Постанова

від 23.12.2024 по справі 580/723/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/723/24 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 26.10.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини Доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 26.10.2023;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати 18.11.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини [доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати 18.11.2023.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період затримки виплати з 09.10.2023 по 26.10.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період затримки виплати з 09.10.2023 по 26.10.2023.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за період затримки виплати з 24.10.2023 по 18.11.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за період затримки виплати з 24.10.2023 по 18.11.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, сторони подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач вказує, що суд першої інстанції не врахував те, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі- Закон 2050-ІІІ). Тобто, лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплати уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону №2050-ІІІ. Тому, на переконання позивача, право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача з 01.12.2015 та з 29.01.2020 відповідно.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період затримки виплати з 09.10.2023 по 26.10.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідач наголошує, що переліку нормативно правових актів на момент нарахування індексації був відсутній механізм нарахування зазначеної компенсації на суми індексації. Тому вимога позивача нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення є не обґрунтованою та безпідставною.

Також відповідач зазначає, що розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та нарахування середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив військову службу. Тому, саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу зазначених виплат.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року та 11 квітня 2024 року відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Сторони відзиви на апеляційні скарги не подали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року справу прийнято до провадження після заміни судді-доповідача Губської Л.В. у порядку повторного автоматизованого розподілу судової справи та призначено її до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №580/4504/23:

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №580/4504/23 відповідачем 26.10.2023 здійснено виплату позивачу індексації грошового забезпечення у сумі 82609,19 грн.

Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №580/4273/23:

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 13.04.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 45 календарні дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані 126 календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2023 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 22 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №580/4273/23 відповідачем 18.11.2023 здійснено виплату позивачу коштів у сумі 403401 грн.

Позивач звернувся із заявою до відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з моменту затримки виплати таких сум по день фактичної їх виплати, однак відповідач листом від 18.01.2024 №09/Л-164-13 відмовив у виплаті позивачу такої компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не проведення виплати суми компенсації протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково та зазначив, що до 09.10.2023 (дати набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №580/4504/23) та до 24.10.2023 (дати набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №580/4273/23), у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу спірної компенсації, тому періодами за які належить нарахувати та виплатити позивачу спірну компенсацію є, зокрема щодо несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення, є період з 09.10.2023 до дати фактичної виплати позивачу індексації грошового забезпечення на виконання вищезазначеного рішення суду №580/4504/23 - 26.10.2023, а періодом, щодо несвоєчасної виплати грошового забезпечення, є період з 24.10.2023 до дати фактичної виплати позивачу грошового забезпечення на виконання вищезазначеного рішення суд №580/4273/23 - 18.11.2023.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Згідно з положеннями статей 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, дія вказаних норм поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі, з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Відповідно до пункту 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 27 квітня 2020 року у справі №803/1314/17, від 23 лютого 2021 року у справі № 803/1423/17.

Визначення індексації наведено у ч.1 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення є грошовим забезпеченням (заробітною платою) у розумінні як Закону України "Про оплату праці", так і Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", у зв`язку із чим підлягає компенсації.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в т. ч. грошове забезпечення (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат), у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Суд першої інстанції достовірно зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №580/4504/23 встановлено не виплату відповідачем частини грошового забезпечення позивача (індексацію за період з 01.12.2015 по 28.02.2018) та зобов`язано відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, у тому числі відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №580/4504/23 відповідачем 26.10.2023 здійснено виплату позивачу індексації грошового забезпечення у сумі 82609,19 грн.

Отже, компенсація втрати частини доходу за затримку виплати грошового забезпечення позивачу підлягала за період з 01.12.2015 по день фактичного виконання рішення суду у справі №580/4504/23 - 26.10.2023.

Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №580/4273/23 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 13.04.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 45 календарні дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані 126 календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2023 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 22 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №580/4273/23 відповідачем 18.11.2023 здійснено виплату позивачу коштів у сумі 403401 грн.

Тож, позивачу компенсація втрати частини доходу за затримку виплати грошового забезпечення підлягала за період з 29.01.2020 по день фактичного виконання рішення суду у справі №580/4273/23 - 18.11.2023.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2024 року у справі № 360/777/23.

Колегія суддів наголошує, що компенсація чистини втраченого доходу виплачується не з моменту набрання рішенням законної сили, на підставі якого дохід фактично виплачено, а саме: з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.

Аналогічного змісту правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України викладені від 11 липня 2017 року у справі №2а-1102/09/2670 та Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №826/8319/16.

Зокрема, Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у відповідача до 09.10.2023 (дати набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №580/4504/23) та до 24.10.2023 (дати набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №580/4273/23), не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу спірної компенсації.

Як наслідок, суд першої інстанції необґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги про виплату ОСОБА_1 компенсації на суми індексації грошового забезпечення за період затримки виплати з 09.10.2023 по 26.10.2023 та компенсації на суми грошового забезпечення за період затримки виплати з 24.10.2023 по 18.11.2023.

У зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Натомість доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли своє підтвердження, тому його скаргу слід залишити без задоволення.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що зумовлює скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - задовольнити.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду 29 березня 2024 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 26.10.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини Доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 26.10.2023.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати 18.11.2023;

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати 18.11.2023.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна