Дата документу 19.12.2024
Справа № 334/4703/24
Провадження № 2/334/2211/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
06.06.2024 року до суду звернувся представник: адвокат Греков Д.В. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову посилалися на те, що 25.03.2016 року між сторонами було укладено шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту народження дитини відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини та на утримання дружини не надавав, тому рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.04.2017 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки щомісячно в розмірі 1000 грн. до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області у справі №576/2939/18 від 05.02.2019 року змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 з 1000 грн. щомісячно на 1/4 частину від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідок від 10.04.2024 року про взяття на облік ВПО позивач з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Батько дитини фактично з травня 2018 року проживає окремо, спільне господарство з цього моменту не велось, тому рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області у справі №576/2938/18 від 28.02.2019 року шлюб між сторонами розірвано.
З 20.07.2020 року позивач перебуває у офіційному шлюбі з ОСОБА_4 , у них дуже добрі сімейні відносини, дитина ставиться до чоловіка як до батька, чоловік повністю виконує функції батька, з дитиною склалися добрі родинні взаємовідносини, фактично ОСОБА_4 взяв на себе всі обов`язки батька у вихованні та утриманні дитини, з якою в нього склалися родинні відносини.
Згідно довідки Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2024 року позивач не отримувала аліменти від відповідача з 01.09.2023 року по 26.04.2024 року. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного головним державним виконавцем, станом на 01.05.2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів складає 23359,28 грн.
Відповідно довідки КЗ «Пісочинський ліцей Пісочинської селищної ради» від 16.04.2024 року дитина ОСОБА_3 є ученицею 2 класу, організацією навчання займається мати ОСОБА_1 , присутність дитини на всіх уроках мати ретельно контролює, відвідує банківські збори. Батько ОСОБА_2 успіхами доньки не цікавиться, батьківські збори не відвідує.
Згідно довідки КНП «Центр первинної медичної допомоги № 2 Харківського району» від 19.04.2024 року дитина ОСОБА_3 перебуває під наглядом в амбулаторії загальної практики сімейної медицини, профілактичні огляди дитина проходить регулярно, відвідує медичний заклад в супроводі матері ОСОБА_1 , яка регулярно звертається до сімейного лікаря з приводу лікування, профілактичних оглядів та щеплень, піклується про здоров`я дитини та виконує рекомендації лікаря. Батько ОСОБА_2 жодного разу не звертався до лікаря з приводу своєї доньки ОСОБА_3 та не цікавиться станом її здоров`я.
Позивач офіційно працює лікарем-гематологом гематологічного відділення КНП «Міська клінічна дитяча лікарня № 16» Харківської міської ради.
Фактично, з травня 2018 року жодної участі в утриманні та вихованні дитини відповідач не приймав, вихованням та розвитком дитини не цікавиться взагалі. Відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, без поважних причин залишивши доньку без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною. Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не забезпечує харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, а з фактичних обставин, не спілкується взагалі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини. Свідоме і тривале нехтування відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Прохали позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
10.06.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
16.09.2024 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі ради; зобов`язано Орган опіки та піклування надати суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ; залучено до участі у справі в якості третьої особи: Службу у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області; зобов`язано Службу у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області здійснити обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 та скласти письмовий висновок щодо розв`язання спору; виключено з кола третіх осіб Відділ по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.
22.10.2024 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради; зобов`язано Орган опіки та піклування надати суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ; виключено з кола третіх осіб Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі ради.
09.12.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 19.12.2024 року.
19.12.2024 року в судовому засіданні представник позивача: адвокат Греков Д.В. позовні вимоги підтримав, вважав, що з урахуванням висновку органу опіки та піклування відповідача необхідно позбавити батьківських прав, прохав позов задовольнити.
19.12.2024 року в судове засідання позивач не з`явилася.
19.12.2024 року в судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України та довідка про доставку смс-повідомлення, будь-яких заяв чи клопотань до суду за увесь час знаходження справи на розгляді не надав, відзив на позов не подав, про причини неявки не повідомив.
19.12.2024 року в судове засідання представник третьої особи Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради не з`явився, 05.11.2024 року подали заяву про неможливість надати висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав у зв`язку з тим, що останній за вказаною адресою не проживає.
19.12.2024 року в судове засідання представник третьої особи Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області не з`явився, 19.12.2024 року подали заяву про розгляд справи у відсутність представника, 04.11.2024 року подали висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
Відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Глухів Сумської області народилася позивач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 31.05.2016 року та копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6324-7002006357 від 10.04.2024 року.
Позивач з 2021 року офіційно працює лікарем-гематологом гематологічного відділення КНП «Міська клінічна дитяча лікарня № 16» Харківської міської ради, що підтверджується копією характеристики.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Запоріжжя народився відповідач - ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №632627 від 10.06.2024 року.
25.03.2016 року сторони зареєстрували шлюб у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 68.
Від шлюбу сторони мають дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 23.06.2016 року.
25.04.2017 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 щомісячно в розмірі 1000 грн. до досягнення дитиною повноліття.
05.02.2019 року рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області у справі №576/2939/18 змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 з 1000 грн. щомісячно на 1/4 частину від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
28.02.2019 року рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області у справі №576/2938/18 шлюб між сторонами розірвано.
20.07.2020 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у Виконавчому комітеті Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис №24, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 20.07.2020 року.
Дитина сторін ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача, фактично мешкає разом з нею як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6324-7002006363 від 10.04.2024 року.
Згідно довідки Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2024 року позивач не отримувала аліменти від відповідача з 01.09.2023 року по 26.04.2024 року.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного головним державним виконавцем у виконавчому провадженні НОМЕР_6, станом на 01.05.2024 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів складає в сумі 23359,28 грн.
Відповідно довідки КЗ «Пісочинський ліцей Пісочинської селищної ради» від 16.04.2024 року дитина ОСОБА_3 є ученицею 2 класу, організацією навчання займається мати ОСОБА_1 , присутність дитини на всіх уроках мати ретельно контролює, відвідує банківські збори. Батько ОСОБА_2 успіхами доньки не цікавиться, батьківські збори не відвідує.
Згідно довідки КНП «Центр первинної медичної допомоги № 2 Харківського району» від 19.04.2024 року дитина ОСОБА_3 перебуває під наглядом в амбулаторії загальної практики сімейної медицини, профілактичні огляди дитина проходить регулярно, відвідує медичний заклад в супроводі матері ОСОБА_1 , яка регулярно звертається до сімейного лікаря з приводу лікування, профілактичних оглядів та щеплень, піклується про здоров`я дитини та виконує рекомендації лікаря. Батько ОСОБА_2 жодного разу не звертався до лікаря з приводу своєї доньки ОСОБА_3 та не цікавиться станом її здоров`я.
Згідно Висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого 01.11.2024 року Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області, встановлено, що згідно з актом обстеження умов проживання від 24.09.2024 року, яке проведено ССД Пісочинської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 , родина ОСОБА_1 проживає на 10-му поверсі 10-ти поверхового багатоквартирного будинку. Квартира складається з трьох кімнат, коридору, кухні, гардеробної, сумісною санвузлу. Умови проживання добрі. В квартирі централізоване опалення, газо-, водо-, електропостачання, зроблений сучасний ремонт, в наявності необхідні меблі та побутова техніка. У дитини окрема кімната, в якій знаходиться: ліжко, шафа для зберігання речей, іграшки, місце для навчання, в наявності гаджети, одяг відповідно сезону та розміру. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 (мати), ОСОБА_4 (чоловік матері), ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_5 (донька), ОСОБА_6 (донька). Донька ОСОБА_7 свого біологічного батька не бачила та вважає своїм батьком ОСОБА_8 , який виховує її з 1-го року життя, ОСОБА_4 бажає вдочерити дівчинку. Згідно з протоколом бесіди з питань спору щодо позбавлення батьківських прав одного з батьків дитини від 24.09.2024 року, батьки ОСОБА_9 з 2016 року разом не мешкають, батько мешкає за адресою: АДРЕСА_4 . Дівчинка не знає біологічного батька та вважає своїм батьком ОСОБА_4 . Батько дитини ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, аргументуючи це тим, що він має іншу дитину та родину, доньку він ніколи не бачив та участі у її вихованні не приймає та вважає, що краще для дитини буде з чоловіком колишньої дружини, який турбується та виховує дівчинку (пояснення надав в телефонному режимі). 23.10.2024 року на електронну пошту служби у справах дітей надійшла заява ОСОБА_2 , в якій він повідомив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_9 , прохав питання доцільності позбавлення його батьківських прав на комісії з питань захисту прав дитини розглядати без його участі. Враховуюче викладене, керуючись положеннями Сімейного кодексу України, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, Закону України «Про охорону дитинства», діючи в найкращих інтересах дитини, враховуючи думку дитини, орган опіки та піклування Пісочинської селищної ради дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 .
Також, в судовому засіданні 19.12.2024 року було допитано в якості свідка ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що вона є матір`ю відповідача, її син з донькою не спілкується, у нього є інша сім`я, з його слів відомо, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі ст.9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Згідно ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно ч.4,5,6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи . Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готування її до самостійного життя, батьки зобов`язані поважати дитину.
Відповідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно ч.1 п.2 ст.164 СК України батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Відповідно ч.6 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Відповідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
Відповідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.
Відповідно ст.14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно п.15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Аналогічні висновки висловив Верховний суд у Постанові від 02.10.2019 року по справі № 461/7387/16-ц.
Також, у Постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 ч.1 ст.164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».
При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні, про що зазначено у Постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 331/5427/17.
Судом встановлено, що до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , яка є матір`ю дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, з позовом про позбавлення батьківських прав відповідно ст.165 СК України батька дитини - ОСОБА_2 з підстави, передбаченої ч.1 п.2 ст.164 СК України, а саме: ухилення батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.
Суд доходить висновку, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з нею; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти, тобто взагалі не приймає участі у її вихованні.
Факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини знайшов своє підтвердження в судовому засіданні під час встановлення обставин та перевірки їх доказами і підтверджується наданими суду письмовими доказами: зокрема, висновком Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, довідками зі школи, з лікарні, які суд вважає достовірними, належними та допустимими.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідач не заінтересований щодо результатів розгляду даної справи, оскільки жодного разу не з`явився в судові засідання, відзив на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Тому, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, з огляду на те, що відповідач свідомо ухиляється від своїх обов`язків по вихованню дитини, причому робить це без поважних причин, він не відвідує свою дитину протягом тривалого часу, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, про дитину не піклується, її життям не цікавиться та не виявляє такого бажання, фінансово дитину не утримує, аліменти не сплачує, має заборгованість станом на 01.05.2024 року в сумі 23359,28 грн., дитина перебуває на повному утриманні матері.
Також суд враховує пояснення, надані відповідачем органу опіки та піклування про те, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, аргументуючи це тим, що він має іншу дитину та родину, доньку він ніколи не бачив та участі у її вихованні не приймає та вважає, що краще для дитини буде з чоловіком колишньої дружини, який турбується та виховує дівчинку.
Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позов не подав, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частин першої, п`ятої та шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів того, що відповідач свідомо не ухиляється від виконання обов`язку щодо виховання дітей останнім не надано, як і будь-яких заперечень з приводу обставин справи.
Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому у зв`язку з задоволенням позову судовий збір в сумі 1211,20 грн., який був сплачений позивачем при подачі позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 3-5, 8-11, 82, 89, 141, 223, 247, 263-266, 268, 273, 280-283, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 141, 150, 155, 157, 164, 165, 166 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області,про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_3 , батьківських прав щодо дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 ,витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 25 грудня 2024 року.
Суддя: С.М.Телегуз
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124029942 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Телегуз С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні