Постанова
від 24.12.2024 по справі 520/29458/24
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 р.Справа № 520/29458/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, по справі № 520/29458/24

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Засько Тетяни Андріївни від 08.10.2024 року по виконавчому провадженню № 71856281 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн;

-вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 позов Військової частини НОМЕР_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови - задоволено в повному обсязі.

Скасовано постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Засько Тетяни Андріївни від 08.10.2024 року по виконавчому провадженню № 71856281 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн.

Стягнуто на користь Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції не застосував норму, закріплену в абзаці третьому частини п?ятої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. В силу зазначених положень закону спірна постанова не може бути скасована лише з мотивів порушення строку її винесення, адже порушення строку прийняття рішення державним виконавцем не повинно звільняти боржника від сплати виконавчого збору - встановленої державою складової процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСВП №71856402, в тому числі з примусового виконання виконавчого листа №520/15534/21, виданого 04.05.2023 Харківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити обчислення ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та провести виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Так, за заявою представника стягувача від 18.05.2023, поданою до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про примусове виконання виконавчого листа №520/15534/21, виданого 04.05.2023 Харківським окружним адміністративним судом, державним виконавцем Ляховою Т.Б. 19.06.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №71856402, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 13400,00 грн.

08.10.2024 державним виконавцем Засько Т.А. винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 26800,00 грн., що відповідає чотирьом розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Вказану постанову пред`явлено до Управління державної казначейської служби в Основ`янському районі м. Харкова для безспірного списання коштів з рахунків боржника згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.

Позивач, вважаючи постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.10.2024 року про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн. протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що норми яка б дозволяла державному виконавцю виносити постанову про стягнення виконавчого збору неодночасно з відкриттям виконавчого провадження, а в процесі виконання рішення або ж повторно, Закон України Про виконавче провадження - не містить, а тому вказані відповідачем обставини не можуть бути правомірними підставами для винесення повторної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн., а також, не у строк, передбачений п. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»

Згідно ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.3 ст.27 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Також, пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі Інструкція № 512/5) закріплено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Вказане, також закріплено в статті 40 Закону №1404-VIII якою передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу вищезазначених норм, колегія суддів зазначає, що Законом України Про виконавче провадження по суті визначений можливий порядок вирішення цього питання державним виконавцем, що залежить від тих чи інших умов.

Так, у першому випадку, аналізуючи положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

У іншому випадку, таке питання вирішується в порядку встановленому частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ, а саме постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить за умови повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження у відповідних випадках.

Тобто, Законом чітко визначений правовий порядок винесення відповідних постанов, зокрема, постанові про стягнення виконавчого збору повинна передувати постанова про повернення виконавчого документа чи закінчення виконавчого провадження. До того ж, постанова про виконавчий збір приймається не пізніше наступного дня з дня закінчення такого провадження.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №580/1328/19, від 1 квітня 2020 року у справі №802/848/18-а, від 30 червня 2020 року у справі №823/1824/17, від 27 квітня 2023 року у справі №640/26475/21, від 05 червня 2024 року у справі №400/6302/23.

При цьому, з матеріалів справи встановлено, що 19.06.2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71856402 з виконання листа №520/15534/2 виданого 04.05.2023, пунктом третім якої вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 13400,00 грн.

Однак, постанова про стягнення виконавчого збору державним виконавцем не виносилась одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження .

Лише 08.10.2024 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що постанова щодо закінчення виконавчого провадження не приймалась.

Враховуючи вказане, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору була прийнята не одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження -19.06.2024, а лише 08.10.2024, а також прийняттю оскаржуваної постанови не передувала постанова про закінчення виконавчого провадження.

Аналіз наведених обставин справи дає підстави для висновку, що державним виконавцем при винесені постанови про стягнення виконавчого збору не було дотримано ані положень ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-УІІІ, ані положень ч. 3 ст. 40 цього ж Закону.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 жовтня 2019 року у справі № 580/1328/19.

При цьому, посилання апелянта на абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», колегія вважає помилковим, виходячи з наступного.

Так, абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Пунктом 5 статті 2 Закону України Про адміністративну процедуру термін «адміністративна процедура» вживається в такому значенні, як визначений законом порядок розгляду та вирішення справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, якими визначено принцип законності адміністративного судочинства, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єкти владних повноважень зобов`язані дотримуватися принципу публічного права, тобто діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії (приймати рішення), не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що державним виконавцем порушено саме процедуру прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки у державного виконавця не було підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору саме 08.10.2024 у зв`язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 19.06.2024 р., постанова про закінчення виконавчого провадження - відсутня, а тому такі дії державного виконавця та постанова про стягнення виконавчого збору не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Засько Тетяни Андріївни від 08.10.2024 року по виконавчому провадженню № 71856281 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи за відсутності учасників справи, не повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання у зв`язку з чим було порушено судом першої інстанції процесуальне право, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом адміністративної справи №520/29458/24 є оскарження постанови №71856281 від 08.10.2024 року державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно із ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених, зокрема, статтею 287 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Між тим, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року по справі №520/29458/24 було прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Колегія суддів зазначає, що оскільки предметом адміністративної справи №520/29458/24 є оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору №71856281 від 08.10.2024 року, то судом першої інстанції при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін помилково не враховано, що вказана справа, відповідно до ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішується з повідомленням учасників справи про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції порушена норма процесуального права.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року у справі № 520/29458/24 підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову Військової частини НОМЕР_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року у справі № 520/29458/24 прийнято з помилковим застосуванням норм процесуального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, колегія суддів не погоджується з вимогами позивача про стягнення судових витират, оскільки частиною 2 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що Військова частина НОМЕР_1 є суб`єктом владних повноважень, то відсуті підстави для стягнення судових витрат зі сплати судового збору .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі № 520/29458/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Засько Тетяни Андріївни від 08.10.2024 року по виконавчому провадженню № 71856281 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова С.П. Жигилій

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.12.2024
Оприлюднено26.12.2024
Номер документу124025517
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Судовий реєстр по справі —520/29458/24

Постанова від 24.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 13.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 02.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 19.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Рішення від 06.11.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Спірідонов М.О.

Ухвала від 28.10.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Спірідонов М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні