П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2812/24
Категорія:112030000Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.
Час і місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту: 12.06.2024р .
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
у складі:
головуючого Бітова А.І.
суддів Лук`янчук О.В.
Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Бугські кар`єри" про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2024 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Миколаївський ФСЗОІ) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Бугські кар`єри" (далі ТОВ "КБК") про стягнення заборгованості в сумі 1 992 520,68 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, з яких адміністративно-господарські санкції 1 862 865,45 грн, пеня 129 655,23 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач не працевлаштував осіб з інвалідністю та не сплатив самостійно адміністративно-господарські санкції.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 1 226 166,44 грн.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що на виконання вимог законодавства ТОВ "КБК" у 2022 році було створено 8 робочих місць для осіб з інвалідністю, фактично в 2022 році працювало 8 осіб з інвалідністю, які працевлаштовані, що підтверджено наказами про прийняття на роботу та підприємством подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період 1, 2, 3 та 4 квартал 2022 року. Тобто, доказом наведеного є податкова звітність, в якій зафіксовано нарахування заробітної плати застрахованим особам, при цьому щодо фізичних осіб інвалідів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у звітності про нарахування заробітної плати було помилково проставлено код 3О "1" (як за особу, яка сплачує 22 % єдиного соціального внеску/ЄСВ), а не позначку 2 (як за особу, яка сплачує 8,5 % ЄСВ). Вказана помилка виправлена шляхом коригування. Також листом за вих.12/05 від 12 травня 2023 року ТОВ "КБК" доведено до відома позивача про те, що підприємством була допущена помилка в об`єднаному звіті з ЄСВ та ПДФО/ВЗ за 1-4 квартали 2022 року. Підприємством помилково вказували особам з інвалідністю код категорії 30 "1" замість коду категорії 3О "2", що призвело до заниження середньо облікової чисельності штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування.
Відповідач також зазначав, що після набрання Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05 червня 2019 року (далі Постанова №466) чинності, Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць, оскільки на підставі відповідних змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці. ТОВ "КБК" також вказало, що 06 листопада 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю" №2682-ІХ від 18 жовтня 2022 року (далі Закон №2682-ІХ), яким скасовано реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ. Тобто, за 2022 рік роботодавцями такі звіти вже не подавалися. Обставини щодо невиконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а відповідно і для накладення на такого роботодавця адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, повинні бути підтверджені актом перевірки органу Держпраці. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до, або після формування розрахунку територіальному органу Держпраці повідомлялась інформація про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також докази того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік. Позивачем не надано і жодних доказів того, що ним від Пенсійного фонду України отримана інформація про ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Таким чином, Миколаївське ФСЗОІ передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання ТОВ "КБК" нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. Позивачем взагалі не здійснено документального обґрунтування складання "Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю" за 2022 рік, обчислених відповідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (далі Закон №875-XII). Позивачем не доведено факту вчинення відповідачем правопорушення у сфері законодавства про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні, а отже, відсутні правові підстави для господарсько-правової відповідальності відповідача як учасника господарських відносин. Позов подано з пропуском строку звернення. Згідно наказу №1 від 01 березня 2022 року ТОВ "КБК" з 01 березня 2022 року перебувало у простої. Наказом №3 від 14 листопада 2022 року припинено простій у роботі працівників ТОВ "КБК". Відповідач об`єктивно, за не залежних від нього причин не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, що виключає необхідність ним сплати адміністративно-господарської санкції і пені. Відповідачем і так здійснено працевлаштування 8 осіб з інвалідністю при тому, що підприємство не працювало.
Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року відмовлено Миколаївському ФСЗОІ у задоволенні позову до ТОВ "КБК" про стягнення заборгованості в сумі 766 354,24 грн відмовлено.
В апеляційній скарзі Миколаївського ФСЗОІ ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
-товариство протягом 2022 року до центру зайнятості не подавало інформацію про наявність вільних робочих місць за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням вакансій для осіб з інвалідністю;
-судом першої інстанції не надано правову оцінку недотримання відповідачем ч.3 ст. 18 Закону №875-ХІІ та зроблений помилковий висновок, що відділення не надаю доказів безпідставної відмови товариством у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка була направлена державною службою зайнятості, оскільки служба зайнятості не була повідомлена про наявність вакантних місць для осіб з інвалідністю;
-Законом №875-ХІІ не передбачено, що саме акт перевірки суб`єкта господарювання є єдиною підставою для звернення до суду з позовною заявою про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
У відзиві ТОВ "КБК" на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
29 липня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив розгляд даної справи проводити у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за участю сторін.
27 листопада 2024 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Миколаївського ФСЗОІ про розгляд справи в порядку письмового провадження.
З урахуванням обмежень обумовлених військовим станом в Україні та обмеження в електропостачанні будівлі апеляційного суду, колегія суддів, ухвалила задовольнити клопотання Миколаївського ФСЗОІ шляхом продовження розгляду даної справи в порядку письмового провадження за правилами встановленими ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Миколаївського ФСЗОІ, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
За розрахунком позивача (уточненим), виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників 332,25, відповідач мав працевлаштувати 13 осіб з інвалідністю, а працевлаштував 8 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 716 486,71 грн адміністративно-господарських санкцій та 49 867,53 грн пені, що в сумі становить 766 354,24 грн.
Наказом №1 від 01 березня 2022 року ТОВ "КБК" з 01 березня 2022 року перебувало у простої.
Наказом №3 від 14 листопада 2022 року припинено простій у роботі працівників товариства.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що після внесення змін до положень ст. 19 Закону №875-ХІІ на підставі Закону №2682-IX, який набрав чинності 06 листопада 2022 року та затвердження Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю від 31 січня 2007 року №70 (далі Порядок №70) в редакції Постанови №466, не передбачено права Фонду захисту прав інвалідів проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді, подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, а факт дотримання чи недотримання позивачем визначених нормативів у порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством, органами Держпраці не встановлено, суд дійшов висновку про недотримання позивачем у спірних правовідносинах ч.8 ст. 19 Закону №875-ХІІ та п.п.2, 9, 16, 17 Порядку №70.
А відтак, звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі за 2022 рік з посиланням лише на інформаційно-аналітичні бази даних, за відсутності встановлених актом перевірки органами Держпраці фактів недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, є передчасним.
Разом з тим, судом першої інстанції враховано, що будь-яких доказів на підтвердження того, що протягом 2022 року у відповідача виникав обов`язок не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії подавати звітність за формою №3-ПН, а також того, що відповідач безпідставно відмовляв у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості, позивачем суду не надано. Тим більше, з урахуванням перебування товариства у простої більше восьми місяців.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.2 ст. 18, ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII, п.п.16, 17 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю від 31 січня 2007 року №70.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII.
Частиною 2 ст. 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
-про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
-необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Статтею 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог ст.ст. 19, 20 Закону №875-XII регламентовано Порядком №70.
Предметом проведення перевірки, відповідно п.2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно п.16 Порядку №70 у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.
Пунктом 17 вказаного Порядку №70 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.
Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року №553 Порядок №70, яким було врегульовано питання подачі роботодавцями звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, втратив чинність.
Таким чином, подання роботодавцями до ФСЗОІ звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма №10-ПОІ) вже не вимагається. Тобто, за 2022 рік подавати звіт не потрібно. Відповідну інформацію щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України.
У постанові від 21 листопада 2022 року по справі №400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05 червня 2019 року "Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю" та внесення змін до ст. 19 Закону №875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.
У вказаній постанові Верховний Суд від 21 листопада 2022 року по справі №400/3957/21 зазначив, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
З огляду на вищезазначене колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку Миколаївське обласне відділення ФСЗОІ надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.
Колегія суддів зазначає, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом №875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.
Водночас, такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок.
З огляду на викладене, Миколаївське обласне відділення ФСЗОІ передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання ТОВ "КБК" нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Миколаївського обласного відділення ФСЗОІ.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 грудня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук`янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124026966 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Бітов А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні