Рішення

від 26.11.2024 по справі 200/2378/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа №200/2378/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнення від 29.07.2024 р., просить:

- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо внесення даних до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування, підготовки та подання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 360 908,84 грн. на електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- стягнути з Державного бюджету України через Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року в загальній сумі 360 908,84 грн. та враховуючи пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 10 360,84 грн. на момент винесення рішення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «НВО «ІНКОР І КО», яке припинено шляхом приєднання до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», було подано до Головного управління ДПС в Донецькій області податкову декларацію за квітень 2019 року у якій був визначений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості. За період з квітня 2019 року позивачем задекларовано до повернення на поточний рахунок платника податку суму бюджетного відшкодування в розмірі 3 746 372 грн. Вищевказана сума бюджетного відшкодування на поточний рахунок позивача надійшла за виключенням 350 548 грн. Доказом того, що ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» має право на суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року в розмірі 350 548 грн. є передавальний акт складений між ТОВ НВО «ІНКОР І КО» та позивачем.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №200/14111/19-а позов ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» до Головного управління ДПС в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2019 року №0001161202, №0001191202, №0001171202, №0001181202 задоволено в повному обсязі. Вищевказане рішення суду набрало законної сили 15.02.2024 року. Отже, права платника податку на суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року в розмірі 347 792 грн. та 2 756 грн. є узгодженими з дати набрання законної сили рішення суду. Позивач неодноразово звертався до ДПС України з питання бюджетного відшкодування ПДВ, іншої заборгованості за квітень 2020 року в розмірі 146 930 грн. Від ДПС України були отримані наступні відповіді від 26.12.2023 р. № 38037/6/99-00-04-02-02-06, від 28.12.2023 р. № 38487/6/99-00-04-02-02-06, від 08.01.2024 р. № 434/6/99-00-04-02-02-06 від 31.01.2024 р. № 2354/6/99-00-04-02-02-06 про те, що діючим законодавством не передбачено відшкодування сум ПДВ правонаступнику за заявами, поданими іншим платником податків. Також зазначає, що дата початку нарахування пені щодо бюджетного відшкодування за квітень 2019 року на суму відшкодування 350 548 грн. становить 15.02.2024 року. Станом на 15.04.2024 року - дату подання позову, бюджетне відшкодування не перераховано позивачу та загальна сума пені відповідно до розрахунку складає 10 360,84 коп.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року передано адміністративну справу №200/2378/24 за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

23.05.2024 року матеріали адміністративної справи №200/2378/24 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Юхно І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року позов ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДКС України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління ДПС у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України заборгованості залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

На виконання ухвали суду 29.07.2024 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, надано до суду уточнену позовну заяву.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.09.2024 року №513д призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді за її поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 13.08.2024 року №2451/0/15-24.

09.09.2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №160/13198/24 була передана судді Кучмі К.С.

Ухвалою суду від 16.09.2024 року прийнято уточнену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

26.09.2024 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ «НВО «ІНКОР І КО» подано до Головного управління ДПС у Донецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року від 19.05.2020 р. № 9110290398 з додатком 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника», в якому зазначено рахунок для перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) на UA523348510000026007962490239. Згідно із ІТС «Податковий блок» банківський рахунок НОМЕР_1 у АТ «ПУМБ», який ТОВ «НВО «ІНКОР І КО» вказувало у додатку 4 до податкової декларації з ПДВ для перерахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, закрито 30.11.2020 року. ТОВ «НВО «ІНКОР І КО» - 01.12.2020 р. припинено, як юридичну особу шляхом його приєднання до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод». Свідоцтво платника ПДВ №200030000 анульовано 01.12.2020 року за рішенням контролюючого органу, причина анулювання 41 ліквідація за власним бажанням. Залишки сум переплат з ПДВ в інтегрованій картці платника ТОВ НВО «ІНКОР І КО» перенесено до інтегрованої картки платника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у загальній сумі 61 798,4 грн., в тому числі залишок невідшкодованої суми по декларації за квітень 2020 р. ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» не може змінити рахунок для перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом подачі уточнюючих розрахунків за ТОВ «НВО «ІНКОР І КО».

