Рішення

від 18.12.2024 по справі 670/776/24

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/776/24

Провадження № 2-о/670/37/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

заявника не з`явився

представника заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи Служби у справах дітей

Віньковецької селищної ради не з`явився

заінтересованої особи ОСОБА_2

заінтересованої особи ОСОБА_3 - не з`явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Віньковецької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_4 ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Віньковецької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства померлої особи, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з врахуванням заяви представника заявника від 12.11.2024 про допущену описку 01.07.1983 року народження), громадянин України, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Кринки Херсонського району Херсонської області є батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Великий Олександрів Віньковецького району Хмельницької області, номер запису в книзі записів актів громадянського стану про народження 6 від 22 жовтня 2004 року, вчинений Великоолександрівською сільською радою.

Заяву мотивовано тим, що мати заявника ОСОБА_6 та батько заявника ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У цей час ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народився заявник ОСОБА_4 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було здійснено за вказівкою матері відповідно до абзацу першого ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України. ІНФОРМАЦІЯ_5 батько заявника ОСОБА_5 помер. За життя батька ні він ні син питання про визнання батьківства не ініціювали.

Зазначає, що та обставина, що ОСОБА_5 є батьком заявника ОСОБА_4 підтверджується, зокрема, рішенням Віньковецького районного суду від 21.05.2004, яким ОСОБА_6 надано дозвіл на шлюб із ОСОБА_5 , а також висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №44373 від 23.09.2024 згідно якого ймовірність того, що учасник ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є братом батька за батьківською лінією, тобто біологічним дядьком учасника ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , складає 99,97%.

На даний час виникла необхідність у встановленні факту батьківства для оформлення спадкових прав у зв`язку зі смертю батька заявника ОСОБА_5 .

У зв`язку з наведеним, просить суд заяву задовольнити та встановити факт батьківства.

Ухвалою від 11 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження. Призначено судове засідання в приміщенні Віньковецького районного суду Хмельницької області, про що повідомлено учасників справи.

Заявник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, 26.11.2024 подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, заяву про встановлення факту батьківства підтримує, просить задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав повністю, просив її задовольнити. Підтримав подану 03.12.2024 заяву про виклик свідка ОСОБА_7 .

Представник заінтересованої особи Служба у справах дітей Віньковецької селищної ради у судове засідання не з`явився, однак 11.11.2024 надіслав до суду пояснення щодо позову, у якій зазначив, що оскільки заявник ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 є повнолітньою особою тому Служба у справах дітей Віньковецької селищної ради не є належною стороною у справі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала повністю, просила її задовольнити. Не заперечувала, щодо виклику та допиту свідка ОСОБА_7 .

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, 26.11.2024 подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Допитаний в судовому засіданні свідок, заявник та заінтересовані особи у наданих ними поясненнях підтвердили обставини, вказані в заяві про встановлення факту батьківства.

Зокрема, у судовому засіданні 26.11.2024 заявник ОСОБА_4 пояснив, що з дитинства до моменту загибелі батька ОСОБА_5 у нього з батьком були хороші відносини, будь-яких непорозумінь між ними не було, завжди звертався за порадою до померлого батька. Оскільки, заявник і померлий ОСОБА_5 жили по сусідству, через дорогу, тому зустрічалися часто, відвідували один одного, вітали один одного з днем народження. Зазначив, що просто так склалося, що мати не жила з батьком, але він знав від самого дитинства, що це його батько, про що йому казала його мати, її батьки, а також батьки померлого ОСОБА_5 , які були його відповідно дідом та бабою. Також, все його життя мати померлого батька ОСОБА_2 підтримує його і він на даний час тісно спілкуються з нею, як зі своєю бабусею. За життя йому не було потреби для документального оформлення батьківства.

У судовому засіданні 26.11.2024 заінтересована особа ОСОБА_2 , що являється матір`ю загиблого (померлого) ОСОБА_5 , повідомила, що заявник є її внуком, який спілкувався від народження з її сином, жили через дорогу, називав її сина татом, а він його своїм сином. Померлий син ОСОБА_5 проживав в неї спочатку з дружиною ОСОБА_3 , а потім сам без дружини до дня загибелі.

Зазначила, що її син та заявник постійно вітали один одного з днем народження та відвідували один одного. Потреби для належного документального оформлення батьківства її сином над заявником не було. На даний час, у зв`язку з загибелю її сина ОСОБА_5 виникла така необхідність. Від внука ОСОБА_4 ніхто не відмовлявся, дитину визнавали усі в родині.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні 26.11.2024 пояснила, що її чоловік ОСОБА_5 за життя частково спілкувався з заявником ОСОБА_4 , проти дитини вона немає нічого проти. Однак зазначила, що її померлий чоловік з колишньою дружиною не спілкувався. За життя чоловіка вони з ним не піднімали тему чи це його дитина, лише одного разу він їй сказав, що це його дитина. Зазначила, що вона його ніколи не питали чи це його дитина, однак знала, що в нього від попереднього шлюбу є дитина, так як свекруха казала, та люди казали, що це його дитина. Окрім того, за життя вона постійно чоловіку казала більше спілкуватися з заявником ОСОБА_4 , запитувала в нього чому він мало спілкується з ним.

Допитаний у судовому засіданні 18.12.2024 свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що є рідним братом померлого ОСОБА_5 надав показання, що він разом з своїм померлим братом проживали зі своєю матір`ю ОСОБА_2 за однією адресою. Підтвердив, що за життя його брат ОСОБА_5 визнавав за свого сина заявника ОСОБА_4 , підтримував з ним тісні відносини та вони постійно спілкувалися між собою, як син та батько, оскільки жили по сусідству. Називали один одного батьком та сином відповідно.

Підтвердив, що брав участь в проведенні молекулярно-генетичного експертного дослідження, згідно якого підтвердилося, що у них «одна кров» з заявником ОСОБА_4 . Визнає, що він є дядьком заявника, а його померлий брат був заявнику батьком.

Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заявника, заінтересованих осіб, допитавши свідка, всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається заявник, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.10.2004 та актового запису про народження №6 від 22.10.2004, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Великий Олександрів Віньковецького району Хмельницької області, про що в книзі записів актів громадянського стану про нродження зроблено відповідний запис за №6 від 22.10.2004. У графі «Батько» - зазначено ОСОБА_8 , у графі «Мати» - ОСОБА_6 . Підстава запису відомостей про батька - заява матері заявника ОСОБА_6 від 22.10.2004.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 16.04.2024 та лікарського свідоцтва про смерть №423 від 03.04.2024, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Кринки Херсонського району Херсонської області, про що 16.04.2024 складено відповідний актовий запис №118.

Відповідно до копії рішення Віньковецького районного суду від 21.05.2004, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 уродженці села Великий Олександрів Віньковецького району надано дозвіл на шлюб із ОСОБА_5 .

Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №44373 від 23.09.2024, ймовірність того, що учасник ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є братом батька за батьківською лінією, тобто біологічним дядьком учасника ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , складає 99,97%.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03.08.1983 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Великий Олександрів, Віньковецький район, Хмельницька область, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис за №23 від 03.08.1983. Батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03.08.1983 ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Великий Олександрів, Віньковецький район, Хмельницька область, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис за №6 від 17.05.1988. Батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок, заявник та заінтересовані особи у наданих ними поясненнях підтвердили дані та обставини, вказані в заяві про встановлення факту батьківства та вищенаведених документах, що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 13ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десятастатті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина другастатті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

За змістом статті121, частини 1 статті122 СК Україниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Згідно зі ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Пунктом 3 частини 2статті 125 СК Україниякщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини за рішенням суду.

Статтею 128 СК Українипередбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 СК України.

Статтею 130 СК Українипередбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини уКнизі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третійстатті 128 цього Кодексу, зокрема самою дитиною, яка досягла повноліття.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей128,129 СК Українине вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосуваннястатті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Згідно зі п. п. 7, 9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

В третьому абзаці п.13Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, тоСК Українибудь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другоїстатті 128 СК Україниможливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначеностаттею 315 ЦПК України.

Частиною другоюстатті 315 ЦПК Українипередбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 297/2485/19 (провадження № 61-10472св20).

Суд звертає увагу, що перед початком розгляду справи по суті судом роз`яснено заінтересованим особам про можливість заявити про наявність спору про право, що виключає розгляд справи в порядку окремого провадження, оскільки факт встановлення батьківства необхідний заявнику для оформлення спадкування у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , однак, заінтересовані особи повідомили, що спір відсутній, факт батьківства не заперечують.

Отже, існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним. висновок про наявність спору про право не має ґрунтуються на припущеннях.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18); від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21).

Під час розгляду справи судом не встановлено, що особи, які також мають право на спадкування, заперечують проти встановлення факту батьківства ОСОБА_5 щодо заявника ОСОБА_4 .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даній справі спір про право відсутній та встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення даного факту має юридичне значення, оскільки необхідне заявнику для оформлення спадщини на майно після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки реалізувати своє право на оформлення спадщини заявник не може через відсутність відомостей що підтверджують родинні відносини між ним та померлим ОСОБА_5 .

Беручи до уваги наведене, суд погоджується, що у даному випадку належним способом вирішення питання щодо батьківства ОСОБА_5 є звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першоїстатті 130 СК Україниу порядку окремого провадження.

Дана позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510 св 23)

Відповідно до частини третьої статті12, частин першої та шостої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зістаттею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази мають бути належними і допустимими відповідно до вимог ст. 77-78 ЦПК України.

За змістом частини першоїстатті 102 ЦПК Українивисновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Отже, висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що факт батьківства ОСОБА_5 по відношенню до заявника ОСОБА_4 підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №44373 від 23.09.2024 виконаним медико-генетичним центром «Мама Папа» на замовлення ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянин України, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Кринки Херсонського району Херсонської області є батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас судом враховано також показання свідка, заінтересованих осіб та інші докази, які підтверджують факт батьківства, в їх сукупності.

Варто зазначити, що той факт, що експертиза проведена без відбору зразків ДНК у загиблого ОСОБА_5 не дає підстави вважати, що наданий заявником висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження не є належним доказом походження заявника ОСОБА_4 від померлого (загиблого) ОСОБА_5 . Заінтересовані особи, не скористалися своїм правом заявити клопотання про проведення повторної експертизи, якщо у когось з них виникали сумніви у правильності наданого висновку.

Сумнівів у правильності висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження не встановлено, заінтересовані особи не спростовували та не заперечували, що висновок є недостатньо обґрунтованим чи суперечить іншим матеріалам справи.

Дана позиція висловлена також Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 554/10327/20 (провадження № 61-10025св24).

З наданих у судовому засіданні пояснень заявника, заінтересованих осіб, свідка, які є чіткими, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи судом встановлено, що померлий ОСОБА_5 визнавав своїм сином заявника ОСОБА_4 , а відповідно заявник його своїм батьком.

Також, суд враховує, що у свідоцтві про народження заявника та в актовому записі про народження у графі «Батько» - зазначено ім`я та по батькові « ОСОБА_10 », що співпадає з ім`я та по батькові померлого ОСОБА_5 , а прізвище батька « ОСОБА_11 », що є прізвищем його матері ОСОБА_6 . Підстава запису відомостей про батька - заява матері заявника ОСОБА_6 від 22.10.2004, що на думку суду може також свідчить про те, що ОСОБА_5 є батьком заявника.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що судом встановлено достатньо доказів на підтвердження вимог про визнання факту що має юридичне значення, а саме що померлий ОСОБА_5 , є батьком ОСОБА_4 , тому заява підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Віньковецької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянин України, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Кринки Херсонського району Херсонської області є батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Великий Олександрів Віньковецького району Хмельницької області, номер запису в книзі записів актів громадянського стану про народження 6 від 22 жовтня 2004 року, вчинений Великоолександрівською сільською радою.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа Служба у справах дітей Віньковецької селищної ради, ЄДРПОУ 04403315, адреса місцезнаходження: вул. Соборної України, 15, селище Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 24 грудня 2024 року.

Суддя О.Є. Голуб