УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
23 грудня 2024 року
м. Київ
справа №560/6621/23
адміністративне провадження № К/990/47114/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного сервісного центра Міністерства внутрішніх справ України
на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року
у справі №560/6621/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області"
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії/
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року.
Зобов`язано Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 лютого 2020 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
До суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, в якій він просив суд замінити боржника Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" на Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій області.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, заяву задоволено частково.
Замінено сторону виконавчого провадження (боржника) у справі №560/6621/23 Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" на Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України.
У задоволені інших вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України 06 грудня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі колегія суддів виходить з наступного.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року.
Зобов`язано Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 лютого 2020 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
До суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, в якій позивач просив суд замінити боржника - Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" на Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій області.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року №259, а також на підставі акта №1 від 29 квітня 2024 року, підписаного, в тому числі, регіональним сервісним центром Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій області, саме останній є правонаступником Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" в частині компетенції щодо підготовки та направлення до органів пенсійного фонду довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерам органів внутрішніх справ України.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, вказану заяву задоволено частково.
Замінено сторону виконавчого провадження (боржника) у справі №560/6621/23 Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" на Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України.
У задоволені іншої частини вимог заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, оскільки забезпечує обов`язковість виконання судового рішення, що є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Разом з тим, суди зауважили, що на Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України покладені функції видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року і листопад 2019 року, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Центру.
Таким чином, враховуючи положення частини першої статті 379 КАС України, суди дійшли висновку, що Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України компетенційно набув статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" в частині прав та обов`язків щодо видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року і листопад 2019 року, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України зазначає, що під час вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження позивачем не надано жодних доказів вибуття Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" (ліквідація, реорганізація, тощо) як сторони виконавчого провадження, як і не надано доказів того, що Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України є правонаступниками такої особи. Враховуючи зазначене, оскільки боржник - Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" не вибув зі спірних правовідносин, а Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України не є правонаступником зазначеної особи, а отже відсутні підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні, визначені положеннями статті 379 КАС України. Разом з тим підстави для заміни сторони відсутні у зв`язку з повним виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони.
За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження.
Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.
За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною.
З огляду на пункт 3 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII суд вправі відмовити в заміні сторони виконавчого провадження, якщо є підстави для закінчення виконавчого провадження, зважаючи на неможливість правонаступництва у відносинах із виконання повноважень сторони у виконавчому провадженні.
Питання правонаступництва у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках повноважень та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.
Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Тобто, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин, а його правонаступником є той суб`єкт владних повноважень, якому передані функції, що охоплюють зміст повноважень для вчинення дій, необхідних, зокрема, для відновлення прав стягувача на виконання судового рішення.
За наведених підстав, у межах розгляду питання заміни сторони виконавчого провадження, у правовідносинах, по яким у цій справі ухвалено судове рішення, що набуло законної сили і є обов`язковим для виконання, колегія суддів враховує наступне.
У цій справі заміна боржника у виконавчому провадженні зумовлена наслідками прийняття Міністерством внутрішніх справ України наказу "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" від 22 квітня 2024 року №259.
Відповідно до зазначеного наказу визначено Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії в Міністерстві внутрішніх справ України.
Разом з тим, Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України уповноважено на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (філії Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України) з 01 травня 2024 року.
Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" від 25 лютого 2019 року №129 (із змінами), яким територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місті Києву були визначені уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України компетенційно набув статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" в частині прав та обов`язків щодо видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року і листопад 2019 року, а також відповідно до законодавства України здійснення розгляду звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди.
Щодо доводів про фактичне виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року, колегія суддів вважає, що таке виконання судового рішення не призводить до будь-яких порушень прав та інтересів Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, оскільки в цих правовідносинах він реалізує свою компетенцію і не повинен ставити під сумнів акт правосуддя, який набрав законної сили.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях статей 52, 379 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Аналогічна правова позиція щодо застосування статей 52, 379 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 15 листопада 2023 року у справі №600/2579/22-а, від 23 листопада 2023 року у справі №813/1017/18 та від 01 грудня 2023 року у справі №1.380.2019.004772.
Керуючись статтями 52, 328, 333, 379 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного сервісного центра Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №560/6621/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
2. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк
Судді: С.М. Чиркін
В.М. Шарапа
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124028112 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Берназюк Я.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні