Постанова

від 23.12.2024 по справі 200/1294/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа №200/1294/23

адміністративне провадження № К/990/27049/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Берназюка Я.О.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 200/1294/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (суд у складі головуючого судді Смагар С.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Гайдара А.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г.) у справі № 200/1294/23

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ Нацполіції в Донецькій області), у якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугою років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військові служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), відповідно до вислуги років, яка становить 30 років 02 місяці 06 днів;

- зобов`язати оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугою років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військові служби, та деяких інших осіб», відповідно до вислуги років, яка становить 30 років 02 місяці 06 днів.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у цьому випадку підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, згідно з яким основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ Нацполіції в Донецькій області щодо відмови у підготовці та направленні органу Пенсійного фонду України документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до вислуги років, яка становить 30 років 02 місяці 06 днів.

Зобов`язано ГУ Нацполіції в Донецькій області оформити та направити до відповідного органу Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років, яка становить 30 років 02 місяці 06 днів.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквівалентно, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Суди зазначили, що при виборі та застосуванні вказаних норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, згідно з яким основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII.

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема Порядком № 393.

Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Як підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції позивач вказує підпункти «а, в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи звернення з цією касаційною скаргою скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в судових рішеннях посилались на правові висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18. Проте, на думку скаржника, положення пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII передбачають призначення пенсії виключно у календарному обчисленні, а отже є необхідність для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та застосованого судами попередніх інстанцій.

Скаржник зазначає, що з 01 жовтня 2011 року пункт «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ поширює свою дію лише на осіб, що мають календарну вислугу років, яку заборонено обраховувати у будь-якому пільговому обчисленні (законодавець розмежував такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Нацполіції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №200/1294/23.

Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2024 року прийняв до провадження зазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в письмовому провадженні з 18 грудня 2024 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 27 липня 2015 року.

14 вересня 2016 року наказом ГУ Нацполіції в Донецькій області № 310о/с ОСОБА_1 звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Накази про звільнення ОСОБА_1 оскаржив в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 805/4260/16-а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року позовні вимоги позивача задоволені частково, скасовано накази про звільнення, поновлено ОСОБА_1 на посаді та стягнуто на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Наказом ГУ Нацполіції в Донецькій області від 12 грудня 2017 року № 591о/с позивача поновлено на посаді з 15 вересня 2016 року.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 805/4260/16-а, яка набрала законної сили, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року скасовано, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року - залишено в силі.

Наказом ГУ Нацполіції в Донецькій області від 25 березня 2019 року № 119о/с, виданим на виконання постанови Верховного Суду, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 14 вересня 2016 року.

Наказом ГУ Нацполіції в Донецькій області від 24 січня 2023 року № 35о/с внесено зміни до наказів від 14 вересня 2016 року № 310о/с та від 25 березня 2019 року № 119о/с в частині оголошення вислуги років позивача.

У період з 07 липня 2014 року по 19 травня 2015 року позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою ГУ МВС України в Донецькій області від 19 травня 2015 року № 2926/Аб.

У період з 01 травня 2018 року по 25 березня 2019 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, що підтверджується довідкою від 28 березня 2019 року № 2431/05/12-2019.

Згідно з довідкою від 14 квітня 2023 року про вислугу років майора поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мар`їнськоого відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУ Нацполіції в Донецькій області: з 15 серпня 1998 року по 01липня 2002 року був курсантом Донецького інституту внутрішніх справ; з 01 липня 2002 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ; з 07 листопада 2015 року по 14 вересня 2016 року, а також з 12 грудня 2017 року по 23 травня 2019 року проходив службу в Національній поліції України. Вислуга років на 25 березня 2019 року становить: в календарному обчисленні - 19 років 04 місяці 14 днів; в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 10 років 09 місяців 22 дні. Разом - 30 років 02 місяці 06 днів.

21 лютого 2023 року позивач звернувся до ГУ Нацполіції із заявою про направлення документів до ГУ ПФУ в Донецькій області для призначення йому пенсії за пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ГУ Нацполіції в Донецькій області листом № 3з1/34/01/2023 від 20 лютого 2023 року відмовило ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Спірним у цій справі є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон № 2262-ХІІ.

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Стаття 2 Закону № 2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Як встановлено вище, позивача звільнено зі служби в поліції з 14 вересня 2016 року.

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до статті 171 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 1992 року № 393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).

Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років, які стосуються колишніх поліцейських:

- вислуга років для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ;

- вислуга років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи вказане в контексті спірних правовідносин, колегія суддів звертає увагу на таке.

На час звільнення позивача зі служби (14 вересня 2016 року) діяла редакція пункту 3 Порядку №393, яка визначала види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським, на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач був звільнений зі служби з органів Національної поліції з 14 вересня 2016 року.

Вислуга років на 25 березня 2019 року становить: в календарному обчисленні 19 років 04 місяці 14 днів; в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) 10 років 09 місяців 22 дні. Разом - 30 років 02 місяці 06 днів.

Постановою № 119, яка набрала чинності 19 лютого 2022 року, до Порядку № 393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок № 393 доповнено пунктом 21 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.»

Пункт 3 Порядку № 393 (в редакції постанови № 119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Отже, пункт 3 Порядку № 393 (в редакції постанови № 119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

Отже, правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв`язку з такими змінами, як Закон № 2262-ХІІ, так і Порядок № 393 (в редакції постанови № 119) виникнення, зокрема, в колишнього поліцейського права на таку пенсію пов`язують з наявністю певної вислуги років у календарному обчисленні, а не пільговому.

Розглядаючи питання розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 10 грудня 2024 року у справі №520/5695/23 дійшла таких висновків:

«…У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання (в цій справі щодо наявності підстав для направлення до пенсійного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Такого ж висновку, вирішуючи можливість застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акта, який зазнав змін з моменту звернення позивача до суб`єкта владних повноважень, до моменту прийняття останнім рішення за результатами розгляду такого звернення, дійшов Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16.

У вказаній постанові судова палата також звернула увагу на те, що у теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).

Постанову № 119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і стаття 12 Закону №2262-XII, і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Так, виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

Оспорювані дії відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, зумовлені саме відсутністю достатньої вислуги років у календарному обчисленні, як того вимагає чинне на момент вирішення цього питання законодавство.

Враховуючи зазначене, Судова палата констатує, що на момент винесення відповідачем відмови в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, ГУ Нацполіції діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом № 2262-XII та Порядком № 393, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доцільно звернути увагу на те, що колегія суддів, передаючи справу на розгляд Судової палати, вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а про розповсюдження Порядку №393 в редакції змін, внесених постановою №119 на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності.

Разом тим, постанова Верховного Суду від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а не містить такого висновку, а навпаки у цій постанові Суд вважав часом виникнення спірних відносин момент звернення позивача з вимогою до відповідача про підготовку останнім пакету документів для подачі до ГУ ПФУ у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років та, відповідно, застосував норми Порядку № 393 в редакції змін, внесених постановою № 119, які були чинними.

За таких обставин судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду з метою забезпечення однакового застосування норм права вважає за необхідне сформувати наступний висновок:

- призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись до ГУ Нацполіції для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19 лютого 2022 року (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років».

Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, які виникли у справі, що переглядається, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про те, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 22 календарних років 06 місяців, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до ГУ ПФУ.

Доводи касаційної скарги відповідача, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

За вказаних обставин колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 рок в адміністративній справі № 200/1294/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Берназюк Я.О.