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування реєстру заяв здійснюється на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування автоматично вносяться до реєстру заяв протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Відповідач-1 також вказав, що порядок ведення Реєстру заяв затверджено постановою. Таким чином, діючим законодавством не передбачено відшкодування сум ПДВ правонаступнику за заявами, поданими іншим платником податку. Враховуючи, що позивач не подавав заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, тому у реєстрі заяв відсутня інформація щодо заявленої суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією від 17.05.2019 р. № 9103007042. Крім того, згідно із вимогами п.200.12 ст.200 ПК України ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» не має право на отримання бюджетного відшкодування у зв`язку з наявністю податкового боргу на загальну суму 409 413 грн. На підставі наведеного, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

До суду 30.09.2024 року від позивача надійшла відповідь, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що ТОВ «НВП «ІНКОР і КО» було подано до ДПС України податкову декларацію за квітень 2019 року, у якій був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в сумі 350 548 грн. Однак ця сума не відшкодована станом на теперішній час. Рішенням № 34 від 18.03.2020 року розпочато процедуру припинення ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР і КО» шляхом його приєднання до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод». 01.12.2020 року було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань про припинення юридичної особи ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР і КО» шляхом приєднання до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод». На підтвердження правонаступництва ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР і КО» надано копію статуту ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», де в розд.1 абз.5 наведена вказана інформація. Щодо передачі активів з ТОВ «НВП «ІНКОР і КО» до яких входить право на бюджетне відшкодування позивач вказав, що в передавальному акті в рядку «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» вказана сума 71 843 083,48 грн. До вказаної суми входить сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 р. в розмірі 350 548 грн., яка є предметом позову у цій справі. За таких обставин, позивач просив суд позов задовільнити в повному обсязі з підстав викладених у ньому.

До суду 09.10.2024 року від позивача надійшла заява, в якій останній просив стягнути з відповідача за період з 15.04.2024 р. по 01.10.2024 р. пеню у розмірі 25 871,59 грн. Оскільки, в позовній заяві було здійснено розрахунок пені за період з 15.02.2024 р. по 15.04.2024 р. Згідно із п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Враховуючи час розгляду позову, позивачем здійснено розрахунок пені за період з 15.04.2024 р. по 01.10.2024 р., а саме: у період з 15.04.2024 р. по 25.04.2024 р. - 11/366 х 14,5/100 х 1,2 х 350548 = 1833,19 грн., у період з 26.04.2024 р. по 13.06.2024 р. - 49/366 х 13,5/100 х 1,2 х 350548 = 7602,87 грн., у період з 14.06.2024 р. по 24.07.2024 р. - 41/366 х 13/100 х 1,2 х 350548 = 6125,97 грн., у період з 25.07.2024 р. по 01.10.2024 р. - 69/366 х 13/100 х 1,2 х 350548 = 10309,56 грн., а всього 25 871,59 грн.

21.10.2024 року від відповідача-1 надійшов уточнений відзив на заяву про уточнення позовних вимог, в якому зазначено, що ТОВ «НВО «ІНКОР І КО» подано до Головного управління ДПС у Донецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року від 19.05.2020 р. № 9110290398 з додатком 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника», в якому зазначено рахунок для перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) на UA523348510000026007962490239. Згідно із ІТС «Податковий блок» банківський рахунок НОМЕР_1 у АТ «ПУМБ», який ТОВ «НВО «ІНКОР І КО» вказувало у додатку 4 до податкової декларації з ПДВ для перерахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, закрито 30.11.2020 року. ТОВ «НВО «ІНКОР І КО» - 01.12.2020 р. припинено, як юридичну особу шляхом його приєднання до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод». Свідоцтво платника ПДВ №200030000 анульовано 01.12.2020 року за рішенням контролюючого органу, причина анулювання 41 ліквідація за власним бажанням. Залишки сум переплат з ПДВ в інтегрованій картці платника ТОВ НВО «ІНКОР І КО» перенесено до інтегрованої картки платника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у загальній сумі 61 798,4 грн., в тому числі залишок невідшкодованої суми по декларації за квітень 2020 р. ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» не може змінити рахунок для перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом подачі уточнюючих розрахунків за ТОВ «НВО «ІНКОР І КО». Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування реєстру заяв здійснюється на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування автоматично вносяться до реєстру заяв протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Відповідач-1 також вказав, що порядок ведення Реєстру заяв затверджено постановою. Враховуючи, що позивач не подавав заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, тому у реєстрі заяв відсутня інформація щодо заявленої суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією від 17.05.2019 р. № 9103007042.

Крім того, нарахування пені не здійснюється у разі, якщо заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану. 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 06.02.2023 р. № 58/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 (із змінами, внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022, від 18.04.2022 р. № 259/2022, від 17.05.2022 р. № 341/2022, від 12.08.2022 р. №573/2022, від 07.11.2022 р. № 757/2022) воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 року строком на 90 діб. Таким чином, у зв`язку з тим, що на території України запроваджено воєнний стан, нарахування пені не здійснюється відповідно до пп.200.23.1, п.200.23, ст.200 ПК України. На підставі наведеного, відповідач-1 просить суд у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог відмовити також в повному обсязі.

Відповідачу-2 позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлена до його електронного кабінету 30.07.2024 року та 19.09.2024 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-2 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, позицію відповідача-1, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (код ЄДРПОУ 00191075) зареєстровано 30.12.1993 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру №12531200000000013.

Позивач перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Основним видом економічної діяльності товариства є 19.10 виробництво коксу та коксопродуктів.

17.05.2019 року ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР і КО» до Головного управління ДПС в Донецькій області було направлено декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року.

Рішенням ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР і КО» № 34 від 18.03.2020 року розпочато процедуру припинення ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР і КО» шляхом його приєднання до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

01.12.2020 року було внесено відомості до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи - ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР і КО» шляхом приєднання до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

Відповідно до передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР і КО» до правонаступника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в рядку «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» вказана сума 71 843 083,48 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі № 200/14111/19-а встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Донецькій області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року. За результатами перевірки було складено акт від 17.07.2019 року №730/05-99-12-02/31297266. Актом перевірки від 17.07.2019 р. №730/05-99-12-02/31297266 встановлено порушення вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року, що свідчить про порушення пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.12 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в частині: ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; відсутності реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на загальну суму 347792,16 грн.; завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 347792 грн.; відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на 2756,00 грн.; завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 647426,00 грн. На підставі акта перевірки від 17.07.2019 року №730/05-99-12-02/31297266 Головним управлінням ДПС у Донецькій області 15.08.2019 р. прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «В1» №0001161202 на суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 347792,00 грн. та на суму штрафних санкцій в розмірі 173896,00 грн.; форми «В4» №0001171202 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 647426,00 грн.; форми «В3» №0001181202 на суму відмови у бюджетному відшкодуванні за квітень 2019 в розмірі 2756,00 гривень; форми «Н» №0001191202 щодо застосування штрафу в розмірі 173896,08 грн. ТОВ «НВО «ІНКОР і КО» звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою №1023-19з від 28.08.2019 року на податкові повідомлення-рішення від 15.08.2019 року №0001161202, №0001171202, №0001181202, №0001191202. Рішенням Державної податкової служби України від 19.09.2019 року №2337/6/99-00-08-05-01 про продовження строку розгляду скарги, продовжено строк розгляду скарги до 01.11.2019 року (включно) для з`ясування обставин справи. 28.10.2019 року Державна податкова служба України прийняла рішення №7413/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення від 15.08.2019 року №0001161202, №0001171202, №0001181202, №0001191202 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Після чого, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2019 р. №0001161202, №0001171202, №0001181202, №0001191202.

Вищезазначеним рішенням суду позов ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2019 року №0001161202, №0001191202, №0001171202, №0001181202 задоволено повністю, а саме:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0001161202 від 15.08.2019 року, яким ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Інкор і Ко» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 347 792 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 173 896 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0001171202 від 15.08.2019 року, яким ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Інкор і Ко» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 647 426 грн.;

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0001181202 від 15.08.2019 року, яким ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Інкор і Ко» відмовлено в бюджетному відшкодуванню в сумі 2 756 грн.;

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0001191202 від 15.08.2019 року, яким до ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Інкор і Ко» застосовано штраф у розмірі 173 896,08 грн.

-вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 року у справі № 200/14111/19-а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №200/14111/19-а - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного від 30.11.2023 року у справі №200/14111/19-а - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.03.2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 року у справі №200/14111/19-а повернуто особі, яка її подала.

Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі № 200/14111/19-а набрало законної сили 15.02.2024 року.

Датою узгодження суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року в розмірі 347 792 грн. та 2 756 грн. є 15.02.2024 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу пункту 200.7 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За приписами п.п.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 200.7.2 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.7.3 ПК України дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно із пунктом 200.12 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Пунктом 200.13 ПК України передбачено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування. платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до пункту 200.17 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 25.01.2017 р. №26 (далі - Порядок №26), який набрав чинності з 01.04.2017 року.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (пункт 6 Порядку №26).

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (пункт 7 Порядку №26).

Відповідно до пункту 12 Порядку №26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (пункт 14 Порядку №26).

Таким чином, перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом Казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який формується шляхом автоматичного внесення до нього контролюючим органом заяв платників податків про повернення сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, або даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника за результатами адміністративного або судового оскарження. Узгодження за результатами судового оскарження відбувається з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного та відповідно до встановлених обставин справи, з моменту набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року у адміністративній справі №200/14111/19-а, а саме: з 15.02.2024 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2019 року, оскільки вказана сума набула статусу узгодженої.

Не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного рішення відповідач-1 був зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за квітень 2019 року, однак вказаних дій не вчинив.

Таким чином, судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача-1 щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, підготовки та подання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 350 548 грн. на електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Суд звертає увагу, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 р. становить 350 548 грн., а не як помилково зазначає позивач в заявлених позовних вимогах 360 908,84 грн.

Посилання відповідача-1 на ті обставини, що згідно із вимогами п.200.12 ст.200 ПК України позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування, у зв`язку з наявністю податкового боргу в розмірі 409 413 грн., суд вважає безпідставними, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження вказаного ним не надано.

Згідно із пунктом 200.23 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як вже зазначено судом вище, 09.10.2024 року від позивача надійшла заява, в якій останній просив стягнути з відповідача за період з 15.04.2024 р. по 01.10.2024 р. пеню у розмірі 25 871,59 грн.

Отже, позивачем здійснено розрахунок пені з 15.02.2024 року по 01.10.2024 року у розмірі 36 232,43 грн.

Суд зазначає, що відповідачем-1 у відзивах не спростовувався розрахунок суми пені на суму невідшкодованого бюджетного відшкодування та кількість днів затримки з яким суд погоджується.

Отже, позивач розрахував, що дата початку нарахування пені щодо бюджетного відшкодування за квітень 2019 року на суму відшкодування 350 548 грн. становить 15.02.2024 року. Станом на 22.04.2024 року - дату подання позову, бюджетне відшкодування не перераховано позивачу та загальна сума пені складає 36 232,43 грн.

Таким чином, нормами ПК України чітко передбачено право платника податків на нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з моменту її виникнення до дня погашення включно.

Щодо посилання відповідача-1 на те, що у зв`язку запровадженим воєнного стану на території України, нарахування пені не здійснюється відповідно до пп.200.23.1 п.200.23 ст.200 ПК України, суд вказує на таке.

Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжувався.

Так, на переконання суду, положення абзацу 2 пункту 200.23 статті 200 ПК України підлягають застосуванню щодо заборгованості, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, тобто у період з 24.02.2022 року.

Тобто, Законом № 2120-IX не зупинено перебіг строку нарахування пені на бюджетну заборгованість, яка виникла до введення в Україні воєнного стану.

Період нарахування пені, заявлений позивачем до стягнення хоча і перебуває в часовому проміжку введеного в Україні воєнного стану, однак бюджетна заборгованість, на яку нарахована відповідна пеня, виникла до його введення, а відтак, за відсутності чинного закону, який зупиняє перебіг строку нарахування пені щодо такої заборгованості, стверджувати про наявність правових підстав для застосування положень абзацу 2 пункту 200.23 статті 200 ПК України до спірних правовідносин не вбачається за можливе.

Суд зауважує, що дана норма чітко вказує на те, що нарахування пені не застосовується лише у випадку, якщо бюджетна заборгованість зумовлена (спричинена, викликана) виникненням форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, тобто, якщо причиною утворення такої заборгованості стали форс-мажорні обставини або іншими словами утворення/виникнення такої заборгованості було викликано настанням форс-мажорних обставин, а тому така заборона нарахування пені не поширюється на ту бюджетну заборгованість, яка утворилась внаслідок настання інших обставин, зокрема внаслідок невиконання податковим органом вимог законодавства та рішення суду.

При цьому, доводи відповідача-1 в цій частині містять виключно посилання на поняття форс-мажор. Однак, вказані обставини жодним чином не впливають на вирішення спору по суті та не вказують на наявність підстав для нівелювання наслідків, передбачених пунктом 200.23 статті 200 ПК України, в частині нарахування пені на бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування ПДВ, яка виникла до запровадження правового режиму воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява N 33202, § 100)).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви N 68385/10 та N 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява N 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям "майно" в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача є стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року в загальному розмірі 350 548 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 36 232,43 грн.

Щодо встановлення строку подання звіту відповідачам про виконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Здійснивши системний аналіз положень КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі суд може, а отже наділений правом, а не закріпленим обов`язком, під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

З огляду на не наведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів як встановлення судового контролю і ненаданням останнім доказів в підтвердження наміру відповідачів на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №200/2378/24, шляхом подання звіту про виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 31.08.2018 року у справі №235/7638/16-а.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.

Крім того, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача судові витрати по справі у розмірі 4 330,90 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо внесення даних до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування, підготовки та подання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Приватному акціонерному товариству «Авдіївський коксохімічний завод» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 350 548 грн. на електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року в загальному розмірі 350 548 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 36 232,43 грн.

У задоволенні решти позовної заяви відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, 57, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (вул.Тільги Степана, 4, каб.204, м.Кривий Ріг, 50006, код ЄДРПОУ 00191075) судові витрати по справі у розмірі 4 330,90 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма