Рішення

від 24.12.2024 по справі 487/5959/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/5959/24

Провадження № 2/487/2430/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товарна біржа «Едвайс-Ріелті» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла, сформована в системі «Електронний суд» представником позивача Клис А.А., позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа: Товарна біржа «Едвайс-Ріелті» про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Ухвалою суду від 10 липня 2024 року вказана позовна заява залишена без руху.

15 липня 2024 року на виконання вимог ухвали від представника позивача надійшла позовна заява з виправленими недоліками, а саме позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товарна біржа «Едвайс-Ріелті», про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Позов мотивований тим, що укладений 06 лютого 2001 р. між сторонами договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 був зареєстрований та товарній біржі без нотаріального посвідчення. Умови договору виконані у повному обсязі, позивач володіє і користується цим майном.

17 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Позивач та представник позивача подали заяви про розгляд справи без їх участі, позов підтримують і просять задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов визнає.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явились, причини не повідомили, відзиву не подали.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 06 лютого 2001 р. на Товарній біржі «Едвайс-Ріелті» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 .

Вказаний договір зареєстрований на Товарній біржі «Едвайс-Ріелті» за реєстр. № 160 та в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 10.01.2001 р. за реєстровим №18489.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 р. на підставі ЦК України N 435-IV ( 435-15 ) від 16.01.2003, який набрав чинності 01.01.2004 р.

Відповідно до положень п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, що до яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Разом з цим, зі змісту договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06 лютого 2001 р. вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Товарній біржі «Едвайс-Ріелті» та нотаріальному посвідченню не підлягає.

Закон України «Про товарну біржу» в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

У відповідності зч.2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна зі сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

З матеріалів справи встановлено, що вищевказаний договір купівлі-продажу був укладений відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент його укладення, зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», був направлений на реальне настання наслідків, виконаний сторонами.

З огляду на викладене, є підстави для визнання договору купівлі-продажу від 06 лютого 2001 р., дійсним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.4, 7, 12, 89, 211, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 06 лютого 2001 року, укладений на Товарній біржі «Едвайс-Ріелті», зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 10.04.2001 р. за реєстровим №18489, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Товарна біржа «Едвайс-Ріелті», ЄДРПОУ: 30460726, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич