Постанова

від 19.12.2024 по справі 160/14377/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14377/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 ( суддя Сидоренко Д.В. ) в адміністративній справі №160/14377/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. від 18.09.2024по справі №160/14377/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено.

Крім того, у позові позивач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи, зокрема, витрати по наданню ТОВ «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» правничої допомоги по даній справі в розмірі 17 155,20 грн., яка буде складатися з підготовки та подання позовної заяви в електронній формі, подання інших процесуальних документів по справі, в разі їх необхідності (відповіді на відзив, клопотань, пояснень, заперечень) та представництва інтересів по справі (в разі призначення справи до слухання з викликом сторін). Остаточний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження, відповідно до положень п. 7 ст. 139 КАС України, будуть надані суду до прийняття ним постанови по даній справі, або на протязі п`яти днів з дня ухвалення постанови суду.

23.09.2024 через систему "Електронний суд" представник заявника (Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС") звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить ухвалити додаткове рішення по цій справі, яким стягнути: за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» вартість судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 8 548 грн.; за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС» вартість судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 8 548 грн. на підтвердження чого до даної заяви додано, зокрема, скан копії ордеру, акту прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 19.09.2024, акту про нарахування "гонорару успіху" від 19.09.2024, платіжних інструкцій №216 від 05.04.2024, №477 від 20.09.2024.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 16.10.2024.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС" про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/14377/24 задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС" - понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп. (одна тисяча гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС" - понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп. (одна тисяча гривень 00 копійок).

У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15096,00 грн. відмовлено.

Додаткове рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке в апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване додаткове рішення суду винесене з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції зробив висновок, що проаналізувавши норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги, зміст наданих послуг за вищенаведеним прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 19.09.2024р., а також і враховуючи незгоду відповідача - ГУ ДПС у Дніпропетровській області із розміром витрат на професійну правничу допомогу, що викладена у запереченнях щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та фактично є його клопотанням про зменшення цих витрат, суд приходить до висновку, що обсяг і розмір наданих адвокатом послуг в межах даної справи у загальній сумі 17096,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним, з урахуванням наявної сталої правової позиції, зокрема і Верховного Суду, з даного питання, тому розмір гонорару адвоката є завищеним, а відповідно, не є співмірним із предметом позову, виконаних адвокатом послуг, тому такі судові витрати на правову допомогу підлягають зменшенню судом до 2000,00 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 252 КАС України визначено, що саме суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту наданих суду копій акту прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 19.09.2024, акту про нарахування "гонорару успіху" від 19.09.2024 вбачається, що між ТОВ КРИВОРІЖПРОМТЕХСЕРВІС та Адвокатським бюро "Олександра Рисіна" був укладений договір предметом якого є надання послуг з правничої допомоги по підготовці позову про визнання протиправним та скасування рішення № 10210556/35601098 від 21.12.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 16.07.2021 на суму ПДВ 411 600,00 грн. та зобов`язання ДПС України зареєструвати цю податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також подальше представництво в суді до прийняття рішення по справі №160/14377/24.

Згідно платіжних інструкцій №216 від 05.04.2024, №477 від 20.09.2024 позивачем було сплачено вартість послуг з правничої допомоги у загальному розмірі 12096,00 грн.

Також, зі змісту копії вищезазначеного акту прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 19.09.2024 вбачається, що претензій по якості та кількості отриманої правової допомоги Клієнт до Бюро не має.

Таким чином, посилаючись на вищевказані докази, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12096,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у суді першої інстанції у розмірі 12096,00 грн, є суттєво завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказана сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі 12096,00 грн., не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням співмірності та пропорційності витраченого часу, складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, значення справи для сторони, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена позивачем сума витрат на професійну допомогу у розмірі 12096,00 грн. не є співмірною зі складністю спору та предметом доказування у справі, отже підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., що є співмірним зі складністю справи та відповідає принципу справедливості.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 в адміністративній справі №160/14377/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 19 грудня 2024 року, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова