Ухвала

від 16.12.2024 по справі 757/16038/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_6

представника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.04.2023 задоволено клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_10 , а саме: машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1; частку ТОВ «АК ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 39147624), із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати як власникам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців тощо).

Заборонено суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним

---

Справа № 757/16038/24-к Слідчий суддя - ОСОБА_11

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7293/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо вищевказаного майна та корпоративних прав.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - машиномісце НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , із відповідними заборонами, зазначеними в ухвалі та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в цій частині.

Апелянт зазначав, що оскаржувана ухвала винесена без участі осіб, на права яких може вплинути відповідна ухвала суду, а копію оскаржуваного судового рішення його представник ОСОБА_7 отримала тільки 28.10.2024.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував, що 13.12.2021, в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики між ним та ОСОБА_10 було укладено договір іпотеки, що посвідчений ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 3332, номер заборони № 3333, предметом якого є машиномісце НОМЕР_2, загальною площею 14,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

02.02.2024 Іпотекодержателем прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням, слідчим була надана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 328122989 від 05.04.2023р., яка містить інформацію про наявний договір іпотеки, укладений 13.12.2021 між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , предметом якого є вищезазначене нерухоме майно, а також наявна державна реєстрація обтяження (заборона відчуження), цього майна.

Умови договору позики є порушеними з боку позичальника - ОСОБА_10 , сума боргу станом на дату звернення до суду не повернута, а тому ОСОБА_6 має законне право та сподівання задовольнити свої грошові вимоги за рахунок нерухомого майна, що передано йому в іпотеку.

Права та вимоги ОСОБА_6 , як іпотекодержателя, були зареєстровані за ним значно раніше, ніж накладено арешт, а тому право іпотекодержателя є пріоритетним відносно інших прав і ніяких перешкод (крім накладених обтяжень на підставі ухвали суду) у реалізації права Заявника на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки не існує.

Зі змісту положень Закону України «Про іпотеку» вбачається, що у разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.

У даному випадку, накладений арешт на майно, що є предметом іпотеки, не може бути направлений на конфіскацію майна, а отже не відповідає меті застосування такого заходу забезпечення, що не відповідає положенням п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

На думку апелянта, арештоване майно не може бути використано для відшкодування у майбутньому шкоди за вчинення кримінального правопорушення та/або конфіскації, оскільки пріоритетне право на нього має ОСОБА_6 як іпотекодержатель.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку ОСОБА_6 та його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що оскаржувану ухвалу постановлено 26.04.2023 без повідомлення та участі ОСОБА_6 .

Повний текст оскаржуваної ухвали, згідно даних наявної у справі розписки, представник ОСОБА_7 отримала 28.10.2024, та 01.11.2024 подала апеляційну скаргу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, оскільки йому не були відомі мотиви прийнятого рішення до отримання повного тексту оскаржуваної ухвали - 28.10.2024, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000600 від 13.05.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що посадові особи ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ГАЗ ТРЙЕДИНГ» (код ЄДРПОУ 41764126), а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , попередньо вступивши у злочинну змову, маючи на меті заволодіння коштами ТОВ «Кам`янська теплогенеруюча компанія» (код ЄДРПОУ 35840036) під виглядом постачання природного газу, шляхом внесення недостовірних відомостей до відповідних комерційних актів за лютий та березень 2021 року, зловживаючи службовим становищем, заволоділи коштами ТОВ «Кам`янська теплогенеруюча компанія» у сумі 37 225 895,55 грн, які у подальшому легалізували, шляхом проведення відповідних господарських операцій.

Так, посадові особи ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ГАЗ ТРЙЕДИНГ» не забезпечили виконання зобов`язань перед ТОВ «Кам`янська теплогенеруюча компанія», що виразилися у непоставці природного газу в опалювальний сезон.

У зв`язку з цим, ТОВ «Оператор ГТС України» було вимушене віднести теплогенеруючу компанію як споживача без постачальника та здійснити віднесення відборів природного газу в алокацію АТ «НАК «Нафтогаз України» з метою гарячого водопостачання та опалення приміщень.

Таким чином, як зазначено в клопотанні, АТ «НАК «Нафтогаз України» завдано майнової шкоди на суму 37 225 895,55 грн.

10.04.2023 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до отриманої органом досудового розслідування інформації, ОСОБА_10 володіє наступним майном: машиномісцем НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1; часткою ТОВ «АК ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 39147624).

24.04.2023 слідчий групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_10 , а саме: машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1; частку ТОВ «АК ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 39147624), із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати як власникам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців тощо), та забороною суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо вищевказаного майна та корпоративних прав.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.04.2023 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_10 , а саме: машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1; частку ТОВ «АК ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 39147624), із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати як власникам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців тощо).

Заборонено суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо вищевказаного майна та корпоративних прав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді оскаржена лише в частині накладення арешту на машиномісце НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 із накладеними заборонами, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту вказаного машиномісця.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно колегією суддів не перевіряється.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

З висновками слідчого судді про наявність, станом на день розгляду клопотання слідчого, підстав для накладення арешту на майно погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані належним чином.

Санкції інкримінованих підозрюваному ОСОБА_10 злочинів за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Як убачається із долученої до клопотання слідчого інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05.04.2023, ОСОБА_10 належить на праві власності машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на належне ОСОБА_10 нерухоме майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на належне ОСОБА_10 нерухоме майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, та призначення йому покарання у виді конфіскації майна, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як станом на день розгляду клопотання слідчим суддею, так і станом на день апеляційного розгляду суду не надано відомостей про належність вищевказаного машиномісця на праві власності іншій особі, або звернення стягнення на вказане майно за договором іпотеки та перехід права власності на дане майно до ОСОБА_6 , а відтак наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для арешту вказаного майна.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

Крім того, колегія суддів враховує надані прокурором відомості під час апеляційного розгляду про те, що 13.10.2023 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_10 було направлено до Голосіївського районного суду міста Києва для розгляду по суті, 27.03.2024 судом першої інстанції проведено підготовче судове засідання, т а на даний час у вказаній справі триває судовий розгляд.

З урахуванням наведеного, із закінченням стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000600 припиняється і судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та питання про обґрунтованість, наявність підстав та доцільність арешту майна є предметом оцінки того суду, який розглядає кримінальне провадження по суті обвинувачення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не убачає підстав для скасування арешту на майно у даному провадженні, а тому а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання ОСОБА_6 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3