Ухвала

від 23.12.2024 по справі 480/5704/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

Київ

справа №480/5704/23

адміністративне провадження №К/990/48900/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 480/5704/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України (далі - ДПС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2024.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 17.10.2024 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у задоволенні клопотання ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив, апеляційну скаргу ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення та доказами причин пропуску такого строку. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано 29.03.2024. Ухвалою від 15.04.2024 апеляційну скаргу суд повернув у зв`язку з тим, що вона була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої апеляційної скарги; друга апеляційна скарга подана 25.04.2024; ухвалами від 06.05.2024 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору; ухвалою від 21.05.2024 апеляційну скаргу суд повернув у зв`язку із не усуненням виявленого недоліку (жодних заяв, клопотань у встановлений судом строк від ДПС не надходило). Втретє апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 01.03.2024 подано 09.10.2024, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку відповідач посилався на загальну ситуацію в країні через обставини, які зумовили введення воєнного стану, умови праці відповідача під час воєнного стану (періодичні збоїв електронних систем та Інтернету), навантаженість на працівників податкового органу, що уповільнює роботу та скорочує усі процесуальні строки.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Водночас наявність права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окремо суд зауважив, що після повернення вдруге поданої апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали - 21.05.2024 й до моменту звернення скаржника втрете - 09.10.2024 сплинуло більш ніж чотири місяці, і причин такої тривалості у клопотанні про поновлення строку скаржник не зазначив. Також суд зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках. Водночас відповідач жодним чином не обґрунтував, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що електронний примірник ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 17.10.2024 доставлено до електронного кабінету ДПС 17.10.2024 о 21:11 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги не усунув, у зв`язку з чим є підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством. Натомість повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення в порядку, встановленому законом. Звертає увагу на введення в країні воєнного стану, а також опубліковані 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких рекомендовано виважено підходити до процесуальних питань. Посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 (щодо недопустимості надмірного формалізму).

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відсутні доводи про те, що ДПС подавалася відповідна заява на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, натомість міститься посилання на обставину введення на території України воєнного стану.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 01.03.2024 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 09.10.2024 (дата подання апеляційної скарги втретє) ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ДПС не надало.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі №760/4516/20, від 31.08.2023 у справі №460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки у визначений строк ДПС не подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Посилання ДПС на постанови Верховного Суду не містять достатніх обґрунтувань, адже відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції їх не врахував або допустив прояв надмірного формалізму, в умовах, що наведені вище.

Право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 480/5704/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко