Ухвала

від 20.12.2024 по справі 478/1815/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1815/24 пров. №2/478/425/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності за набувальною давністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача (заявника).

Предметом доказування за даною категорією вимог є: наявність спірного майна, обставини, що свідчать про володіння позивачем спірним майном як його власним, строк володіння нерухомим майном, особа, яка заволоділа майном, робить це відкрито та безперервно.

Обставини, які мають значення для справи і які відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК повинен довести саме позивач, є: законний об`єкт володіння; добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервіність

Доказами цього можуть бути зокрема, документи на нерухоме майно: - свідоцтва, посвідчення, довідки, будинкова книга, витяги з погосподарських книг за вказаний період часу (статистична звітність, яка велась відповідними сільськими радами в розрізі домогосподарств із зазначенням власника та членів домогосподарства а також проживаючих осіб) та документи, що свідчать про витрати позивача на спірне майно (договори про газо, водо, електро постачання, квитанції про оплату комунальних послуг за спожитий газ та його розподіл, за спожиту електричну енергію, за спожиту воду, квитанції про сплату земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт нерухомості за вказаний період часу).

За вказаного позивачу слід долучити до матеріалів справи копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на спірне домоволодіння, будинкову книгу спірного домоволодіння (за наявності), витяги зпогосподарських книг за вказаний період часу (2005 - 2015 роки), довідку з Троїцько-Сафонівського старостинського округу Казанківської селищної ради про зареєстрованих (прописаних) осіб у спірному домоволодінні до 2012 року, чи сплачувався земельний податок та хто був платником земельного податку до 2012 року вказаного домоволодіння, чи обліковується вказане домоволодіння як «безхозне майно» (за відсутності власника домоволодіння) та/або - відумерла спадщина.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також ч. 4.ст. 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попереднійвласник майна або його правонаступник (спадкоємець). Проте як вбачається із змісту позовної заяви, позивач не зазначила хто був власником спірного житлового будинку.

В той же час, позивачем на підставу своїх доводів не надано доказів, чи звертався із відповідними заявами до нотаріуса, реєстраторів, чи не заводилася спадкова справа після в разі смерті власника домоволодіння, чи не успадковано його частку іншими особами, та чи не перебуває частка померлого на праві власності у інших осіб.

З урахуванням викладеного потребують уточнення зміст позовної заяви, з питання законності та добросовісності володіння об`єктом нерухомості а не користування цим майном, що є предметом доказування по даній категорії справ, в тому числі за яких обставин відбулось вселення до вказаного об`єкту нерухомості (усний правочин купівлі-продажу, договір найму, оренди житла, самовільне вселення тощо).

Частиною 4 ст. 177 ЦПК Українипередбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Житловий будинок як об`єкт цивільних прав має критерії, зокрема його оціночну вартість.

Згідно ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 % ціни позову, але не менший ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті. Обґрунтування наявності правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви позивач не надав.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору та його звільнення є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка щодо заборгованості по аліментам тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Звертаю увагу, що відповідно до частини другоїстатті 8 Закону № 3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першоюстатті 8 Закону №3674-VIє правом, а не обов`язком суду.

Тлумаченнястатті 136 ЦПК Українитастатті 8 Закону України "Про судовий збір"свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»,малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Для застосування вказаних підстав для звільнення від сплати судового збору є наявність доказів, які підтверджують приналежність особи до малозабезпеченої сім`ї.

До клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем не надано жодного документу, з якого можна зробити висновок про приналежність особи до малозабезпеченої сім`ї (довідку про доходи, довідку з центру зайнятості населення, яка свідчить що особа має статус безробітного, довідку з податкового органу про отриманий дохід та/або відсутність такого нарахування тощо).

Вищенаведене дає підстави для висновку про те, що доказів на підтвердження обставин про те, що ОСОБА_1 є малозабезпеченою особою, суду не надано, а тому підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Зазначені недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст.175, 185, 294 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності за набувальною давністю, - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в мотивувальній частині рішення недоліків.

Повідомити заявнику про необхідність усунення недоліків заяви, викладених у мотивувальній частині судового рішення, у десятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків заяви в установлений судом строк заява буде вважатись неподаною та повернута їй з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Іщенко Х.В.