваженою особою, а тому суперечить ч. 2 ст. 203 ЦК України. Вказує, що ОСОБА_2 не було подано державному реєстратору документу, що підтверджував наявність факту виконання відповідних умов правочину та технічного паспорту на нежитлове приміщення під час державної реєстрації., а тому вважає, що рішення про державну реєстрацію права власності на спірне житлове приміщення за ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав до суду доказів того, що оспорюваний правочин укладався неуповноваженою особою. На момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне майно, у Державному реєстрі речових прав та інших реєстрах була відсутня інформація про обтяження, про яке зазначено у позові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що29.09.2011 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Копиловою В.В. посвідчено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, зареєстрований в реєстрі за №1407, за змістом якого продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ», в особі Єсаулової Інни Михайлівни, яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. 05.08.2011 р. за реєстровим № 2504 та в особі фінансового директора Підгорного Олексія Володимировича, який діє на підставі Статуту, продає, а покупець - ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_4 , купив спірне нерухоме майно - нежиле приміщення № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Зі змісту договору слідує факт його підписання від імені позивача зазначеними вище ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також печаткою позивача.

Судом вірно встановлено, що нотаріусом у договорі підтверджено факт дієздатності осіб, які підписали договір, правоздатність та дієздатність продавця, повноваження представників сторін і належність продавцю майна.

Посилання апелянта на те, що він не укладав оспорюваний договір купівлі-продажу, його підписано від імені позивача неуповноваженою особою, що свідчить про відсутність волевиявлення сторони правочину є необґрунтованими та спростовується зазначеним вище.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції призначено судову почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 29.07.2024 року № 6086/23-34/6087/23-33:

1.Відтиск печатки ТОВ «АВЕР-СІТІ» нанесений у договорі купівлі-продажу нежилого приміщення, датованому 29.09.2011 року тією ж печаткою, що і надані експерементальні зразки позначені як № 28-30, 41-58, 68,69, 71-76.

Встановити, чи нанесений відтиск печатки у договорі купівлі-продажу нежилого приміщення, датованого 29.09.2011 року, печаткою /печатками якою/якими нанесені вільні зразки №№ 59-67, 70 не виявляється можливим з причини того, що вони є непридатними для проведення ідентифікаційних досліджень (містять лише частину відтиску - приблизно 30-50%).

2. У наданому Договорі купівлі - продажу нежилого приміщення, датованому 29.09.2011 року, відтиск печатки ТОВ «АВЕР-СІТІ» нанесений в період часу, який починається з вересня 2011 року, згідно наданих зразків, тобто дата «29.09.2011» нанесення відтиску печатки ТОВ «АВЕР-СІТІ» у наданому договорі купівлі-продажу нежилого приміщення не виключається.

Визначити більш конкретний період часу нанесення відтиску печатки ТОВ «АВЕР-СІТІ» у документі та надати категоричний висновок про те, чи саме і в той час, яким датований договір купівлі-продажу нежилого приміщення, нанесений відтиск печатки ТОВ «АВЕР-СІТІ» буде за можливе при наданні більшої кількості порівняльного матеріалу.

3. Встановити час виконання друкованого тексту Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, датованого 29.09.2011, і встановити чи відповідає час їх друку даті яка зазначена в ньому «29.09.2011», не виявилось можливим, з причини того, що в даний час методика по встановленню часу виконання друкованих текстів документів за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку шляхом вивчення змін у часі хімічного складу тонеру у судово - експертній практиці України відсутня, а ознаки ідентифікаційного та часового характеру знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку шляхом вивчення змін у часі хімічного складу тонеру у судово-експертній практиці України відсутня, а ознаки ідентифікаційного та часового характеру знакосинтезуючого пристрою, серед друкованих текстів документів, наданих в якості зразків, не встановлені.

4. Відповісти на питання ухвали «Чи виконано підпис представника ТОВ «АВЕР-СІТІ» Єсаулової І.М. та фінансового директора ОСОБА_6 у договорі купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.09.2011 року у той час яким датовано договір не видається можливим, у зв`язку з ненаданням експертам дозволу суду на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у досліджуваному документі - Договорі купівлі-продажу нежилого приміщення датованому 29.09.2011 роком та порівняльних зразках документів.

Відповідно до ч. 1 ч. 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

З наведеного слідує, що позивачем не надано доказів того, що договір був укладений неуповноваженою особою.

Доводи апеляційної скарги в частині скасування рішення про державну реєстрацію, з огляду на існуюче обтяження, яке за переконанням позивача слугувало перешкодою для прийняття такого рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

На підтвердження вказаних доводів позивачем надано копію постанови державного виконавця від 03.03.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та відповідний витяг з реєстру нерухомого майна.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Судом першої інстанції вірно взято до уваги висновки Верхового Суду, що наведені у пункті 5.17. постанови від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16, згідно із яким відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес позивача, який вважає себе постійним користувачем земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

В силу положень ч. 1, 2 ст. 216 ЦПК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивач не надав жодного доказу, про те, що оспорюваний договір укладався неуповноваженою особою.

Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Аверс-Сіті» залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: