Постанова

від 18.12.2024 по справі 160/28798/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/28798/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Цегляний король на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 ( суддя Рянська В.В.) в адміністративній справі №160/28798/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цегляний король до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202405932, № 04670311202405930, № 04640311202405828, № 04620311202406630, № 04620311202406629, № 04610311202406628, № 04610311202406626, № 04640311202406625, № 04680311202406624, № 04660311202406523, № 04670311202406522, № 04270311202406131, № 04270311202406134, № 04650311202406521, № 04660311202405933, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король».

Одночасно із поданням позовної заяви подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить:

1) зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій № 04670311202405932, № 04670311202405930, № 04640311202405828, № 04620311202406630, № 04620311202406629, № 04610311202406628, № 04610311202406626, № 04640311202406625, № 04680311202406624, № 04660311202406523, № 04670311202406522, № 04270311202406131, № 04270311202406134, № 04650311202406521, № 04660311202405933, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король»;

2) вжити вказані заходи забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили рішенням суду у справі про визнання протиправним та скасування розпорядження № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король» ліцензій.

Заяву обґрунтовано тим, що контролюючим органом порушено встановлену процедуру прийняття розпорядження про анулювання ліцензій, застосовано спрощений підхід та зроблено передчасні висновки про порушення позивачем вимог законодавства України, що не відповідає принципам всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин. Основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король» є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. З метою здійснення господарської діяльності позивачем отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, які анульовано розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 359-рл від 16.10.2024. Оскаржуване розпорядження було прийнято на підставі акта про встановлення факту відсутності суб?єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, однак належні та допустимі докази на підтвердження вказаного факту відсутні. Невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення прав та інтересів заявника, оскільки роздрібна торгівля тютюновими виробами є основним видом його діяльності. Анулювання ліцензій блокує джерела доходу, призводить до неможливості виконання зобов`язань щодо сплати податків та зборів до бюджетів усіх рівнів, виконання договірних зобов`язань, що матиме негативні наслідки для господарської діяльності. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення ефективного захисту прав позивача, оскільки чинне законодавство не передбачає процедури поновлення ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Метою надання заявнику тимчасового захисту є збереження правовідносин між сторонами у тому стані, в якому вони існували до виникнення спірних правовідносин, пов`язаних з анулюванням ліцензій. Оскільки анулювання ліцензій має наслідком зупинення господарської діяльності заявника у виді роздрібної торгівлі тютюновими виробами, до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження у судовому порядку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король» у виді зупинення господарської діяльності. Вказана обставина може призвести до розірвання договірних відносин, несплати податків до бюджету, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, у зв`язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи навіть унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів заявника, оскільки роздрібна торгівля тютюновими виробами є основним видом діяльності заявника, яка можлива лише за наявності відповідних ліцензій, а тому їх анулювання призводить до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою неминучі негативні наслідки. Негативний наслідок полягає у неможливості здійснення господарської діяльності новоствореного підприємства. І такий наслідок є очевидним, оскільки вбачається з прямої вказівки закону. До розгляду справи по суті, прийняття рішення про анулювання ліцензій істотно впливає на ведення господарської діяльності заявника, а саме: блокує джерела доходу, призводить до неможливості виконання обов`язків щодо сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів та неможливості виконання договірних зобов`язань перед третіми особами за укладеними договорами, має наслідком дискредитацію ділової репутації заявника перед державними установами, діловими партнерами та споживачами продукції. Також, невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення ефективного захисту прав позивача, оскільки чинне законодавство не передбачає процедури поновлення ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Вказані факти свідчать про адекватність обраного заявником виду (способу) забезпечення позову у вигляді зупинення дії розпорядження ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання виданих ТОВ "Цегляний Король" ліцензій.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило би захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Колегія суддів визнає зазначений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини 3 статті 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Зі змісту позову вбачається, що розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 зокрема було анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202405932, № 04670311202405930, № 04640311202405828, № 04620311202406630, № 04620311202406629, № 04610311202406628, № 04610311202406626, № 04640311202406625, № 04680311202406624, № 04660311202406523, № 04670311202406522, № 04270311202406131, № 04270311202406134, № 04650311202406521, № 04660311202405933, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король»

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король» звернулось до суду із даною позовною заявою.

Беручи до уваги приписи статей 150, 151 КАС України та вищевикладені висновки суду апеляційної інстанції щодо їх застосування, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що позивач не надав жодних доказів та не навів жодних обставин, які б свідчили про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору та неможливості в подальшому виконання рішення суду, зокрема не надано доказів фактичного здійснення позивачем господарської діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до моменту анулювання ліцензій.

За наведених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що сама лише незгода заявника із рішенням суб`єкта владних повноважень з подальшим зверненням до суду з позовом про визнання його протиправним не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже подана представником позивача заява не підлягає задоволенню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відхиляє посилання представника позивача на судову практику Третього апеляційного адміністративного суду в подібних правовідносинах, оскільки за приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання представника позивача на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21, від 11.01.2023 у справі №640/10679/22, від 29.08.2023 у справі №160/9765/22, від 22.08.2023 у справі №120/10662/22, від 27.06.2024 у справі №380/16918/23, оскільки обставини у вищевказаних справах хоч і є подібними до обставин цієї справи, проте як вже зазначалось судом вище, позивачем та його представником не було надано жодних доказів фактичного здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король» господарської діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до моменту анулювання ліцензій.

Згідно частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку оскаржена ухвала прийнята судом першої інстанції у відповідності до наведених вище вимог КАС України, підстави для її скасування або зміни відсутні, з огляду на що, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Цегляний король залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 в адміністративній справі №160/28798/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 18 грудня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова