Рішення

від 24.12.2024 по справі 522/18347/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18347/24

Провадження №2а/522/278/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Адміністратора міського відділу реєстрації та паспортизації управління державних адміністративних послуг Пилип`як Людмили Василівни, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Адміністратора міського відділу реєстрації та паспортизації управління державних адміністративних послуг Пилип`як Людмили Василівни, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення № П4-4085-2024 від 10.10.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 10 жовтня 2024 року звернувся до адміністратора міського відділу реєстрації та паспортизації управління державних адміністративних послуг Пилип`як Людмили Василівні, яка є працівником Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, з метою отримання послуги Реєстрація місця проживання. Вказує, що при винесенні рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 невірно застосовано норму матеріального права з огляду на те, що в 2015 році позивач виїхав до ФР Німеччини на постійне проживання. В паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 працівниками державної міграційної служби України була проставлена відмітка Постійне місце проживання Німеччина, а після оформлення в 2017 році ще й біометричного паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 в нього був проставлений штамп Оформлено виїзд на постійне проживання Німеччина 08.09.2015р. У зв`язку з набранням чинності Постанова КМУ №1487 від 30.12.2022 року, позивач, як військовозобов`язаний був змушений стати на консульський облік, адже до цього перебування на консульському обліку було правом громадянина України, а не вимогою. Тому, 22.05.2023 року позивач став на постійний консульський облік у Генеральному консульстві України в м. Дюссельдорфі та отримав відповідні штампи у вищезазначені паспорти громадянина України для виїзду за кордон. На постійному консульському обліку позивач перебував і на момент звернення до ОСОБА_3 10.10.2024 року, проте зазначені обставини під час винесення оскаржуваного рішення враховані не були. Позивач вказує на бажання повернутись в Україну на постійне проживання та зареєструватись на території України було викликано намірами добровільно вступити до лав ЗСУ та стати на захист України. Вважає безпідставним посилання відповідача на порушення ст.5 ЗУ Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні, оскільки ст. 4 цього ж закону визначено, що вказані відносини не поширюються на облік громадян України, які проживають за межами України, що ведеться закордонними дипломатичними установами України у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Також вважає необґрунтованим посилання на порушення п.5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затв. Постановою КМУ №265 від 07.02.2022р, оскільки нею встановлено вимоги для громадян України, які проживають на території України проте, жодним нормативним актом не встановлений обов`язок громадян України, які постійно проживають за кордоном та стоять на постійному консульському обліку, під час знаходження на території України реєструвати своє місце проживання на території України (що автоматично призведе до повідомлення органами державної міграційної служби України відповідного консульства для скасування консульського обліку у зв`язку з реєстрацією місця проживання на території України).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 05 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради (адреса: 65004, м. Одеса, вул. Косовська, 2-д) протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчені копію постанови про адміністративне правопорушення № П4-4085-2024 від 10.10.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 197 КУпАП, а також всіх документів, на підставі яких винесено вказану постанову.

На адресу суду від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надійшов відзив, відповідно до якого позовні вимоги відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час надання позивачу адміністративної послуги з реєстрації місця проживання адміністратор Департаменту виявила факт проживання позивача без реєстрації місця проживання, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 197 КУпАП. Вказує, що для реєстрації місця проживання позивачем надано паспорт громадянина України, який був виданий 13 липня 2023 року, тобто після виїзду ним на постійне проживання за межі України та після проставлення в паспортах громадянина України для виїзду за кордон відмітки про перебування на консульському обліку, що свідчить про повернення позивача на постійне проживання в Україну в 2023 році та вже після того, як були проставлені відповідні відмітки. Також, звертає увагу на те, що при виїзді на постійне проживання за кордон особа має знятись з зареєстрованого місця проживання, тобто не мати зареєстрованого місця проживання на території України, натомість після повернення на постійне проживання в Україну у особи виникає обов`язок зареєструвати своє місце проживання на території вибраної адміністративної територіальної одиниці України. Отже, повернувшись на постійне проживання в Україну в 2023 році у позивача виник обов`язок зареєструвати своє місце проживання протягом 30 календарних днів з моменту прибуття на нове місце проживання, натомість позивач виконав вказаний обов`язок лише 10 жовтня 2024 року, тобто з порушенням строку на його виконання, що в свою чергу є адміністративним правопорушенням. Звертає увагу, що отримання паспорта громадянина України у разі повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном, є підставою для зняття такої особи з консульського обліку. Причина відсутності в паспортах громадянина України для виїзду за кордон позивача відповідних відміток про зняття його з консульського обліку Департаменту невідома, а враховуючи те, що зняття з консульського обліку в консульській установі ініціюється повідомленням територіального органу/територіального підрозділу ДМС, про що вказано вище, таке зняття може відбуватись без обов`язкового одночасного надання паспортів громадян України для проставлення (анулювання) в них відповідних штампів. Крім того зазначає, що реєстрація місця проживання позивача була здійснена Департаментом 10 жовтня 2024 року, керуючись положеннями Закону та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого на виконання Закону постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265. Жодного іншого профільного нормативно-правового акту в сфері реєстрації/декларування місця проживання фізичних осіб на території України, зокрема щодо осіб, які попередньо постійно проживали за її межами, нормативно не визначено.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Судом установлено, адміністратором Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення№ П1-4085-2024 від 10 жовтня 2024 року за змістом якого виявлено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації місця проживання з 28.08.2015, що є порушенням ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», п.5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 197 КУпАП.

Постановою про адміністративне правопорушення № П4-4085-2024 від 10.10.2024 відповідно до ч. 1 ст.197 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.197 КУпАП, проживання громадян, зобов`язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання, тягнуть за собою попередження.

Частиною другою статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як слідує з постанови про адміністративне правопорушення № П4-4085-2024 від 10.10.2024, адміністратором міського відділу реєстрації та паспортизації управління державних адміністративних послуг Пилип`як Л.В. установлено, що гр. ОСОБА_4 проживає без реєстрації місця проживання з 28.08.2015, що єпорушенням ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», п.5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечується стороною відповідача, позивач ОСОБА_4 в 2015 році виїхав за кордон до Федеративної Республіки Німеччина, про що наявні відмітки міграційного органу в його паспортному документі щодо оформлення виїзду на постійне проживання 08.09.2015 (а.с. 6).

Також судом установлено, що 22.05.2023 ОСОБА_4 прийнятий на консульський облік у Генеральному консульстві України в м. Дюссельдорфі, що підтверджується відміткою в його паспорті громадянина України для виїзду за кордон (а.с.5).

В той же час, частиною 3 статті 4 вказаного Закону передбачено, що відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) осіб не поширюються , зокрема, на облік громадян України, які проживають за межами України, що ведеться закордонними дипломатичними установами України у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З оглядуна встановленіобставини,доводи відповідачапро порушення ОСОБА_4 вимог чинного законодавства щодо проживання без реєстрації місця проживання з 28.08.2015 та наявностійого діях складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 197 КУпАП, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

У відзиві на адміністративний позов сторона відповідача вказує на те, що після повернення на постійне проживання в Україну в 2023 році у позивача виник обов`язок зареєструвати своє місце проживання протягом 30 календарних днів з моменту прибуття на нове місце проживання, натомість позивач виконав вказаний обов`язок лише 10 жовтня 2024 року. Проте, суд такі доводи відповідача відхиляє, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова № П4-4085-2024 від 10.10.2024 винесена адміністратором міського відділу реєстрації та паспортизації управління державних адміністративних послуг Пилип`як Л.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 197 КУпАП підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Згідно з частиною першоюстатті 139 КАС Україниз відповідача Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Адміністратора міського відділу реєстрації та паспортизації управління державних адміністративних послуг Пилип`як Людмили Василівни, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову адміністратора міського відділу реєстрації та паспортизації управління державних адміністративних послуг Пилип`як Л.В. № П4-4085-2024 від 10.10.2024, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.197 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 38226516) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) гривень

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день йогоскладення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Юлія КОВТУН